Войти
Закрыть

Процеси травлення у ротовій порожнині та шлунку

8 Клас , Біологія 8 клас Матяш (нова програма)

 

§ 9. ПРОЦЕСИ ТРАВЛЕННЯ У РОТОВІЙ ПОРОЖНИНІ ТА ШЛУНКУ

Пригадайте будову зубів ссавців. Які різновиди зубів є у ссавців?

Яка будова ротової порожнини? Ви вже знаєте, що травний канал починається ротовою порожниною. У ній оцінюється смак їжі, визначається її придатність (їстівне чи неїстівне), починаються процеси механічного (пережовування) та хімічного (розщеплення за участі ферментів) перетворення їжі. Зовні ротова порожнина обмежена губами й щоками. Верхню стінку ротової порожнини утворює піднебіння. Передня його частина - це тверде піднебіння, основу якого складають кістки, а задня - м’яке піднебіння, утворене м’язами. Обидві частини піднебіння вкриті слизовою оболонкою (мал. 42).

Язик і визначення смаку їжі в ротовій порожнині. Язик — це рухливий м’язовий орган, утворений м’язовою посмугованою скелетною тканиною, на слизовій оболонці якого містяться смакові рецептори. Завдяки цим рецепторам ми розрізняємо кисле, солодке, солоне, гірке і таким чином визначаємо смак їжі, а також якість речовин, що надійшли до ротової порожнини (нехарчові або шкідливі речовини рефлекторно викидаються з неї). Крім того, язик бере участь у перемішуванні їжі, ковтанні, а разом з губами та зубами - у формуванні членороздільних звуків мови.

Зуби та механічна обробка їжі. У ротовій порожнині розташовані зуби, які слугують для захоплення, відкушування і пережовування їжі. Вони закріплені в лунках зубних відростків нижньої та верхньої щелеп (зубних альвеолах). Слизова оболонка, що вкриває зубні відростки щелеп, утворює ясна (див. мал. 42).

Вивчимо зовнішню будову зубів (за муляжами чи моделями) під час виконання лабораторного дослідження.

Мал. 42. Будова ротової порожнини: 1 - зуби; 2 - ясна; 3 - язик; 4 - піднебіння

Мал. 43. Зовнішня будова (А) і розміщення зубів на щелепах (Б): 1 - різці; 2 - ікла; 3 - малі кутні; 4 - великі кутні

ЛАБОРАТОРНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

Зовнішня будова зубів

Обладнання та матеріали: моделі зубів, нижньої і верхньої щелеп.

1. Розгляньте на моделі нижньої і верхньої щелеп розташування зубів.

2. Зверніть увагу на розміри зубів, їхню форму.

3. Порівняйте зовнішню будову різних зубів і поясніть їхнє призначення.

Усі зуби мають загалом однакову будову. Кожний зуб складається з коронки, шийки і кореня (мал. 44). Коронка виступає над яснами і зовні вкрита твердою зубною емаллю. Вона запобігає стиранню зуба та проникненню в нього мікроорганізмів. Під емаллю міститься речовина, за будовою схожа на кісткову тканину, - дентин (від лат. дент - зуб; саме тому лікаря, який лікує вам зуби, називають дантистом). Усередині зуба є порожнина, заповнена пухкою сполучною тканиною, судинами і нервами, - пульпа. Місце переходу коронки в корінь має назву шийка зуба, що занурена в ясна. Корінь зуба оточений твердою речовиною - зубним цементом. Він кріпить зуб до кістки щелепи. Корінь зуба має отвір, через який у нього входять кровоносні судини й нерви. Зуби мають різну кількість коренів: один корінь мають різці (їх по 4 на кожній щелепі) та ікла (їх по 2), два корені - малі кутні зуби (їх по 4) і три корені - великі кутні зуби (їх по 6) (мал. 43). Різці та ікла відкушують їжу, а малі та великі кутні зуби її подрібнюють. Зуби ростуть двічі: спочатку в людини з’являється 20 молочних, а потім 28-32 постійних зуби.

Мал. 44. Будова зуба: 1 - коронка; 2 - шийка; 3 - корінь. Завдання. Розгляньте малюнок і виберіть на ньому складники зуба; охарактеризуйте особливості емалі (4), дентину (5), пульпи (6) і цементу (7)

Мал. 45. Утворення карієсу. Завдання. Розгляньте малюнок і поясніть, як утворюється карієс. Яких заходів потрібно вживати, щоб зберегти зуби здоровими?

ЦІКАВО ЗНАТИ! Починаючи приблизно із 6-го місяця після народження, у дитини з’являються тимчасові молочні зуби. Ріст цих зубів завершується наприкінці другого або на початку третього року життя. Процес заміни молочних зубів на постійні починається у віці 5-8 років і триває до 13-16-го року життя. Останніми, на 16-30-му році життя, з’являються дві пари зубів - так звані зуби мудрості.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ! Найпоширеніша хвороба зубів - карієс (від лат. карієс - гниття) - руйнування твердих тканин зуба з утворенням порожнин у його стінках (мал. 45).

Профілактика карієсу полягає в неухильному дотриманні гігієнічних вимог:

• після вживання їжі порожнину рота слід прополоскати теплою водою;

• не вживати гарячої їжі відразу після занадто холодної, і навпаки;

• не розкушувати дуже твердої їжі (горіхи, тверді цукерки тощо);

• щодня перед сном і вранці потрібно чистити зуби протизапальними зубними пастами;

• щороку проходити медичне обстеження в зубного лікаря;

• своєчасно лікувати хворі зуби.

Мал. 46. Слинні залози: 1 - привушна; 2 - під’язикова; 3 - підщелепна; 4 - дрібні залози щік і губ

Хімічна обробка їжі в ротовій порожнині. Процеси ферментативного перетравлювання їжі починаються в ротовій порожнині. У цьому процесі бере участь слина, яку виробляють слинні залози. У людини є три пари великих слинних залоз: привушні, підщелепні і під’язикові (мал. 46). За добу всі слинні залози разом виділяють у ротову порожнину 0,5-2 л слини. Крім великих слинних залоз, слизова оболонка рота всіяна численними дрібними слинними залозами.

Слина - це безбарвна слизувато-клейка слаболужна рідина, до складу якої входять вода (близько 98,5 %), ферменти (лізоцим, амілаза і мальтаза) та слиз муцин. Лізоцим знезаражує мікроорганізми, сприяє загоєнню ран слизової оболонки рота. Травні ферменти амілаза і мальтаза частково розщеплюють складні вуглеводи до більш простих. Муцин зволожує та обволікає їжу, забезпечує краще проковтування харчової грудки.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ! Подрібнення і розтирання їжі має виняткове значення для її перетравлювання. У разі ретельного розжовування їжа повністю просякається слиною, а отже, ферменти слини здатні діяти на всю їжу.

ЦІКАВО ЗНАТИ! Посилене виділення слини в разі споживання дуже кислих фруктів розбавляє (зменшує концентрацію) кислоту, яка могла б зруйнувати ніжні клітини слизової оболонки.

Як людина ковтає? Пережовану, змочену слиною та частково розщеплену їжу (харчову грудку) язик проштовхує до глотки. Потім завдяки скороченню м’язів язика і глотки їжа потрапляє до стравоходу, тобто людина ковтає. Стінки стравоходу хвилеподібно скорочуються, сприяючи просуванню харчової грудки до шлунка.

Як побудований шлунок і які його функції? Шлунок - розширений відділ травного каналу. У ньому розрізняють вхідну частину — дно шлунка, середню частину - тіло та вихідну частину - воротареву (мал. 47). Форма та об’єм шлунка помітно змінюються залежно від його наповнення, положення тіла тощо. У дорослої людини довжина шлунка становить 21-25 см, а його ємність - 1-3 л.

ЦІКАВО ЗНАТИ! Шлунок може розтягатися і до більшого об’єму. Однак надмірне розтягання шлунка заважає дихальним рухам діафрагми. Здатність шлунка вміщувати значну кількість їжі називають депонуванням їжі. Завдяки цьому людина може споживати їжу лише 3-4 рази на день, не відчуваючи в проміжках між прийомами їжі голоду.

Мал. 47. Будова шлунка: 1 - дно; 2 - тіло; 3 - воротарева частина; 4 - сфінктер; 5 - м’язова оболонка; 6 - серозна оболонка; 7-складчаста слизова оболонка; 8 - підслизова оболонка

Стінка шлунка утворена чотирма типовими для травного каналу оболонками (слизовою, підслизовою, м’язовою та серозною) (мал. 47). У місці переходу шлунка в дванадцятипалу кишку кільцевий шар м’язів утворює потовщення, формуючи м’яз-стискач - сфінктер. Він регулює надходження їжі зі шлунка до кишечнику. Скорочення м’язів шлунка перемішують їжу та періодично просувають її до кишечнику.

У слизовій оболонці шлунка містяться кілька типів секреторних клітин, які виділяють травні ферменти, хлоридну кислоту і слиз. Суміш цих речовин разом формують кислий шлунковий сік.

За добу в людини виробляється 2-3 л шлункового соку. Основним ферментом шлункового соку є пепсин (від грец. пепсис - травлення). Він забезпечує початкове розщеплення білків. Початкове розщеплення вуглеводів, яке забезпечували ферменти слини (зокрема, амілаза), у шлунку припиняється. Кислий шлунковий сік робить ферменти слини неактивними. Пепсин, навпаки, виділяючись у неактивній формі, активується і діє лише в кислому середовищі, яке створює хлоридна кислота. Фермент ліпаза розщеплює подрібнені на краплинки жири (наприклад, жири молока). Активність ліпази висока в дітей і майже відсутня в людей зрілого віку.

Хлоридна кислота, крім того, що створює оптимальні умови для дії пепсину, знешкоджує хвороботворні та гнильні бактерії. Вона також сприяє набряканню білків. Це значно полегшує їхнє перетравлювання.

ЦІКАВО ЗНАТИ! У всіх кухнях світу для того, щоб м’ясо було м’якшим і швидше готувалось, його перед приготуванням рекомендують покласти на декілька годин у маринад, що містить кислоту. Найчастіше - це оцет, який діє подібно до хлоридної кислоти шлункового соку. Отже, маринування м’яса здатне не лише підвищити смак їжі, а й полегшити її перетравлювання.

Слиз шлункового соку вкриває стінки шлунка і захищає їх від перетравлювання пепсином. У слизовій оболонці утворюється гормон гастрин (від грец. гастер - шлунок), який бере участь у регуляції шлункової секреції, та особливий білок, який забезпечує всмоктування вітаміну В12 у тонкому кишечнику. Цей вітамін відіграє важливу роль в утворенні клітин крові - еритроцитів, які забезпечують перенесення кисню.

Отже, основними функціями шлунка є: накопичення (депонування) їжі; початкове перетравлювання білків; знешкодження бактерій; пересування харчової кашкоподібної маси до тонкого кишечнику.

Тривалість перебування їжі в шлунку залежить від її складу. Жирна їжа затримується близько шести-восьми годин, вуглеводна - близько чотирьох годин. У шлунку всмоктуються в кров тільки вода, мінеральні солі, алкоголь, деякі ліки та незначна кількість глюкози.

Ключові терміни і поняття: язик, слинні залози, зуби, карієс, слина, шлунок, шлунковий сік, пепсин.

УЗАГАЛЬНИМО ЗНАННЯ

• Травний канал починається з ротової порожнини. У ній визначається смак їжі, м'якість, відбувається механічна (подрібнення, перемішування) та хімічна (первинне розщеплення вуглеводів під дією травних ферментів) обробка.

• Процес травлення їжі в ротовій порожнині завершується формуванням харчової грудки. Далі вона потрапляє через глотку і стравохід до шлунка.

• Під час травлення в шлунку білки розщеплюються на простіші хімічні сполуки. Цьому сприяють хлоридна кислота і фермент шлункового соку пепсин.

ПЕРЕВІРТЕ ТА ЗАСТОСУЙТЕ ЗДОБУТІ ЗНАННЯ

Дайте відповідь на запитання

1. Як побудована ротова порожнина? Які функції вона виконує? 2. На які групи поділяють зуби людини? Які їхні функції? 3. Яку будову мають зуби людини? 4. Які функції язика? 5. Який хімічний склад слини і яка її роль у процесах травлення? 6. Як відбувається ковтання? 7. Які механізми запобігають потраплянню їжі в дихальні шляхи під час ковтання? 8. Яка будова шлунка? Який склад шлункового соку? 9. Як здійснюється травлення у шлунку?

Виберіть одну правильну відповідь

1. Укажіть тканину, з якої переважно складається язик: а) м’язова посмугована скелетна; б) м’язова непосмугована; в) сполучна; г) епітеліальна.

2. Виберіть ряд зубів у дорослої людини: а) 8 різців, 4 ікла, 20 кутніх; б) 4 різці, 8 іклів, 20 кутніх; в) 4 різці, 4 ікли, 26 кутніх; г) 10 різців, 8 іклів, 10 кутніх.

3. Укажіть фермент слини: а) лізоцим; б) пепсин; в) муцин; г) трипсин.

4. У якому середовищі активні ферменти шлунка: а) слабколужному; б) кислому; в) нейтральному; г) лужному?

5. Позначте фермент, який виробляють залози шлунка: а) лізоцим; б) амілаза; в) пепсин; г) мальтаза.

ОБГОВОРІТЬ У ГРУПАХ гігієнічні вимоги по догляду за зубами та підготуйте пам’ятку «Як доглядати за зубами».

Розв’яжіть задачу. За добу в шлунку виділяється 800 мл шлункового соку (σ = 1,056 г/см3). Розрахуйте масу натрій хлориду, необхідного для утворення хлоридної кислоти, що міститься в шлунковому соку (масова частка хлоридної кислоти в шлунковому соку - 0,5 %). Укажіть правильну відповідь: а) 6,8 г; б) 12,4 г; в) 24,5 г; г) 68 г.

ПОМІРКУЙТЕ. Чому собаки зализують рани?

Разом із дорослими виконайте дослідницький практикум. Дослідіть дію ферментів слини на крохмаль.

Обладнання та матеріали: два добре накрохмалені клаптики білої тканини, вата, сірник, розчин йоду.

1. Клаптик накрохмаленої білої тканини опустіть у розчин йоду.

2. На іншому клаптикові накрохмаленої тканини сірником, на кінці якого накручено вату, змочену слиною, напишіть слово «амілаза» і також опустіть його у розчин йоду.

3. Порівняйте результати дослідів.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно
 
Даний матеріал відноситься до підручника "Біологія 8 клас Матяш (нова програма)", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)

Коментарі (0)

Додавання коментаря

  • оновити, якщо не видно коду