Войти
Закрыть

Ендокринна система людини. Залози внутрішньої секреції

8 Клас

Що входить до складу ендокринної системи людини? Ви пам’ятаєте, що гуморальна (ендокринна) регуляція фізіологічних процесів в організмі людини відбувається за участі біологічно активних речовин, які транспортуються кров’ю, лімфою та тканинною рідиною. Провідна роль у процесах гуморальної регуляції належить ендокринній системі (мал. 186). До її складу входять залози внутрішньої та змішаної секреції. Ендокринні залози виробляють речовини - гормони, які у невеликих концентраціях змінюють стан організму, функції різноманітних органів, обмін речовин. Залози внутрішньої секреції не мають власних вивідних проток, тому їхні секрети виділяються у кров або лімфу. До них належать епіфіз, щитоподібна та прищитоподібні залози, вилочкова (тимус) та надниркові залози. Що таке епіфіз? У головному мозку є крихітна ендокринна залоза - епіфіз (шишкоподібне тіло) (мал. 187). Вона синтезує гормон мелатонін. Цей гормон регулює кров’яний тиск, періодичність стану сну і неспання, посилює ефективність імунної системи. Учені припускають, що епіфіз виконує роль внутрішнього годинника, що узгоджує зміни стану організму із циклічними змінами світлої і темної частини доби. Які функції щитоподібної та прищитоподібних залоз? Щитоподібна залоза - найбільша ендокринна залоза нашого організму (мал. 188). Вона складається з лівої та правої потовщених часток, які сполучаються вузьким перешийком. Своєю увігнутою частиною вона прилягає до трахеї і гортані (до щитоподібного хряща, звідки й походить її назва)....
0 Переглянути

Біоритми людини. Сон і неспання

8 Клас

Що таке біологічні ритми? Біологічні ритми, або біоритми, - це регулярні періодичні кількісні та якісні зміни життєвих процесів, що відбуваються на всіх рівнях життя - молекулярному, клітинному, органному, організмовому, популяційно-видовому, екосистемному і біосферному. Біологічні ритми поділяють на зовнішні та внутрішні (мал. 184). Прикладами зовнішніх біологічних ритмів є сезонні, припливно-відпливні та добові. Зміна сезонів пов’язана з рухом планет (насамперед, з обертанням Землі навколо Сонця), що зумовлює зміни світлового режиму, температури, вологості повітря. Добові ритми організмів спричинені обертанням Землі навколо власної осі. Внутрішні біологічні ритми пов’язані зі змінами інтенсивності власних процесів життєдіяльності. Механізми цього явища ще остаточно не з’ясовані, але вважають, що воно ґрунтується на чіткій періодичності фізико-хімічних процесів, які відбуваються в клітині. Своєрідним «диригентом» біологічних ритмів в організмі людини є підкірковий центр, розташований у гіпоталамусі. Добові біоритми контролюються біологічним годинником. Це пристосувальний механізм, що забезпечує здатність організмів орієнтуватися в часі....
0 Переглянути

Біологічні основи психофізіологічної індивідуальності людини

8 Клас

Які існують типи вищої нервової діяльності? Під типом вищої нервової діяльності розуміють сукупність вроджених і набутих властивостей нервової системи, що визначають характер взаємодії організму з навколишнім середовищем, які впливають на його функції. І.П. Павлов експериментально довів, що тип вищої нервової діяльності визначається співвідношенням трьох властивостей нервової системи - сили, врівноваженості й рухливості нервових процесів: збудження та гальмування. Сила нервової системи - це її здатність реагувати на сильні й дуже сильні подразники без пригнічення (заціпеніння) (мал. 179). Врівноваженість визначається рівновагою між процесами збудження і гальмування. Рухливість нервових процесів визначається швидкістю переходу від збудження до гальмування і навпаки. Учений виділив сильний тип вищої нервової діяльності та слабкий. Сильний тип він поділив на врівноважений та неврівноважений. Людям з врівноваженим типом вищої нервової діяльності притаманна рівновага між процесами збудження і гальмування. Люди з більшою рухливістю нервових процесів збудження належать до жвавого типу (сангвініки). Це енергійні наполегливі люди, які вміють швидко перебудовуватися під час зміни виду діяльності. Якщо ж у людей з врівноваженим типом вищої нервової діяльності низька рухливість нервових процесів, ми маємо справу із спокійним типом. Люди спокійного типу (флегматики) більш інертні. Такі люди мають високу енергію і працездатність, але віддають перевагу більш спокійній роботі, повільно приймають рішення. У людей з неврівноваженим типом вищої нервової діяльності процеси збудження чітко переважають над процесами гальмування. Це люди нестримного типу (холерики): вони сильні, але неврівноважені. Такі люди швидко захоплюються чимось, але дратівливі й вибухові у своїх емоційних проявах, що свідчить про переважання процесів збудження над гальмуванням. Нарешті, у людей із слабким типом вищої нервової діяльності процеси збудження та гальмування розвинені слабко. Такі люди (меланхоліки) вирізняються загальною слабкістю і втомлюваністю нервової системи. Вони нерішучі, підкоряються чужій волі, бояться відповідальності і часто самоізолюються....
0 Переглянути

Навчання та пам’ять

8 Клас

Що таке навчання і які його види? Навчання - це пристосувальні (адаптивні) зміни індивідуальної поведінки в результаті попереднього досвіду. Воно базується на психофізіологічних процесах, які постійно відбуваються в головному мозку людини. За допомогою умовних рефлексів навчання робить поведінку людини краще пристосованою до будь-якої зовнішньої ситуації. Розрізняють такі види навчання: фіксація (імпринтинг), звикання, навчання шляхом «спроб і помилок», приховане (латентне) навчання, осяяння (інсайт). Фіксація, або імпринтинг, - це властивість новонароджених і немовлят під час розвитку аналізаторів фіксувати в пам’яті образи своїх батьків, оточення тощо. Вони не лише запам’ятовують образ матері, поведінку батьків, різні події, але й відтворюють їх. У подальшому ця набута форма поведінки перетворюється на складну умовно-рефлекторну діяльність. Пригадайте: імпринтинг можна спостерігати серед тварин (наприклад, курчат, каченят, гусенят), у яких після того, як сформується зорова сенсорна система, виникає рефлекс наслідування. Вони закарбовують будь-який об’єкт, який рухається, і починають за ним прямувати, як за матір’ю. Проте такий стан є короткочасним, усього 13-18 годин після вилуплення з яйця. Звикання - найдавніший і найпоширеніший вид навчання. Звикання відбувається несвідомо. Нервова система через деякий час перестає реагувати на повторювані одноманітні сигнали. Що частіше застосовують певний подразник, то швидше відбувається звикання....
0 Переглянути

Поняття про сигнальні системи. Мова. Мислення. Свідомість

8 Клас

Поведінка людини складна. У ній задіяні механізми не лише безумовних та умовних рефлексів, а також розумової діяльності. Якщо інстинктивна діяльність людини часто проявляється неусвідомленими діями, то розумова діяльність спрямовує її поведінку відповідно до законів суспільства, традицій. Розумова діяльність є найскладнішою формою індивідуальної поведінки, яка є результатом постійного утворення нових нервових зв’язків, що ґрунтуються на минулому досвіді. Що таке сигнальні системи? Які сигнальні системи є в людини? Одна з важливих функцій кори великих півкуль головного мозку - забезпечення функціонування та розвиток сигнальних систем. Сигнальна система — сукупність рефлекторних процесів, які забезпечують сприймання та аналіз інформації, а також формування відповідних реакцій організму на певні подразники. Перша сигнальна система людини за допомогою відповідних сенсорних систем сприймає різноманітні подразники (сигнали) навколишнього середовища. Нервові центри першої сигнальної системи розташовані в корі великих півкуль. Вона слугує основою для утворення умовних рефлексів....
0 Переглянути

Умовні рефлекси. Формування поведінкових реакцій людини

8 Клас

Які умови формування умовних рефлексів? Умовні рефлекси утворюються в процесі життя зазвичай на основі безумовних під впливом певних чинників зовнішнього середовища. Подразники, які спричиняють формування цих рефлексів, називають умовними. З віком у людини кількість утворених умовних рефлексів зростає, при цьому накопичується певний досвід. І.П. Павлов довів утворення умовних рефлексів на базі безумовних у дослідах над собаками. Він вивчав рефлекторну регуляцію слиновиділення: коли тварині давали їжу, то спостерігали виділення слини - прояв безумовного харчового рефлексу. Потім за 30 с до годування перед твариною вмикали світло (електричну лампочку), на яке собака реагувала повертанням до світла голови (безумовний орієнтувальний рефлекс). Оскільки на цьому етапі досліду світло було байдужим подразником для виділення слини, то до моменту прийняття їжі вона не виділялася. Після кількох поєднань ввімкнення світла і наступним годуванням світло перетворилося на умовний подразник: коли його вмикали, спостерігали виділення слини. Таким чином, умовний рефлекс утворився на базі безумовного: байдужий подразник (світло) при повторенні його перед годуванням (безумовний подразник) став умовним. Які властивості умовних рефлексів? Умовні рефлекси є індивідуальними, тобто в кожної особини формуються протягом усього життя незалежно від інших особин....
0 Переглянути

Поняття про вищу нервову діяльність. Природжені механізми поведінки людини

8 Клас

Що таке вища нервова діяльність? Людина як біосоціальна істота постійно пристосовується до умов середовища, у якому живе. Крім природних впливів (зміни інтенсивності дії температури, тиску, рівня освітленості, вологості повітря тощо), їй доводиться стикатися й із соціальними чинниками (співіснування в різних соціальних групах: сім’ї, школі тощо). Відповідно людина постійно змінює свою поведінку, для того щоб задовольнити потреби в підтриманні життєдіяльності та свого соціального становлення. Біологічно доцільні реакції організму людини на дію подразників зовнішнього і внутрішнього середовища забезпечують три пристосувальні механізми: безумовні (вроджені) рефлекси, умовні (набуті) рефлекси і розумова діяльність. Ідею про те, що вся психічна діяльність людини є рефлекторною, уперше висловив 1863 року видатний учений-фізіолог І.М. Сєченов (мал. 171). На початку XX ст. її експериментально підтвердив І.П. Павлов (див. мал. 61). Безумовно- та умовно-рефлекторна діяльність людини взаємопов’язані й разом становлять вищу нервову діяльність. Вона є функцією кори великих півкуль та підкіркових ядер. Вища нервова діяльність — це сукупність взаємопов’язаних нервових процесів, що відбуваються в корі та підкіркових центрах головного мозку і забезпечують досконалі пристосування людини до мінливих умов існування....
0 Переглянути

Сенсорні системи нюху та смаку. Рецептори внутрішніх органів

8 Клас

Завдяки чому ми здатні сприймати запахи? Ми сприймаємо запахи завдяки нюху. Здатність людини сприймати запахи ґрунтується на тому, що молекули летких сполук діють на рецепторні клітини, які є периферичною частиною сенсорної системи нюху. Нюх відіграє важливу роль у житті людини: за запахом ми можемо відрізнити їстівні об’єкти від неїстівних (наприклад, несвіжі, що втратили їстівні якості і загрожують нашому здоров’ю). Запахи впливають на емоційний настрій людини: одні з них (запахи квіток, якісних парфумів, лісового чи морського повітря) поліпшують настрій, сприяють підвищенню працездатності, інші (сірководень (гідроген сульфід), запах поту тощо) - погіршують. Нюхові рецептори (хеморецептори) розташовані в слизовій оболонці верхньої та частково середньої носових раковин, а також у частині носової перегородки (мал. 169). Від верхньої поверхні цих клітин відходить дендрит, який має короткі війки. Ці війки заглиблені в шар слизу, що вкриває нюховий епітелій. Вони збільшують поверхню контакту з молекулами летких сполук. Одна з функцій слизу - захист клітин від пересихання: якщо слизова носової порожнини пересихає, здатність сприймати запахи знижується або взагалі зникає. Молекули пахучих речовин надходять до рецепторних клітин або через ніздрі (під час вдиху), або з ротової порожнини. Таким чином, споживаючи їжу, ми відчуваємо не лише її смак, а й запах. Молекули летких речовин взаємодіють з мембраною рецепторних клітин, збуджуючи їх. Так виникають нервові імпульси. Від основи цих клітин відходять довгі аксони. Вони входять до складу нюхових нервів, по яких нервові імпульси прямують до ділянок кори лобових і скроневих часток півкуль. Там остаточно аналізуються нюхові подразнення. До підкіркових центрів, що беруть участь в обробці нюхової інформації, належать ядра гіпоталамуса....
0 Переглянути

Сенсорні системи рівноваги, руху, дотику, температури, болю

8 Клас

Яка будова і функції сенсорної системи рівноваги? Для нормального функціонування нашого організму важливо контролювати його положення в просторі. Функцію сприйняття та регуляції положення тіла в просторі забезпечує вестибулярний апарат, який є периферичною частиною сенсорної системи рівноваги. Він складається з овального і круглого мішечків внутрішнього вуха і трьох півколових каналів (завдання: уважно розгляньте малюнок 164 і знайдіть на ньому складові вестибулярного апарату). Усередині півколові канали і мішечки заповнені драглистою речовиною. На внутрішній поверхні мішечків і розширень півколових каналів є рецептори - волоскові клітини, від яких відходять нерви. Крім волоскових клітин, занурених у драглисту речовину, до складу вестибулярного апарату входять особливі кристалики з кальцій ортофосфату так звані отоліти (розташовані в округлому та овальному мішечках). Півколові канали розміщені в трьох взаємно перпендикулярних площинах, що дає змогу сприймати простір у трьох його вимірах. Кожен канал сполучається з овальним мішечком. За допомогою півколових каналів ми визначаємо зміни напрямку руху, обертальні прискорення або сповільнення....
0 Переглянути

Слухова сенсорна система

8 Клас

Що таке слух? Слух - здатність організму сприймати звукові коливання (звуки). Цю функцію забезпечує слухова сенсорна система. Її периферичною частиною є вухо - один з органів чуття. Слух має велике значення в житті людини, адже без нього неможливе мовне спілкування людей між собою. Завдяки слуху людина спроможна визначати напрямок звуків і їхнє джерело, орієнтуватись у просторі, сприймати інформацію, що надходить із зовнішнього середовища (від інших людей під час розмови, радіо- і телеприймачів та ін.), попереджати про небезпеку тощо. Звук - це хвильові механічні коливання, які поширюються в різних середовищах (газах, рідинах і твердих тілах). Звукові хвилі поширюються від їхнього джерела з певною частотою й періодичністю. Залежно від цього людина й сприймає ті чи інші звуки. Частота звуку - кількість періодичних коливань за певний проміжок часу. За одиницю частоти коливань прийнято 1 Герц (Гц) (1 Гц дорівнює частоті коливань з періодом 1 с). Людина зазвичай сприймає звуки із частотою коливань від 16 до 20 000 Гц. Найбільшою є чутливість до звуків із частотою 2000-4000 Гц (так, діапазон голосу людини становить від 150 до 3000 Гц). Цікаво знати Частоту нижче ніж 16 Гц називають інфразвуком, а понад 20 кГц - ультразвуком. Ультразвуки здатні глибоко проникати в тіло людини. Відбиваючись від поверхні тканин, вони можуть давати на спеціальному приладі зображення органів. Пригадайте, цю методику досліджень організму людини називають ультразвуковою діагностикою (УЗД)....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 112 113 114 115 116 117 118 119 120 ... 343
Назад

Навігація