§ 27. ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ АФРИКИ. ПОЛІТИЧНА КАРТА АФРИКИ

ПРИГАДАЙТЕ

1. Які причини зумовили великі розміри і тривалість колонізації Африканського континенту?

2. Колонії яких держав-метрополій існували в Африці?

3. На які субрегіони поділяють Африку (за класифікацією ООН)?

4. Завдяки яким подіям відбуваються кількісні та якісні зміни політичної карти Африки упродовж останніх десятиліть?

• Економіко-географічне положення та склад регіону. Регіон утворений материком Африка (30,1 млн км2) та островами й архіпелагами (площею 620 тис. км2), найбільшими з яких є Мадагаскар, острови Зеленого Мису, Коморські, Сейшельські острови, Маврикій та ін.

В ЕГП Африки простежуються такі особливості:

1) 38 африканських країн мають вихід до океанів, що омивають Африку (Атлантичного або Індійського), а ПАР - до обох океанів одночасно; у регіоні лише одна країна-півострів - Сомалі;

2) на транспортно-географічне положення впливає безпосередня близькість до Європи й Азії та наявність важливого гідротехнічного об’єкта - Суецького каналу, а також великої кількості морських портів та аеропортів;

3) зважаючи на колоніальне минуле Африки, у більшості країн значна частка державних кордонів проходить лініями градусної сітки або природними об’єктами;

4) історичне минуле вплинуло на характер відносин з колишніми державами-метрополіями. Інтеграційні зв’язки - Співдружність націй, Міжнародна організація Франкофонії та територіальні спори (наприклад, міста Сеута й Мелілья та низка островів - Іспанська Північна Африка, а Марокко вважає її власним північним середземноморським узбережжям тощо).

Згідно з геосхемами ООН, Африку поділяють на п’ять субрегіонів (мал. 99). Найбільшими за кількістю держав, що утворюють субрегіони, та чисельністю населення є Східна Африка (18 держав, близько 410 млн осіб) і Західна Африка (16 держав, близько 365 млн осіб); за економічним потенціалом - Північна й Південна Африка, між усіма ними розташована Центральна Африка.

• Політична карта Африки набула сучасних рис із другої половини XX ст., коли почали здобувати незалежність і розбудовувати свою державність колишні колонії Франції, Великої Британії, Бельгії, Португалії, Іспанії та Італії. Якщо на початку 1950-х років у Африці було лише 4 незалежні території, то після прийняття «Декларації про надання незалежності колоніальним країнам і народам» 1960 р. їхня кількість почала стрімко зростати.

Мал. 99. Субрегіони Африки

Останніми набули незалежності Еритрея (1993 р.) і Південний Судан (2011 р.).

Нині в Африці налічують близько 60 країн, з яких 54 є незалежними державами. Переважна їх кількість - унітарні республіки, федераціями є лише п’ять країн (табл. 1). Тут є три конституційні монархії. Сюди входять 10 острівних, 15 внутрішньоконтинентальних і 37 країн із широким виходом до морів та океанів.

Таблиця 1. Особливості складу Африки

Країни Африки входять до міжнародних організацій як регіонального, так і світового рівня. Важливу роль у розвитку Африки відіграє Африканський Союз (АС) - регіональна міжнародна міжурядова організація, заснована 9 липня 2002 р. АС є правонаступницею Організації африканської єдності (ОАЄ), яка об’єднує 54 держави Африки. Головними завданнями Африканського Союзу є розбудова процвітаючої Африки для забезпечення вагомого місця континенту в глобальній економіці; політична інтеграція континенту на основі ідей панафриканізму та відродження Африки; розвиток демократії, забезпечення прав і свобод населення країн континенту, верховенство права; мир і безпека континенту; збереження культурної ідентичності, спільної спадщини і цінностей.

Штаб-квартира організації розміщена в місті Аддис-Абеба (столиця Ефіопії). 22 червня 2016 р. Україна набула статусу спостерігача в Африканському Союзі.

На сучасному етапі розвитку інтеграції особливу увагу приділяють діяльності вузьких регіональних об’єднань: Економічне співтовариство країн Західної Африки (EKOWAS), Спільний ринок Східної і Південної Африки (COMESA), Південноафриканське співтовариство розвитку (SADK), Центральноафриканський митний і економічний союз (UDEAC), Економічне співтовариство країн Великих озер (CEPGL) та багато інших.

ПОМІРКУЙТЕ

За допомогою тематичних карт знайдіть і поясніть особливості: а) поділу країн Африки на субрегіони: Північний, Південний, Західний, Східний і Центральний; б) перейменувань (Заїр - ДР Конго), перенесення столиць (Лагос - Абуджа, Дар-ес-Салам - Додома), зміни форм державного правління і територіального устрою (Ефіопія, Судан, Лівія); в) виникнення районів збройних конфліктів і проявів тероризму.

• Райони збройних конфліктів, проявів тероризму. До негативних чинників, що впливають на розвиток економіки африканських країн, належать політична нестабільність і збройні конфлікти, які тривають нині в понад десяти країнах континенту. За останні 40 років в Африці відбулося майже 18 повномасштабних громадянських війн, понад 100 військових переворотів, зареєстровано більше ніж 10 випадків геноциду і масового політичного терору. Причинами прикордонних конфліктів в Африці є визнання (або невизнання) сучасними державами кордонів, проведених ще в колоніальні часи. Тоді кордони проводилися без урахування ареалів розселення племен, тому близько 45 % з них проходять по меридіанах і паралелях, 30 % - по геометричних межах (річках, озерах, малонаселених районах).

Нині Африка стала головною ареною міжнародного тероризму. Сьогодні тут діють десятки великих міжнародних терористичних організацій: «Аль-Каїда ісламського Магрибу», «Рух за єдність і джихад» у районі Сахеля, «Боко Харам» у Нігерії, «Харакат аш-Шабаб аль-Муджахідін» у Сомалі, «Аль-Гамайя аль-Ісламійя» в Єгипті, піратський терор в Аденській і Гвінейській затоках. Від діяльності терористичних організацій страждають мирні мешканці Сомалі, Нігерії, Камеруну, Єгипту, Лівії, Танзанії, Судану, Ефіопії та ін.

Мал. 100. Миротворчі місії ООН в Африці

Африка є політично нестабільним регіоном, унаслідок чого на території ряду країн перебувають місії ООН з метою запобігання або ліквідації загрози миру і безпеки шляхом спільних примусових дій (військова демонстрація, блокада тощо), якщо заходи економічного і політичного характеру виявляться або виявилися недостатніми (мал. 100). Починаючи з 1992 р., збройні сили України беруть участь у миротворчих операціях під егідою ООН, НАТО й інших організацій в Анголі (1996-1999 рр.), Сьєрра-Леоне (2001-2005 рр.), Ефіопії та Еритреї (2004-2008 рр.), нині діючі контингенти в Ліберії (з 2003 р.), Кот-д’Івуарі (з 2011 р.) і Демократичній Республіці Конго (з 2012 р.).

1. Які особливості географічного положення Африки?

2. Як впливають відмінності ЕГП субрегіонів континенту на їхню участь в МПП?

3. Визначте переважаючі типи країн за формою державного правління і територіального устрою та тенденції їх змін в XXI ст. в Африці.

4. Які типи країн за рівнем економічного розвитку домінують в африканському регіоні?

5. Яка причина суспільно-політичної нестабільності в Африці? Чим зумовлені існуючі на континенті осередки напруги та проявів тероризму?

ОРІЄНТОВНА ТЕМА ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

Кордони на політичній карті Африки: особливості делімітації та демаркації.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Географія 10 клас Безуглий, Лисичарова (рівень стандарту)", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)