Войти
Закрыть

Сенсорні системи рівноваги та руху

8 Клас

Гравітація (сила тяжіння), яку першим почав вивчати І. Ньютон, - це та сила, яка утримує будь-який предмет чи живий організм на Землі, не даючи йому змоги полетіти в Космос. Із гравітацією нам доводиться стикатися на кожному кроці. Ходіння, їзда на велосипеді, стрибання, катання на ковзанах, плавання, біг і падіння були б неможливі без гравітації. А які сенсорні системи відповідають за орієнтацію та рухи тіла й органів у гравітаційному полі Землі? СЕНСОРНА СИСТЕМА РІВНОВАГИ (або гравітаційна сенсорна система) - це функціональна система, що спеціалізується на сприйманні гравітаційного поля і зумовлює орієнтацію тіла в ньому. Цей аналізатор сприймає прискорення, положення тіла в просторі, зміни положення голови й тулуба, координує рухи та зберігає рівновагу тіла. Орган рівноваги у людини - вестибулярний апарат, який є частиною внутрішнього вуха. Складається із присінка (переддвер'я), в якому розрізняють овальний і круглий мішечки та 3 півколових каналів з ампулами. Уся ця система заповнена рідиною (іл. 101). Перший етап сприйняття - гравітаційну механорецепцію - здійснюють волоскові клітини, у яких виникає збудження після механічного подразнення рідиною внутрішнього вуха. Волоскові клітини отолітового апарату, що розташовані на внутрішніх ділянках присінка, сприймають прямолінійні прискорення під час горизонтальних і вертикальних рухах тіла. А в ампулах півколових каналах, розташованих взаємоперпендикулярно в 3 різних площинах, містяться гребінці. Волоскові клітини цих утворів сприймають обертальні рухи тіла й голови....

Сенсорні системи нюху й смаку

8 Клас

Чому букетик фіалок, поставлений на роялі, заважає співаку брати високі ноти? Чому після натирання часником ступні ноги ви відчуєте в роті смак часнику? Чому вдихання бергамотової олії підвищує гостроту зору в сутінках? Чому хлороформ під час вдихання викликає відчуття солодкого? Чому ментолова жувальна гумка викликає температурне відчуття холоду? НЮХОВА СЕНСОРНА СИСТЕМА - це система, яка забезпечує сприйняття хімічних летких подразнень і формування нюхових відчуттів. Чутливість нюхової сенсорної системи людини дуже велика: один нюховий рецептор може збуджуватися окремими молекулами пахучої речовини. Ще однією властивістю нюхового аналізатора є його тісний зв'язок з центрами слухової та смакової сенсорних систем. Нюх - це сукупність процесів у нюховій сенсорній системі, що здійснюють сприйняття хімічної інформації повітря. Органом нюху є ніс з нюховими рецепторами, кількість яких досягає 10 млн. Розташовані хеморецептори в слизовій оболонці верхніх носових ходів і здійснюють нюхову хеморецепцію. Оскільки кількість нюхових рецепторів з віком зменшується, діти зазвичай розрізняють більше запахів, аніж дорослі....

Слухова сенсорна система. Вухо. Гігієна слуху

8 Клас

Звук - коливальний рух частинок пружнього середовища, що поширюється у вигляді хвиль у газі, рідині чи твердому тілі. Більшість явищ у природі супроводжуються характерними звуками, що сприймаються та розпізнаються вухом людини і слугують для орієнтування та спілкування. А які звуки людське вухо не сприймає? СЛУХОВА СЕНСОРНА СИСТЕМА - це сукупність анатомічних утворів, які забезпечують сприймання звукових коливань і формування слухових відчуттів. Людина сприймає звукові коливання в діапазоні від 16 до 20 000 герц (Гц), і для неї характерний просторовий бінауральний слух (сприймання звуків парними органами слуху). Інфразвуки (частота менша ніж 16 Гц) і ультразвуки (частота більша ніж 20 000 Гц) орган слуху людини не здатний сприймати. Слухова сенсорна система сприймає інформацію про напрямки й джерела звуків, дозволяє орієнтуватися в просторі та здійснює формування в корі півкуль слухових відчуттів. Їхня роль у житті людини особливо зростає під час сприймання мови та музики. Слухові відчуття в процесі розвитку людини дуже тісно пов'язані з мовою. Дитина, яка втратила слух у ранньому віці (до того, як навчилась говорити), втрачає й мовну здатність, хоча її голосовий апарат залишається неушкодженим....

Зір людини. Гігієна зору

8 Клас

Стверджують, що очі - дзеркало душі. Достатньо глянути в очі іншій людині, щоб зрозуміти - цікава вона чи ні, приємна чи не варта доброго слова. Очі розумних людей немов світяться внутрішнім сяйвом, притягують до себе, викликають бажання осягнути їх глибину. А чи впливає на внутрішній світ людини якість сприйняття світлової інформації? ЗІР - вид чуття, що здійснює сприйняття світлової інформації. У людини бінокулярний (стереоскопічний) кольоровий зір, який забезпечує сприймання світла двома очима одночасно для сприйняття об'ємності простору та розрізнення електромагнітних хвиль видимого спектру, що визначають кольори. Око людини сприймає світлові промені, які відбиваються від предметів середовища. Сприйняття інформації, що несуть відбиті промені, забезпечують такі процеси, як: оптичне світлопроведення, рецепторне світлосприймання, нервове проведення збудження, кіркове формування відчуттів. Оптичне світлопроведення - процеси, що забезпечують спрямування відбитих променів на сітківку. До складу цієї оптичної системи входять рогівка → волога камер ока → зіниця → кришталик → склисте тіло. Рогівка, волога камер ока й склисте тіло здійснюють заломлення променів. Зіниця, завдяки м'язам, рефлекторно змінює свій діаметр і регулює надходження кількості світла на сітківку. Фокусування променів на сітківку здійснюється зміною кривизни кришталика. Скорочення війкового м'яза збільшує кривизну кришталика і його заломлюючу силу, розслаблення - навпаки. Завдяки цьому око пристосоване до чіткого бачення предметів, розташованих на різних відстанях. Ця здатність ока називається акомодацією....

Зорова сенсорна система. Око

8 Клас

Людське око - один з найскладніших органів чуття, який отримує світлову інформацію, а потім передає її в головний мозок. Ця інформація і є основою для формування зорових відчуттів. А яке світло сприймає око людини? ЗОРОВА СЕНСОРНА СИСТЕМА - це функціональна система анатомічних утворів, яка спеціалізується на сприйманні світлових подразнень і формуванні зорових відчуттів. Людське око здатне сприймати лише видиме світло із спектру електромагнітного випромінювання в діапазоні хвиль від 380 до 770 нанометрів. За допомогою зорової сенсорної системи людина отримує більше 90% інформації про навколишнє середовище, що в 30 разів більше за інформацію, що сприймається слухом. За допомогою зорової сенсорної системи відображаються колір, форма, розміри та визначаються відстань, розташування, об'ємність предметів. Велику роль відіграє система у формуванні зорових відчуттів та емоцій. Саме ці прояви викликають у людини яскраві та глибокі переживання при сприйнятті краси природи, витворів мистецтва. З допомогою зору формується мовлення людини та забезпечується спілкування. ОКО ЛЮДИНИ (лат. oculus) - орган чуття, що забезпечує зір людини. Цей чутливий утвір має кулясту форму, що сприяє його рухам в межах очної ямки черепа (орбіти). Складається орган зору людини з двох частин: очного яблука й допоміжного апарата. Око людини містить всередині зорові рецептори (фоторецептори), що є елементами периферичного відділу зорової сенсорної системи. Ці клітини називаються паличками й колбочками, їх багато, вони потребують захисту та живлення. Окрім того, око здійснює та організовує проведення світлових променів до внутрішньої оболонки ока - сітківки, де й розташовані ці зорові чутливі клітини. Важливе значення для ока мають його зовнішні та внутрішні м'язи, що здійснюють рухи всього очного яблука, звуження зіниці, зміну кривизни кришталика....

Загальна характеристика сенсорних систем

8 Клас

Інформація (від лат. infornatio - роз'яснення) - відомості про навколишній світ. Організми отримують її із зовнішнього середовища для того, щоб відповідно реагувати і пристосовуватися до мінливих умов середовища, для орієнтації у просторі тощо. Жива природа в процесі еволюції створила вражаючу різноманітність приймачів інформації. Якою буває інформація зовнішнього середовища? Сприймання інформації є обов'язковою умовою життєдіяльності будь-якого живого організму. Навіть найпростіші одноклітинні організми (бактерії чи амеби) постійно отримують і використовують інформацію для вибору найбільш сприятливих умов існування. У людини сприйняття інформації забезпечують 5 основних видів чуття: зір, слух, нюх, смак і дотик. Окрім того, людина відчуває ще температуру, гравітацію, біль, рухи, спрагу, голод, тиск, наповнення, об'єм тощо. Як сприймається інформація у людини? Зовнішні й внутрішні рецептори нашого тіла сприймають впливи різних подразників і перетворюють їх у нервові імпульси. По нервових волокнах ці сигнали надходять до мозку, де аналізуються. Загалом, сприйняття інформації відбувається за участю цілої системи структур, що утворюють сенсорні системи, або аналізатори. СЕНСОРНІ СИСТЕМИ (від лат. sensus - відчуття) - сукупність структур, які отримують, передають та аналізують інформацію із зовнішнього та внутрішнього середовищ. У людини розрізняють сенсорні системи зору, слуху, смаку, нюху, дотику, температури, болю, рівноваги, руху та ін....

Профілактика захворювань нервової системи

8 Клас

НЕРВОВІ ХВОРОБИ - захворювання нервової системи, що виникають внаслідок анатомічних чи функціональних змін нервових структур й нервових процесів. Ознаками захворювань нервової системи є головний біль, паралічі, судоми, порушення рефлексів, розлади чутливості тощо. Причинами нервових хвороб можуть бути: Які захворювання нервової системи є найпоширенішими? Для дослідження нервових хвороб застосовують такі методи, як рентгенографія, електроенцефалографія, ультразвукове дослідження, магніторезонансна томографія та інші. Нервові хвороби поділяють на: судинні захворювання мозку (мозковий інсульт, мігрень), дегенеративні хвороби мозку, пов'язаних з втратою нейронів (розсіяний склероз, хвороба Паркінсона, хвороба Альцгеймера), захворювання периферичної нервової системи (невралгії, неврити), інфекційні захворювання нервової системи (енцефаліт, менінгіт, поліомієліт), захворювання вегетативної нервової системи (вегетативно-судинна дистонія), спадкові захворювання нервової системи (хорея Генінгтона). У структурі судинних захворювань головного мозку провідне місце посідають гострі порушення мозкового кровообігу - мозкові інсульти, що є однією з найбільш частих за інші причин інвалідності та смертності серед населення. Мозковий інсульт - нервова хвороба, зумовлена порушенням кровопостачання головного мозку або крововиливом в тканини мозку. Важливою проблемою сучасної неврології є розсіяний склероз, що посідає серед нервових хвороб друге місце з інвалідизації серед населення України. Розсіяний склероз - захворювання з ураженням білої речовини головного та спинного мозку. Хоча на сьогодні остаточна причина захворювання не з'ясована, основним механізмом розвитку розсіяного склерозу вважають руйнування імунною системою мієлінової оболонки аксонів та клітин, що виробляють мієлін....

Периферична нервова система

8 Клас

Найбільшою роботою італійського науковця Камілло Гольджі (1843-1926) став метод фарбування окремих нервів і клітин, названий «чорною реакцією». У методі використовується розчин аргентум нітрату, за допомогою якого на препараті нервової тканини можна бачити не лише окремі нейрони, а й усі їхні відростки. Гольджі вважав свої заслуги скромними, хоча метод став справжнім відкриттям. Як ви думаєте, чому? ЗМІСТ Яке значення периферичної нервової системи? ПЕРИФЕРИЧНА НЕРВОВА СИСТЕМА (ПНС) - частина нервової системи, що здійснює зв'язок між ЦНС і органами. Утворюють систему нерви, нервові вузли, нервові сплетення, що розташовані за межами ЦНС. Периферична нервова система поділяється на вегетативну й соматичну. Основними провідними шляхами периферичної нервової системи є нерви. За місцем відходження розрізняють черепно-мозкові та спинно-мозкові нерви. Черепно-мозкові нерви відходять від головного мозку, проходять через певні отвори черепа й іннервують органи голови та шиї людини. Усі черепні нерви, крім блукаючого, іннервують верхню частину тіла. У людини 12 пар черепно-мозкових нервів, їх позначають римськими цифрами у порядку їх розташування і кожний з них має власну назву. Наприклад: І пара - нюхові нерви, II пара - зорові нерви, X пара - блукаючі нерви (іннервує органи грудної та черевної порожнин). Спинномозкові нерви - парні нерви людини, що виходять з кожного сегмента спинного мозку. Ці нерви змішані, тому що містять рухові й чутливі нервові волокна. Їх у людини 31 пара. Кілька сусідніх спинномозкових нервів утворюють сплетення (шийне, плечове, поперекове, крижове), а потім розгалужується на периферичні нерви. Останні теж неодноразово розгалужуються та іннервують м'язи....

Кора головного мозку, її значення

8 Клас

Здавна вважають, що формування мозку завершується в ранньому дитинстві. Але, як виявляється, після семи років деякі ділянки мозку, пов'язані з мовою і складною психічною діяльністю людини, продовжують змінюватися. Біохімічні й молекулярні перебудови тривають протягом усього життя людини. А чи змінюється кількість звивин півкуль великого мозку в людини впродовж життя? Півкулі великого мозку - це утвори кінцевого мозку, що мають виражену складчасту поверхню й забезпечують обробку інформації та формування складних форм поведінки людини. Складки півкуль починають формуватися ще в зародковому розвитку. У новонароджених вже є первинні, вторинні й третинні борозни, але вони продовжують розвиватися й після народження, особливо до 1-2 років. До 7-12 років борозни і звивини вже мають такий вигляд, як у дорослої людини. На поверхні півкуль є три найбільші борозни: центральна (1), бічна (2) і потилично-тім'яна (7). Вони виокремлюють у кожній півкулі 4 основних частки: лобову (4), тім'яну (5), потиличну (6) і скроневу (3) (іл. 83). Ще однією важливою характеристикою півкуль великого мозку людини є розподіл функцій між ними. Ліва півкуля відповідає за такі важливі функції, як мовлення, читання, письмо, лічба, аналіз, інтелект. Права півкуля відповідає за образне сприйняття, уяву, почуття, синтез та інтуїцію. У кожну півкулю нервові імпульси надходять з протилежної сторони тіла: права півкуля керує органами лівої частини тіла і отримує інформацію зліва, а ліва, навпаки. Для успішної роботи потрібна злагоджена робота обох півкуль мозку. У кожної людини одна з півкуль є головуючою (домінантною): у праворуких - ліва півкуля, у ліворуких - права....

Головний мозок

8 Клас

Із загальної кількості нейронів організму, яка оцінюється приблизно в 20 мільярдів, 3/4 цієї кількості міститься в головному мозку, решта - у спинному. Головний мозок новонародженого містить близько 10 млрд нейронів, а найбільша кількість - 14 млрд нейронів - у мозку дев'ятикласника. Кожний типовий нейрон може мати до 10 000 синапсів і отримувати інформацію від 1000 інших нейронів. Діяльність мозку людини пов'язана з потоком інформації по складних ланцюгах, що побудовані з нейронних сіток. Середня маса головного мозку в дорослої людини - 1300-1500 г, що становить близько 2% від маси тіла. Але незважаючи на незначні розміри, головний мозок з його нейронною організацією є найважливішим органом людини. Яке ж значення має головний мозок? Головний мозок містить нервові центри рефлексів, що здійснюють мимовільні природжені рухи ковтання, дихання, серцебиття, кліпання, травлення тощо. А в корі півкуль формуються центри довільних рухів, яких ми навчаємось упродовж життя (рефлекторна функція). Головний мозок контролює всі дії організму людини. Під час здійснення рефлексів від робочих органів до головного мозку надходять сигнали відносно ефективності реакцій. Це явище названо зворотним зв'язком. Сукупність нервових шляхів - рефлекторної дуги та шляхів отримання зворотної інформації - утворює рефлекторне кільце. Результатом такого контролю є нові пристосувальні дії (контролююча функція). У головному мозку є біла речовина, волокна якої зв'язують між собою відділи головного мозку та утворюють висхідні й низхідні шляхи для зв'язку зі спинним мозком (провідникова функція) У головному мозку формуються відчуття, без яких неможлива наша уява та мислення. До нього надходить уся інформація від органів зору, слуху, нюху, смаку, дотику, рівноваги, яка забезпечує відображення навколишнього світу (інформаційна функція)....

Навігація