§ 53. Клітинна інженерія

Згадаємо!

• Що таке соматична клітина, яйцеклітина, сперматозоїд?

Клітинна (тканинна) інженерія. Це галузь біотехнології, у якій застосовують методи виділення клітин з організму, перенесення їх на штучні поживні середовища, де ці клітини продовжують жити й розмножуватися. Крім того, клітинна інженерія займається сполученням соматичних клітин різних груп організмів і, отже, одержанням гібридів. Завдяки цьому вдається схрещувати організми, гібридизація яких статевим шляхом є неможливою. Як приклад можна навести віддалену гібридизацію соматичних клітин людини й миші, курки й дріжджів тощо. Це дає змогу створювати препарати, що підвищують стійкість проти різних захворювань.

Перспективним напрямом клітинної інженерії є клонування організмів. Клоном називають сукупність клітин або особину, яка утворилися від спільного пращура нестатевим шляхом (рис. 208). Методика репродуктивного клонування тварин є такою: з незаплідненої яйцеклітини видаляють ядро й пересаджують у неї ядро соматичної клітини іншої особини. Таку зиготу пересаджують у матку самки, у якій розвивається ембріон. Ця методика дає змогу одержувати від цінних за своїми якостями плідників необмежене потомство. Уперше клонована свійська тварина (вівця Доллі) з'явилася в результаті використання донорського ядра клітини молочної залози дорослої вівці. У цього першого успішного експерименту є суттєвий недолік - дуже низький коефіцієнт виходу живих особин (0,36 %). Однак він доводить можливість повноцінного клонування.

Рис. 208. Клоновані тварини

Вівця Доллі

Клоновані телята

Поміркуйте над запитанням: «Чи є клонований організм точною генетичною копією материнського?»

Клонування людини - не лише наукова, а й етична проблема сьогодення. Репродуктивне клонування людей зіткнулося із великою кількістю етичних, релігійних і юридичних проблем, що нині не мають конкретного вирішення. У більшості країн світу репродуктивне клонування заборонене законом. Терапевтичне клонування, у свою чергу, передбачає використання ембріона для одержання стовбурових клітин. У деяких країнах цей тип клонування дозволений, наприклад у Великій Британії. Стовбурові клітини використовують для відновлення ушкоджених тканин та органів. У лабораторних умовах займаються розмноженням і подальшою спеціалізацією стовбурових клітин. Отже, можливим є штучне вирощування тканин і деяких органів людини й тварин.

Науковці розробляють методи одержання культури гібридів здорових клітин з раковими на штучних поживних середовищах, де виробляються антитіла, що знищують клітини злоякісних пухлин.

У природі трапляються химерні організми, переважно серед рослин. Людина навчилася створювати їх штучно (рис. 209).

Химерні тварини - це організми, що утворюються внаслідок поєднання бластомерів ембріонів з різними генотипами. Принцип одержання химер зводиться переважно до виділення двох чи більшої кількості ранніх зародків і їхнього злиття. Якщо в генотипі зародків, використаних для створення химери, є відмінності щодо певних характеристик, то вдається простежити долю клітин обох видів. За допомогою химерних мишей було, наприклад, з'ясовано питання щодо виникнення поперечносмугастих м'язів у ході розвитку багатоядерних клітин. Досліди зі створення химерних організмів тварин викликають негативне ставлення деяких учених. Водночас серед багатьох науковців і в суспільстві немає негативної реакції на химерні рослини.

Рис. 209. Химерні рослини

Химерна Сенполія (Фіалка узамбарська)

Химерний лілійник

ПОВТОРІТЬ, ПОМІРКУЙТЕ

• 1. Що називається клітинною інженерією?
• 2. Яке значення має клітинна інженерія?
• 3. Схарактеризуйте методи й наслідки клонування тварин.
• 4. Що таке химерні тварини?

скачать dle 11.0фильмы бесплатно