Войти
Закрыть

Сенсорні системи смаку й нюху

8 Клас

Спробуйте одним словом відповісти на ці 5 запитань. Чому букетик фіалок, поставлений на роялі, заважає співакові брати високі ноти? Чому після натирання часником ступні ноги ви відчуєте в роті смак часнику? Чому вдихання бергамотової олії підвищує гостроту зору в сутінках? Чому хлороформ під час вдихання викликає смакове відчуття солодкого? Чому ментолова жувальна гумка викликає температурне відчуття холоду? ЗМІСТ Яке значення має нюхова сенсорна система? НЮХОВА СЕНСОРНА СИСТЕМА - це система, що забезпечує сприйняття хімічних летких подразнень і формування нюхових відчуттів. Чутливість нюхової сенсорної системи людини дуже велика: один нюховий рецептор може збуджуватися окремими молекулами запашної речовини. Ще однією властивістю нюхового аналізатора є його тісний зв’язок із центрами слухової та смакової сенсорних систем. Нюх - це сукупність процесів у нюховій сенсорній системі, що здійснюють сприйняття хімічної інформації повітря. Органом нюху є ніс з нюховими рецепторами, кількість яких досягає 10 млн. Розташовані хеморецептори в слизовій оболонці верхніх носових ходів і здійснюють нюхову хеморецепцію. Оскільки кількість нюхових рецепторів з віком зменшується, діти зазвичай розрізняють більше запахів, аніж дорослі. У нервовому проведенні збудження беруть участь не тільки волокна нюхового нерва, а й волокна трійчастого, язикоглоткового та блукаючого нервів. Тому нюхові відчуття зберігаються й у разі порушення функції нюхового епітелію (наприклад, в разі нежиті). Кіркове формування нюхових відчуттів відбувається в нюхових цибулинах (первинна обробка інформації) та нюховій зоні кори півкуль, що має зв’язок із багатьма іншими чутливими зонами. Тому запахи можуть стимулювати виділення слини, звужувати кровоносні судини й підвищувати тиск тощо. На формування відчуття запаху можуть впливати концентрація запашної речовини, температура, вологість, відчуття голоду, забрудненість повітря, емоції тощо....

Слухова сенсорна система

8 Клас

Звук - коливальний рух частинок пружного середовища, що поширюється у вигляді хвиль у газі, рідині чи твердому тілі. Більшість явищ у природі супроводжується характерними звуками, які сприймаються та розпізнаються вухом людини і слугують для орієнтування та спілкування. А які звуки людське вухо не сприймає? ЗМІСТ Яке значення має слухова сенсорна система? СЛУХОВА СЕНСОРНА СИСТЕМА - це сукупність анатомічних утворів, які забезпечують сприйняття звукових коливань і формування слухових відчуттів. Людина сприймає звукові коливання в діапазоні від 16 до 20 000 Гц, і для неї характерний просторовий бінауральний слух (сприймання звуків парними органами слуху). Інфразвуки (частота менш ніж 16 Гц) і ультразвуки (частота більш ніж 20 000 Гц) орган слуху людини не здатний сприймати. Слухова сенсорна система сприймає інформацію про напрямки й джерела звуків, дає змогу орієнтуватися в просторі та здійснює формування в корі півкуль слухових відчуттів. Їхня роль у житті людини особливо зростає під час сприймання мови та музики. Слухові відчуття в процесі розвитку людини дуже тісно пов’язані з мовою. Дитина, яка втратила слух у ранньому віці (до того, як навчилася говорити), втрачає й мовну здатність, хоча її голосовий апарат залишається неушкодженим....

Зір людини. Порушення зору

8 Клас

Стверджують, що очі - дзеркало душі. Достатньо глянути в очі іншій людині, щоб зрозуміти - цікава вона чи ні, приємна вона чи не варта доброго слова. Очі розумних людей немов світяться внутрішнім сяйвом, притягують до себе, викликають бажання осягнути їх глибину. А чи впливає на внутрішній світ людини якість сприйняття світлової інформації? ЗМІСТ Як відбувається сприйняття світлової інформації у людини? ЗІР - вид чуття або сукупність процесів у зоровій сенсорній системі, що здійснює сприйняття світлової інформації. У людини бінокулярний (стереоскопічний) кольоровий зір, який забезпечує сприймання світла двома очима одночасно для сприйняття об’ємності простору та розрізнення електромагнітних хвиль видимого спектра, що визначають кольори. Око людини сприймає світлові промені, які відбиваються від предметів середовища. Сприйняття інформації, що несуть відбиті промені, забезпечує такі процеси: оптичне світлопроведення, рецепторне світлосприймання, нервове проведення збудження, кіркове формування відчуттів. Оптичне світлопроведення - процеси ока, які забезпечують спрямування відбитих променів на сітківку. До складу цієї оптичної системи входять рогівка —> волога камера ока —> зіниця —> кришталик —> склисте тіло. Рогівка, волога камера ока й склисте тіло здійснюють часткове заломлення променів. Зіниця завдяки м’язам рефлекторно змінює свій діаметр і регулює надходження світла на сітківку, чим запобігає її пошкодженню. Фокусування променів на сітківку здійснюється зміною кривизни кришталика. Скорочення війкового м’яза збільшує кривизну кришталика і його заломлювальну силу, розслаблення - навпаки. Завдяки цьому око пристосоване до чіткого бачення предметів, розташованих на різних відстанях. Ця здатність ока називається акомодацією....

Зорова сенсорна система

8 Клас

Людське око - один з найскладніших органів чуття, який отримує світлову інформацію, а потім передає її в головний мозок. Ця інформація і є основою для формування зорових відчуттів. А яке світло сприймає око людини? ЗМІСТ Яке значення має зорова сенсорна система для людини? ЗОРОВА СЕНСОРНА СИСТЕМА - це функціональна система анатомічних утворів, яка спеціалізується на сприйманні світлових подразнень і формуванні зорових відчуттів. Людське око (лат. ocolus) здатне сприймати лише видиме світло зі спектра електромагнітного випромінювання в діапазоні хвиль від 380 до 770 нм. За допомогою зорової сенсорної системи людина отримує понад 90 % інформації про навколишнє середовище. Це в 30 разів більше за інформацію, що сприймається слухом. У людини, порівняно з іншими тваринами, зорова система є досконалішою. Завдяки розвинутій зоровій зоні кори півкуль людина може навчатись краще сприймати зорову інформацію, накопичувати її та запам’ятовувати для майбутнього застосування. Із різноманітних ознак і властивостей предметів навколишнього світу за допомогою зорової сенсорної системи відображаються колір, форма, розміри предметів та визначаються відстань, розташування, об’ємність предметів. Велику роль відіграє система у формуванні зорових відчуттів та емоцій. Саме ці прояви викликають у людини яскраві та глибокі емоції, коли вона милується красою природи чи витвором мистецтва. Зорова система бере участь майже в усіх видах людської діяльності. За допомогою зору формується мовлення людини та забезпечується спілкування. Отже, основною функцією зорової сенсорної системи є пізнавальна, завдяки якій людина отримує найбільшу частку інформації про навколишній світ. Як функції ока взаємопов'язані з його будовою? ОКО ЛЮДИНИ - орган чуття, що забезпечує зір людини. Цей чутливий утвір має кулясту форму, що сприяє його рухам в межах очної ямки черепа (орбіти). Складається орган зору людини з двох частин: очного яблука й допоміжного апарата. Око людини є периферичною частиною зорової сенсорної системи й містить всередині зорові рецептори (фоторецептори). Ці клітини називаються паличками й колбочками, їх багато, вони живі й потребують захисту та живлення. Окрім того, око здійснює проведення світлових променів до внутрішньої оболонки ока - сітківки, де розташовані ці зорові чутливі клітини. Важливе значення для ока мають його зовнішні та внутрішні м’язи, що здійснюють рухи всього очного яблука, звуження зіниці, зміну...

Загальна характеристика сенсорних систем

8 Клас

Інформація (від лат. informatio - роз’яснення) - відомості про навколишній світ. Організми отримують її із зовнішнього середовища для того, щоб відповідно реагувати та пристосовуватися до мінливих умов середовища, для орієнтації в просторі тощо. Жива природа в процесі еволюції створила вражаючу різноманітність приймачів інформації. Якою буває інформація зовнішнього середовища? ЗМІСТ Яка роль сенсорних систем у забезпеченні зв'язку організму із зовнішнім середовищем? Сприйняття інформації є обов’язковою умовою життєдіяльності будь-якого живого організму. Навіть найпростіші одноклітинні організми (бактерії чи амеби) постійно отримують і використовують інформацію для вибору найбільш сприятливих умов існування. У людини сприйняття інформації забезпечують 5 основних видів чуття: зір, слух, нюх, смак і дотик. Окрім того, людина відчуває ще температуру, гравітацію, біль, рухи, спрагу, голод, тиск, наповнення, об’єм тощо. Як сприймається інформація в організмі людини? Зовнішні й внутрішні рецептори нашого тіла сприймають дію різних подразників і перетворюють їх на нервові імпульси. По нервових волокнах ці сигнали надходять до кори великого мозку, де аналізуються. Таким чином, сприйняття інформації відбувається за участю цілої системи структур, що утворюють сенсорні системи, або аналізатори. СЕНСОРНІ СИСТЕМИ (від лат. sensus - відчуття) — сукупність структур, які отримують, передають та аналізують інформацію із зовнішнього та внутрішнього середовищ. У людини розрізняють сенсорні системи зору, слуху, смаку, нюху, дотику, температури, болю, рівноваги та руху....

Узагальнення теми 7. Зв'язок організму людини із зовнішнім середовищем. Нервова система

8 Клас

НЕРВОВА СИСТЕМА - сукупність структур нервової тканини, які здійснюють сприйняття, аналіз і передачу інформації, що забезпечує пристосованість організму до постійних змін довкілля. Анатомічно нервову систему поділяють на центральну й периферичну, а функціонально - на соматичну та вегетативну. Отже, нервова система є регуляторною системою організму людини, що забезпечує зв'язок із середовищем та здійснює нервову регуляцію його функцій. САМОКОНТРОЛЬ ЗНАНЬ Тест-застосування 8. НЕРВОВА СИСТЕМА 1. Як називається процес поширення по нервах імпульсів, що виникли в смакових рецепторах язика під час споживання холодного морозива? А збудження Б фільтрація В гальмування Г реабсорбція 2. Де відбувається аналіз інформації від удару неврологічним молоточком по ділянці під колінною чашечкою? А у рецепторах В у головному мозку Б у спинному мозку Г у рухових волокнах 3. Сильний удар у сонячне сплетення призводить до сильного болю, різкого зниження частоти серцевих скорочень, зупинки дихальних рухів тому, що в сплетенні є......

Захворювання нервової системи

8 Клас

«Усі хвороби від нервів», «Хворобу легше попередити, аніж вилікувати» - ці вислови стали майже крилатими. Чи відповідають вони дійсності? Від чого залежить здоров’я самої нервової системи? ЗМІСТ Які чинники порушують роботу нервової системи? НЕРВОВІ ХВОРОБИ - захворювання нервової системи, що виникають унаслідок анатомічних чи функціональних змін нервових структур і нервових процесів. Ознаками захворювань нервової системи є головний біль, паралічі, судоми, порушення рефлексів, розлади чутливості тощо. Причинами нервових хвороб можуть бути: - вірусні інфекції (вірус кіру, вірус кліщового енцефаліту, вірус поліомієліту); - бактерії (менінгококи, стрептококи); - одноклітинні твариноподібні організми (токсоплазми); - отруєння (отрути, спирти, солі важких металів, сірководень, пестициди, барбітурати); - радіоактивне випромінювання й виникнення пухлин мозку; - механічні травми, за яких вражаються нервові центри чи нервові шляхи; - паразитичні черви й продукти їхньої життєдіяльності (аскарида людська, ехінокок); - спадкові зміни - мутації (зміни генів, хромосом або їх кількості); - судинні порушення, що розвиваються внаслідок атеросклерозу та гіпертонії; - порушення обміну речовин (особливо негативно позначається нестача кисню, глюкози, вітамінів групи В) та інше. Отже, причинами нервових хвороб можуть бути як зовнішні, так і внутрішні чинники. Які захворювання нервової системи є найпоширенішими? Нервові хвороби поділяють на дегенеративні хвороби мозку, пов’язані з утратою нейронів (розсіяний склероз, хвороба Паркінсона, хвороба Альцгеймера), судинні захворювання мозку (мозковий інсульт, мігрень), захворювання периферичної нервової системи (невралгії, неврити), інфекційні захворювання нервової системи (енцефаліт, менінгіт, поліомієліт), захворювання вегетативної нервової системи (вегетативно-судинна дистонія), спадкові захворювання нервової системи (хорея Генінгтона). Мозковий інсульт - нервова хвороба, зумовлена порушенням кровопостачання головного мозку або крововиливом у тканини мозку. Хвороба посідає третє місце серед причин смертності населення, пступаючись лише захворюванням серця та злоякісним пухлинам....

Периферична нервова система

8 Клас

Найбільшою роботою італійського науковця Камілло Гольджі (1843-1926) став метод фарбування окремих нервів і клітин, названий «чорною реакцією». У методі використовується розчин аргентум нітрату, за допомогою якого на препараті нервової тканини можна бачити не лише окремі нейрони, а й усі їхні відростки. Гольджі вважав свої заслуги скромними, хоча метод став справжнім відкриттям. Як ви вважаєте, чому? ЗМІСТ Яке значення периферичної нервової системи? ПЕРИФЕРИЧНА НЕРВОВА СИСТЕМА (ПНС) - частина нервової системи, що здійснює зв’язок між ЦНС і органами. Утворюють систему нерви, нервові вузли, нервові сплетення, що розташовані за межами ЦНС. Периферична нервова система поділяється на три частини: вегетативну, чутливу й рухову. Вегетативна парасимпатична частина проводить нервові імпульси із ЦНС до внутрішніх органів і залоз. Вегетативна симпатична частина - чутливі нерви й чутливі волокна у складі змішаних нервів. Ці утвори передають імпульси від рецепторів різних частин тіла й органів чуття до ЦНС. Соматична (рухова) частина іннервує (підводить нервові імпульси) скелетні м’язи й забезпечує їхню швидку реакцію на подразнення. Основними провідними шляхами периферичної нервової системи є нерви. Вони містять нервові волокна й поділяються на рухові, чутливі та змішані. А за місцем відходження розрізняють черепно-мозкові та спинномозкові нерви. Черепно-мозкові нерви відходять від головного мозку, проходять через певні отвори черепа й іннервують органи голови та шиї людини. Усі черепні нерви, крім блукаючого, іннервують верхню частину тіла. У людини 12 пар черепно-мозкових нервів, їх позначають римськими цифрами в порядку їх розташування, і кожний із них має власну назву. Наприклад: І пара - нюхові нерви, II пара - зорові нерви, X пара - блукаючі нерви (іннервує органи грудної та черевної порожнин). Спинномозкові нерви - парні нерви людини, що виходять з кожного сегмента спинного мозку. Ці нерви змішані, тому що містять рухові й чутливі нервові волокна. Їх у людини 31 пара. Кілька сусідніх спинномозкових нервів утворюють сплетення (шийне, плечове, поперекове, крижове), а потім розгалужуються на периферичні нерви. Останні також неодноразово розгалужуються та іннервують кілька м’язів....

Обробка інформації в ЦНС

8 Клас

Здавна вважають, що формування мозку людини завершується в ранньому дитинстві, але, як виявляється, насправді це не так. Провівши цілий ряд експериментів, учені Великої Британії встановили, що лобові кістки змінюються до 40 років, що дає змогу мозку людини постійно рости й розвиватися, особливо лобовим часткам. А чи змінюється кількість звивин півкуль великого мозку в людини впродовж життя? ЗМІСТ Які особливості будови та функцій півкуль великого мозку? ПІВКУЛІ ВЕЛИКОГО МОЗКУ - це утвори кінцевого мозку, що мають виражену складчасту поверхню й забезпечують обробку інформації та формування складних форм поведінки людини. У кожної людини поверхня півкуль є різною. Неповторність цієї поверхні зумовлена великою кількістю малих і великих борозен та звивин. Складки півкуль починають формуватися ще в зародковому розвитку. У новонароджених уже є первинні, вторинні й третинні борозни, але вони продовжують розвиватися й після народження, особливо до 1-2 років. До 7-12 років борозни й звивини вже мають такий вигляд, як у дорослої людини. На поверхні півкуль є три найбільші борозни: центральна (1), бічна (2) і потилично-тім’яна (7). Вони виокремлюють у кожній півкулі 4 основних частки: лобову (4), тім’яну (5), потиличну (6) і скроневу (3) (іл. 85)....

Головний мозок, функції та будова

8 Клас

Ученими було проведене порівняння між людським мозком і одним з найбільших комп’ютерів у світі «Крей». При цьому було встановлено, що для розв’язування однієї й тієї самої задачі комп’ютер, за умови здійснення ним 400 млн дій за секунду, має працювати 100 років, у той час як мозок може зробити ту саму роботу за 1 хв. Завдяки чому головний мозок має такі переваги? ЗМІСТ Яке значення має головний мозок для організму людини? Із загальної кількості нейронів організму, яка оцінюється приблизно в 20 млрд, 3/4 цієї кількості міститься в головному мозку, решта - у спинному. Головний мозок новонародженого містить близько 10 млрд нейронів, а найбільша кількість - 14 млрд нейронів - у мозку дев’ятикласника. Кожний типовий нейрон може мати до 10 000 синапсів і отримувати інформацію від 1000 інших нейронів. Діяльність мозку людини пов’язана з потоком інформації по складних ланцюгах, що побудовані з нейронних сіток. Середня маса головного мозку в дорослої людини - 1300-1500 г, що становить близько 2 % від маси тіла. Але незважаючи на незначні розміри, головний мозок з його нейронною організацією є найважливішим органом людини. Яке ж значення має головний мозок? Головний мозок містить нервові центри рефлексів, що здійснюють мимовільні природжені рухи ковтання, дихання, серцебиття, кліпання, травлення тощо. А в корі півкуль формуються центри довільних рухів, яких ми навчаємося впродовж життя. Завдяки цим реакціям ми розмовляємо, спілкуємося, працюємо, активно відпочиваємо, тобто живемо по-людськи (рефлекторна функція)....

Навігація