§ 1. Біологія як наука

Біологія — комплекс наук про життя

Біологія — наука про життя, і це вам вже дуже добре відомо. Життя — явище доволі складне та багатогранне, і так само, як життя, складна й біологія. Біологи вивчають живих істот на найрізноманітніших рівнях, починаючи від тих проявів життя, які не видно навіть у найпотужніші електронні мікроскопи, закінчуючи глобальними, що охоплюють усі живі організми на планеті. Біолога можна уявити собі зі сачком чи гербарною текою в полі; з пробірками та піпеткою в лабораторії; за програмуванням алгоритмів аналізу спадкової інформації біля комп’ютера чи за вивченням структури молекул за допомогою найскладніших фізичних приладів.

Таке різноманіття біологічних фахів зумовлено тим, що біологія — це складна наука, яка об’єднує багато інших дисциплін (табл. 1.1).

Таблиця 1.1. Деякі біологічні дисципліни

Водночас біологія тісно пов’язана з іншими науками. У біологічних дисциплінах широко застосовуються підходи багатьох галузей знання — фізики, хімії, математики, інформатики. На стику наук виникли біофізика, біохімія, молекулярна біологія, біоінформатика (рис.1.1). Різноманітні біологічні дослідження створюють фундамент для медицини, фармакології, сільського господарства, біотехнологій.

Вивчення рівнів організації живого дає змогу зрозуміти життя краще

Хоча життя за своєю суттю — явище неподільне (воно або є, або його немає), для вивчення дуже зручно розглядати все живе на різних рівнях його організації. Кожен рівень має свої унікальні властивості, і такий поділ, попри його умовність, дає змогу розуміти феномен життя повніше та краще.

Молекулярний рівень. Незважаючи на те, що на молекулярному рівні організації зазвичай життя не проявляється (молекула не може бути живою чи мертвою), вивчення молекул, із яких складаються живі істоти, прояснює механізми функціонування. Молекулярний рівень організації живого є предметом вивчення біохімії, біофізики та молекулярної біології.

Рис. 1.1. Перетини біології з іншими науками

Клітинний рівень — перший рівень, на якому виникає життя. Клітина — елементарна одиниця всього живого, і її вивчення є, без перебільшення, ключовим для розуміння сутності життя. Клітинна біологія — біологічна наука, що вивчає клітинний рівень.

Органо-тканинний рівень. У багатоклітинному організмі клітини об’єднуються в тканини й органи. Ці об’єднання працюють як функціональні одиниці живого організму. Принципи функціонування органів вивчає фізіологія, їх будову — анатомія, а типи тканин — гістологія.

Організмовий рівень. Поряд із клітинним цей рівень є ключовим для розуміння такого явища, як життя. Організм здатний функціонувати як цілісна незалежна одиниця, підтримувати своє існування та розмножуватися. Цей рівень організації життя є предметом вивчення багатьох наук, як-от: анатомія, фізіологія, генетика, біологія розвитку, ембріологія.

Популяційно-видовий рівень — перший надорганізмовий рівень. На цьому рівні організації проявляється безперервність життя: хоча тривалість життя окремих організмів обмежена, популяція потенційно безсмертна, як і біологічний вид загалом. Передусім цей рівень організації є цікавим для екології, популяційної генетики й еволюційної біології.

Екосистемний рівень — надорганізмовий рівень, на якому проявляються зв’язки організмів різних видів між собою та з довкіллям. Екосистемний рівень вивчає наука екологія.

Біосферний рівень — глобальний рівень, що об’єднує всіх живих істот на планеті. Цей рівень є предметом вивчення екології та вчення про біосферу.

Методи біологічних досліджень використовують для вивчення життя

Кожен розділ біології використовує багато власних методів вивчення біологічних об’єктів. Водночас є низка загальних підходів, спільних для всіх біологічних наук.

Спостереження було основним методом на початковому етапі розвитку біології, але не втратило свого значення й сьогодні. Під час спостереження вчений констатує наявні факти, але не впливає на перебіг процесу.

Опис. Щоб спостереження мало сенс, його треба описати. Описи, хоч і відображають інтерпретацію спостереження дослідником, мають бути точні та об’єктивні, тоді стає можливим порівняння описів між собою.

Порівняння даних — це ще не експеримент, але перший крок до нього. Порівняння дає змогу встановлювати закономірності у природі.

Експеримент. Принципова відмінність експерименту від спостереження в тому, що експериментатор втручається в природний перебіг подій і впливає на об’єкти дослідження різними факторами. Нині цей метод є провідним у біології.

Математичні методи та моделювання. Статистичний аналіз отриманих даних — необхідний етап перевірки того, чи не є виявлені закономірності результатом звичайної випадковості. Іноді, накопичивши факти, можна побудувати математичну модель об’єкта чи явища, що дуже полегшує висунення та перевірку наукових гіпотез. На підставі наявних даних висувається гіпотеза — можливе пояснення причин спостережуваних явищ. Дуже важливо, щоб гіпотеза була перевірюваною, тобто щоб, спираючись на неї, можна було передбачити нові факти. Така багаторазово перевірена та підтверджена гіпотеза стає науковою теорією.

Для чого треба вивчати біологію?

Можливо, хтось думає, що «біологія ніколи не знадобиться нам у житті» і що можна було б витратити ці кілька годин на тиждень набагато корисніше? Ми вважаємо такий погляд цілком неправильним. По-перше, біологія — один із найбільш практично застосовуваних предметів шкільної програми. На уроках біології ви отримуєте знання про принципи впорядкування й функціонування людського організму, збереження здоров’я та початкові відомості з медицини. Уже лише цього було б достатньо, аби виправдати час, присвячений нашому предмету.

Біологія допомагає сформувати такий світогляд, що дає можливість зрозуміти чимало про саму людину та її місце в природі. Відсутність такого світосприйняття призводить до жахливих наслідків, іноді в глобальних масштабах. Наслідком нерозуміння законів популяційної генетики нацистами в Німеччині стало винищення мільйонів людей нібито з метою «покращення нації». Незнання законів екології урядом Китаю в 1950-ті роки спричинило масовий голод і загибель 15 мільйонів людей. Нехтування Микитою Хрущовим у СРСР у 1960-ті роки найпростішими ботанічними знаннями призвело до занепаду сільського господарства та необхідності закуповувати пшеницю за кордоном.

XXI століття називають століттям біології. Запаморочливі успіхи сучасної біотехнології, генної інженерії, біоінформатики та біомедицини відкривають перед людством нові обрії, але водночас порушують нові проблеми. Знання біології необхідне, аби розібратися в усьому різноманітті нових технологій, продуктів і медикаментів, адже саме на «біологічній» неграмотності роблять гроші нечесні ділки. Чи можна вживати в їжу генетично модифіковані продукти? Чи є етичним лікування спадкових захворювань людини методами генної терапії? А клонування людини? Хто такі «діти трьох батьків» та які захворювання можна відвернути за допомогою цієї технології? Кожна людина, яка вивчала біологію в школі, має відповісти на ці запитання.

Ми хотіли б навчити вас розуміти та любити життя в усіх його проявах. Ми намагатимемося показати, які чудові та цікаві всі живі істоти на всіх рівнях їхньої організації. Ба більше, людина — це ж теж жива істота, тому ми сподіваємося, що цей підручник допоможе вам також краще розібратися не лише в довкіллі, а й у собі.

Поміркуймо

Знайдіть одну правильну відповідь

1. Який рівень організації живого вивчає біохімія?

• А молекулярний
• Б клітинний
• В організмовий
• Г надорганізмовий
• Д біосферний

2. Гіпотезу від наукової теорії відрізняє те, що

• А теорія — це багаторазово підтверджена гіпотеза
• Б гіпотеза — це багаторазово підтверджена теорія
• В гіпотезу висувають на підставі експериментів, а теорію — на підставі спостережень
• Г гіпотеза — результат досліду, а теорія — математичного моделювання
• Д гіпотеза стає теорією відразу після статистичного аналізу даних

3. На якому рівні організації феномен життя проявляється вперше?

• А молекулярному
• Б тканинному
• В організмовому
• Г клітинному
• Д біосферному

4. Статистичний аналіз даних потрібен для того, щоб

• А відрізняти реальні закономірності від випадкових збігів
• Б підганяти експериментальні результати під гіпотезу
• В модифікувати гіпотезу під експериментальні дані
• Г коригувати спостереження, проведені в різний час
• Д моделювати біологічні процеси

Сформулюйте відповідь кількома реченнями

5. Для чого біологові можуть знадобитися глибокі знання математики? Для яких біологічних наук математика особливо важлива?

6. У чому відмінність між спостереженням та експериментом?

7. Біологія та медицина — дві взаємопов’язані науки. Що є спільним і в чому відмінності в їхніх галузях дослідження?

8. Як би ви спонукали молодшого брата або молодшу сестру вивчати біологію?

Знайди відповідь і наблизься до розуміння природи

9. Які типи моделей застосовують у біології? У яких випадках є потрібним створення моделей?

Дізнайся самостійно та розкажи іншим

10. Біоінформатика — молода галузь біології, що стрімко розвивається. Які завдання вона вирішує? Як вона пов’язана з такими біологічними дисциплінами, як молекулярна біологія і генетика?

11. Живі істоти до сьогодні були виявлені лише на Землі. Що ж тоді вивчає космічна біологія?

скачать dle 11.0фильмы бесплатно