§ 9. Травлення в ротовій порожнині, шлунку, тонкому кишечнику

Ротова порожнина (мал. 9.1). У ній механічні дії щодо їжі виконують здебільшого зуби і язик. У дорослої людини 28-32 постійні зуби. Спереду на обох щелепах розташовуються по чотири різці й по два ікла. Вони необхідні для розрізання й відкушування їжі. За іклами з кожного боку розташовані два малі та три великі кутні зуби. Завдяки їхній горбистій поверхні їжа розчавлюється і перетирається.

Мал. 9.1. Ротова порожнина: 1 — різці; 2 — ікло; 3 — малі кутні зуби; 4 — великі кутні зуби; 5 — мигдалик; 6 — язичок; 7 — піднебіння; 8 — глотка; 9 — язик; 10 — губа

Мал. 9.2. Будова зуба: 1 — коронка; 2 — шийка; 3 — корінь; 4 — кровоносні судини та нервові закінчення; 5 — ясна; 6 — емаль; 7 — дентин; 8 — пульпа

Зуби розміщені в комірках щелеп. У їхньому складі (мал. 9.2) розрізняють коронку, шийку й корінь, що міститься глибоко в щелепі.

Коронка вкрита емаллю — найтвердішою речовиною в організмі. Вона оберігає зуб від стирання та проникнення бактерій.

Під емаллю міститься твердий і стійкий дентин, з якого складається основна частина зуба. Усі ці складові зуба утворені з різновидів сполучної тканини. Усередині зуба розташований канал, заповнений пульпою. Це пухка сполучна тканина, де містяться кровоносні й лімфатичні судини, нервові закінчення, а також клітини, що синтезують речовини, з яких складається дентин.

Язик — м’язовий орган, що бере участь у перемішуванні їжі, визначенні її смаку.

Слину, з якою змішується їжа, секретують слинні залози, розташовані в слизовій оболонці, й парні під’язикові, підщелепні та привушні слинні залози. За день слинні залози виробляють близько 1,5 л слини. Вона містить воду та різні неорганічні речовини, ферменти. Під дією ферменту амілази починається розщеплення крохмалю на прості вуглеводи, а в останній його фазі бере участь фермент мальтаза. Потримайте в роті шматочок хліба, і ви відчуєте ефект впливу мальтази: хліб стає солодким. Фермент лізоцим знищує хвороботворні бактерії, які потрапляють із їжею до ротової порожнини.

Із ротової порожнини оброблена в ній їжа (харчова грудка) завдяки скороченням м’язів щік і язика проштовхується в глотку і проковтується. М’язи глотки вище від грудки скорочуються, і починається її рух до стравоходу.

Стравохід. Цей орган з’єднує глотку і шлунок. По стравоходу харчова грудка пересувається завдяки перистальтичним рухам. Так, вода доходить до шлунка за 1 с, грудочка каші — за 5 с, а твердіші частинки — за 9-10 с.

Травлення в шлунку. Хімічні зміни їжі відбуваються у шлунку під дією шлункового соку. Що більше жирів міститься в їжі, то довше вона затримується в шлунку.

Шлунковий сік — безбарвна рідина без запаху. Він виробляється залозами слизової оболонки шлунка. В 1 мм2 слизової оболонки міститься до 100 таких залоз. Одні секретують ферменти, інші — хлоридну кислоту, треті — слиз. У людини зазвичай виробляється 2-2,5 л шлункового соку за добу.

Основний фермент шлункового соку — пепсин, що розщеплює молекули білка на амінокислоти. Пепсин діє лише при температурі 35-37 °С і за наявності хлоридної кислоти. Хлоридна кислота знищує хвороботворні мікроорганізми. Слиз, яким укрита слизова оболонка шлунка, перешкоджає дії хлоридної кислоти й пепсину на його стінку, захищаючи її від самоперетравлення і механічних ушкоджень.

Хімус, що утворюється в шлунку під дією його речовин, доправляється до кишечника.

Травлення в тонкому кишечнику. У цьому відділі травної системи на хімус діють ферменти підшлункової залози, жовч із жовчного міхура, а також ферменти залоз тонкого кишечника. У ньому остаточно розщеплюється близько 80 % вуглеводів і майже 100 % білків і жирів, що надходять із їжею. Білки розщеплюються під дією двох основних ферментів — трипсину та хемотрипсину, вуглеводи — під дією амілаз, жири розщеплюють ліпази. Ці ферменти не працюють у кислому середовищі. Тому для нейтралізації хлоридної кислоти, яка надходить у складі хімусу до тонкого кишечника, його залози та підшлункова залоза виділяють лужні речовини.

У жовчі ферментів немає. Речовини жовчі «розбивають» нерозчинні у воді краплі жиру на дрібніші крапельки. Так жири стають доступнішими для дії ліпаз та краще розщеплюються.

Де саме в тонкому кишечнику відбувається травлення? У цьому процесі розрізняють порожнинне і пристінкове травлення. Під час порожнинного травлення великі органічні молекули подрібнюються за допомогою ферментів кишечника, підшлункової залози й жовчі. Остаточне розщеплення відбувається під час пристінкового травлення.

Мал. 9.3. Складки й ворсинки на внутрішній поверхні тонкого кишечника (а); ворсинки (б); епітеліальні клітини з мікроворсинками (в): 1, 2 — лімфатичні та кровоносні судини; 3 — клітини епітелію ворсинок; 4 — мікроворсинки

Складчаста внутрішня поверхня кишечника (мал. 9.3) покрита безліччю ворсинок, вкритих клітинами епітелію, які виробляють ферменти, слиз тощо. Мембрани клітин епітелію утворюють мікроворсинки. На цій розгалуженій поверхні епітеліальної оболонки в слизі, збагаченому ферментами, і відбувається пристінкове травлення. Невеликі молекули (продукти порожнинного травлення) розщеплюються на ще дрібніші.

Дрібні молекули, що утворилися під час пристінкового травлення, всмоктуються, тобто долають епітеліальний шар стінки кишечника. Здебільшого це відбувається саме в тонкому кишечнику, який завдяки наявності ворсинок і мікроворсинок за площею внутрішньої поверхні перевищує футбольне поле.

Транспорт речовин через епітелій відбувається у два способи. Частина молекул дифундує всередину ворсинок через щілини між клітинами. Інша частина проникає крізь самі клітини епітелію, і це потребує витрат енергії. Подолавши епітеліальний бар’єр, молекули через міжклітинну речовину надходять до лімфатичних і кровоносних капілярів у ворсинках (мал. 9.4).

Мал. 9.4. Будова ворсинки тонкого кишечника: 1 — епітеліальні клітини; 2 — мікроворсинки; 3, 4 — кровоносні капіляри; 5 — лімфатичні капіляри; 6 — нерви; 7 — гладенькі м’язи

1. З'ясуйте, у якій частині тексту використано наведені терміни та яку складову травної системи описують за їх допомогою.

Коронка, шийка, корінь, емаль, дентин, пульпа.

Знайдіть у тексті опис того, яким є значення кожної складової. Покажіть його товаришу.

2. Скористайтеся текстом підручника й доповніть таблицю.

3. Виберіть із наданих запитань три, які ви вважаєте найбільш важливими, і поставте їх товаришу. Нехай він знайде відповіді на них у тексті параграфа.

• — Де відбувається порожнинне травлення?
• — За допомогою яких речовин воно здійснюється?
• — Які особливості епітелію кишечника є пристосуваннями для пристінкового травлення?
• — У якому середовищі відбувається остаточне розщеплення жирів, білків, вуглеводів?

1. Що відбувається зі шматочком солодкого пиріжка у вашій ротовій порожнині? Які речовини на нього діють? 2. Поясніть, як відбувається ковтання. Чому під час нього їжа не потрапляє в гортань? 3. Як змінюється їжа в шлунку й тонкому кишечнику? 4. На які складові їжі діє жовч? У чому особливість її дії? 5. Охарактеризуйте процес пристінкового травлення. Яку роль у ньому відіграють ворсинки й мікроворсинки? 6. У які способи відбувається всмоктування продуктів розщеплення поживних речовин їжі? 7*. Яким є зв'язок між слизом, хлоридною кислотою й пепсином у шлунку? 8*. Чи потрапить їжа до шлунка, якщо проковтнути її, висячи догори ногами на турніку? Відповідь обґрунтуйте. 9*. На малюнку, розміщеному на початку теми 2 (с. 36), зображено внутрішню поверхню шлунка. Поясніть, чим зумовлена її форма.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Біологія 8 клас Базанова, Павіченко, Кузнецова", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)