Войти
Закрыть

Спільні ознаки рослинної і тваринної клітин

6 Клас

На малюнках 10 і 11 зображено схеми будови тваринної та рослинної клітин. Не зважаючи на досить різний вигляд, у обох типів клітин є багато подібного: клітинна мембрана, ядро, рибосоми, мітохондрії. Ці структури та органели виконують функції, спільні як для тваринних, так і для рослинних клітин. Клітинна мембрана — це структура, яка є в будь-якої клітини. Вона дуже тонка і в оптичний мікроскоп не помітна. Мембрана утворена плівкою жироподібних молекул, у яку «вбудовані» молекули білків. Жироподібні молекули роблять мембрану непроникною, а білки визначають, які речовини пропустити всередину, а які — випустити назовні. Кожна клітина заповнена цитоплазмою. Цитоплазма не залишається нерухомою. Рух цитоплазми полегшує транспортування неорганічних та простих органічних речовин до різних органел. І рослинна, і тваринна клітини мають ядро, яке можна роздивитись в оптичний мікроскоп. Ядро — це структура, яка відмежована від цитоплазми ядерною оболонкою і містить молекули ДНК. ДНК — це довга молекула, що є носієм інформації про виробництво всіх необхідних клітині білків. Ділянка ДНК, яка містить інформацію про один білок, має наяву ген. При кожному поділі дочірні клітини у спадок отримують копію ДНК материнської клітини. Тому молекула ДНК не лише керує роботою клітини, а є також носієм спадкової інформації....

Будова клітини

6 Клас

Усі живі організми складаються з клітин. Клітини інколи називають «фабриками життя». Фабрика виробляє певну продукцію. Текстильна фабрика — тканини, меблева — меблі, кондитерська — цукерки. А що виробляє клітина? Клітина виробляє складні речовини, з яких будуються нові клітини. Давайте порівняємо клітину з фабрикою (мал. 8). Виробничі приміщення фабрики мають стіни з дверима та воротами. Так само будь-яка клітина оточена клітинною мембраною, яка розпізнає та пропускає в клітину все, що є сировиною для її роботи, забезпечуючи процес живлення клітини. Мембрана також розпізнає та забезпечує виділення непотрібних речовин. Таким чином, клітинна мембрана — це стіна з воротами, на яких діє суворий контроль та пропускний режим. Подібно до того, як фабрика має свій внутрішній простір, клітина має цитоплазму. Але основа цитоплазми — це не повітря, а в’язка рідина, що за хімічним складом подібна до морської води. Рідина цитоплазми містить до 90 % води, у якій розчинені солі (неорганічні речовини) та прості органічні речовини. На фабриці є чимало різних приміщень та виробничих ділянок: цехи, склади, транспортні мережі. Цитоплазма також поділена на різні частини — органели. Деякі органели оточені власними мембранами, схожими на клітинну мембрану....

Будова мікроскопа

6 Клас

Мікроскоп (від грецького «мікрос» — малий та «скопео» — дивитись, роздивлятись) — це збільшувальний прилад, який дозволяє розглядати предмети дуже малого розміру. Конструкція шкільного мікроскопа майже така сама, як у найкращих дослідницьких мікроскопів першої половини XX ст. (мал. 6). При правильному налаштуванні шкільний мікроскоп дозволяє побачити не лише клітину, але й окремі її внутрішні структури. А за наявності певного досвіду — навіть виконувати деякі цікаві експерименти. Дзеркало використовують для налаштування найкращого освітлення препарату. Діафрагмою регулюють контрастність та яскравість зображення: якщо діафрагма закрита, зображення дуже контрастне, проте темне; якщо діафрагма повністю відкрита, то контрастність мала, а світла забагато, тому зображення переосвітлене. Об'єктив. Шкільний мікроскоп має три об’єктиви: дуже малого (4-кратного), малого (10-кратного) та великого (40-кратного) збільшення. Для легкої їх зміни вони вкручені в револьверну насадку. Об’єктив, який розташований вертикально вниз, у напрямку до об’єкту дослідження, увімкнений в оптичну систему, інші — вимкнуті. Повертаючи револьверну насадку, можна змінювати робочий об'єктив і, таким чином, переходити від одного збільшення до іншого. При включенні іншого об’єктива в оптичну систему чути легке клацання — це спрацьовує пружинний фіксатор револьверної насадки....

Мікроскоп та дослідження клітини: екскурс в історію

6 Клас

Питання «З чого складаються живі тіла?» тривалий час залишалося без відповіді, оскільки структури, спільні для всього живого, мають дуже малі розміри і не помітні без збільшувальних приладів. Відповідь було знайдено лише з винаходом мікроскопа. Його попередником є найпростіший оптичний прилад — лупа, або збільшувальне скло (мал. 1). Мікроскоп, який став прототипом сучасного (мал. 2), був винайдений наприкінці XVI ст. Із XVII ст. мікроскоп став одним з основних інструментів біологів. Оптика — розділ фізики, який вивчає світло та пов'язані з ним явища. Прилади, робота яких ґрунтується на використанні властивостей світла, називають оптичними. Одні з перших наукових спостережень біологічних об’єктів за допомогою мікроскопа були виконані в середині XVII ст. англійським фізиком та натуралістом Робертом Гуком (1635-1703 рр.). Зокрема, на зрізі корка Р. Гук побачив та замалював численні порожнисті камери, які нагадали йому бджолині соти. Він назвав їх «клітинами» (мал. 3). У 1665 р. у книзі «Мікрографія» він опублікував цей малюнок разом з низкою інших зображень мікроскопічних структур каменів, різноманітних матеріалів, рослин та тварин. Структури, які Р. Гук назвав «клітинами», у дійсності були лише їхніми порожніми оболонками. Проте цей термін згодом прижився....

Науковий метод у біології

6 Клас

Вивчення організмів завжди починається зі спостереження. Якщо дослідник стикається з незрозумілими чи невідомими властивостями організму, він ретельно їх описує й намагається знайти подібні вже відомі властивості в інших організмів. Під час такого пошуку дослідник порівнює власні дані в уже відомими і формулює в ході порівняння можливі припущення щодо сутності виявлених ним нових властивостей. Будь-яке наукове припущення потребує перевірки. Для цього на основі припущення створюється прогноз, який має бути перевірений експериментом або багаторазовими новими спостереженнями. Якщо в ході перевірки прогноз справджується, припущення вважається доведеним і науково обґрунтованим. Якщо ні, припущення визнається хибним. Такий метод дослідження називається науковим. А знання, отримані на його основі, вважаються науковими. Припущення, в яких прогнози підтверджуються багаторазовими новими спостереженнями, але не пройшли перевірки експериментом, називають науковими гіпотезами. Гіпотези, що підтверджені численними експериментами, стають теоріями....

Основні розділи біології

6 Клас

Біологія вивчає життя в усіх його проявах. В ній існує багато підпорядкованих наук, які можна об'єднати у три великі розділи:« Різноманітність», « Структура», «Функції». Кожен з цих розділів шукає відповідь на одне з трьох основних запитань: 1. Наскільки різноманітним є світ живих організмів? 2. Із чого складаються та як побудовані організми? 3. Які процеси відбуваються в живій речовині та як саме? До наук, що вивчають різноманітність організмів, належать ботаніка, зоологія, мікологія, мікробіологія та вірусологія. Найдавнішими є: ботаніка (наука про рослини) та зоологія (наука про тварин). У XIX ст. народились мікологія (наука про гриби) та мікробіологія (наука про бактерії). На початку XX ст. виникла наука про неклітинні форми життя — вірусологія. Більшість багатоклітинних організмів (до таких належить і людина) складаються з органів, органи — з тканин, тканини — з клітин, клітини — з молекул, а молекули — з атомів. Це називають рівнями організації живого. Атомарний та молекулярний рівні організації однакові як для живої, так і для неживої природи, і їх вивчають небіологічні науки — фізика і хімія. Сполучною ланкою між хімією та біологією є біохімія, а між фізикою та біологією — біофізика. Більш високі рівні організації, починаючи від клітинного, є цариною біології. Клітини вивчає цитологія, тканини та органи — гістологія й анатомія, а організм у цілому — морфологія....

Різноманітність життя

6 Клас

З давніх часів до XVІІІ ст. біологи розрізняли лише дві великі групи живих істот — рослини і тварини. Проте вивчення живого переконало вчених, що лише цих груп недостатньо для опису різноманітності життя. По-перше, у природі постійно знаходили види із дивним сполученням ознак рослин і тварин, наприклад, гриби. По-друге, деякі види мали властивості, не притаманні ані рослинам, ані тваринам. До таких видів належить, зокрема, величезна кількість непомітних без використання збільшувальних приладів організмів. Тому в другій половині XX ст. біологи виділяли у живій природі вже чотири основні групи — рослини, тварини, гриби, а також істот, дуже дрібних і непомітних без використання збільшувальних приладів, — бактерії. На Землі, за винятком жерл вулканів та деяких створених людиною звалищ токсичних відходів, немає жодного квадратного метра, де б не було хоча б одного живого організму. В гарячих пустелях ґрунт насичений багатьма мікроскопічними істотами. Сніги та льодовики є притулком для холодолюбних мікробів та непомітних без збільшувальних приладів водоростей і грибів. Живі істоти населяють гарячі джерела, мертві, на перший погляд, надсолоні озера, голі неприступні гірські скелі. Життя вирує в прозорій морській воді та в чорній безодні найглибших океанічних западин....

Ознаки життя

6 Клас

Погляньте на світ довкола себе. Скрізь ви побачите неживі об’єкти і організми — живі створіння. У чому відмінність між ними? Чим відрізняється живе від неживого? У чому сутність життя? Вже багато століть людство шукає відповіді на ці прості запитання, але щоразу стикається в новими таємницями живої природи, — і пошук продовжується. Провідником людини у вивченні живого є наука біологія. Її назва походить від старогрецьких слів «біос» — життя та «логос» — слово, вчення. Зрозуміти, що вивчає біологія, вам допоможуть живі організми довкола нас — слід лише бути уважними та спостережливими. Головною властивістю живих організмів, на відміну від неживої природи, є їхня здатність до розмноження. Розмноження — це утворення батьківськими організмами нових подібних до себе дочірніх особин. Кожен організм існує лише обмежений час, але завдяки розмноженню життя безперервно передається від покоління до покоління. На нашій планеті цей процес не переривається більше трьох мільярдів років. Усі процеси, які відбуваються у живому організмі, спрямовані саме на забезпечення передачі життя наступним поколінням. Перш ніж утворити нащадків, організм має досягти певних розмірів, маси, накопичити певну кількість речовин, які будуть використані при побудові дочірніх особин. Тобто організму необхідно рости. Ріст — це ще одна з основних властивостей живих організмів, яка полягає у збільшенні їх розмірів. Щоб забезпечити ріст, організм поглинає із зовнішнього середовища різноманітні речовини — «будівельний матеріал». Поглинання речовин з навколишнього середовища та їх засвоєння називають живленням....

Узагальнення. Будова та життєдіяльність організмів

6 Клас

Протягом року ви подорожували цікавим та загадковим світом живої природи. Ви вже знаєте, що живу природу досліджує біологія. На сьогодні це цілий комплекс наук, які вивчають різні прояви життя, а також різноманітність живих істот, які населяють нашу планету. У шостому класі ви дізналися про науки, які вивчають рослини (ботаніка), гриби (мікологія), бактерії (їх разом з іншими мікроскопічними організмами досліджує наука мікробіологія). Ви дізналися, що нашу планету населяє приголомшлива різноманітність живих істот - майже 2 млн видів бактерій, грибів, рослин, тварин. На перший погляд може здатися, що вони існували завжди. Але це не так. Життя на нашій планеті виникло приблизно 3,5 млрд років тому і за цей тривалий час постійно розвивалося. Різноманітні організми пристосовувалися до умов середовища проживання, що періодично змінювалися, з’являлися нові види й зникали деякі види, що існували раніше. У результаті організми ускладнювали свою будову й функції, зростала кількість видів. Учені встановили, що першими організмами на нашій планеті були бактерії та ціанобактерії. Ви вже знаєте, що нині це найбільш просто організовані істоти, переважно одноклітинні. Їхні клітини оточені більш або менш щільною оболонкою, вони не мають ядра та багатьох органел, зокрема мітохондрій та хлоропластів (пригадайте, організми, позбавлені ядра, називають прокаріотами) (мал. 236). Більшість бактерій не мають і вакуоль. Проте їхні клітини здійснюють ті самі процеси життєдіяльності, що й клітини одноклітинних рослин, грибів і тварин....

Значення грибів у природі та житті людини

6 Клас

Яка роль грибів у природі? Важко переоцінити роль грибів у природі та житті людини. Ми вже згадували, що серед грибів є багато сапротрофів - організмів, які живляться органічними речовинами решток тварин і рослин. Розкладаючи рештки рослин і тварин, гриби звільняють від них поверхню нашої планети. Тим самим вони здійснюють санітарну функцію. Гриби поліпшують родючість ґрунтів (див. мал. 102). Це одна з найчисленніших груп організмів, які населяють ґрунт. За добу гриби розщеплюють органічної речовини у 2-7 разів більше, ніж споживають самі. А неорганічні речовини, які утворилися внаслідок цього, з ґрунту споживають рослини. Тим самим гриби беруть участь у забезпеченні колообігу речовин. Гриби беруть активну участь у процесах утворення родючого шару ґрунту - гумусового. Що краще розвинений цей шар ґрунту, то він більш родючий. Лишайники здатні утворювати речовини, які руйнують скельні породи. Відмерле тіло лишайників стає органічною частиною таких первісних ґрунтів. Тим самим лишайники готують ґрунт для заселення вищими рослинами. Різні види грибів вступають у симбіоз з іншими організмами. Зокрема, без співіснування з грибами був би неможливим ріст і розвиток багатьох видів рослин. Гриби слугують їжею для багатьох видів тварин (пригадайте ягель, або оленячий мох, яким живляться північні олені)....

Навігація