Войти
Закрыть

Післямова. Єдність живої природи

7 Клас

На початку курсу ми обіцяли, що з часом ви поглянете на екосистему, яка зображена на форзаці 1, по-новому. Переконайтеся, що це сталося! Ви дізналися багато нового про особливості окремих груп тварин, про їхнє різноманіття, будову, функціонування, поведінку та зв’язок із середовищем. Настав час оцінити роль тварин у біосфері в цілому. Роздивіться схему, що відображає основні процеси, які відбуваються в біосфері (рис. 62.14). Усі організми поділяються на автотрофів і гетеротрофів. Ці дві основні групи відповідають одна одній! Ресурси для гетеротрофів — це те, що виробляють автотрофи. Ресурси для автотрофів — відходи життєдіяльності гетеротрофів і сонячне світло. Завдяки цим взаємодіям в екосистемах відбувається колообіг речовин. Синтез органіки змінюється її розкладом. І перший, і другий процеси дають життя певним групам організмів. Цей нескінченний процес потребує витрат енергії. Потік енергії, що проходить крізь екосистеми, забезпечує Сонце. Еволюція живих складових екосистем відбувається завдяки...
0 Переглянути

Розвиток тваринного світу на Землі

7 Клас

• 1. Літопис Землі. Розгляньте схему, на якій показано шкалу часу й головні події в історії життя на Землі (рис. 62.1). Сонячна система, частиною якої є наша планета, утворилася, коли Всесвіт був уже «зрілим» — до того часу він існував понад 9 млрд років. За сучасними оцінками вчених, вік Сонячної системи та Землі — 4,6 млрд років. Упродовж більшої частини історії Землі на дні морів та океанів накопичувалися мул, роздрібнені мінерали, рештки організмів. Із цих відкладень утворювалися осадові гірські породи. Багато давніх осадових порід знаходиться сьогодні на поверхні землі. Досліджуючи їх, можна знайти викопні рештки живих істот. Склад осадових гірських порід з часом змінювався. Пригадуєте вивчене раніше? За їх розташуванням можна встановити послідовність їх утворення: давніші породи зазвичай залягають нижче молодших. Вивчаючи послідовність і склад осадових порід, учені поділили історію Землі на проміжки часу. Тривалість і послідовність їх відтворено на геохронологічній шкалі (рис. 62.2). Дізнавшись за цією шкалою про вік порід, у яких знайдено викопні організми, дослідники минулого визначають і вік своїх знахідок. І навпаки, знаючи, коли жив той чи інший організм, можна встановити, у яку еру та період формувалися породи, що містять його рештки....
0 Переглянути

Людина й інші тварини

7 Клас

Чому людині потрібно зберігати існування інших видів тварин? Певна частина видів тварин може бути корисною для людини. Деякі види можуть бути їжею, джерелом потрібних речовин чи необхідною складовою певних екосистем. Але цього замало. В останні десятиліття люди почали охороняти інші організми та природу загалом за їхню красу — це теж важлива причина! Разом із тим існує багато видів тварин, що не приносять людині ніякої користі й не є особливо красивими. Існує навіть багато видів тварин, про які ми нічого не знаємо. Порушення природних екосистем призводить до знищення цих видів. Але вимирання будь-якого виду — незворотна втрата. Кожен із цих видів — наш родич і є наслідком еволюції, настільки ж тривалої, як і еволюція людини. Вчинок нашого виду, що знищив вид своїх родичів, можна порівняти з убивством або відмовою захистити від загибелі брата чи сестру. Кожна така втрата є трагедією. Етика (сукупність моральних норм, що регулюють людську поведінку) давно визнала неприпустимість убивства іншої людини (крім деяких особливих випадків, наприклад, таких, що можуть виникати під час захисту власного життя чи Батьківщини). Нам усім треба звикати жити за правилами екологічної етики, згідно з якою втрата інших видів є неприпустимою. Згідно з цими правилами, кожну нашу дію слід оцінювати за її наслідками не лише для людей, а й для представників інших видів, що населяють Землю разом із нами (рис. 61.1)....
0 Переглянути

Взаємодія популяцій в угрупованні

7 Клас

• 1. Класифікація типів взаємодії популяцій. Важливою частиною середовища для будь-якого організму є представники інших видів. Взаємодіють не лише особини, взаємодіють і популяції, до яких вони належать. Щоб описувати різноманіття взаємодій між популяціями, ці взаємодії треба класифікувати. Для цього скористаємося простою ознакою: як зміниться чисельність однієї популяції у відповідь на зміну іншої? Розглянемо приклад: як зміняться чисельності популяцій мишей і бліх у відповідь на зростання чисельності популяції лисиць? Чисельність мишей знизиться, бо лисиці почнуть швидше їх їсти. Чисельність бліх, що живуть на лисицях, збільшиться, бо зросте кількість доступних для них хазяїв. Тепер ми можемо виокремити всі випадки впливів змін чисельності популяцій на інші популяції та дати їм назви (табл. 60.1). Стрілки в перших двох стовпцях таблиці показують, як зміниться (зросте, зменшиться або залишиться без змін) чисельність однієї популяції у відповідь на зростання іншої. Рядки в таблиці розташовані за зменшенням відносної важливості вказаних типів взаємодій для підтримки складу угруповань. • 2. Експлуатація. Саме ці відносини забезпечують ланцюги живлення (рис. 58.3), які роблять угруповання єдиним цілим. Ми розглянемо два найпоширеніших підтипи цього типу взаємодій. Хижак за своє життя споживає багато жертв. Він може вбивати свої жертви, як крокодил, або тільки споживати їх частини, як гусінь листя (рис. 60.1), або як медична п’явка — кров тварин (рис. 8.6, с. 35). Ви розумієте, що з погляду екології (науки про взаємовідносини в живій природі) рослиноїдні тварини є хижаками, як і м’ясоїдні. Паразит зазвичай тісно пов’язаний зі своїм хазяїном, який стає для нього не тільки джерелом живлення, а й середовищем. Про особливості життя внутрішніх паразитів (а справжні паразити — переважно внутрішні) ви дізналися в § 9....
0 Переглянути

Середовище та його чинники

7 Клас

Середовище — це сукупність усього, що впливає (або може впливати) на особину, яка досліджується. Вивчаючи середовище, його умовно поділяють на окремі чинники. Одна з найважливіших класифікацій чинників — їх поділ на ресурси й умови. Основна відмінність між ними полягає у вичерпності. Ресурси — це чинники, які споживаються організмами, унаслідок чого ресурси можуть вичерпатися, скінчитися, стати недоступними для інших організмів. Прикладами ресурсів є їжа для тварин, придатні для гніздування птахів-дуплогніздників дупла, світло для рослин тощо. Умови — це чинники, що впливають на організми, але не вичерпуються. Прикладами умов є температура середовища для всіх організмів, світло для тварин тощо. Кожен вид тварин потребує певного набору ресурсів і може існувати тільки там, де всі ці ресурси наявні. Крім того, кожен вид може існувати лише в певних межах важливих для нього умов. Так, європейський харіус (дуже красива риба, що трапляється у водоймах Західної України) живе тільки в холодній, багатій на кисень воді (рис. 59.1). Якщо температура води піднімається вище 20 °С, це становить загрозу життю харіуса, а за температури +25 °С він швидко гине. Прикладом риби, яка пристосована до високих температур, є дискуси — риби з Амазонки, яких часто утримують в акваріумах. Температура +25 °С для дискусів є занадто низькою. Їх утримують за температури +28-30 °С, і вони витримують навіть її підвищення до 35 °С....
0 Переглянути

Ланцюги живлення в екосистемах

7 Клас

• 1. Угруповання. Ми вже встановили, що організми є частинами популяцій. А до складу яких систем входять популяції? Угруповання — це сукупність усіх живих компонентів, які спільно мешкають у тому чи іншому місцеперебуванні (ділянці неживого середовища) та утворюють певну єдність. На форзаці 1 підручника зображене певне місцеперебування — ставок і його околиці. Тут мешкають популяції одних видів (наприклад, окунів або планктонних рачків дафній) та окремі представники популяцій, що займають набагато більшу територію, як-от шуліки або лисиці. У визначенні угруповання сказано, що воно утворює єдність. Щоб встановити, у чому вона виявляється, розглянемо взаємозв’язки, що поєднують представників різних видів. Перш за все — ланцюги живлення. Дафнія (табл. 11.1, с. 46) відфільтровує планктонні водорості з води (рис. 58.1). Її може з’їсти карась, а карася — окунь. Чапля з’їсть окуня. Чаплю з’їсть шуліка або лисиця. Рештки чаплі зруйнують гриби та бактерії, які повернуть неорганічні речовини, що в них містилися, у ґрунт і воду. Такі зв’язки об’єднують усі групи живих істот в угрупованні: тварин, рослини, гриби та бактерії....
0 Переглянути

Поняття про популяцію

7 Клас

• 1. Що таке популяція? У § 3 ви ознайомилися з рівнями біологічних систем, що розташовані нижче за організмений. Але чи є організм найбільшою з відомих нам біосистем? Звісно, ні. Частиною яких біосистем є організм? Насамперед, популяції. Популяція — це сукупність організмів одного виду, яка населяє певну територію та відносно відмежована від інших таких сукупностей. Зазвичай популяціями вважають такі сукупності, які існують унаслідок розмноження особин протягом багатьох поколінь. Які території (або акваторії) населяє популяція? Різні, залежно від того, який вид ми розглядаємо. Зверніться до форзацу 1. У воді ми бачимо окуня. Популяція окунів населяє ставок. Водне середовище, у якому вони живуть, має чіткі межі, і популяція окуня існує саме в них. На окуня полює чапля. Вона прилетіла до ставка з колонії чапель (рис. 57.1), де побудувала свої гнізда певна кількість пар (зазвичай — кілька десятків). Чаплі цієї колонії теж утворюють популяцію. Це приклади локальних (від латин. locus — місце) популяцій, що пов’язані з певним місцем....
0 Переглянути

Застосування систем сигналів і знарядь

7 Клас

• 1. Система сигналів бджіл. Тепер, коли ви дізналися про соціальних комах, розглянемо найскладніші відомі нам системи передавання інформації в живій природі (не враховуючи, звісно, мову людей). І в мурах, і у бджіл особини-розвідники вирушають на пошуки їжі. Якщо їм пощастить знайти місце, де є багато поживи, вони повертаються в родину й повідомляють іншим, де треба шукати корм. Як це відбувається? «Мова» (система сигналів) бджіл вивчена краще. Якщо корм розташований поряд із вуликом, розвідниця виконує так званий «круговий» танок. У цьому разі інші бджоли шукають поживу за запахом, який принесла розвідниця. Цікавіше, коли ціль — на певній відстані від вулика. У такому випадку розвідниця бігає по стільниках «вісімкою» (рис. 56.1). Кількість коливань черевця розвідниці посередині умовної «вісімки» відповідає відстані до поживи, а кут нахилу цієї перетинки до вертикалі дорівнює куту між напрямом на сонце та напрямом, у якому комахам треба летіти. Якщо не дати розвідниці повідомити про свою знахідку відразу, вона змінить повідомлення про напрям польоту відповідно до добових змін положення сонця. Те, що систему сигналів бджіл розшифровано правильно, довели за допомогою спеціального робота, який нагадує бджолу. Його танком на стільниках дослідники спрямували бджіл у заплановане місце! • 2. Система сигналів мурах. Систему сигналів мурах ще тільки розшифровують. Доведено, що мураха-дослідник може повідомити інших мурах про складний маршрут. Наприклад, в експериментальних установках для вивчення поведінки мурах (рис. 56.2) використали гребінку з багатьма зубцями. Коли розвідник, який знайшов їжу на кінці одного зубця, прямував до мурашника, гребінку замінювали на нову, аби на ній не було ніяких слідів. Розвідник спілкувався з родичами (рис. 56.3), ті вирушали до гребінки й повертали на потрібний зубець (рис. 56.4)!...
0 Переглянути

Соціальні комахи

7 Клас

1. Розподіл функцій у колонії. Деякі комахи живуть поодинці, інші — збираються величезними зграями. Соціальні комахи не просто мешкають разом, а утворюють колонії. Соціальними є всі представники ряду Терміти й усі мурахи (ряд Перетинчастокрилі), а також деякі представники інших груп перетинчастокрилих: оси, джмелі та бджоли. Подібний спосіб життя відомий здебільшого в комах, хоча відомі й соціальні звірі (рис. 29.8, с. 118). Колонії соціальних комах складаються з особин різного віку, обов’язки яких чітко розподілені: одні з них доглядають потомство, другі — збирають поживу, треті — охороняють колонію. Колонії можуть складатися і з десятків, і з мільйонів особин. Зазвичай у ній є тільки одна плодюча самка — матка (цариця), яка безперервно відкладає яйця (рис. 55.1). Іншу роботу виконують нездатні до розмноження особини. Серед них можна вирізнити декілька груп: робочі — упорядковують гніздо, годують і чистять потомство, збирають поживу; солдати — захищають колонію від можливої небезпеки. У медоносних бджіл кожна робоча бджола, у міру того, як дорослішає, переходить від одних робіт до інших. У мурах і термітів кожна з робочих особин усе життя виконує одну й ту саму роботу....
0 Переглянути

Складні взаємини з родичами

7 Клас

• 1. Сутички між родичами. Вам відомо, що тварини з територіальною поведінкою охороняють власні ділянки. Чи сповнене життя власника території безперервних сутичок? На щастя, ні. Результат більшості з них можна передбачити заздалегідь. Суперники заміняють справжній двобій демонстрацією своїх якостей. Зазвичай більша та яскравіше прикрашена особина є сильнішою. Швидше за все, вона й отримає перемогу. Заміна справжньої боротьби її умовними позначеннями — це ритуалізація конфлікту. Наприклад, самці горил стукають себе кулаками в груди, лякаючи суперника. Вступати в справжню боротьбу їм доводиться лише в поодиноких випадках (рис. 54.1). Види тварин, що мають небезпечну «зброю», здебільшого не використовують її під час ритуальних двобоїв. Кожен із гримучників може вбити іншого своєю отрутою (рис. 54.2). Однак вони не застосовують отруйні зуби під час ритуалізованих конфліктів і змагаються, вимірюючись довжиною та силою. • 2. Групова поведінка в косяку. Для представників багатьох видів важливими є не тільки взаємини з партнерами й потомством, а й з іншими представниками свого виду. Що робить сукупність особин єдиним цілим? Узгоджена взаємодія між окремими особинами!...
0 Переглянути
Вперед
1 ... 58 59 60 61 62 63 64 65 66 ... 343
Назад

Навігація