Спільні ознаки рослинної і тваринної клітин
- 22-12-2021, 23:32
- 1 060
6 Клас , Біологія 6 клас Костіков
§ 8. Спільні ознаки рослинної і тваринної клітин
Ви дізнаєтеся, що клітини рослин та тварин схожі за тими структурами, які керують роботою клітини, зберігають спадкову інформацію, обумовлюють ріст клітини та забезпечують клітину енергією
Що таке ДНК? Чи є ДНК у тварин? Чи дихають рослини?
На малюнках 10 і 11 зображено схеми будови тваринної та рослинної клітин. Не зважаючи на досить різний вигляд, у обох типів клітин є багато подібного: клітинна мембрана, ядро, рибосоми, мітохондрії. Ці структури та органели виконують функції, спільні як для тваринних, так і для рослинних клітин.
Мал. 10. Тваринна клітина
Клітинна мембрана — це структура, яка є в будь-якої клітини. Вона дуже тонка і в оптичний мікроскоп не помітна. Мембрана утворена плівкою жироподібних молекул, у яку «вбудовані» молекули білків. Жироподібні молекули роблять мембрану непроникною, а білки визначають, які речовини пропустити всередину, а які — випустити назовні.
Кожна клітина заповнена цитоплазмою. Цитоплазма не залишається нерухомою. Рух цитоплазми полегшує транспортування неорганічних та простих органічних речовин до різних органел.
І рослинна, і тваринна клітини мають ядро, яке можна роздивитись в оптичний мікроскоп. Ядро — це структура, яка відмежована від цитоплазми ядерною оболонкою і містить молекули ДНК.
ДНК — це довга молекула, що є носієм інформації про виробництво всіх необхідних клітині білків. Ділянка ДНК, яка містить інформацію про один білок, має наяву ген. При кожному поділі дочірні клітини у спадок отримують копію ДНК материнської клітини. Тому молекула ДНК не лише керує роботою клітини, а є також носієм спадкової інформації.
Мал. 11. Рослинна клітина
Таким чином, ядро є центром керування роботою клітини та місцем збереження носіїв спадкової інформації — молекул ДНК.
В усіх клітинах є рибосоми — органели, на яких відбувається синтез білків. Вони помітні лише під електронним мікроскопом. Таким чином, рибосома — це, фактично, клітинний конвеєр, на якому відбувається збирання білків.
Як у рослинної, так і у тваринної клітини також є мітохондрії. Мітохондрія — це органела, яка забезпечує клітину енергією. Вона помітна лише під електронним мікроскопом.
Синтез — це процес з’єднання простих розрізнених частин у складне ціле. Наприклад, синтез білків — це процес, при якому прості речовини (амінокислоти), з’єднуючись одна з одною у певній послідовності, утворюють складну сполуку — білок.
Мітохондрія працює аналогічно до теплової електростанції: в ній «пальне» взаємодіє з киснем. Цей процес називають диханням, він подібний до горіння, але без полум’я. Частина енергії, що виділяється при цьому, заряджає «хімічні батарейки» — особливі молекули, які називаються АТФ. Залишок енергії розсіюється у вигляді тепла. «Пальним» для мітохондрії, на відміну від теплоелектростанції, є не вугілля, а вуглевод — глюкоза. Глюкоза в мітохондріях при взаємодії з киснем розкладається на вуглекислий газ і воду (мал. 12).
Мал. 12. Схема роботи мітохондрії
Але між роботою електростанції та мітохондрії є суттєві відмінності. Електростанція виробляє електричну енергію, а мітохондрія — хімічну. На відміну від електростанції, роботу мітохондрії не можна призупинити — клітина майже відразу загине.
ВИСНОВКИ
Органелами та структурами, спільними для тваринної та рослинної клітин є ті, що:
- керують роботою клітини та зберігають спадкову інформацію (ядро з ДНК);
- у процесі дихання забезпечують клітину енергією (мітохондрія);
- забезпечують синтез білків (рибосоми);
- контролюють поглинання та виділення клітиною речовин, а також відмежовують цитоплазму від зовнішнього середовища (клітинна мембрана).
ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ, ЯКІ ПОТРІБНО ЗАСВОЇТИ
Мітохондрії, ДНК, рибосоми, дихання.
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
Назвіть органелу або клітинну структуру, яка:
- виробляє енергію для забезпечення клітинних процесів;
- дозволяє потрібним речовинам потрапляти в клітину та запобігає надходженню непотрібних або шкідливих речовин;
- керує роботою клітини та зберігає спадкову Інформацію;
- забезпечує синтез білків.
ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ
Органели, що забезпечують транспорт речовин у клітині
За транспортні функції у рослинній та тваринній клітинах відповідають, у першу чергу, ендоплазматична сітка та диктіосоми. Ендоплазматична сітка — це розгалужена система тонких каналів (мал. 10, 11). Канали ендоплазматичної сітки є своєрідними внутрішньоклітинними шляхами, які визначають маршрути руху різних органічних речовин, у першу чергу, — білків. Зовнішні стінки каналів ендоплазматичної сітки є також місцем прикріплення рибосом. Ендоплазматична сітка помітна лише під електронним мікроскопом.
Диктіосоми — це органели, які отримують речовини від ендоплазматичної сітки, сортують їх, готують до відправлення та «пакують» у маленькі мембранні пухирці (мал. 10, 11). Далі ці пухирці відправляються за призначенням — або до інших частин клітини, або до клітинної мембрани, звідки виводяться назовні.
Наявність диктіосом є спільною ознакою і рослинної, і тваринної клітин, проте у тварин диктіосоми утворюють досить складну структуру — комплекс Гольджі. Диктіосоми помітні під оптичним мікроскопом, але їх будову можна вивчити лише з допомогою електронного мікроскопа.
Скільки різних білків працює на фабриці життя?
Для того щоб клітина була живою — тобто могла рости та розмножуватись, їй потрібно багато різноманітних білків. Згідно з розробленою у другій половині XX ст. гіпотезою «мінімальної клітини», вважалося, що клітині, щоб бути живою, необхідно синтезувати 800-1000 різних типів білків. Сучасні оцінки мінімальної кількості необхідних білків показали, що клітина може бути живою, якщо її ДНК кодує приблизно 310-380 білків. У 2010 р. молекула ДНК з мінімальною кількістю генів була штучно створена та введена в клітину бактерії, з якої була вилучена її власна ДНК. Така бактеріальна клітина в лабораторних умовах почала рости та ділитися. Таким чином було доведено, що навіть мінімальної кількості генів достатньо для забезпечення повноцінної життєдіяльності клітини.
Коментарі (0)