Як функції ока взаємопов'язані з його будовою?

ОКО ЛЮДИНИ - орган чуття, що забезпечує зір людини. Цей чутливий утвір має кулясту форму, що сприяє його рухам в межах очної ямки черепа (орбіти). Складається орган зору людини з двох частин: очного яблука й допоміжного апарата. Око людини є периферичною частиною зорової сенсорної системи й містить всередині зорові рецептори (фоторецептори). Ці клітини називаються паличками й колбочками, їх багато, вони живі й потребують захисту та живлення. Окрім того, око здійснює проведення світлових променів до внутрішньої оболонки ока - сітківки, де розташовані ці зорові чутливі клітини. Важливе значення для ока мають його зовнішні та внутрішні м’язи, що здійснюють рухи всього очного яблука, звуження зіниці, зміну кривизни кришталика.

Іл. 95. Будова очного яблука людини: 1 - кон'юнктива; 2 - війчастий м'яз; 3 - райдужка; 4 - рогівка; 5 - кришталик; 6 - передня камера; 7 - задня камера; 8 - судинна оболонка; 9 - склера; 10 - зоровий нерв; 11 - сліпа пляма; 12 - центральна ямка; 13 - жовта пляма; 14 - склисте тіло; 15 - сітківка

Таблиця 29. БУДОВА ОКА ЛЮДИНИ

Розглянемо будову ока у взаємозв’язку з функціями:

- білкова оболонка (склера) - зовнішня оболонка з колагеновими волокнами, що захищає око та зберігає його форму;

- рогівка - прозора частина білкової оболонки, що пропускає і заломлює світло;

- райдужна оболонка - передня частина судинної оболонки з пігментом, що визначає колір очей;

- зіниця - отвір у райдужці, що може змінювати діаметр за допомогою гладких м’язів, тому регулює надходження світла всередину ока;

- війкове тіло - утвір судинної оболонки, що має війковий м’яз і зв’язки, тому може змінювати форму кришталика;

- власне судинна оболонка - оболонка з густою сіткою кровоносних судин, що забезпечує живлення ока;

- сітківка - внутрішня світлосприймальна оболонка очного яблука, яка містить фоторецептори та перетворює світлові подразнення на нервові імпульси;

- волога камер - прозора рідина, яка заповнює передню й задню камери ока та забезпечує живлення кришталика;

- кришталик - прозорий еластичний двоопуклий утвір, який може змінювати свою форму, завдяки чому забезпечується фокусування променів світла на сітківці;

- склисте тіло - прозора драглиста маса, що заповнює очне яблуко й підтримує його форму та внутрішньоочний тиск;

- жовта пляма - ділянка в центрі сітківки, де містяться переважно колбочки, яка вважається місцем найкращого бачення;

- сліпа пляма - місце, де зоровий нерв виходить із сітківки, позбавлене фоторецепторів і не сприймає світла.

Як відбувається захист ока?

Око забезпечене допоміжним апаратом. Захисну функцію виконують брови й повіки з віями, а також слізний апарат. Він складається зі слізної залози, розташованої в зовнішньому кутку ока, слізного мішка й носослізного каналу. Слізна рідина зволожує поверхню очного яблука, змиває сторонні частинки і вбиває бактерії, що потрапили в око, оскільки містить бактерицидну речовину - лізоцим. Внутрішня частина повік вкрита сполучнотканинною оболонкою - кон’юнктивою, яка містить додаткові слізні залози. Завдяки окоруховим м’язам (посмуговані прямі й косі) очне яблуко постійно рухається.

Іл. 96. Допоміжний апарат ока: 1 - слізна залоза; 2 - повіка з віями; 3 - слізний мішок; 4 - носослізний канал; 5 - брови

Отже, допоміжний апарат ока включає брови, повіки з віями, слізний апарат, кон'юктиву та окорухові м'язи.