Які чинники спричиняють захворювання органів сечовиділення?

Серед захворювань сечовидільної системи найчастіше трапляються набуті хвороби, зокрема запалення нирки (нефрит), сечового міхура (цистит) і сечівника (уретрит). Дуже поширеною в Україні останнім часом стала сечокам’яна хвороба - захворювання, що характеризується утворенням каменів в органах сечовидільної системи: нирках, сечоводах, сечовому міхурі. За статистикою, від неї однаковою мірою страждають представники різних статей та вікових категорій. Існують і вроджені захворювання, що можуть супроводжуватися втратою функції нирок і розвитку ниркової недостатності (одна нирка, подвоєна нирка, зрощена нирка та ін.).

Причинами захворювання органів сечовидільної системи часто є інфекції: низхідна (через кров під час ангіни, захворювань зубів, ротової порожнини) та висхідна (під час захворювань нирок і статевих органів). Нирки, особливо в дітей та підлітків, дуже чутливі до різних отруйних речовин. Алкоголь, нікотин, бензен, отрути комах тощо, потрапивши в кров, порушують роботу нирок.

Чинниками ризику для захворювань органів сечовиділення є цукровий діабет, послаблена імунна система, сидячий спосіб діяльності та ін. Особливо небезпечним чинником для організму підлітків є вживання пива. У чому ж полягає небезпека цього напою для органів сечовиділення? Руйнівно діє спирт, що міститься в пиві, а також сполуки важких металів (наприклад, Кобальту, Кадмію, Купруму та ін.). Окрім того, пиво містить особливі речовини (фітоестрогени), концентрація яких в 1 л пива може досягати 0,15 мг. Цієї кількості досить для помітного порушення гормонального балансу людини. Саме тому чоловіки, які зловживають пінним напоєм, поступово стають схожими на жінок: на стегнах відкладається жир, з’являється «пивний» живіт, розширюється таз, збільшуються груди тощо. Чинником ризику є й деякі лікарські засоби (наприклад, антибіотики), що за тривалого і надмірного вживання накопичуються в нирках і можуть спричинити ниркові хвороби.

Шкідливими чинниками, що сприяють розвитку захворювань органів сечовиділення, є перевтома, переохолодження, виснаження, гіповітамінози, захворювання органів статевої системи, зловживання алкоголем, гострими стравами та ін.

Щоб запобігти захворюванням сечовидільної системи, слід дотримуватися таких заходів профілактики, як раціональне харчування, своєчасне лікування захворювань зубів та органів травлення й дихання, загартовування організму, дотримання правил особистої гігієни. Для профілактики й лікування захворювань органів сечовиділення рекомендовано використовувати бруньки берези, насіння льону, плоди шипшини, квітки кукурудзи тощо. Чай із лимоном, із хвоща польового чи липового цвіту поліпшує діяльність нирок і сечоводів. Відвар кропу заспокоює ниркові спазми. Уживання ягід журавлини позбавляє від запалення, убиває мікроби й вимиває всі шкідливі речовини з нирок. Але найвідомішим у цій групі рослин є кавун. Кавунні розвантажувальні дні призначають при нефритах, циститах, подагрі. Відомий американський дієтолог Поль Брег писав: «Серед овочів та фруктів немає ефективнішого засобу для розчинення та виведення з організму людини неорганічних мінералів, аніж соковита м’якоть кавунів...».

Отже, захворювання органів сечовиділення - це порушення діяльності органів сечовидільної системи, що можуть бути спричинені як зовнішніми, так і внутрішніми чинниками.