Етнічний склад населення Азії вирізняється великою різноманітністю: тут мешкає понад 1000 націй і народностей, які розмовляють 600 мовами.

Природний приріст у країнах Азії, за винятком Японії, дуже високий (понад 15 осіб на 1000 мешканців). Це хоч і створює величезний працересурсний потенціал, однак породжує в багатьох країнах соціальні проблеми. Проте період «демографічного вибуху» залишився в минулому, адже річні темпи приросту населення становлять 1,4 % (приблизно на рівні середньосвітових показників). У Китаї внаслідок жорсткої обмежувальної демографічної політики приріст населення вдвічі нижчий середнього в регіоні показника, а Японія вже перейшла до звуженого типу відтворення населення. Утім населення Західної Азії продовжує зростати вкрай швидкими темпами. З 13 найнаселеніших країн світу 8 розташовані в Азії.

Загалом Азія - досить молодий регіон: у Західній і Південній Азії понад 40 % населення - діти до 16 років. При цьому «найлітніша» країна світу розташована теж в Азії - це Японія. У країнах Східної і Південно-Східної Азії переважає населення в працездатному віці. У статевій структурі населення регіону переважають чоловіки, їх майже на 100 млн більше, ніж жінок. На 1000 жінок в Азії припадає 1049 чоловіків. Це більше, ніж у будь-якому іншому регіоні світу.

Східна Азія - один із найзаселеніших регіонів Землі. Проте більшість населення зосереджена на тихоокеанському узбережжі. Найчисленнішим і найдавнішим народом регіону є китайці. Іншими великими народами Східної Азії є японці, айни, корейці, монголи. Так звані малі народи і народності представлені тибетцями, іцзу, тайцями, мяо, яо й ін.

Південно-Східна Азія. Етнічний склад населення регіону відрізняється складністю і строкатістю. Найбільшим народом тут є в’єти - в’єтнамці. Велику групу становлять тайські народи. Численними є також тибето-бірманці, яванці, малайці, філіппінці й ін. Для країн Південно-Східної Азії характерне нерівномірне розміщення населення. Південно-Східна Азія є одним із найменш урбанізованих регіонів світу (середній рівень урбанізації сягає 43 %). Сінгапур знову є винятком: рівень урбанізації становить 100 %.

Панівними релігіями в регіоні є буддизм та іслам. Цікавою є вікова і статева структури населення. На відміну від багатьох інших субрегіонів Азії, тут переважають молодь і жінки.

Західна Азія. Однією з рис регіону є те, що більшість населення - це араби-мусульмани. Так, у Саудівській Аравії, ОАЕ, Кувейті, Омані, Катарі, Ємені арабське населення становить 96-100 %. Виняток щодо віросповідання становлять Грузія, Вірменія й Ізраїль. До того ж Західна Азія є історичним центром ісламу.

Середній природний приріст населення становить 1,8 %, середня густота населення — близько 30 осіб/км2. Економічно активне населення становить лише 30 % населення регіону. Стрімке зростання економіки, що спостерігалося у більшості країн субрегіону останні кілька десятиліть, супроводжувалося й збільшенням чисельності населення і рівня урбанізації.

Південна Азія. За кількістю населення Південна Азія дещо перевищує Східну Азію і посідає перше місце у світі. Цей субрегіон є й найгустозаселенішим. Середня густота населення перевищує 250 осіб/км2 (у Бангладеш - близько 1000 осіб/км2), що вшестеро більше від пересічного світового показника.

У регіоні налічують 33 основні етноси. Найчисленніші народи - це хіндустанці, бенгальці, пенджабці. Найстрокатіший етнічний склад населення в Індії, де налічують кілька сотень націй, народностей, етнічних груп.

У країнах Південної Азії поширені різні релігії. Так, індуїзм переважає в Індії і Непалі, іслам - у Пакистані, Бангладеш і в Мальдівській Республіці, буддизм є головною релігією в Бутані й у Шрі-Ланці. Серед інших релігій, що трапляються у Південній Азії, найпоширеніші християнство, сикхізм, джайнізм та анімізм.

Центральна Азія. Зважаючи на географічне положення цього регіону, розташованого здебільшого в пустельній і напівпустельній зонах, населення тут пристосувалося жити в долинах, на узбережжях річок і в оазисах (наприклад, Ташкентський оазис або Ферганська долина).

На сьогодні населення регіону становить понад 90 млн осіб. Воно розміщується дуже нерівномірно: в оазисах і міжгірських долинах густота населення сягає 500 осіб/км2, а в пустельних (Каракуми і Кизилкум) і високогірних (Памір) районах постійне населення практично відсутнє.

Корінними мешканцями регіону є казахи, узбеки, таджики, киргизи, туркмени, афганці, перси (іранці). У всіх країнах регіону значну частину населення становлять українці, росіяни, татари, євреї. Усі корінні народи Середньої Азії традиційно сповідують іслам.

• Урбанізаційні процеси. Азія є одним із найменш урбанізованих регіонів світу (в містах проживає лише 42 % населення), проте це відставання від інших макрорегіонів стрімко скорочується. Особливо це відчутно на півдні і сході, де розташовані деякі з найбільших і швидко зростаючих мегаполісів планети.

Більшості країн Азії притаманні середній рівень урбанізації і високі темпи приросту міського населення. У деяких країнах темпи урбанізації випереджають темпи зростання промисловості, будівництва і сфери послуг, тому виникає явище хибної урбанізацїі.

Особливо стрімке зростання міського населення стосується країн Перської затоки. Середньорічний приріст міського населення тут сягнув 6 %, що удвічі перевищувало природний приріст.

Високим рівнем урбанізації вирізняються Сінгапур (100 %), Ізраїль (91 %), Республіка Корея (81 %), Японія (80 %), КНДР (61 %), Монголія (61 %), Казахстан (60 %), а також арабські країни (зокрема, Кувейт - 97 %) і держави Закавказзя. Низький рівень урбанізації спостерігається в Афганістані (20 %), Бангладеш (18 %), Непалі (13 %) і Бутані (6 %).

• Світові міста, міські агломерації в Азії, мегаполіси Японії і Китаю. Специфічною рисою урбанізації країн Азії є зосередження більшої частини містян у дуже великих містах, тому Азія є світовим лідером за кількістю міст-мільйонерів. Тільки в Китаї та Індії налічується понад 90 таких міст-мільйонерів.

Міста, що є важливими елементами світової економічної системи і мають сильний політичний, економічний і культурний вплив на увесь регіон, називають світовими містами. Прикладом в Азії таких міст є Токіо, Сінгапур (мал. 35), Сянган, Дубай, Шанхай, Сеул, Пекін, Стамбул, Нью-Делі, Мумбаї, Бангкок.

Мал. 35. Сінгапур. Центральний діловий район міста і контейнерний термінал одного з найбільших портів світу

Мал. 36. Токіо - найбільше у світі місто-агломерація

Найбільшим містом-агломерацією є Токіо з населенням понад 37 млн мешканців (мал. 36). Тут сформувався найбільший у світі мегаполіс Токайдо, в якому проживає понад 70 млн осіб.

На другому місці перебуває агломерація міста Сеул (понад 22 млн осіб).

Третє місце в цьому рейтингу належить індійському місту-агломерації Мумбаї (близько 22 млн мешканців).

Іншими великими агломераціями регіону є: філіппінська столиця Маніла (20,7 млн мешканців), столиця Індонезії Джакарта (19,2 млн), міста Делі (Індія) (19 млн) і Шанхай (Китай). Кількість осіб, які проживають на цій території, становить 18,6 мільйона.

Історія географії

До середини XX ст. дві провідні економіки світу - США і Японія - стали основою виникнення феномену урбанізації - мегаполіса. Першими мегаполісами стали Нью-Йорк і Токіо. На початку 1980-х рр. у Токіо замешкувало майже 30 млн осіб. У 1990-ті рр. Мумбаї став першим мегаполісом Азії поза Японією, а за кількістю мегаполісів Азія порівнялася з Америкою. Їх стало 5 (Токіо, Осака-Кобе, Мумбаї, Калькутта, Сеул). До 2000 р. Азія отримала ще чотири мегаполіси, зокрема Делі, Шанхай, Карачі в Пакистані і Дакки в Бангладеш.