Войти
Закрыть

Узагальнення знань за темою «Адаптація і виживання людини за екстремальних умов»

8 Клас

1. Які особливості біології людини дозволяють їй пристосовуватися до надзвичайно широкого діапазону умов середовища? 2. Порівняйте лімітуючі фактори навколишнього середовища для людини та акули. 3. Які системи органів задіяні у відповіді організму на стрес? 4. Схарактеризуйте реакцію організму «бийся або тікай». У чому полягає її біологічний сенс? 5. Чому під час хронічного стресу людина стає вразливою до хвороб? 6. Пропонуємо організувати дискусію на тему «Стрес — це добре чи погано?». Для обговорення можете скористатися запитаннями: Чи може людина прожити без стресів? Чи можуть спричиняти стрес позитивні події? Які захворювання може спричинити стрес? Які причини стресу в підлітковому віці? Чи можна навчитися керувати стресом? 7. Найвищою гірською вершиною на Землі є гора Джомолунгма (Еверест). Її висота становить 8848,43 м над рівнем моря. Підйом на вершину триває близько двох місяців. Поясніть, що становить небезпеку для здоров’я людини під час підйому на вершину, крім крутих схилів. 8. Використовуючи метод скрайбінгу, поясніть, як людина пристосувалася до різних кліматичних умов. (Етапи створення скрайбінгу подано в завданні 11 на с. 33.) 9. Складіть біологічно обґрунтовані поради щодо акліматизації тим туристам, які вперше подорожують до тропічних країн та північних регіонів....
0 Переглянути

Виживання за екстремальних умов. Системи захисту людини за екстремальних умов

8 Клас

Екстремальними зазвичай називають умови, які становлять небезпеку для здоров’я й життя людини. Це насамперед природні та техногенні катастрофи, а також умови середовища, що можуть стати причиною травм або загибелі організму. Екстремальні ситуації призводять до граничного напруження людини, змін у її звичайній поведінці. Важливо, щоб людина зберігала самовладання і вміла знаходити вихід із складної ситуації. Поведінка кожної людини в екстремальній ситуації є індивідуальною, адже люди різні і їхні реакції та дії також будуть різними. Багато залежить від особливостей темпераменту, життєвого досвіду, професійних знань, навичок і характеру людини. Потрапити в екстремальні умови можна будь-де: заблукати в лісі, травмуватися під час аварії, опинитися в зоні терористичної акції тощо. В усіх цих випадках виживання людини залежить від ефективної роботи фізіологічних систем її організму. Пристосування до підводного занурення Людина є видом, який виник на суходолі. Але люди здавна жили на берегах водойм і використовували ресурси цієї стихії (переважно як джерело їжі). Тому часто виникала потреба тривалий час перебувати у воді. Так, японські пірнальники ама (здебільшого жінки) збирають у морі перли, водорості та інші морські продукти. Для цього їм доводиться занурюватися на глибину до 15-20 м і тривалий час перебувати під водою. Під час тривалого перебування у воді проблемою для людини є висока теплоємність водного середовища. Теплоту тіло втрачає дуже швидко. У разі повного занурення до цього додається гіпоксія, бо доводиться затримувати дихання (мал. 69.1). Відповідно, механізми пристосування спрямовані на максимальне збереження тепла (перерозподіл кровотоку від шкіри до внутрішніх органів). Інтенсифікація метаболічних процесів та тремтіння забезпечують вироблення додаткового тепла. Глибоке дихання перед і після пірнання зменшує ефект гіпоксії. У разі регулярного пірнання збільшується об’єм легень та кількість еритроцитів у крові....
0 Переглянути

Принципи фізіологічної регуляції в екстремальних умовах. Адаптація та акліматизація

8 Клас

Адаптація організму є процесом його пристосування до певних умов існування. Також терміном «адаптації» називають пристосування організмів, які виникають як результат цього процесу. Наприклад, темний колір шкіри та кучеряве волосся є адаптаціями людини до життя в регіонах із високим рівнем сонячної радіації. Адаптація відбувається впродовж життя багатьох поколінь і пов’язана зі спадковими змінами організмів. Акліматизація — це процес пристосування організму до змін середовища існування (насамперед кліматичних). Вона відбувається впродовж життя однієї особини без зміни поколінь. У процесі акліматизації спадкові зміни не мають важливого значення. Механізми акліматизації ґрунтуються переважно на фізіологічних змінах в організмі та регуляції інтенсивності обміну речовин. Фізіологічна регуляція в екстремальних умовах Провідну роль у процесах пристосування до екстремальних умов відіграє гіпоталамо-гіпофізарна система організму людини. Вона узгоджує роботу нервової та ендокринної систем, що дозволяє організму краще виживати за важких умов. Гормони регулюють активність клітин організму, і це змінює перебіг метаболічних реакцій, а нервова система допомагає процесам пристосування, задіюючи механізми умовних і безумовних рефлексів. Пристосування до холоду та спеки Пристосування до холоду — це складний вид кліматичної адаптації людини. Воно розпочалося в наших предків після переселення з тропічних і субтропічних регіонів до зони помірного клімату й далі на північ. У випадку потрапляння людини в холодні умови основною проблемою стає збереження тепла (мал. 68.1)....
0 Переглянути

Стрес

8 Клас

Стрес — загальна реакція організму на дуже сильний зовнішній уплив. Він виникає в разі дії на організм чинників (стресорів), які порушують гомеостаз. Основна функція стресу — адаптація організму до умов, що змінилися, його пристосування до конкретної ситуації. Реакцію організму на дію стресорів забезпечує переважно діяльність гіпоталамо-гіпофізарної системи. Її сигнали надходять до симпатичного відділу вегетативної нервової системи та мозкового шару надниркових залоз, які на початковому етапі стресу виділяють гормон адреналін, а в подальшому — кортизол. І сигнали симпатичної нервової системи, і дія адреналіну працюють на приведення організму в стан підвищеної активності. Виникає так звана реакція «бийся або тікай». Вона забезпечує мобілізацію ресурсів організму та його швидку відповідь на зміни в навколишньому середовищі — підвищення кров’яного тиску, збільшення частоти пульсу, розширення бронхів, підвищення рівня глюкози в крові тощо (мал. 67.1). Стадії стресу Розрізняють три стадії стресу: стадія тривоги, стадія адаптації, стадія виснаження (мал. 67.2). Стадія тривоги. Організм визначає, що виникла ситуація, яка може йому загрожувати. Він починає шукати шляхи виходу. Відбувається активація симпатичного відділу вегетативної нервової системи. Ендокринна система викидає низку гормонів (адреналін, адренокортикотропний гормон, кортизол) для мобілізації пристосувальних сил організму. При цьому опірність організму зростає. Стадія адаптації. Через мобілізацію ресурсів під упливом нервової й гуморальної систем здатність організму до опору збільшується, організм переходить до довготривалої стратегії. Ця стадія є найуспішнішою для подолання кризи. Організм пристосовується, використовує свої компенсаторні можливості, щоб упоратися із загрозою. Життєдіяльність нормалізується....
0 Переглянути

Лімітуючі фактори навколишнього середовища

8 Клас

Як вам уже відомо, будь-який живий організм (у тому числі й організм людини) постійно обмінюється речовинами та енергією з навколишнім середовищем. Тому його життєдіяльність значною мірою залежить від взаємодії із середовищем існування. Організми зазнають упливу різних чинників середовища — екологічних факторів. Екологічні фактори поділяють на три групи: абіогенні, біогенні та антропогенні. Усі ці фактори діють на живі організми в комплексі. Для того, щоб вижити в певному середовищі, організмам треба пристосуватися, аби запобігти негативному впливу факторів. Здатність організмів витримувати несприятливі умови навколишнього середовища називають екологічною толерантністю. Людина є видом, який може пристосовуватися до надзвичайно широкого діапазону умов середовища (мал. 66.1). Для цього людина використовує не лише фізіологічні й анатомічні механізми, але й поведінку, насамперед розумову діяльність. Лімітуючі фактори навколишнього середовища До дії будь-якого фактора середовища живі організми мають так званий діапазон сталості (толерантності). Якщо інтенсивність чинника виходить за межі толерантності, живі організми гинуть. Так, якщо людина потрапить у місцевість із температурою повітря -20 °С без засобів захисту від низької температури, то вона досить швидко загине. Тому організми прагнуть жити в умовах, де фактори не виходять за межі толерантності й до яких вони найкраще пристосовані. Такі умови називають біологічним оптимумом для певного виду організмів....
0 Переглянути

Узагальнення знань за темою «Розмноження та індивідуальний розвиток людини»

8 Клас

6. Плід, який розвивається в тілі матері, досить сильно відрізняється від неї, тому що його клітини містять ≈50% спадкової інформації батька. За таких відмінностей імунна система матері мала б знищувати ці чужорідні клітини. Але в нормі це не відбувається. Завдяки чому це можливо? 7. Створіть схему, правильно розмістивши на ній наведені поняття: бактеріальні, вірусні, генітальний герпес, гонорея, грибкові, захворювання репродуктивної системи, кандидоз, сифіліс, СНІД. 8. Обґрунтуйте небезпеку штучного переривання вагітності. 9. За допомогою методу Fishbone поясніть найпоширеніші захворювання репродуктивної системи людини, що передаються статевим шляхом. Обґрунтуйте основні заходи їхньої профілактики. Обговоріть результати роботи. (Головні етапи роботи за методом Fishbone подано в завданні 11 на с. 69.) 10. Оцініть свою роботу під час вивчення теми за допомогою «Піраміди знань»....
0 Переглянути

Репродуктивне здоров’я. Проблеми репродуктивної системи

8 Клас

Чинники можуть упливати на репродуктивне здоров’я людини як позитивно, так і негативно. Безпліддя. Порушення процесів запліднення Однією з важливих проблем репродуктивної системи людини є безпліддя (нездатність мати дітей). Часто воно пов’язане з порушеннями процесу запліднення. Причини цього можуть бути в організмі як чоловіка, так і жінки. Для подолання безпліддя використовують репродуктивні технології, зокрема штучне запліднення. Сьогодні є методики, що дозволяють здійснювати запліднення як усередині організму жінки, так і за його межами (мал. 65.1). Новітні розробки в цій галузі дають можливість мати дітей парам, які ще донедавна не могли про це й мріяти. Уплив шкідливих речовин на розвиток плода Дія шкідливих речовин під час розвитку плода становить особливу небезпеку. Це зумовлено тим, що за короткий період ембріонального розвитку в організмі утворюється велика кількість органів та їх систем. Під час їхнього формування навіть найменший негативний уплив може призвести до порушень, що матимуть тяжкі наслідки....
0 Переглянути

Постембріональний розвиток

8 Клас

Постембріональний період — це період життя людини після народження (мал. 64.1, 64.2). Його можна розділити на кілька етапів, тривалість яких у чоловіків і жінок дещо відрізняється. У постембріональний період на процеси життєдіяльності кожної людини впливають багато зовнішніх і внутрішніх чинників, зокрема спадковість та спосіб життя. У житті людини виділяють такі вікові періоди: період немовляти, грудний період, дитинство, підлітковий період, юнацький період, зрілий вік, похилий вік, старечий вік, довгожительство. Зверніть увагу, що поділ на періоди за роками є досить умовним і може значно відрізнятися в різних людей за часом настання та тривалістю. Дитячий період життя Період немовляти (перші 10 днів): відбувається перебудова організму, зумовлена адаптацією до життя поза організмом матері. Руйнуються структури, пов’язані з обміном речовин через плаценту. У цей період в організмі матері розпочинається лактація — утворення молока, яким живиться дитина. Грудне молоко має оптимальний склад для забезпечення росту й розвитку дитини. Грудний період (10 днів — 1 рік) характеризується найвищими в постембріональному періоді темпами росту й розвитку всіх систем органів, а також зміцненням опорно-рухового апарата, формуванням великої кількості умовних рефлексів. Раннє дитинство (1-3 роки): високі темпи росту й розвитку всіх систем органів, початок самостійних активних рухів, перехід на харчування звичайною їжею, розвиток молочних зубів, початок використання мовлення. Перше дитинство (4-7 років): уповільнюються темпи росту, відбувається активне накопичення інформації про навколишній світ, формуються вміння й навички, необхідні для самостійної життєдіяльності, починається зміна зубів. Друге дитинство (8-12 років у хлопчиків, 8-11 років у дівчаток): відносно невисокі темпи росту, продовжується активне накопичення інформації та формування необхідних умінь і навичок. Починаючи з цього періоду, стає помітною різниця в розвитку чоловіків і жінок, що пов’язано з особливостями роботи їхніх ендокринних систем. Підлітковий та юнацький періоди життя Підлітковий період (13-16 років у хлопців, 12-15 років у дівчат): початок періоду статевого дозрівання; різке збільшення темпів росту, значні гормональні перебудови в організмі, початок функціонування статевих систем. У цей період відбувається формування вторинних статевих ознак. Цей процес регулюється ендокринною системою за допомогою дії статевих гормонів....
0 Переглянути

Вагітність. Ембріональний розвиток

8 Клас

Вагітність — це фізіологічний стан організму жінки, пов’язаний із заплідненням яйцеклітини й розвитком зародка і плода. Вагітність у жінки триває 270-280 днів. Із зовнішніх оболонок плода формується плацента. Плацента, або дитяче місце, — це тимчасовий орган, що з’єднує плід з організмом матері під час внутрішньоутробного розвитку. Вона забезпечує обмін речовин між організмом матері й плодом та вберігає плід від реакції імунної системи матері. Плацента кріпиться до стінок матки, а пуповина — шнуроподібний орган, що відходить від плаценти, — з’єднує плід із материнським організмом (мал. 63.1). В організмі жінки під час вагітності відбуваються значні зміни: Для забезпечення нормального функціонування органів і систем організму вагітної та сприятливих умов для розвитку плода необхідна підвищена кількість поживних речовин і кисню. Онтогенез і чинники, що на нього впливають Онтогенез — це індивідуальний розвиток організму від моменту зародження до природної смерті. Термін «онтогенез» запропонував німецький учений Ернст Геккель 1866 року. Онтогенез є процесом послідовної та необоротної реалізації спадкової інформації конкретного організму. На реалізацію цієї інформації (і, відповідно, на перебіг онтогенезу) може впливати багато різних чинників: умови навколишнього середовища, нейрогуморальна й гормональна регуляції тощо....
0 Переглянути

Запліднення й визначення статі. Спадковість і спадкові захворювання

8 Клас

Запліднення — це процес злиття зрілих статевих клітин: чоловічої (сперматозоїда) і жіночої (яйцеклітини), у результаті чого утворюється одна клітина — зигота, що є зародком нового організму. Під час статевого акту в піхву впорскується 3-5 мл сперми — суміші сперматозоїдів із виділеннями чоловічих залоз. У спермі міститься 200-500 млн сперматозоїдів, які мають властивість рухатися. Із піхви сперматозоїди переміщуються в матку, а потім — у маткові труби, де й зустрічаються з яйцеклітиною (мал. 62.1). Яйцеклітина самостійно рухатися не може. Її рухи забезпечуються скороченнями м’язів стінки маткової труби та роботою війок епітелію. Зріла яйцеклітина після овуляції потрапляє спочатку в черевну порожнину, а далі — у маткову трубу, де зазвичай і відбувається запліднення (мал. 62.1). У людини стать особини визначається в момент запліднення. Вона зумовлена певною комбінацією статевих хромосом, які містяться в статевих клітинах. Представники жіночої статі мають у клітинах тіла по дві Х-хромосоми (XX), а чоловічої статі мають в клітинах одну X- і одну Y-хромосоми (XY). Особливістю статевих клітин є те, що вони містять лише по одній хромосомі: у жінок у яйцеклітині одна Х-хромосома; у чоловіків одна половина сперматозоїдів містить Х-хромосому, а інша — Y-хромосому. Отже, під час запліднення можливі різні комбінації поєднання хромосом. Якщо в момент запліднення з яйцеклітиною злився сперматозоїд, який має Х-хромосому, то народиться дівчинка. А якщо сперматозоїд мав Y-хромосому, то народиться хлопчик (мал. 62.2). Під час запліднення чоловічі й жіночі зиготи можуть утворюватися приблизно з однаковою імовірністю....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 95 96 97 98 99 100 101 102 103 ... 107
Назад

Навігація