§ 17. КИТАЙ

• Офіційна назва - Китайська Народна Республіка

• Столиця - Пекін

• Площа - 9,59 млн км2

• Населення - 1 384 млн осіб (на 2017 р.)

• Мова - китайська

• Форма державного правління - республіка

• Форма державного устрою - унітарна держава

• Адміністративний поділ - 23 провінції, 5 автономних районів, 4 міста прямого підпорядкування та 2 особливі адміністративні райони

• Найбільші міста - Шанхай, Пекін, Гуанчжоу, Шеньчжень, Тяньцзінь

• ВВП на душу населення - 8113 дол. (2017 р.)

ПРИГАДАЙТЕ

1. Як ФГП Китаю впливає на природу країни та життєдіяльність населення?

2. Яку роль відігравала китайська цивілізація в зародженні та розвитку виробництв первинного сектору економіки?

3. Який стосунок до КНР мають Сянган та Макао і який вони мають статус?

4. Чим приваблює Китай туристів зі всього світу?

• Місце країни у світі та ЕГП країни. Китай - держава Східної Азії, що посідає IV місце за площею (6,4 % від площі суходолу Землі) і перше місце у світі за чисельністю населення. Окрім материкової частини, до складу Китаю входить близько 5 тис. островів, належність деяких з них заперечується його сусідами. Невизнаний остаточно статус найбільшого острова - Тайваню, який юридично є 23-ю провінцією КНР, а фактично - незалежною країною.

Перші цивілізації з’явилися на цій території в IV тис. до н. е.: існувало кілька різних царств і імперій, правлячі династії яких проіснували практично 3 тис. років. Царські династії розширили кордони Китаю на південь і захід і розвинули китайську цивілізацію і культуру. Китаю людство зобов’язане багатьма значущими відкриттями: винаходом компаса (мал. 58), паперу, друкарства і пороху, вживанням чаю і обігом паперових грошей. Саме з Китаю пішли такі вже звичні речі, як виделка, вентилятор, дієта, зубна щітка, туалетний папір, феєрверк тощо.

Китай - соціалістична держава, заснована на союзі робітників і селян. Керівною політичною партією країни є Комуністична партія Китаю (КПК).

Мал. 58. Модель китайського компаса в Кайфені

Мал. 59. Великий канал Китаю

• Основні чинники розвитку. Китай має значний земельний фонд, великі запаси корисних копалин, потужні гідроресурси, а також широкі можливості освоєння ресурсів океану.

Китай добре забезпечений водними ресурсами. Більшість річок належить до басейну Тихого океану. Найбільша річка Китаю і третя у світі після Амазонки та Нілу - Янцзи (6300 км), другою за довжиною є р. Хуанхе (5464 км). Великі річки багатоводні й використовуються для зрошення і водопостачання. Китай володіє найбільшими у світі гідроенергетичними ресурсами, але використовує їх ще не на повну потужність. Західна, посушливіша частина Китаю навпаки бідна на водні ресурси.

У країні численні озера, більшість з них - невеликі. На сході значні площі мають тільки озера в басейнах Янцзи та Хуанхе, на заході майже всі озера безстічні, маловодні й засолені. Каналами порізана східна частина країни, вони відіграють велику роль у постачанні води до зрошувальних систем. Деякі використовують з транспортними цілями, зокрема, Великий канал — одну з найбільших і найдавніших гідротехнічних споруд у світі, збудовану в VII-XIII ст. загальна довжина каналу - 1782 км (мал. 59).

Китай має величезні запаси мінеральних ресурсів. За запасами кам’яного вугілля КНР посідає III місце у світі (13 % світових запасів). Головні вугільні басейни - Шаньсійський, Фушуньський, Кайлуанський. Основні родовища нафти розташовані на півночі (Бохайванська затока), північному сході (Дацін) та північному заході країни. Відкриті запаси нафтогазової сировини на шельфі, зокрема Жовтого і Південно-Китайського морів. Металеві руди представлені покладами залізної руди (до 21 млрд т), вольфраму (50 % світових запасів), сурми, ртуті, олова, молібдену, марганцю, свинцю, цинку, міді. Країна багата і на такі види сировини, як кам’яна сіль, фосфорити, слюда, азбест.

Китай тривалий час інтенсивно знищував лісові масиви, а нині ж не шкодує коштів для їхнього відновлення, лісистість у країні становить 22 %. У країні створено понад 400 заповідників і національних парків.

Китай володіє величезними рекреаційними ресурсами: природою і багатою культурно-історичною спадщиною, що приваблює туристів з усього світу.

Китай володіє найчисленнішими трудовими ресурсами, до яких у 2016 р. належать 807 млн осіб. Забезпечення населення роботою залишається гострою соціально-економічною проблемою країни, тому для її подолання проводять заходи, спрямовані на скорочення безробіття в містах шляхом розширення мережі побутового обслуговування і кооперативів; у сільських районах збільшуються масштаби агроробіт. Поступово зростає частка китайців із вищою освітою.

Мал. 60. Густота населення Китаю (осіб/км2)

• Система розселення. Населення Китаю віддавна є найчисленнішим у світі. Різке зростання його кількості зафіксоване у XVIII-XX ст., і нині кожний п’ятий мешканець Землі - китаєць, а в країні мешкає 1,38 млрд осіб.

Китай має порівняно значну середню густоту населення (144 особи/км2): максимальна густота спостерігається на сході та південному сході (500-1000 осіб/ км2); мінімальна - на заході і півночі країни (мал. 60). Швидкими темпами відбувається урбанізація. Якщо в середині XX ст. у містах мешкало всього 10 % населення країни, то в 2016 р. - 58 %. Більше 9/10 усіх міст, з яких близько 100 міст-мільйонерів, розташовані у східній частині країни, де типовими стали проблеми перенаселення, транспортного навантаження, екологічного забруднення, зайнятості тощо. Три мегалополіси - Шанхай, Нанкін і Ханчжоу - стали ядрами гігалополісу «Золотий трикутник Янцзи».

• Сучасний стан господарства. Китай - своєрідна держава, в економічній політиці якої дотримуються будівництва соціалізму з упровадженням ринкових відносин. Сучасна КНР стрімко наздоганяє лідера за величиною ВВП (США - 19,4 трлн дол., Китай - 11,9 трлн дол. на 2016 р.).

Реформи, які створили в Китаї одну з найбільших економік світу, розпочалися 1978 р. Вони включали впровадження багатоукладної економіки, реформування ціноутворення і проголошення політики «відкритих дверей». Для залучення з-за кордону інвестицій, передових технологій і техніки у приморських районах Південно-Східного Китаю створили вільні (або спеціальні) економічні зони (ВЕЗ) із пільговою системою оподаткування. Найбільшими інвесторами в китайську економіку є як США, Японія та країни ЄС, так і «хуацяо» - вихідці з Китаю, які проживають в інших країнах.

Для сприяння структурним змінам Китай розвиває власну систему освіти, заохочує імпорт технологій, що ґрунтується розвиток прогресивних секторів економіки, а також як виробництво програмного забезпечення, нових матеріалів, телекомунікаційної індустрії, біотехнології тощо. Північніше Пекіна, у районі Хайдіан, створена власна «Кремнієва долина».

Первинний сектор економіки Китаю спеціалізується на розвитку гірничодобувної промисловості й сільського господарства.

Великі масштаби розвитку добувної промисловості забезпечують його багаті мінеральні ресурси (табл. 1).

Табл. 1. Місце Китаю у світі за видобутком мінеральних ресурсів

Сільське господарство залишається важливою складовою економіки КНР, що забезпечує до 9 % ВВП. Головна ланка - рослинництво, у якому домінують зернові (80 % усіх посівів), зокрема рис (понад 10 тис. сортів), пшениця, кукурудза, а також гаолян (різновид сорго), просо, ячмінь, гречка. Поширені технічні культури, особливо бавовник і соя, в басейнах рік Хуанхе і Янцзи. Китай - великий світовий виробник чаю (28 % світового збору), арахісу, тютюну. Традиційним у КНР є овочівництво та садівництво (хурма, персики, абрикоси, фініки). Основний напрям тваринництва є свинарство (474 млн голів - І місце у світі). На заході поширене розведення овець, корів та кіз.

Штучне розведення багатьох видів риби в прісноводних водоймах завжди посідало важливе місце в господарстві Китаю. У КНР для риборозведення широко використовують рисові поля, морські мілководдя також використовують як акваферми для розведення риби, креветок, молюсків і водоростей.

За роки соціалістичного розвитку в Китаї створено потужний вторинний сектор економіки. Енергетика має традиційно вугільний характер, більше 80 % електроенергії виробляють на ТЕС, які розташовані переважно в центрах видобутку вугілля та у великих містах. Нафтова промисловість стає одним з найдинамічніших виробництв ПЕК. Потужні ГЕС побудовані на ріках Хуанхе, Янцзи («Три ущелини» - найбільша у світі), Сунгарі тощо. У країні збудовано 13 АЕС (3 % електроенергії).

Китай багатий на металеві руди, на базі видобутку і використання яких розвивається металургія. За виплавкою чавуну і сталі Китай посідає перше місце у світі. Великими підприємствами є комбінати в Аньшані, Даляні, Фушуні, Тяньцзіні, Таншані, Шанхаї тощо. Найважливішим виробництвом китайської індустрії стало машинобудування, у якому провідне місце посідають підприємства, що випускають продукцію військового призначення (літаки, ракети, штучні супутники і космічне обладнання). Налагоджене виробництво металорізальних верстатів, автомобілів (І місце у світі - 28 млн), тракторів, сільгосптехніки. Значні успіхи досягнуті у виготовленні побутової техніки, приладів, персональних комп’ютерів, новітніх засобів зв’язку. Китай активно займається будівництвом морських суден як транспортного, військового, так і дослідницького призначення. Хімічна промисловість пов’язана з виробництвом добрив, продукції основної хімії, синтетичних і штучних волокон, полімерів. У світі широко відома продукція фармацевтичної промисловості Китаю. Легка промисловість, яка має давні традиції, залишається однією з найрозвинутіших у країні. Більшість тканин, що виробляють, - бавовняні; Китай - батьківщина шовківництва. В усьому світі відомі китайський одяг, порцеляно-фаянсові й керамічні вироби, килими тощо.

Третинний сектор у Китаї стрімко набирає обертів і на сьогодні вже займає 52 % ВВП. Високошвидкісні залізниці, онлайн-торгівля, електронна платіжна система Alipay і велошеринг - нові символи сучасного Китаю, що дуже стрімко розвивається. Китай стає важливим фінансовим центром Азії, у Сянгані і Шанхаї діють великі фондові біржі.

Випереджальними темпами розвивається індустрія інформаційних і телекомунікаційних технологій Китаю. Нині в країні кількість користувачів мобільного широкосмугового Інтернету досягла 1,1 млрд осіб. Китай володіє найбільшою у світі мережею 4G (770 млн користувачів) і вже займається випробуваннями технологій 5G.

Мал. 61. Візитівка Китаю - Великий китайський мур (IV - початок V ст. до н. е.; завдовжки 4000 км)

Для Китаю формування сучасної транспортної системи має виняткове значення. Залізниці посідають провідне місце в перевезеннях у країні (80 % вантажообігу). За довжиною залізниць (124 тис. км) Китай посідає II місце у світі. З 2006 р. функціонує Цінхай-Тибетська залізнична магістраль (найвисокогірніша у світі - до 5072 м над рівнем моря). Протяжність автошляхів — 4,5 млн км (III місце після США й Індії). Найбільшою внутрішньої водною магістраллю є Янцзи, що судноплавна впродовж 6 тис. км. Китай за загальним тоннажем торгового флоту входить до першої десятки країн світу. У країні налічується близько 120 великих портів, зокрема портовий комплекс Нінбо-Чжоушань (лідер у світі - 889 млн т), Шанхай (646 млн т), Ціндао, Гуанчжоу, Тяньцзінь тощо. У країні діють понад 500 аеропортів з постійними рейсами. Досі зберігають своє значення гужовий, в’ючний транспорт і особливо велосипедний.

За останні 25 років у сфері туризму Китай досяг колосальних успіхів. Із країни, у яку до 1978 р. в’їзд туристів був майже відсутній, Китай перетворився на одного зі світових туристичних лідерів. У 2016 р. його відвідало 59,3 млн туристів (V місце у світі). Великий туристичний попит мають історичні та культурні рекреаційні об’єкти, зокрема Великий китайський мур (мал. 61), музей Гугун (колишній імператорський палац), палац-монастир Потала, буддійські монастирі тощо.

• Характерні риси просторової організації господарства. Для Китаю характерні великі регіональні відмінності в рівні розвитку. Традиційно в Китаї виділяють 3 великі економічні зони.

Східну зону утворюють дев’ять приморських провінцій та автономних районів Китаю. Це найбільш розвинута в соціально-економічному відношенні частина країни з потужною важкою промисловістю, з густою транспортною мережею і доволі розвинутою соціальною сферою. Завдяки безлічі морських портів це також найбільш залучена у світогосподарські зв’язки частина Китаю. Саме в цій зоні виникли сучасні наукоємні виробництва, сюди надходять основні потоки іноземних інвестицій. Основними економічними центрами зони є Пекін, Шанхай (найбільше місто Китаю і світу, важливий фінансовий і комерційний центр Китаю, розташована Шанхайська біржа золота, а також автомобільні заводи SAIC Motor, заводи комп’ютерів і побутової електроніки Inventec і LG Electronics, металургійний, нафтохімічні та хімічні заводи, один із найбільших у світі морський порт) і Тяньцзінь (важливий промисловий центр).

Центральна зона включає дев’ять провінцій та автономних районів Північно-Східного, Північного і Центрального Китаю. За площею вона перевищує Східну зону, але за чисельністю населення і рівнем промислового розвитку значно їй поступається. Тут особливе значення мають виробництво палива, електроенергії, хімічних продуктів, сировини і напівфабрикатів, відзначається вона і скотарством.

Західна зона також включає в себе дев’ять провінцій та автономних районів Китаю. В економічному розвитку перевага віддається розвитку сільського господарства, використанню мінерально-сировинних ресурсів, первинній переробці місцевої сировини, транспортному освоєнню малозаселених і малоосвоєних територій. У високогірному районі Тибету, який має суворі природні умови, розташоване місто Лхаса (важливий релігійний центр ламаїзму, одного з напрямів буддизму).

• Населення - 21 млн мешканців, густота населення - 1290 осіб/км2.

• Місто розташоване на Великій Китайській рівнині, у басейні р. Юндінхе.

• Пекін - одне з найдавніших китайських міст. У 1421 р. отримав назву «Бейцзін», із XIII ст. до 1927 р. Пекін був столицею Китаю, в 1949 р. став столицею КНР.

• Пекін - великий промисловий центр країни. У місті працюють підприємства машинобудування, нафтопереробки і хімічної промисловості, будівельної й легкої промисловості. Зберігають своє значення кустарні виробництва (різьблення по дереву, слоновій кістці, нефриту, виробництво килимів). Пекін є найбільшим транспортним вузлом Китаю, у якому діють міжнародний аеропорт Шоуду і метрополітен.

• Історична частина Пекіна (строго геометрична за плануванням) складається із Внутрішнього і Зовнішнього міста. Найдавніше Внутрішнє місто включає комплекс Імператорського міста (південна стіна з воротами і площа Тяньаньмень), ядро якого - Заборонне місто з комплексом Імператорського палацу (XV ст., нині музей Гугун). У Зовнішньому місті особливо відзначається ансамбль «Храм неба». Адміністративно-політичний центр міста - площа Тяньаньмень.

• Зовнішньоекономічні зв’язки. Відносини з Україною. За обігом зовнішньої торгівлі Китай вийшов на II місце у світі (після США). Китай експортує нафту, вугілля, зерно, чай, рибу, текстиль, шовк, вольфрамову руду тощо; в імпорті домінують машини й устаткування, складна обчислювальна техніка, гідротехнічне обладнання, хімічні добрива, наукоємні технології, зброя тощо. Найбільший торговельний партнер Китаю - Японія, потім ідуть США, Росія, Південна Корея тощо.

Особливу зацікавленість КНР виявляє до традиційно розвинених в Україні сфер діяльності, як-от приладобудування, виробництво оптики, точної механіки, медичної апаратури, хімічної промисловості. Між Україною та Китаєм реалізуються такі перспективні форми науково-технічної співпраці, як українсько-китайські центри та технопарки в містах Цзінань, Харбін і Шанхай.

ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ

• Родинні стосунки в Китаї досі ґрунтуються на конфуціанських законах. Діти зобов’язані беззаперечно слухатися батьків усе життя, а у випадку хвороби матері чи батька - бути поряд і повністю сплатити за лікування.

• У Китаї налічують близько 200 діалектів, що іноді відрізняються один від одного як різні мови. Головними в країні є два діалекти - кантонський і мандаринський. Завдяки ж величезному населенню Китаю англійською говорить більше людей, ніж безпосередньо в Америці чи Великій Британії.

1. Визначте переваги сучасного ЕГП Китаю. Яке місце країни у світі та Азійсько-Тихоокеанському регіоні?

2. Охарактеризуйте вплив демографічної політики КНР на працересурсний потенціал країни.

3. Які проекти розвитку країни в різних сферах діяльності вам відомі?

4. Знайдіть і покажіть на карті найбільший промисловий район країни, світові міста, головні морські порти, аеропорти-хаби, фінансові центри.

5. Які сфери діяльності створюють сучасну спеціалізацію третинного, вторинного, первинного секторів економіки Китаю?

6. Обґрунтуйте стрімкі темпи розвитку туристичної сфери Китаю.

7. Охарактеризуйте зовнішньоекономічні зв’язки Китаю. Які перспективи українсько-китайських відносин?

ОРІЄНТОВНА ТЕМА ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

Унікальність економічної системи Китаю.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Географія 10 клас Безуглий, Лисичарова (рівень стандарту)", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)