Войти
Закрыть

Узагальнення теми 5. Виділення. Терморегуляція

8 Клас

ВИДІЛЕННЯ (ЕКСКРЕЦІЯ) - процес видалення з організму непотрібних продуктів обміну речовин та надлишку води й солей. Отже, виділення як завершальна частина обміну речовин є важливою умовою збереження гомеостазу. Для ефективного виділення в організмі співпрацюють майже всі його фізіологічні системи. ТЕРМОРЕГУЛЯЦІЯ - здатність теплокровних організмів підтримувати на сталому рівні температуру тіла незалежно від змін температури навколишнього середовища. Отже, терморегуляція - сукупність фізичних і хімічних процесів, які забезпечують сталість температури тіла людини, що також є необхідною умовою гомеостазу....

Терморегуляція

8 Клас

У відомого російського поета, прозаїка й драматурга, представника літературної течії конструктивізму, І. Л. Сельвінського (1899-1968) є такі рядки: Если взять на ладонь рыбёшку, Обжигает ее ладонь: Рыбке надо тепла немножко, А у нас по жилам - ОГОНЬ. Завдяки чому людина є теплокровною істотою і чому «...у нас по жилам - огонь»? ЗМІСТ Яка роль шкіри в регуляції температури тіла людини? ТЕРМОРЕГУЛЯЦІЯ - здатність теплокровних організмів підтримувати на сталому рівні температуру тіла незалежно від змін температури навколишнього середовища. Якою ж є нормальна температура тіла людини? Зазвичай, це температура від 36,5 °С до 37,0 °С. Сталість температури тіла людини зумовлена взаємодією процесів теплоутворення й тепловіддачі. У процесі теплоутворення виокремлюють два основні механізми: скоротливе теплоутворення (мимовільне скорочення скелетних м’язів) і нескоротливе теплоутворення (збільшення інтенсивності реакцій окиснення). Особливе значення в теплоутворенні відіграє бурий жир, що міститься в людини між лопатками, на шиї. Ця особлива тканина має велику кількість мітохондрій у клітинах та існує лише для вироблення тепла. Основну роль у фізичній терморегуляції організму людини відіграє шкіра. За допомогою конвекції та випромінювання шкіра видаляє тепло при нормальній кімнатній температурі. А з підвищенням температури середовища понад +30 °С тепловіддача через шкіру відбувається переважно шляхом випаровування й потовиділення....

Шкіра, функції та будова

8 Клас

З 1 січня 2015 року в Україні громадянам офіційно почали видавати біометричні паспорти. Цей документ відрізняється від звичайного паспорта тим, що в ньому вбудований спеціальний мікрочіп, що окрім основних даних може містити двовимірне фотографічне зображення власника паспорта, зображення райдужної оболонки ока та відбитків пальців. Завдяки чому шкіра є своєрідним біометричним документом людини? ЗМІСТ Які функції шкіри людини? Шкіра людини - це покривна система органів, утворених епітеліальною та сполучною тканинами. Вона є найбільшою за розмірами системою організму, що бере участь у здійсненні таких важливих процесів життєдіяльності: обміну речовин, терморегуляції, дихання, виділення, подразливості, кровообігу, імунної регуляції та ін. Шкіра має особливості, що формуються ще в зародковому періоді розвитку і не змінюються упродовж життя. Так, візерунки пальців, долоней і підошв є індивідуальними, легко класифікуються й відіграють роль надійного та достовірного показника властивостей та стану організму людини. Шкіра людини має площу 1,5-2,5 м2, масу - 2-3 кг (5 % від маси тіла), товщину - 2-5 мм. На кожному 1 см2 розміщено близько 6 млн клітин. Шкіра складається з трьох шарів. Зовнішній шар шкіри, епідерміс (надшкір’я), утворений багатошаровим плоским епітелієм. Верхні пласти цього шару утворені мертвими зроговілими клітинами. Вони захищають шкіру від пошкоджень і проникнення мікроорганізмів усередину тіла. Зроговілі клітини постійно злущуються, проте епідерміс не стає тоншим. Глибше розташовані живі клітини, вони постійно діляться й забезпечують відновлення всього шару. У зв’язку з цим в епідермісі виокремлюють два прошарки: роговий і ростковий. Серед клітин росткового шару є пігментні клітини - меланоцити, що утворюють меланін. Ці темно-коричневі пігменти зумовлюють забарвлення волосся, шкіри, райдужної оболонки ока. Відомо також, що меланіни крім пігментної функції виконують функцію захисту від УФ-випромінювання. Вони поглинають енергію цих променів і спрямовують її на синтез речовин і теплоутворення....

Регуляція сечоутворення. Захворювання органів сечовиділення

8 Клас

Всесвітній день нирки відзначають з 2006 року кожного другого четверга березня в понад 120 країнах світу. У 2009 році День нирки проводився під девізом: «Зберігай низький тиск!», девіз 2011 року - «Захищаючи нирки, ти захищаєш серце», у 2015 році - «Здоров’я нирок для всіх». Мета проведення Дня нирки - підвищення обізнаності населення щодо важливості нирок, а також розповсюдження інформації про те, що хвороби нирок трапляються часто, але є виліковними за ранньої діагностики. ЗМІСТ Як відбувається сечоутворення в нирках? СЕЧОУТВОРЕННЯ (ДІУРЕЗ) - це процес утворення сечі, що відбувається в нефронах нирок за допомогою процесів фільтрації та реабсорбції. Виокремлюють два етапи сечоутворення: утворення первинної сечі та утворення вторинної сечі. Нервова регуляція відбувається за рахунок вегетативної нервової системи: симпатичні нерви подають сигнали для звуження приносних артеріол, унаслідок чого зменшується приплив крові до нирок і, відповідно, утворення сечі. Центр сечоутворення розташований в проміжному відділі головного мозку. Гуморальна регуляція здійснюється гормонами: вазопресином (або антидіуретичним гормоном) - при посиленій секреції гормона сечоутворення зменшується, а при пониженій - збільшується; альдостероном - посилює всмоктування йонів Натрію, Калію. Отже, сечоутворення - складний процес, основу якого становлять фільтрація, реабсорбція та секреція, що відбуваються в нефронах. Як відбувається видалення сечі з організму? Вторинна сеча за рахунок скорочень гладеньких м’язів стінок сечоводів надходить у сечовий міхур безперервно зі швидкістю 50 мл/год. Наповнення міхура призводить до підвищення тиску й розтягнення його стінки, що спричиняє подразнення механорецепторів міхура. Імпульси, що виникають у цих клітинах, по нервах надходять до центру сечовиведення в крижовому відділі спинного мозку. У цьому центрі інформація аналізується й формується відповідь, що у вигляді нервових імпульсів надходить до робочих органів. Відбувається скорочення стінок сечового міхура й розслаблення колових м’язів сечового міхура та сечівника. Людина може легко гальмувати позиви до сечовиведення, тому що на розслаблення м’яза-сфінктера сечівника впливає кора великих півкуль....

Виділення — важливий етап обміну речовин

8 Клас

Чимало прислів’їв указують на необхідність гарного завершення праці: «Добре роби, доброго й кінця дожидай», «Добрий початок - гарне діло, та добрий кінець - ще краще». Чому, з погляду позитивної психології, таким важливим є гарне завершення якоїсь справи? ЗМІСТ Яке біологічне значення мають процеси виділення? ВИДІЛЕННЯ (ЕКСКРЕЦІЯ) - процес видалення з організму непотрібних продуктів обміну речовин та надлишку води й солей. Унаслідок обміну речовин та енергії в організмі з’являються зайві для нього сполуки: 1) кінцеві продукти розщеплення поживних речовин (СО2, Н2О, жовчні пігменти, сечовина, сечова кислота, амоніак); 2) надлишкові сполуки (солі, вода); 3) чужорідні сполуки (солі важких металів, барвники); 4) отруйні сполуки (амоніак, індол, ацетон, гідроген пероксид та ін.). У виділенні непотрібних сполук в організмі людини беруть участь легені (видаляються СО2, Н2О у вигляді пари, ацетон), шкіра (у складі поту видаляються Н2О, солі, сечовина, сечова кислота, амоніак, молочна кислота), травна система (неперетравлені рештки, солі важких металів, холестерин, жовчні пігменти), сечовидільна система (сечовина, надлишок солей, сечова кислота, Н2О та ін.)....

Узагальнення теми 4. Транспорт речовин

8 Клас

ТРАНСПОРТ РЕЧОВИН - це сукупність фізичних і хімічних процесів, під час яких за допомогою крові, тканинної рідини та лімфи здійснюється перенесення різних сполук усередині організму для забезпечення його життєдіяльності. СЕРЦЕВО-СУДИННА СИСТЕМА - сукупність органів й тканин, які здійснюють транспорт речовин по замкненій системі судин за рахунок рушійної роботи серця. Серцево-судинна система безперервно, упродовж усього життя людини, транспортує дихальні гази, поживні речовини, продукти обміну й захисні та регуляторні сполуки для забезпечення життєдіяльності клітин і всього організму в цілому. Самоконтроль знань Тест-оцінювання 5. ТРАНСПОРТ РЕЧОВИН І. Завдання на вибір правильного варіанта відповіді серед трьох запропонованих (по 0,5 бала за кожне з чотирьох). 1. Укажіть термін, яким об'єднують кров, лімфу й тканинну рідину в організмі людини. А гомеостаз Б гіподинамія В внутрішнє середовище 2. Який із методів дає змогу визначити функціональний стан серця людини? А флюорографія Б томографія В електрокардіографія 3. У якій камері серця людини починається велике коло кровообігу?...

Серцево-судинні хвороби

8 Клас

Емблемою екстреної служби швидкої медичної допомоги є «зірка життя». Це синя шестипроменева зірка з білою обкантовкою, а в центрі - білий посох Асклепія, давньогрецького бога лікування. Цей посох символізує зв’язок із землею і мандрування лікаря. Чому при серцево-судинних захворюваннях дуже важливою є швидка медична допомога? ЗМІСТ Які причини серцево-судинних захворювань, їх профілактика? Припинення кровообігу, навіть на короткий час, є смертельно небезпечним для організму. Клітини організму, особливо нервові, не можуть функціонувати навіть кілька хвилин без кисню й поживних речовин, що переносяться кров’ю. Ось чому важливо швидко і своєчасно надати першу медичну допомогу при хворобах серця та судин. Серцево-судинні захворювання є найпоширенішими серед різних хвороб у всіх країнах світу. Якщо раніше вони були притаманні переважно людям літнього віку, то тепер порушення серцево-судинної системи спостерігають уже й у дітей. В Україні кількість людей, які страждають на ці хвороби, досягла майже 27 млн, що становить 58,4 % населення. Серцево-судинні захворювання поділяють на такі групи: хвороби серця (інфаркт міокарда, стенокардія, аритмії, вроджені й набуті вади серця), хвороби артерій (дистонія, інсульт), хвороби вен (варикозне розширення вен, тромбофлебіт). Чинниками, що негативно впливають на роботу серцево-судинної системи, є: гіподинамія (зниження рухової активності), шкідливі звички (куріння, уживання алкогольних напоїв, наркотиків), емоційні стреси (стан напруги, який виникає під дією сильних подразників), ожиріння (сучасна людина вживає їжі набагато більше, ніж того потребують енергетичні втрати, що призводить до утворення жирової тканини), забруднення довкілля (пестициди, препарати побутової хімії, лікарські препарати тощо), розлади регуляції функцій....

Кровоносні судини. Рух крові

8 Клас

Геракліт Ефеський (544-483 рр. до н. е.) - грецький філософ, який вважав усе абсолютно змінним, у світі нічого не повторюється, все є минущим й одноразовим - «все тече». Ці відомі слова зберіг для історії філософ Платон: «Геракліт говорить, що все рухається й нічого не стоїть на місці, і, прирівнюючи існуюче до течії річки, доповнює, що двічі ввійти в одну й ту саму річку неможливо». Чи можна «двічі ввійти» в «червону річку», яка рухається серцево-судинною системою людини? ЗМІСТ Які особливості будови кровоносних судин? КРОВОНОСНІ СУДИНИ - еластичні трубки, якими кров транспортується до усіх органів і тканин, а потім знову збирається до серця. Серцево-судинна система людини крім серця має кровоносні судини, якими тече кров. Будова кровоносних судин тісно взаємопов’язана з їхніми функціями. Артерії - кровоносні судини, якими кров рухається від серця до органів і тканин. Стінки артерій мають три оболонки і різняться товщиною і еластичністю, оскільки їм доводиться витримувати великий тиск і швидкість крові. Зовнішня оболонка стінок артерій побудована зі сполучної тканини. Середня оболонка складається з гладких м’язів і еластичних волокон. Завдяки м’язам артерії змінюють діаметр й регулюють течію крові, а еластичні волокна надають їм пружності. Внутрішня оболонка утворена особливою сполучною тканиною (ендотелієм), клітини якої мають гладкі поверхні, що сприяє руху крові. Артерії розгалужуються на артеріоли, що переходять у капіляри. Капіляри - найдрібніші кровоносні судини, які поєднують між собою артерії і вени та забезпечують обмін речовин між кров’ю і тканинною рідиною. Їх стінки утворені одним шаром клітин, тому що тиск крові незначний, а швидкість крові - найменша серед усіх судин. Різні органи мають різний рівень розвитку капілярної сітки. Наприклад, у шкірі на 1 мм2 є 40 капілярів, а в м’язах - близько 1 000. Кров із капілярів надходить у вени....

Система кровообігу. Серце

8 Клас

Наявність кровообігу у тварин і людей експериментально довів видатний англійський лікар Уїльям Гарвей (1578-1657). Науковець установив, що кров не виникає в печінці з їжі та не зникає в різних органах тіла в процесі життєдіяльності, як вважали раніше. Кров відтікає від серця через артерії та повертається до нього венами, безперервно циркулюючи в судинах. Це було винятковим відкриттям. Цікаво, чому? ЗМІСТ Яка будова й значення серцево-судинної системи? СЕРЦЕВО-СУДИННА СИСТЕМА - сукупність органів і тканин, що здійснюють транспорт речовин по замкненій системі судин. До складу системи кровообігу людини входять: а) циркулююча рідина (кров); б) орган, що здійснює рух крові (чотирикамерне серце); в) кровоносні судини (артерії, вени, капіляри). Серцево-судинна система здійснює транспорт крові до всіх органів, забезпечує взаємодію організму з довкіллям, розподіл речовин між кров’ю й тканинами, регуляцію кровопостачання органів. Кров під час кровообігу розподіляється по всіх частинах та органах тіла нерівномірно: окремі органи отримують її в більшій кількості, аніж інші. Найбільше постачаються кров’ю нирки, печінка, серце й мозок. На них припадає близько 5 % маси тіла, але ці органи отримують понад половину крові, що є в організмі. Серцево-судинна система бере участь у гуморальній та імунній регуляції організму, терморегуляції та підтриманні гомеостазу. З кровообігом нерозривно пов’язані функції тканинної рідин й лімфи. Припинення кровообігу й діяльності серцево-судинної системи, навіть на короткий час, є смертельно небезпечним для організму. Отже, кровообіг - важливий чинник здійснення основних процесів життєдіяльності організму людини, що забезпечується серцево-судинною (кровоносною) системою. Яка будова та функції серця в людини? Серце людини розташоване в грудній порожнині між легенями, безпосередньо за грудиною (дещо зліва). Маса серця людини становить 220-300 г (0,42 %). За формою серце подібне до конуса, що розміщений вершиною вниз, а основою - вверх. Ззовні серце вкрите навколосерцевою сумкою (1), у порожнині якої є невелика кількість рідини, що зменшує тертя серця під час скорочень. Стінка серця утворена трьома шарами: зовнішнім (2), середнім (3) і внутрішнім (4). Ліва і права частини розділені серцевою перегородкою (5). Серце людини складається з 4 камер: двох передсердь та двох шлуночків. Між лівим передсердям і лівим шлуночком є двостулковий клапан (6), а між правим передсердям і правим...

Групи крові. Переливання крові. Зсідання крові

8 Клас

Карл Ландштейнер (1868-1943) - австрійський лікар, імунолог. У 1900 році К. Ландштейнер взяв кров у себе та в п’яти своїх співробітників, відділив плазму від еритроцитів та змішав еритроцити з плазмою крові різних осіб. За наявністю або відсутністю склеювання еритроцитів у різних зразках поділив кров на групи, які надалі почали називати групами крові системи АВ0 (читається «А-Бе-нуль»). У 1930 році Ландштейнеру було присуджено Нобелівську премію з фізіології і медицини «за відкриття груп крові людини». ГРУПИ КРОВІ - це спадкові ознаки крові, що не змінюються впродовж життя людини. У 1901 році, коли К. Ландштейнер опублікував результати своїх досліджень, було започатковано відкриття систем груп крові. Сьогодні їх відомо вже понад тридцяти: система АВ0, резус-система, системи Даффі, Льюїс, Лютеран, Келл, Кідд та ін. Групи крові за системою АВ0 визначаються наявністю в еритроцитах антигенів А і В та сполук плазми крові - антитіл α і β. За комбінацією цих речовин виокремлюють 4 групи крові: І (0) - немає антигенів А і В, але є антитіла α і β; ІІ (А) - містить антигени А і антитіла β; ІІІ (В) - має антигени В та антитіла α; IV (АВ) - антигени А і В, антитіл α і β немає. Склеювання (аглютинація) еритроцитів відбувається в результаті реакції антиген-антитіло, тобто коли антиген А зустрічається з антитілами α, а антигени В - з антитілами β. За статистикою, найпоширенішою є І (0) група крові (33,5 % населення), а найменш поширеною - IV (АВ) (5 % населення). Розподіл людей з певною групою крові за системою АВ0 має свої відмінності у різних країнах. Так, в українців найпоширенішою є друга група (А) - 40 %. Далі йдуть І (0) - 37 %, ІІІ (В) - 17 %, IV (АВ) - 6 %....

Навігація