Дівчина-чайка

На Чорному морі є острів суворий, німий: червоная скеля на буйнім зеленім роздоллі одна піднімається вгору червоним шпилем. Що то за вогник, і за що так люблять чайки ту суворую скелю?
Давно колись, кажуть, на острів той дикий прибув чоловік з невідомих країв. Маленьке дитятко та вбогії вжитки виніс із човна, заліз у печеру і став собі жити. Як жив, чим жививсь він іспершу, про те невідомо нікому. Щоночі вогнище велике він розкладав, щоб далеко па-лало-значило, щоб ті кораблі та суденця, що бігли по хвилях зелених, минали безпечно суворе каміння та банки лихі потаємні; коли ж розбивалося судно, він сам на маленькому човні кидавсь у море нещасних плавців рятувати. Вдячні люди охоче давали йому великі дари; нічого не брав чужоземець, лише трошки харчів на прожиток, дрова, смолу, щоб ними вогнище живити. Дізналися всі про діда чудного, прозвали його «морським буслом», дізналися про його дитину, котру, мов русалку, хвилі морські колихали-пестили, котру й каміння німе і ревуча буря жаліли, втішали
(З «Дніпрової Чайки»; 159 сл.).

Завдання
1. Випишіть складні слова. Поясніть орфограму.
2. Випишіть речення з двокрапкою у складному реченні. Поясніть пунктограму.
3. Виконайте синтаксичний розбір речення Дізналися всі про діда чудного, прозвали його «морським буслом», дізналися про його дитину, котру, мов русалку, хвилі морські колихали-пестили, котру й каміння німе і ревуча буря жаліли, втішали.