Войти
Закрыть

Нейрони. Будова та функціонування

8 Клас

Основу нервової системи становлять нейрони — клітини нервової тканини. Це збудливі клітини, здатні обробляти інформацію й передавати її далі у вигляді електричного або хімічного сигналу. Хімічні сигнали нейрони можуть посилати на дуже короткі відстані (сусіднім клітинам), а от електричні — значно далі. У будові нейрона розрізняють тіло клітини, у якому розміщене її ядро та основні органели, і відростки двох типів — аксон та дендрити (мал. 32.1). Аксон — це довгий і тонкий відросток. У клітині він лише один. Довжина аксона в нейронів людини може сягати 1 м. Багато аксонів мають оболонку з мієліну — речовини, що на 70 % складається з жирів і на 30 % — із білків. Ця оболонка не є суцільною, а періодично переривається. Мієлін ніби ізолює аксон і не дає сигналу поширюватися в усі боки — спрямовує його лише по аксону. У результаті швидкість передачі збільшується в рази (до 50 разів). Синапс — це місце передачі сигналу від однієї клітини до іншої. Отже, синапс містить частини двох різних клітин. Клітина, яка надсилає сигнал, утворює пресинаптичну (тобто розташовану до синапсу) мембрану, а клітина, яка приймає сигнал, — постсинаптичну (розташовану після синапсу). Між цими мембранами є синаптична щілина (мал. 32.2). Синапси розташовані переважно на кінчиках дендритів та аксонів, однак певна їхня кількість є й на тілі нейрона. В організмі людини розрізняють два основні типи синапсів: електричні синапси — мають вузьку синаптичну щілину, сигнал передається майже миттєво за допомогою електричних йонних струмів; хімічні синапси — мають відносно широку синаптичну щілину, сигнал передається набагато повільніше за допомогою хімічних речовин....
0 Переглянути

Узагальнення знань за темою «Опора та рух»

8 Клас

1. Створіть схему, правильно розмістивши на ній наведені поняття: біцепс, діафрагма, кравецький м’яз, литковий м’яз, м’язи, м’язи верхніх кінцівок, м’язи нижніх кінцівок, м’язи тулуба, трицепс, чотириголовий м’яз. 2. Яке значення мають основні функції опорно-рухової системи для організму людини? Схарактеризуйте кожну з них за допомогою циклічної діаграми. 3. З латини назва однієї з кісток скелета людини — os tibia. Можливо, вона походить від латинського tibicinis modos — «дудка, флейта». Маса цієї кістки становить 500 г. Про яку кістку йдеться? Чому ця кістка скелета у вертикальному розташуванні може утримувати масу, у 3000 разів більшу за свою? 4. Кістковий мозок становить у середньому 4-5% від маси тіла людини. Обчисліть, скільки важить ваш кістковий мозок. Яка його функція в організмі? 5. За допомогою діаграми Венна порівняйте скелети мавпи та людини. З’ясуйте, що між ними спільного, а що відмінного. Які особливості скелета людини зумовлені прямоходінням? 12. Славнозвісний давньогрецький філософ Аристотель стверджував: «Ніщо так не руйнує людину, як фізична бездіяльність. Життя вимагає руху». Чи є ця думка актуальною й сьогодні? Аргументуйте свою відповідь. 13. Науковці встановили, що під час посмішки працює близько 15 м’язів, а коли людина сердиться — 42 м’язи. Розгляньте в дзеркало своє обличчя під час різних емоцій та скажіть, які м’язи перебувають у тонусі. Який вид м’язів забезпечує виразні рухи на обличчі? 14. Створіть ментальну карту (мапу думок) «Найпоширеніші захворювання опорно-рухової системи людини». Поясніть основні заходи надання першої допомоги. Порівняйте свою ментальну карту з мапами однокласників. (Як створити ментальну карту, подано в завданні 8 на с. 13.)...
0 Переглянути

Розвиток і проблеми опорно-рухової системи. Постава

8 Клас

У новонародженої дитини скелет утворений переважно хрящами. Ріст і скостеніння кісток відбуваються в дитячому й підлітковому віці (мал. 31.1). У довжину кістки ростуть за рахунок поділу клітин хряща в середині кістки, а в товщину — за рахунок діяльності клітин окістя. Ріст кісток у довжину припиняється у 22-24 роки. На цей момент усі хрящі, за рахунок яких відбувався ріст, замінюються кістковою тканиною. Після завершення росту поділ клітин у кістках не припиняється. Процеси руйнування клітин старої кісткової речовини та заміни їх новими тривають усе життя. Саме завдяки їм можливе зрощування й відновлення кісток після переломів. Окрім цього, такі процеси необхідні для пристосування кісток до навантажень, під упливом яких внутрішня структура кістки перебудовується. Ось чому кістки в людини, яка веде малорухливий спосіб життя, відрізняються від кісток спортсмена. Порушення рівноваги між процесами утворення та руйнування кісткової тканини може спричинити захворювання остеопороз, ознакою якого є підвищена ламкість кісток. Ріст і розвиток м’язів Ріст м’язів у людини відбувається майже рівномірно, за винятком періоду 12-16 років, коли інтенсивність росту найбільша. Через це рухи підлітків здаються дещо незграбними. Це пов’язано з тим, що нервова система не встигає налаштовуватися на швидку зміну пропорцій частин тіла підлітків. Згодом мозок пристосовується, і ці незначні проблеми зникають....
0 Переглянути

Властивості та робота м’язів

8 Клас

М’язи прикріплюються до кісток за допомогою сухожилків (мал. 30.1). Сухожилок утворений щільною сполучною тканиною і є кінцевою частиною м’язів. Його основу становлять волокна з білка колагену, переплетені між собою, що надає їм надзвичайної міцності. Крім того, у складі сухожилка є кровоносні судини, які забезпечують його клітини поживними речовинами й киснем. Форма сухожилків може бути різною. У великих м’язів вони зазвичай мають циліндричну форму. В інших м’язів — пласкі, округлі, стрічкоподібні або пластинчасті сухожилки. У разі надмірного навантаження сухожилки можуть ушкоджуватися. Властивості м’язів М’язи, як і будь-яка система, що виконує певну роботу, мають свої властивості, за якими цю роботу оцінюють (див. таблицю). За цими властивостями можна також порівнювати ефективність роботи різних м’язів. Максимальна сила м’яза визначається максимальним вантажем, який може підняти цей м’яз. Вона прямо пропорційно залежить від поперечного перерізу м’яза. Але фізіологічний переріз (сума перерізів усіх волокон м’яза) не завжди збігається з геометричним перерізом. У м’язів із поздовжнім розташуванням волокон фізіологічний та геометричний перерізи збігаються. А от у м’язів із косим розташуванням волокон фізіологічний переріз є більшим, ніж геометричний. Тому сила м’язів із косим розташуванням волокон перевищує силу м’язів із поздовжнім....
0 Переглянути

Будова опорно-рухової системи. М’язи

8 Клас

М’язи в організмі людини можуть належати не лише до опорно-рухової системи, але й до складу внутрішніх органів, наприклад шлунка, кишечника, матки. Але більшість м’язів людини є скелетними: вони своїми кінцями прикріплюються до кісток і забезпечують їхній рух. Скелетні м’язи утворені посмугованою м’язовою тканиною, яка складається з м’язових волокон (мал. 29.1). Кожен із м’язів утворюється об’єднанням таких волокон у пучки за допомогою пухкої сполучної тканини. Сукупність цих пучків складає черевце м’яза. На кінцях черевця м’яза прошарки пухкої тканини переходять у сухожилок, яким м’яз прикріплюється до певної точки (зазвичай до кісток) в організмі, утворюючи головку м’яза. М’язи можуть прикріплюватися до кісток у декількох місцях (мати декілька головок). М’язи поділяють на різні групи за формою, розміром або функціями. За формою розрізняють м’язи: веретеноподібні (біцепс), квадратні (квадратний м’яз стегна), трикутні (дельтоподібний м’яз), стрічкоподібні (прямий м’яз черева), колові, або сфінктери (коловий м’яз рота). За розміром розрізняють м’язи: довгі (м’язи кінцівок — біцепс, трицепс, чотириголовий, кравецький і литковий м’язи), короткі (розташовуються там, де відстань між кістками невелика — міжреберні м’язи), широкі (розміщені на тулубі — найширший м’яз спини)....
0 Переглянути

Опорно-рухова система. З’єднання кісток. Скелет

8 Клас

Будова суглобів досить складна, що забезпечує різноманітні рухи (мал. 28.1). Суглобова сумка відокремлює суглоб від інших структур. Під нею є порожнина, заповнена рідиною, яка забезпечує легкість руху кісток одна відносно одної. Поверхні кісток укриті гладеньким гіаліновим хрящем, що зменшує тертя. Щоб запобігти ушкодженню тканин, зв’язки суглоба обмежують рухи кісток. Скелет людини поділяють на декілька великих відділів. Кістки кожного відділу мають свої особливості будови, зумовлені їхніми функціями (див. таблицю та мал. 28.2). Особливості скелета людини, зумовлені прямоходінням Будова скелетів людини й ссавців схожа, але скелет людини набув певних особливостей, зумовлених прямоходінням: вертикальне розташування хребта, опора на дві нижні кінцівки; хребет не прямий, а має чотири вигини — два вперед і два назад; таз чашоподібний, ширший, але коротший, ніж у мавп (що ускладнює процес пологів у людини); потиличний отвір у нижній частині черепа; розвинений мозковий відділ черепа (у тварин більш розвинений лицьовий); кістки стоп утворюють склепіння, яке робить ходіння людини пружним; рухливі кістки рук, що дозволяє виконувати складні дії. Дізнайтеся більше Перехід до прямоходіння розпочався у предків людини приблизно 7 млн років тому. Саме тоді в Африці жив найдавніший представник родини Люди — сахельантроп. У нього вперше потиличний отвір почав зміщуватися на нижню частину черепа....
0 Переглянути

Опорно-рухова система. Будова кісток

8 Клас

Опорно-рухова система людини складається зі скелета і м’язів. Основу скелета людини становлять хрящова й кісткова тканини, а м’язи утворені переважно м’язовою тканиною. Хрящова тканина побудована з хондроцитів — клітин, занурених у пружну міжклітинну речовину — хондрин. Ця речовина містить волокна, що складаються з білка колагену або еластину. Кісткова тканина утворена з клітин остеоцитів, занурених у тверду міжклітинну речовину, 30% якої становлять органічні сполуки, здебільшого колагенові волокна, а 70 % — неорганічні речовини. М’язова тканина складається з м’язових клітин, які зливаються між собою, утворюючи багатоядерні м’язові волокна. Захисну функцію реалізують окремі частини скелета (череп захищає від ушкоджень мозок, ребра — серце й легені тощо) та м’язи (захищають внутрішні органи в тих місцях, де немає кісток). Опорну функцію здійснює скелет, який є каркасом тіла, допомагає зберігати певну форму й полегшує пересування. До скелета прикріплюються внутрішні органи й м’язи. Рухова функція реалізується взаємодією елементів скелета та м’язів. Під час скорочення м’язів частини скелета працюють як важелі, що дозволяє людині здійснювати різноманітні рухи....
0 Переглянути

Узагальнення знань за темою «Виділення. Терморегуляція»

8 Клас

1. Легені впродовж доби виділяють 350 см3 води (у вигляді водяної пари), а потові залози — у 2 рази більше, ніж легені, й у 4,6 разів менше, ніж нирки. Обчисліть, скільки води виділяють потові залози та нирки за добу. 2. У вітряну погоду після відпочинку на річці дівчинка занедужала. Протягом трьох днів вона відчуває біль у попереку, температура тіла підвищилася до 39 °С, зменшилося сечовиділення, набрякли обличчя та кінцівки. Про яке захворювання сечовидільної системи свідчать ці симптоми? 3. За якими ознаками можна встановити діагноз: гострий пієлонефрит? 4. Виберіть із запропонованих термінів зайвий та обґрунтуйте свій вибір: короста, вугрі, цистит, ураження нігтів грибами. 5. Складіть схему утворення сечі, використовуючи запропоновані назви процесів та речовин. Процеси: реабсорбція, фільтрація, секреція. Речовини: кров, первинна сеча, вторинна сеча, амоніак, продукти обміну, вода, глюкоза, білок, амінокислоти, вітаміни, мікроелементи. 6. Лікарі стверджують, що вчасно лікувати зуби слід також для попередження захворювання органів сечовидільної системи. Чому інфекція зубів може бути небезпечною для органів виділення? 7. Прочитайте твердження та визначте, які з них хибні. Обґрунтуйте свою відповідь. До кінцевих продуктів обміну речовин належать: вода, вуглекислий газ, сечовина, кал. Нефрон — це клітина. Сеча утворюється в сечівнику. Первинна сеча утворюється в результаті процесу реабсорбції. Підшкірна клітковина — це найглибший шар шкіри. 8. За допомогою діаграми Венна порівняйте нервову та гуморальну регуляції теплообміну. З’ясуйте, що між ними спільного....
0 Переглянути

Тепловий баланс і терморегуляція

8 Клас

Терморегуляція — це врівноваженість процесів віддавання й утворення тепла в організмі. Для людини терморегуляція є дуже важливою, оскільки процеси обміну речовин в організмі відбуваються нормально лише за умови сталої температури тіла. Процеси теплоутворення (термогенезу) в організмі відбуваються під час біохімічних реакцій у клітинах (здебільшого у внутрішніх органах і скелетних м’язах). Перенесення тепла в організмі здійснюється переважно кровоносною системою: нагріта кров циркулює між. частинами тіла. Процеси тепловіддачі забезпечуються здебільшого шкірою, а також легенями й органами виділення. Віддавання тепла шкірою регулюється за допомогою кількості крові, що протікає через капіляри шкіри. Коли організму потрібно позбутися зайвого тепла, судини розширюються, ними проходить більше крові, шкіра нагрівається, віддаючи більше тепла (цей процес супроводжується почервонінням шкіри); Якщо теплоту слід економити, судини звужуються, а рух крові вповільнюється (шкіра при цьому стає блідою). Кількість утвореного тепла збільшується під час фізичних навантажень, відповідно, збільшується й тепловіддача. Це відбувається за рахунок виділення поту, при цьому значна кількість теплоти витрачається на його випаровування. Так само організм віддає більше тепла у спекотну погоду....
0 Переглянути

Шкіра та її похідні

8 Клас

Шкіра є найбільшим органом людини. Загальна площа поверхні шкіри дорослої людини становить близько 2 м2. Шкіра складається з трьох основних шарів: епідермісу, дерми (власне шкіри) та підшкірної клітковини (мал. 25.1). Епідерміс утворений багатошаровим пласким епітелієм. Перший шар — роговий (мертві зроговілі клітини), а другий — ростковий (живі клітини, що постійно діляться). Дерма — це шар сполучної тканини, що складається з колагенових та еластичних волокон. Ці білкові волокна забезпечують пружність і розтяжність шкіри. Дерма є основною частиною шкіри. У ній розміщені рецептори, шкірні залози, корені волосин, кровоносні й лімфатичні судини. Підшкірна клітковина — це найглибший шар шкіри. У її клітинах накопичуються краплини жиру, який утворює запас поживних речовин і захищає організм від переохолодження та механічних ушкоджень (наприклад, ударів). Шкіра відокремлює організм людини від зовнішнього середовища. Вона захищає його від проникнення шкідливих організмів, механічних і хімічних ушкоджень. У шкірі розташовані численні чутливі рецептори, якими ми відчуваємо тепло чи холод, біль, розрізняємо предмети на дотик тощо. Також, як ви вже знаєте, шкіра відіграє важливу роль у процесах виділення: через її потові залози з організму виводяться водорозчинні продукти обміну. Шкіра бере участь у терморегуляції організму: через неї виводиться зайва теплота, а в разі потреби шкіра сприяє її збереженню....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 171 172 173 174 175 176 177 178 179 ... 343
Назад

Навігація