Войти
Закрыть

Кров, її склад та функції. Лімфа. Внутрішнє середовище організму

8 Клас

Функції крові. Кров — рідка сполучна тканина організму, що виконує транспортну й захисну функції. Що транспортує кров? Кровоносні судини пронизують усі тканини організму. Кров постачає їхнім клітинам воду, продукти розщеплення поживних речовин, що всмокталися в травному тракті. Вона доставляє до органів виділення кінцеві продукти обміну, які надходять із клітин. З кров'ю переміщуються гормони й біологічно активні молекули, забезпечуючи гуморальну регуляцію організму. Кров має високу теплоємність. Вона переносить тепло від органів, температура яких вища, до тих, де вона нижча, зберігаючи сталою температуру всередині організму. Якою є участь крові в захисті організму? У ній містяться речовини і клітини, які дають організму змогу протистояти шкідливим діям мікроорганізмів і вірусів. Здатність крові зсідатися вберігає організм від її втрат у разі ушкодження судин. Склад крові (мал. 15.1). В організмі людини циркулює 4-6 л крові (6-8 % маси тіла). Міжклітинну речовину крові називають плазмою. Додамо у пробірку з кров’ю речовину, яка запобігає її зсіданню (наприклад, гірудин). За 30-40 хв уміст пробірки розшарується на плазму крові (зверху) і її клітини, які опиняться знизу. Клітини крові називають форменими елементами крові. Плазма крові складається з води (понад 90 % маси), у якій розчинені глюкоза, амінокислоти, мінеральні солі. Нерозчинні у воді речовини (жири, деякі вітаміни, гормони) транспортуються за допомогою білків-переносників — альбуміну і глобулінів. Деякі з глобулінів виконують захисну функцію. У плазмі міститься білок фібриноген, який бере участь у зсіданні крові. Плазму, позбавлену фібриногену, називають сироваткою крові. Формені елементи крові — це клітини трьох типів: еритроцити, лейкоцити і тромбоцити. Вони становлять 40-50 % об’єму крові....
0 Переглянути

Дихальні рухи. Нервова й гуморальна регуляція дихальних рухів

8 Клас

Дихальні рухи (мал. 14.1). Кожен знає: повітря надходить до легенів під час вдиху й виходить із легенів під час видиху. Процес проходження вдихуваного повітря в легені називають легеневою вентиляцією. Яким є механізм легеневої вентиляції? У стані спокою ви робите 12-16 дихальних рухів за хвилину. За такого темпу вдих відбувається внаслідок скорочення дихальних м’язів — міжреберних і діафрагми. Діафрагма — тонкий куполоподібний м’яз, що прикріплений до нижніх ребер і хребта й відділяє грудну порожнину від черевної. Під час скорочення діафрагма відтісняє органи черевної порожнини донизу, а зовнішні міжреберні м’язи підіймають ребра. Об’єм грудної порожнини збільшується, послаблюється тиск на легені. Легені розширюються — розтягуються еластичні стінки альвеол і бронхів, збільшується їхній об’єм. Тиск у них падає і стає нижчим за атмосферний: повітря засмоктується в легені через повітроносні шляхи. Під час видиху розслаблюються і діафрагма, і міжреберні м’язи. Ребра під дією сили тяжіння опускаються, а діафрагма повертається у вихідне положення. Грудна порожнина зменшується до початкових розмірів. Тиск на легені збільшується. Стає меншим об’єм альвеол та бронхів, і повітря виштовхується назовні. Під час активного видиху до роботи додатково залучаються інші м’язи. Внутрішні міжреберні м’язи опускають ребра, м’язи черевної стінки піднімають вміст черевної порожнини, а через це й діафрагму. Відбувається примусове додаткове зменшення об’єму грудної порожнини, а отже, й об’єму легенів. З легенів виштовхується більше повітря, ніж виходить під час спокійного видиху. Життєва й загальна ємність легенів (мал. 14.2). Глибина дихання визначається об’ємом вдихуваного й видихуваного повітря. Під час спокійного вдиху до організму за один раз надходить близько 500 мл повітря — стільки ж повітря й видихується. Цей об’єм називають дихальним об’ємом легенів (ДО)....
0 Переглянути

Газообмін у легенях і тканинах

8 Клас

Про характер газообміну в легенях можна судити, якщо порівняти склад повітря, яке ми вдихаємо й видихаємо. Ми вдихаємо атмосферне повітря, яке містить близько 21 % кисню, 0,04 % вуглекислого газу, решта — азот і невелика кількість інертних газів та водяної пари. У складі видихуваного повітря кисню близько 16 %, вуглекислого газу — близько 4 %. Отже, у легенях багате на кисень атмосферне повітря, що надійшло під час вдиху, замінюється на повітря, у якому вміст кисню в 1,3 разу менший, а вміст вуглекислого газу більший аж у 133 рази. Організм людини в стані спокою щохвилини одержує 250-300 мл кисню й виділяє 250-300 мл вуглекислого газу. Яким є механізм газообміну? Газообмін у легенях (мал. 13.1). Кисень і вуглекислий газ вільно дифундують через мембрани клітин стінок альвеол і капілярів. Суть цього фізичного процесу полягає в тому, що молекули будь-якої речовини, а отже, й газу, переміщуються з ділянки, де їх концентрація більша, до ділянки, де їх концентрація менша. Це переміщення триває, доки концентрація речовини в обох ділянках не стане однаковою. У капіляри легенів надходить венозна кров, збагачена вуглекислим газом, що потрапив до неї з міжклітинної рідини, й бідна на кисень. Концентрація кисню в альвеолярному повітрі вища, ніж у венозній крові, тому він переміщується крізь стінки альвеол і капілярів у кров. У крові молекули кисню з’єднуються з гемоглобіном еритроцитів, утворюючи оксигемоглобін — тимчасовий комплекс, що швидко руйнується. У його складі кисень транспортується до клітин. Усі інші гази повітря, які ми вдихнули, розчиняються в плазмі крові та наявні у внутрішньому середовищі організму....
0 Переглянути

Значення дихання. Система органів дихання

8 Клас

Функція дихання. Без їжі людина може прожити достатньо довго, а без повітря — усього кілька хвилин. Чому нам так необхідне повітря? Скорочення м'язів, рух крові по судинах, діяльність мозку й безліч інших процесів потребують витрат енергії, яку організм одержує внаслідок реакцій енергетичного обміну, що відбуваються в клітинах. Більшість із них відбувається за участю кисню з утворенням вуглекислого газу й води. Кисень потрапляє до організму, а вуглекислий газ виходить з нього під час газообміну з навколишнім середовищем. І використання кисню в клітинах, і газообмін є складовими дихальної функції. Отже, диханням називають процеси, що забезпечують надходження до організму кисню, його використання в реакціях енергетичного обміну, а також видалення з організму вуглекислого газу. Як улаштована дихальна система (мал. 12.1 а)? Вона складається з легенів, де відбувається газообмін, і повітроносних (дихальних) шляхів, по яких кисень надходить у легені, а вуглекислий газ видаляється. Простежимо, який шлях проходить в організмі повітря, щоб дістатися поверхні, де відбувається газообмін. Повітроносні шляхи починаються з носової порожнини. Її стінки вистелені слизовою оболонкою з війчастого епітелію. Деякі його клітини виділяють слиз, інші — укриті війками. Слиз затримує пил, віруси, бактерії і частково знешкоджує їх. Унаслідок коливання війок слиз виводиться назовні. Завдяки великій кількості капілярів у слизовій оболонці вдихуване повітря зігрівається до температури тіла. Подразнення рецепторів в оболонці носа спричиняє захисні рефлекси, такі як чхання і виділення водянистої рідини....
0 Переглянути

Регуляція травлення

8 Клас

Травлення — складний процес, який здійснюється завдяки злагодженій роботі органів травної системи. Кожний з етапів травлення автоматично йде слідом за попереднім, і в кожному з них одночасно бере участь багато органів. Які системи регулюють роботу органів травлення, керують послідовністю їх включення в процеси обробки й перетравлення їжі? Регуляція слиновиділення. Слина в невеликій кількості надходить у ротову порожнину безперервно. Проте, як тільки шматочок їжі опиняється в роті, слини стає більше. Слиновиділення посилюється мимовільно: його спричиняє саме надходження їжі. У тканинах ротової порожнини містяться «датчики» — закінчення нейронів, здатні розпізнавати дотик, температуру, хімічний склад їжі. Нервові імпульси, що в них виникають, прямують по нейронах у головний мозок до центру слиновиділення, а звідти по ефекторних нейронах передаються в слинні залози, що у відповідь секретують більше слини. Таке збільшення слиновиділення є безумовним рефлексом. Проте «текти слинка» може і від запаху смачної їжі, яку готують. Це прояв умовного рефлексу на подразник — запах, що зазвичай передував або збігався в часі з прийомом їжі. Крім запаху, до умовних подразників, які «вмикають» центр слиновиділення, належать і вигляд їжі, і навіть дзвін посуду. Регуляція ковтання. Як тільки харчова грудка досягає кореня язика, починають діяти ковтальні м’язи язика, глотки, верхньої частини стравоходу. Наслідком їхніх дій є ковтання й згинання надгортанного хряща, що запобігає потраплянню їжі в дихальне горло....
0 Переглянути

Травлення в товстому кишечнику. Печінка й підшлункова залоза

8 Клас

Травлення в товстому кишечнику. Перетравлення їжі та її всмоктування в основному завершуються в тонкому кишечнику. Виняток становлять лише такі речовини, як, наприклад, целюлоза. Вона частково перетравлюється в товстому кишечнику численними молочнокислими бактеріями. Ці бактерії-мутуалісти синтезують корисні для людини речовини: деякі амінокислоти, вітамін К, вітаміни групи В, що надходять у кров і транспортуються до кожної клітини організму людини. Травний сік, який продукують залози стінок товстої кишки, майже не містить ферментів. Основний його компонент — слиз, який діє на неперетравлені рештки, і вони стають подібними до мастила. Чому рештки їжі в товстому кишечнику ущільнюються? Саме в ньому відбувається інтенсивне всмоктування води в кровоносні судини. Неперетравлені складові їжі, позбавляючись води, перетворюються на щільні калові маси. Калові маси можуть залишатися в товстому кишечнику до 36 годин, а потім переміщуються до прямої кишки. З прямої кишки вони виводяться назовні через анальний отвір, оточений сфінктером. Цей сфінктер, на відміну від тих, що розміщуються в стравоході та шлунку, скорочується довільно. Це означає, що виділення калових мас людина контролює....
0 Переглянути

Травлення в ротовій порожнині, шлунку, тонкому кишечнику

8 Клас

Ротова порожнина (мал. 9.1). У ній механічні дії щодо їжі виконують здебільшого зуби і язик. У дорослої людини 28-32 постійні зуби. Спереду на обох щелепах розташовуються по чотири різці й по два ікла. Вони необхідні для розрізання й відкушування їжі. За іклами з кожного боку розташовані два малі та три великі кутні зуби. Завдяки їхній горбистій поверхні їжа розчавлюється і перетирається. Зуби розміщені в комірках щелеп. У їхньому складі (мал. 9.2) розрізняють коронку, шийку й корінь, що міститься глибоко в щелепі. Коронка вкрита емаллю — найтвердішою речовиною в організмі. Вона оберігає зуб від стирання та проникнення бактерій. Під емаллю міститься твердий і стійкий дентин, з якого складається основна частина зуба. Усі ці складові зуба утворені з різновидів сполучної тканини. Усередині зуба розташований канал, заповнений пульпою. Це пухка сполучна тканина, де містяться кровоносні й лімфатичні судини, нервові закінчення, а також клітини, що синтезують речовини, з яких складається дентин. Язик — м’язовий орган, що бере участь у перемішуванні їжі, визначенні її смаку. Слину, з якою змішується їжа, секретують слинні залози, розташовані в слизовій оболонці, й парні під’язикові, підщелепні та привушні слинні залози. За день слинні залози виробляють близько 1,5 л слини. Вона містить воду та різні неорганічні речовини, ферменти. Під дією ферменту амілази починається розщеплення крохмалю на прості вуглеводи, а в останній його фазі бере участь фермент мальтаза. Потримайте в роті шматочок хліба, і ви відчуєте ефект впливу мальтази: хліб стає солодким. Фермент лізоцим знищує хвороботворні бактерії, які потрапляють із їжею до ротової порожнини....
0 Переглянути

Огляд будови травної системи

8 Клас

Що таке травлення? Більшість харчових продуктів зазнає в організмі попередньої обробки, завдяки якій вони стають придатними для засвоєння. Під час перетравлення їжа механічно подрібнюється, переміщується і перемішується у травному тракті за рахунок роботи його м'язової оболонки. Одночасно за участю спеціальних травних ферментів відбувається хімічне розщеплення великих органічних молекул на простіші сполуки. У результаті перетравлення молекули білків розщеплюються на амінокислоти, молекули складних вуглеводів, наприклад крохмалю,— на глюкозу й інші прості вуглеводи, молекули жирів розпадаються на гліцерин та жирні кислоти. Речовини, що утворилися, надходять у кров або лімфу і разом з ними переносяться до клітин. Проте не всі компоненти їжі можуть бути перетравленими. Наприклад, целюлоза, що входить до складу рослинних клітин, перетравлюється лише частково. Неперетравлені рештки видаляються з організму. Перетравлення їжі, всмоктування простих молекул, які утворилися внаслідок розщеплення її речовин, видалення неперетравлених решток з організму називають травленням....
0 Переглянути

Їжа та її компоненти. Харчові та енергетичні потреби людини. Склад і значення харчових продуктів

8 Клас

Їжа та її компоненти. Які саме особливості компонентів їжі надають їй змогу якнайкраще забезпечувати обмін речовин в організмі людини? Усі численні її складові розділяють на поживні й баластні речовини. До поживних речовин їжі належать білки, жири, вуглеводи, вітаміни й мінеральні речовини. Прикладом баластних речовин є клітковина, яка не бере участі в процесах обміну, проте сприяє просуванню їжі в травному тракті. І серед білків, і серед жирів є сполуки, що відрізняються за своїм значенням у процесах метаболізму. У чому полягають причини цих відмінностей? Види амінокислот. Білки організму людини складаються з 20 амінокислот, проте лише 11 з них він здатний синтезувати сам, перетворивши на них речовини, які надходять до його клітин. Такі амінокислоти називають замінними. А от решта 9 амінокислот в організмі людини не синтезуються. їх він щодня одержує з їжею в необхідній кількості. Ці амінокислоти мають назву незамінні. До найбільш цінних належать білки тваринного походження — м’ясні й молочні продукти, яйця, риба й морепродукти. У них зазвичай містяться всі незамінні амінокислоти. Рослинні білки бідніші на вміст незамінних амінокислот, ніж тваринні. Найбільше різних незамінних амінокислот міститься у бобових: білки цих рослин за складом ближчі до тваринних. У складі зернових повноцінних білків менше. Види жирних кислот. Жири розрізняють за здатністю їхніх складових — молекул жирних кислот — приєднувати інші «елементи» (молекулярні комплекси). Серед них є такі, що цієї властивості не мають або мають незначною мірою. їх називають насиченими. Ті жирні кислоти, у яких ця властивість виражена добре, отримали назву ненасичених. Ненасичені жирні кислоти мають велике значення для процесів метаболізму. Тому їх наявність у харчових продуктах дуже важлива. У добовій нормі споживання жирів їх вміст має бути не меншим від 70 %. Вміст ненасичених жирних кислот більший у деяких рослин, де жирів багато. Це плоди авокадо, лляне, соняшникове насіння, горіхи тощо. Багато їх і в рослинних оліях (соняшниковій, оливковій, кукурудзяній тощо). Олії, що містять ненасичені жирні кислоти, зазвичай при кімнатній температурі перебувають у рідкому стані....
0 Переглянути

Харчування й обмін речовин

8 Клас

Харчування й обмін речовин. Значення їжі для життєдіяльності нашого організму величезне. М’ясо й молоко, овочі і фрукти, крупи і хліб тощо є єдиним джерелом, з яким до нашого організму надходять органічні речовини. Саме білки, жири й вуглеводи їжі, а також вода й мінеральні речовини є вихідним матеріалом, потрібним для утворення власних речовин нашого організму. Розщеплення білків і жирів їжі починається в шлунку, а вуглеводів — у ротовій порожнині. Усі такі перетворення відбуваються під дією ферментів, що прискорюють розпад цих складових їжі до простіших молекул. Продукти розщеплення білків, жирів і вуглеводів надходять до клітин епітелію кишечника й далі транспортуються у складі крові до всіх клітин організму. Які перетворення відбуваються з речовинами їжі в організмі людини? Якими є функції білків, жирів, вуглеводів організму, що утворюються з речовин їжі? Обмін білків. Під дією секретів травних залоз (травних соків) великі складні молекули білків розщеплюються до амінокислот. У цих процесах беруть участь ферменти травного соку шлунка (пепсин), секрету підшлункової залози (трипсин), який надходить до кишечника. Одна частина амінокислот доправляється до клітин печінки, інша — до решти клітин організму. У печінці ці речовини перетворюються на жири й вуглеводи, а в інших клітинах з них будуються власні білки організму. Синтезовані організмом білки за потреби можуть розкладатися з вивільненням енергії, забезпечуючи нею організм, отже, виконують енергетичну функцію. Білки є складовими органел клітини — ядра, цитоплазми, мембрани тощо, вони наявні в кістковій тканині (структурно-пластична функція). Білками є ферменти (каталітична функція), а також складові імунної системи — антитіла (регуляторна функція). Білок крові фібриноген бере участь у зсіданні крові (захисна функція), а гемоглобін — у перенесенні газів (транспортна функція)....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 165 166 167 168 169 170 171 172 173 ... 343
Назад

Навігація