Ви вже знаєте, що основною функцією легень є обмін газів між повітрям альвеол і кров’ю. Газообмін у легенях можливий завдяки дихальним рухам - вдиху і видиху, які разом складають дихальний цикл. Як здійснюються дихальні рухи? Легені не мають власних м’язів, тому вдих і видих здійснюються за рахунок дихальних рухів: скорочення або розслаблення дихальних м’язів, які змінюють об’єм грудної порожнини (мал. 64). У здійсненні дихальних рухів насамперед беруть участь міжреберні м’язи та діафрагма, меншою мірою - деякі м’язи плечового пояса, шиї, спини та черевного преса. Оскільки тиск у плевральній порожнині менший, ніж тиск у легенях, легені повторюють форму грудної порожнини, що змінюється внаслідок рухів діафрагми. Під час вдиху скорочуються зовнішні міжреберні м’язи, які підіймають ребра та відводять їх убік. Скорочення м’язів діафрагми змінюють її форму зі склепінчастої на пласку. За рахунок цього об’єм грудної порожнини збільшується і тиск у легенях стає нижчий за атмосферний. Унаслідок цього повітря надходить через повітроносні шляхи до альвеол легень. У стані спокою видих відбувається пасивно через розслаблення зовнішніх міжреберних м’язів і м’язів діафрагми. При цьому ребра опускаються за рахунок власної ваги. Діафрагму відтискають догори еластичні внутрішні органи черевної порожнини, які у свою чергу були відтиснуті донизу під час вдиху. Під час глибокого (активного) видиху, крім розслаблення зовнішніх міжреберних м’язів і м’язів діафрагми, скорочуються внутрішні міжреберні м’язи та м’язи черевного преса. Внутрішні міжреберні м’язи активно опускають ребра, а м’язи черевного преса, скорочуючись, відтискають діафрагму вгору. Унаслідок цього об’єм грудної порожнини значно зменшується, тиск у ній стає вищий за атмосферний, і повітря витискається з легень у повітроносні шляхи, а звідти - назовні. Додаткові групи м’язів можуть бути задіяні в дихальних рухах у разі надмірних фізичних навантажень....
|