Войти
Закрыть

Біосоціальна природа людини

8 Клас

На світі так багато різних природних чудес - мальовничі озера, глибокі каньйони, фантистичні водоспади, неймовірні печери. Є серед чудес світу й такі, що створені руками людини. Це сім чудес стародавнього світу: Александрійський маяк на острові Фарос (Е), висячі сади Семираміди у Вавілоні (С), піраміда Хеопса в Гізі (В), статуя Бога Геліоса на острові Родос (Р), статуя Зевса в Олімпії (И1), усипальниця царя Мавсола в Галікарнасі (И2), храм Артеміди в Ефесі (Н). Увідповідніть назви цих чудес (A-Є) з їх зображеннями на ілюстрації (1-7) й отримайте назву одного з чудес України. Як ви думаєте, чому давньогрецький драматург Софокл назвав людину найбільшим із чудес світу? БІОСОЦІАЛЬНА ПРИРОДА ЛЮДИНИ - це сукупність істотних особливостей, що відрізняють людину від інших організмів та формуються у людському суспільстві. Людина є водночас біологічним об'єктом та соціальною істотою. Її біологічне тісно й складно поєднане із соціальним. Ознаки біологічної сутності людини. У людини багато спільних біологічних ознак з іншими організмами, передусім з тваринами. Це, перш за все, наявність тканин, органів, систем органів, гетеротрофне живлення, активний рух тощо. Проте людина має особливості, які відрізняють її від усіх інших організмів. Найголовніші біологічні ознаки людини - головний мозок має більші відносні розміри (близько 2 % від маси тіла), розвинені мімічні м'язи, гнучкі кисті рук, вертикальне положення тіла, вигини хребта, сплощеність грудної клітки спереду назад та ін. Але, зверніть увагу, ці ознаки формувалися у людини в процесі її історичного становлення під впливом соціальних чинників, якими є суспільний спосіб життя, праця, членороздільна мова....

Узагальнення курсу

8 Клас

ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ - це цілісна відкрита біологічна система, якій властиві рівневість, обмін речовин, енергії та інформації, саморегуляція, самовідтворення та самооновлення. Клітини, тканини, органи, системи органів та внутрішнє середовище людини об’єднані в єдину біологічну систему, яка здатна до саморегуляції, самооновлення та самовідтворення. Завдяки саморегуляції організм людини пристосовує свою будову, життєдіяльність й поведінку до мінливих умов зовнішнього середовища, зберігаючи сталість внутрішнього середовища. Цілісність організму зумовлена взаємозв’язком усіх його частин, що забезпечується взаємодією регуляторних систем організму - нервової, ендокринної та імунної. Ще однією фундаментальною властивістю організму людини є самооновлення - здатність організму утворювати нові елементи замість старих на основі спадкової інформації ДНК. Особливу роль у самооновленні клітин, тканин, органів нашого організму відіграють стовбурові клітини та процеси регенерації....

Узагальнення теми 11. Розмноження та розвиток людини

8 Клас

РОЗМНОЖЕННЯ, або РЕПРОДУКЦІЯ, - здатність організмів до відтворення собі подібних, що забезпечує існування виду в часі. У людини статеве розмноження відбувається за участю гамет, які при заплідненні формують зиготу зі спадковою інформацією двох різних за статтю особин. Новий організм несе спадкову інформацію обох батьків. Це сприяє спадковій мінливості й створює сприятливі умови для існування й розвитку виду Людина розумна. ОНТОГЕНЕЗ, або ІНДИВІДУАЛЬНИЙ РОЗВИТОК, - період існування організму від зиготи до смерті. Для людини як біологічного виду характерними є збільшення тривалості внутрішньоутробного періоду, сповільнення статевого дозрівання, поява перехідного періоду (клімаксу) між періодами статевої зрілості та літнього віку....

Постембріональний розвиток людини

8 Клас

Після народження дитини починається її постембріональний розвиток, що триває аж до кінця життя. Періодизація цього проміжку може здійснюватися за різними критеріями. За настанням статевої зрілості в постембріогенезі виокремлюють три періоди: дорепродуктивний, репродуктивний та післярепродуктивний. Дорепродуктивний період - це період життя організму від народження до настання статевої зрілості. У дівчат цей період триває від народження до 16 років, у хлопців - до 18 років. Характеризується продовженням розвитку органів та збільшенням маси й росту організму. Маса тіла людини порівняно з масою новонароджених збільшується в 20-25 разів. Посилений ріст дитини спостерігається у віці 1-3 років, у віці 5-7 років і в підлітковому віці. У людини післярепродуктивний період відрізняється відносно більшою тривалістю, оскільки відбувається фізіологічний, фізичний і психічний розвиток. Репродуктивний період - це період статевої зрілості організму, що характеризується здатністю людини до розмноження. У цьому проміжку організм людини функціонує як стійка саморегулівна система, здатна підтримувати сталість внутрішнього середовища в змінних умовах середовища. Характеризується період зрівноваженістю процесів утворення та загибелі клітин і збереженням маси й розмірів тіла. У цей період маса наростає, в основному, за рахунок жирової тканини, хоча при спортивних тренуваннях вона може збільшуватися й за рахунок м’язової маси. Післярепродуктивний період - це період, що характеризується втратою організму здатності до розмноження. В організмі людини зменшуються вміст води, інтенсивність обміну речовин, послаблюються життєві функції, спостерігається зменшення маси тіла та його розмірів. На цьому етапі відбувається старіння організму. Старіння людини - процес закономірного виникнення вікових змін, які поступово призводять до скорочення пристосувальних можливостей організму. Наука про закономірності старіння - геронтологія. Ознаки старіння проявляються на всіх рівнях організації живого організму. Так, у клітинах знижується активність ферментів, порушуються процеси самовідновлення білків, нуклеїнових кислот. Особливу роль у старінні відіграє втрата нейронів ЦНС....

Запліднення. Ембріональний розвиток

8 Клас

ЗАПЛІДНЕННЯ - злиття чоловічої та жіночої статевих клітин з утворенням зиготи, яка дає початок новому організму. У людини - внутрішнє запліднення, за якого гамети зливаються всередині жіночого організму. Це дуже складний і залежний від багатьох чинників процес, у якому можна виокремити кілька періодів. Внутрішнє осіменіння забезпечує потрапляння сперматозоонів безпосередньо в жіночий організм. У людини яйцеклітина зберігає здатність до запліднення упродовж 24 год після виходу з яєчників, сперматозоони дещо більше - близько 48 днів. Гамети здатні виділяти спеціальні речовини - гамони, що сприяють їхній зустрічі та взаємодії. Зустріч гамет і активація яйцеклітини є стадією переходу яйцеклітини від стану спокою до активного розвитку. Запліднення відбувається лише за певної концентрації чоловічих гамет, що пояснюється необхідністю певної кількості фермента (гіалуронідази), що розщеплює фолікулярну оболонку яйцеклітини. Гамети зустрічаються в маткових трубах уже за кілька годин після статевого акту. Проникнення сперматозоона у яйцеклітині відбувається таким чином. З цитоплазми яйцеклітини в місці дії ферментів акросоми утворюється сприймальний горбик, який захоплює голівку і втягує її всередину. Лише один з майже 300 млн сперматозоонів може запліднити одну яйцеклітину. У клітину можуть проникати декілька голівок сперматозоонів, але злиття відбувається з ядром лише однієї гамети. Після проникнення яйцеклітина втрачає фолікулярну оболонку і формує оболонку запліднення, яка перешкоджає проникненню інших гамет....

Статеве дозрівання

8 Клас

«Змінюються пропорції тіла, ріст скелета випереджає розвиток м’язів, часто різко збільшується маса тіла. Через це порушуються робота серця, легень, кровообіг, організм "штурмують” гормони. Гормональна перебудова організму призводить до нестійкого емоційного стану. Непривабливе, на власну думку, тіло та поява вугрів роблять особистість вразливою. Невдалі жарти, кпини однолітків можуть призвести до розчарувань у собі». Про який період життя людини йдеться? ЗМІСТ Які ознаки статевого дозрівання в хлопців і дівчат? Підлітковий період, у якому відбувається статеве дозрівання, є одним із важливих етапів життя людини. В організмі підлітків відбуваються бурхливий розвиток й перебудова, напружено працюють усі органи й системи органів, особливо нервова й ендокринна. Статеве дозрівання в хлопців відбувається від 11 до 18 років. Перші його ознаки - збільшення розмірів яєчок і статевого члена. У яєчках починають дозрівати сперматозоони і вироблятися чоловічі статеві гормони-андрогени. Під їхнім упливом формуються вторинні статеві ознаки: з’являється волосся на лобку, під пахвами й на обличчі, швидко ростуть скелет та м’язи. Плечі розширюються, а таз залишається вузьким. Збільшуються й змінюються хрящі гортані, голос стає нижчим, відбувається мутація голосу. Під дією статевих гормонів посилюється секреція шкірних залоз, особливо на обличчі й спині. Іноді вони запалюються, і тоді з'являються вугрі, які зазвичай зникають до 21-23 років. З 14 років починає виділятися сперма. Її мимовільне виділення може відбуватися під час сну. Це явище називається полюцією і свідчать про те, що сім'яники розвиваються нормально. Статеве дозрівання в дівчат відбувається від 9 до 16 років. У цей час збільшується секреція статевих гормонів. Під їхнім упливом розвиваються жіночі вторинні статеві ознаки: молочні залози, волосся на лобку й під пахвами, інтенсивно росте і розвивається скелет. Розвиток вторинних статевих ознак у дівчат відбувається інакше, ніж у хлопців: розширюються тазові кістки, а плечі залишаються вузькими. У віці 12-14 років у дівчат починаються менструації, які відбувається регулярно (у більшості жінок - через 28 днів). Ця особливість є ознакою дозрівання яйцеклітини у фолікулах яєчників. У дівчаток-підлітків менструації нерегулярні, перерви бувають до кількох місяців. Це не повинно викликати занепокоєння. Через 2-3 роки цикл стає регулярним. Перша овуляція є важливим періодом статевого дозрівання, але статеву зрілість вона...

Репродуктивна система людини, будова та функції

8 Клас

Символи Марса і Венери є символами античної астрології. Жіночий знак Венери зображують як коло з хрестиком, спрямованим вниз. Його називають «дзеркалом Венери», і він символізує жіночність, красу й кохання. Чоловічий знак Марса зображують як коло зі стрілкою, спрямованою вгору і вправо. Цей символ називають «щитом і списом Марса». У біологію ці символи ввів Карл Лінней для позначення статі рослин. ЗМІСТ Які особливості розмноження людини? Розмноження є фізіологічною функцію, що забезпечує самовідтворення виду. Для людини властиве статеве розмноження, у якому беруть участь статеві клітини, або гамети, що мають половинний набір хромосом. Ці клітини утворюються статевими залозами двох типів - яєчниками та яєчками. Вони розташовані в організмі особин різної статі. Людина - роздільностатева із явищем статевого диморфізму. Розмноження людини забезпечує РЕПРОДУКТИВНА (СТАТЕВА) СИСТЕМА (від лат. reproductio - відтворення) - сукупність статевих органів, які забезпечують статеве розмноження. Розрізняють чоловічу й жіночу репродуктивні системи. Уся спадкова інформація про організм людини закодована в ДНК, що міститься в хромосомах. Їх у людини 46. Перед розмноженням з клітин статевих залоз формуються гамети, у яких по 23 хромосоми і половинний набір спадкової інформації. Згодом після запліднення й злиття ядер статевих клітин повний набір спадкової інформації відновлюється. Ось чому діти мають ознаки обох своїх батьків....

Узагальнення теми 10. Регуляція функцій організму

8 Клас

РЕГУЛЯЦІЯ ФУНКЦІЙ - сукупність процесів організму людини, що забезпечують сталість внутрішнього середовища, узгодженість процесів життєдіяльності та пристосованість до умов середовища. Нервова регуляція - це регуляція діяльності організму за допомогою нервових імпульсів, що здійснюють швидкий, конкретний і короткочасний вплив на органи. Ендокринна регуляція - це регуляція функцій організму, яка здійснюється через рідинні середовища за допомогою гормонів, що забезпечують загальний і тривалий вплив на клітини та органи. Імунна регуляція - це регуляція за допомогою хімічних сполук і клітин, що поширюються в організмі рідинами внутрішнього середовища для забезпечення захисного впливу на клітини, тканини й органи....

Імунні порушення

8 Клас

Найзнаменитішим алергіком був французький імператор Наполеон І Бонапарт (1769-1821). За свідченням істориків, напад «весняної нежиті» трапився з ним під час знаменитої й вирішальної для періоду наполеонівських війн битви при Ватерлоо. І хто знає, чим би все закінчилося, якби алергія «не втрутилася» в хід історії Європи. Цікаво, а яким чином це могло би відбутися? ЗМІСТ Чому алергія є імунним порушенням? АЛЕРГІЯ (від грец. алос - змінений стан та ергон - реакція) - імунне порушення, спричинене невиправданим підвищенням імунної відповіді на дію певних чинників (гіперімунна відповідь). Термін «алергія» вперше ввів у науку австрійський педіатр К. фон Перке в 1906 році. Наука про алергічні захворювання називається алергологією. Найвідоміші алергічні захворювання: бронхіальна астма, алергічний риніт (нежить), алергічний дерматит. А ще харчова алергія, алергія на ліки, весняна алергія (поліноз) на пилок, від яких потерпають сьогодні мільйони людей. Речовини, що викликають алергію, здебільшого мають білкову природу і називаються алергенами. Зовнішніми алергенами є деякі харчові продукти (шоколад, цитрусові), запахи (квітів, парфумів), лікарські препарати; внутрішніми - власні тканини організму з видозміненими властивостями (наприклад, при опіках омертвілі тканини стають чужорідними для організму). Алергени можуть потрапляти в організм крізь шкіру й слизові оболонки або надходити в кров із вогнищ запалення. Прояви алергії виникають лише тоді, коли між першим й повторним надходженням алергену існує певний проміжок часу (не менш ніж 5-7 днів). Причиною алергії є гістамін, що виділяється лейкоцитами, коли алерген потрапляє в наш організм. Молекули цієї речовини у великій кількості викидаються в кров, і як результат - алергічні реакції. Проявляється алергія розширенням судин, почервонінням шкіри, висипами на шкірі (кропивниця), звуженням дихальних шляхів унаслідок розбухання їх слизових оболонок, набряками, нежиттю, чханням, запаленням слизової оболонки ока тощо....

Імунітет

8 Клас

Український науковець Ілля Мечников (1845-1916) та німецький учений Пауль Ерліх (1854-1915) стали в 1908 році лауреатами Нобелівської премії з фізіології й медицини за дослідження, пов’язані з імунітетом. І. Мечником вважав, що захисну функцію організму здійснюють лейкоцити, а П. Ерліх доводив, що захист забезпечують хімічні речовини. Ці погляди зробили науковців непримиренними противниками. Але, як з’ясувалося, в організмі людини захисну функцію виконують і клітини, і речовини. ЗМІСТ Які є форми імунітету? ІМУНІТЕТ (лат. immunitas - звільнення від будь-чого) - здатність організму розпізнавати чужорідний матеріал та мобілізувати клітини й речовини на швидке його видалення. В організмі людини розрізняють дві форми імунітету: неспецифічний та специфічний імунітет. Неспецифічний імунітет - це імунітет, який здійснюється речовинами та клітинами на всі чужі білки та мікроорганізми, незалежно від їхньої природи. Ця форма імунітету має видовий спадковий характер і забезпечує захист організму на ранніх етапах життя людини. Проявами неспецифічного гуморального імунітету є захисні впливи хлоридної кислоти, жовчі, молочної кислоти, лізоциму слини й сліз, а також інтерферонів. До неспецифічного клітинного імунітету належать захисні функції лейкоцитів, відкриті І. І. Мечниковим. Процес поглинання та перетравлення лейкоцитами мікроорганізмів називають фагоцитозом, а клітини - фагоцитами. Найбільшу фагоцитозну активність виявляють такі різновиди лейкоцитів, як моноцити та нейтрофіли. Нещодавно було відкрито ще один вид клітин - NK-лімфоцити (natural killers), здатних знищувати пухлинні та заражені вірусами клітини....

Навігація