Войти
Закрыть

Функции белков. Ферменты

9 Клас

Белки по их составу можно разделить на две большие группы — простые и сложные. В состав простых белков входят только аминокислоты. Такие белки называют протеинами (рис. 5.1). Простыми белками являются гистоны, составляющие основу хромосом, альбумины и глобулины, которые содержатся в плазме крови. Сложные белки (протеиды) кроме остатков аминокислот содержат еще и небелковую часть — простетическую группу. Такой группой может быть как органическая, так и неорганическая молекула. В зависимости от состава такой группы различают разные протеиды. Так, нуклеопротеиды кроме белков содержат нуклеиновые кислоты, гликопротеиды — углеводы, а липопротеиды — липиды. Сложные белки также могут содержать остатки ортофосфатной кислоты или атомы металлических элементов. Такие белки, как гемоглобин, содержат большую и сложную по строению группу атомов — гем (рис. 5.2). В состав гема входит атом металлического элемента (Ферум в гемоглобине). Гем обеспечивает цвет молекулы белка. По форме молекулы белки можно разделить на две большие группы — глобулярные и фибриллярные. Молекулы глобулярных белков имеют вид комка (глобулы). Эти белки обычно легко растворяются в воде. Большинство ферментов является как раз глобулярными белками. Молекулы фибриллярных белков имеют вид нити. Они нерастворимы в воде. К ним, например, относятся кератин (содержится в эпидермисе), коллаген и эластин (содержатся в дерме). Функции белков Белков в живых организмах очень много, и выполняют они разнообразные функции. Практически все функции живых организмов в той или иной степени связаны с работой определенных групп белков. С помощью белков организмы строят свои структуры, осуществляют процессы жизнедеятельности и воспроизводят себя....
0 Переглянути

Белки. Структурная организация белков

9 Клас

Белки — это большие органические молекулы, биополимеры. Они состоят из мономеров — аминокислот, соединенных в виде цепочки (рис. 4.1). Аминокислоты — это органические молекулы, в состав которых обязательно входят две группы атомов — аминогруппа (—NH2) и карбоксильная группа (—СООН). Эти группы присоединены к одному и тому же атому Карбона. В аминокислотах, не входящих в состав белков (а такие тоже бывают в природе), эти группы могут присоединяться и к разным атомам Карбона. Кроме этих двух групп к тому же атому Карбона присоединена еще одна группа атомов — радикал. У каждой аминокислоты свой радикал. На схемах и рисунках его обозначают буквой R (рис. 4.2). В клетках живых организмов содержится 20 различных аминокислот. Уровни организации белков Белок — это линейный полимер, состоящий из большого количества аминокислот, соединенных в цепочку и уложенных в пространстве определенным образом. У каждой белковой молекулы уникальная, присущая только ей пространственная трехмерная структура. И только в таком виде она может нормально выполнять свои уникальные функции....
0 Переглянути

Органические молекулы. Биополимеры

9 Клас

Кроме неорганических веществ в состав клеток живых организмов входят также органические вещества (рис. 3.1). Органических веществ в мире гораздо больше, чем неорганических. Сейчас их насчитывается уже более 25 млн, и постоянно открываются или создаются новые. Из предыдущих разделов биологии вы узнали, что органические вещества входят в состав живых организмов, которыми мы питаемся, а также продуктов растительного или животного происхождения. Различные вещества содержатся в них в разном количестве (рис. 3.2). Вы уже знаете, что все органические вещества разделяют на четыре основные группы: белки, углеводы, липиды и нуклеиновые кислоты. В состав всех этих веществ обязательно входят атомы Карбона (С), Гидрогена (Н) и Оксигена (О). Они могут содержать также атомы Нитрогена (N) (обязательные компоненты белков и нуклеиновых кислот), Фосфора (Р) (компоненты нуклеиновых кислот), Сульфура (S) (встречаются в белках, но отсутствуют в нуклеиновых кислотах). Особенности строения органических веществ Молекулы органических веществ отличаются от молекул неорганических веществ и друг от друга особенностями строения....
0 Переглянути

Вещества живых организмов. Неорганические соединения

9 Клас

В состав растительных и животных клеток входит более 70 химических элементов. Но в клетке нет каких-либо особенных элементов, характерных только для живой природы. Те же элементы встречаются и в неживой природе. Все химические элементы по содержанию в живой клетке разделяют на три группы: макроэлементы, микроэлементы и ультрамикроэлементы. Элементы О, С, Н, N иногда рассматривают как отдельную группу органогенных элементов ввиду того, что они входят в состав всех органических веществ и составляют до 98 % массы живой клетки. Неорганические вещества живых организмов Изучая химию, вы узнали о таких группах веществ, как кислоты, соли, оксиды и др. Все они распространены в неживой природе, вне живых организмов. Поэтому их и называют неорганическими веществами. Но это не означает, что в живых организмах их вообще нет. Они есть и играют очень важную роль в процессах жизнедеятельности. Неорганические вещества обычно попадают в живые организмы из внешней среды с пищей (у животных) или с раствором воды через поверхность организма (у растений, грибов и бактерий). Но в некоторых случаях живые организмы могут синтезировать их самостоятельно. Например, клетки желудка у позвоночных синтезируют хлоридную кислоту. Это позволяет более эффективно переваривать пищу, так как многие пищеварительные ферменты работают в кислой среде. Также самостоятельно вырабатывают сульфатную кислоту многие хищные моллюски в своих слюнных железах. Эта кислота может разрушать раковины и внешние покровы их жертв....
0 Переглянути

Биология как наука. Уровни организации биологических систем

9 Клас

Биология (от греч. bios — жизнь, logos — учение) — это наука о жизни. Как и у любой другой науки, у биологии есть объект исследования и методы, с помощью которых она его изучает. Кроме того, биология использует собственный понятийный аппарат — совокупность специальных биологических терминов и понятий. Но не только наличие всего этого делает биологию наукой. Биологи в своей работе опираются не на веру, а на сомнение. Они постоянно пересматривают полученную информацию, многократно ее проверяют, предлагают объяснение полученных результатов и выдвигают гипотезы. И только после экспериментального подтверждения гипотеза становится научной теорией и, в конечном итоге, — научно обоснованным фактом. Информация —» Проверка достоверности —» Объяснение полученных результатов —» Формулировка гипотезы —» Экспериментальная проверка гипотезы —» Теория —» Научный факт Предмет биологии, ее основные разделы Предметом биологии являются все живые организмы и проявление их жизнедеятельности. Но живых организмов на нашей планете много, и они очень разнообразны. А еще есть вымершие организмы, которые также изучает биология. Поэтому современная биология стала настоящей системой наук, в которой выделяют много разделов....
0 Переглянути

Учені-біологи України

9 Клас

Видатний український учений-селекціонер. Працювала в галузі селекції гречки. Доктор сільськогосподарських наук, професор. Заслужений діяч науки і техніки України. Нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора та медалями. О. С. Алексеева опублікувала понад 350 наукових праць, підготувала 27 кандидатів наук та чотирьох докторів наук. Створила світову колекцію генофонду гречки в Україні. Є засновником наукової ніколи вчених із селекції, насінництва та технології вирощування гречки. За участі О. С. Алексєєвої засновано Тернопільську науково-виробничу систему «Гречка», виведено й передано на сортовипробування 30 сортів гречки, 12 з яких районовано. Відомий учений, доктор біологічних наук, професор, академік НАН України, Герой Соціалістичної Праці. Працював у галузі генетики. Проводив дослідження хімічного мутагенезу, мобільних генетичних елементів, зворотної транскрипції. Активно працював у галузі популяційної та молекулярної генетики. Досліджував механізми спадкової мінливості у природних популяціях....
0 Переглянути

Словник

9 Клас

Адаптація (від латин. adaptо — пристосовую) — пристосування живих організмів до певних умов середовища існування. Усі адаптації є результатом еволюційного процесу на основі природного добору. Алель (від латин. allelos — протилежний) — один із можливих станів (варіантів) гена, що визначає альтернативні варіанти розвитку певної ознаки. Б Біологічна систематика (від грец. sistematicos — впорядкований, що належить до системи) — розділ біології, який формує єдину систему живого світу на основі виділення біологічних таксонів (систематичних одиниць) і відповідних назв, наданих за певними правилами (біологічної номенклатури). Біотехнологія — сукупність промислових методів, які застосовують для виробництва різних речовин із використанням живих організмів, біологічних процесів чи явищ. В Вектор — спеціальна молекула ДНК, сконструйована на основі ДНК вірусів або плазмід, яка містить потрібний ген і здатна транспортувати ген у клітину та забезпечити його вбудовування в її генетичний апарат. Вид — сукупність популяцій особин, подібних між собою за будовою, функціями, місцем в угрупованнях організмів, що населяють певний ареал і вільно схрещуються між собою у природі....
0 Переглянути

Практикум

9 Клас

• Маси нуклеотидів, амінокислот, білків і нуклеїнових кислот вимірюють у дальтонах (Да). Середня молекулярна маса однієї амінокислоти дорівнює 110 Да. Середня молекулярна маса одного нуклеотиду ДНК дорівнює 330 Да, а одного нуклеотиду РНК — 345 Да. • Лінійний розмір нуклеотидів, амінокислот, білків і нуклеїнових кислот вимірюють у нанометрах (нм). Середня довжина однієї амінокислоти — 0,35 нм. Середня довжина одного нуклеотиду — 0,34 нм. Приклади розв’язання задач Елементарна вправа зі структури білків Задача Маса білка — 22 000 Да. Яка довжина цієї молекули в нанометрах? Розв’язання: 1. Спочатку визначаємо кількість амінокислот у молекулі: 22 000 Да (загальна маса молекули) / 110 Да (середня маса амінокислоти) = 200 амінокислот 2. Далі визначаємо довжину молекули: 200 амінокислот х 0,35 нм = 70 нм Відповідь: довжина молекули білка становить 70 нм. Елементарна вправа зі структури ДНК Задача До складу фрагмента ДНК входить 300 нуклеотидів (ця кількість включає нуклеотиди з обох ланцюгів подвійної спіралі). Визначте довжину й масу цього фрагмента ДНК. Враховуючи те, що з цих 300 нуклеотидів 50 є гуаніловими, визначте кількість аденілових, тимідилових і цитиділових нуклеотидів у цьому фрагменті. Розв’язання: 1. Спочатку визначаємо довжину молекули ДНК. Молекула складається з двох ланцюгів, які з’єднані один з одним. Відповідно, довжина кожного з ланцюгів (і всієї молекули в цілому) становить 150 пар нуклеотидів. Тоді довжина молекули в нанометрах буде дорівнювати:...
0 Переглянути

Основні загальні властивості живих систем

9 Клас

Живі системи є досить різноманітними (мал. 58.1). Але всі вони мають спільні властивості. До таких властивостей належать єдність хімічного складу, наявність обміну речовин і енергії, здатність до саморегуляції, самовідтворення, росту й розвитку, мінливість. Єдність хімічного складу Живі системи побудовані на основі органічних молекул. До складу цих молекул входять Карбон, Оксиген, Гідроген, Нітроген, Фосфор і Сульфур. Інші елементи в живих системах трапляються в меншій кількості. Органічні речовини в них представлені нуклеїновими кислотами, білками, ліпідами й вуглеводами. Живі системи є відкритими системами. Тобто вони можуть існувати тільки за умови постійного обміну речовиною, енергією й інформацією з навколишнім середовищем. Крім того, всередині живих систем також відбувається інтенсивний обмін речовин, енергії та інформації між окремими частинами системи (органелами клітин, органами організму, організмами в екосистемі). Здатність до саморегуляції, росту й розвитку Живі системи завдяки безперервному обміну речовин і енергії постійно перебувають у стані динамічної рівноваги. Процеси, які відбуваються в них, урівноважують один одного. Наявність обміну речовин також робить можливим ріст і розвиток живих систем. Завдяки потоку енергії, яка через них проходить, вони можуть рости і збільшувати свою складність (розвиватися). Здатність до самовідтворення, мінливість Унікальною здатністю живих систем є можливість самовідтворення. Навіть неклітинні форми життя (віруси) здатні за допомогою клітин-хазяїв виробляти свої копії. А з процесами відтворення клітин і багатоклітинних організмів ви докладно ознайомилися в попередніх розділах підручника. Але, якби живі системи тільки самовідтворювалися, їхні розвиток і еволюція були б неможливими. Тому ще одна важлива властивість живих систем — мінливість. Щоразу, коли жива система самовідтворюється, її копія не є абсолютно тотожною. Ці невеликі (а у випадку мутацій і великі) відмінності є матеріалом для еволюції....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 203 204 205 206 207 208 209 210 211 ... 343
Назад

Навігація