Покладами кам'яного вугілля в регіоні вирізняються США, які посідають 1-ше місце у світі за його запасами (23,3% світових). Найбільший з діючих басейнів у країні Аппалацький. Значно менші поклади є на території Колумбії (10-те місце у світі; 1,3%) та Канаді (Західний басейн, 14-те місце у світі; 0,7%). Промислові поклади уранових руд є на території Канади (3-тє місце в світі; 12% світових покладів), Бразилія (7-ме місце) та Аргентина.

В Америці є велетенські запаси рудних ресурсів. Одним зі світових світових лідерів за їх покладами є Бразилія. Залізні руди там вирізняються дуже високим умістом металу та майже не потребують збагачення. Значні запаси залізних руд також мають Канада та США, менші - Венесуела та Мексика. Великі поклади марганцевої руди сформувалися в давній корі вивітрювання на щиті Південноамериканської платформи на території Бразилії. Руди кольорових металів залягають у поясі складчастості Кордильєр - Анд, та на щитах давніх платформ. В Америці відомі значні поклади руд міді (Чилі - 1-ше місце у світі, Перу - 3-тє, Мексика - 4-те, США - 5-те, Канада - 10-те), срібла, свинцю та цинку (Перу - 1-ше місце за покладами срібла у світі, Чилі, Мексика, Канада, США), олова (Болівія - 3-тє місце у світі, Бразилія), золота (США, Канада, Перу, Мексика, Колумбія), платини (США, Канада), сурми та ртуті (Мексика), рідкісноземельних металів (США, Бразилія). Америка також надзвичайно багата на алюмінієві руди. Провідні місця в світі за їх покладами посідають Бразилія, Ямайка, Гайана, Суринам, Домініканська Республіка.

Ряд країн Америки відомі значними покладами нерудних ресурсів. Так, у Канаді є запаси калійних солей (1-ше місце в світі) та алмазів; Мексиці - самородної сірки, графіту, миш'яку, флюориту; Чилі - калійної та натрієвої селітри; Бразилії - алмазів, гірського кришталю, слюди; Колумбії - сапфірів; Венесуелі та Гайані - алмазів; США - фосфоритів, самородної сірки, калійної солі.

В Америці сконцентровано водні ресурси світового значення. Величезні запаси прісної води містяться в повноводних річках (Амазонка, Парана, Оріноко, Міссісіпі, Міссурі, Маккензі) та озерах (Великі Американські, Великі Канадські озера). Хоча в регіоні багато річок, придатних для судноплавства, вони мало застосовуються для таких потреб. В Америці сконцентровано близько 1/10 гідроенергопотенціалу планети, що використовується недостатньо. Найбільш активно він освоєний у США (на 82%), Канаді (на 65%), Бразилії (на 44%), Парагваї, Венесуелі, де створено гідровузли із одними з найпотужніших гідроелектростанцій у світі.

Земельні ресурси Америки представлено різноманітною гамою ґрунтів: від родючих чорноземів Канади, США, Аргентини та Уругваю до бідних щебенюватих ґрунтів гірських пустель. Земельні ресурси Америки освоєно недостатньо. Найбільш розорано степові масиви Канади, США та Аргентини.

Надзвичайно важливі для окремих країн Америки лісові ресурси. В регіоні зосереджено близько 40% площ лісових масивів світу. В окремих країнах лісистість території є досить високою: у Суринамі - 95%, у Гайані - 94%, Белізі - 88%, Бразилії - 66%, Канаді - 40%. Амазонська сельва - найбільший у світі масив вологих екваторіальних лісів. За запасами цінних тропічних деревних порід із твердою красивою деревиною Бразилії немає рівних у світі. Там зростають, зокрема, червоне дерево (махагоні), бальсове дерево з надзвичайно легкою деревиною, бавовникове дерево (сейба), каучукове дерево (гевея), дерево какао, хінне дерево та багато інших. Надзвичайно багаті лісові ресурси Канади та США, що мають великі площі хвойних лісів, які є сировиною для виробництва целюлози та паперу.

Центральна та Південна Америка набувають популярності своїм екологічним туризмом. До країн, що реалізують грандіозні екотуристичні проекти, належать Бразилія, Перу, Венесуела, Беліз, Гватемала. У межах Карибського басейну розташована переважна більшість «країн-дрібних островів» світу, що існують завдяки пляжному туризму, основою для розвитку якого є узбережжя теплих морів.

Населення Америки. Америка вже пройшла пік «демографічного вибуху». Нині для демографічної ситуації більшості країн регіону притаманний перехід від II до І типу відтворення населення. При цьому показники природного приросту мають тенденцію до зниження. Середній його показник у регіоні за останнє десятиліття знизився з 14 осіб/тис. до 8,58 осіб/тис., а тривалість життя зросла. Найвищим природним приростом вирізняються країни Американського Перешийку - 10,6-19,8 осіб/тис.

І тип відтворення населення вже притаманний 16 країнам регіону. Більшість з них розташовані в Північній Америці та Карибському басейні. У Південній Америці він більше виражений у країнах зі значною часткою білого населення (Уругвай, Аргентина, Чилі). Найнижчий показник природного приросту населення серед держав Америки притаманний Канаді - 1,8 осіб/тис.

Відтворення населення визначає особливості вікової структури. Більшість країн Америки належить до «молодих» й має прогресивну вікову структуру населення. Для неї характерна значна частка дітей (до 35%) та невелика - літніх людей (5-10%). Традиційними є ранні шлюби. У розвинутих країнах Північної Америки вікова структура населення є регресивною з невеликою часткою дітей (20-25%) та значною - людей літнього віку (20-22%).

У колоніальні часи під час освоєння нових земель європейцями увесь регіон Америки відчував додатне сальдо міграції. Нині додатне сальдо міграцій зберігається в Північній Америці, де розташовані США і Канада. Люди сюди прибувають переважно з економічних причин. Крім того, іммігрантів приваблюють залежні території європейських країн у Карибському басейні. Натомість більшість країн Південної Америки через високий рівень безробіття (кожний сьомий латиноамериканець є безробітнім) відчувають відтік населення до США.

Сучасна расова та етнічна структура населення регіону склалася за період колонізації шляхом змішування трьох основних її компонентів: індіанців, європейців і темношкірих африканців. США і Канада є багатонаціональними країнами. Більшість країн Південної Америки однонаціональні. В них склалися різні, переважно іспанськомовні, нації: мексиканці, кубинці, панамці, венесуельці, перуанці, чілійці, аргентинці та ін. У Бразилії - португаломовні бразильці. Основою формування націй були креоли - нащадки європейських колонізаторів. Нині їх найбільша частка залишилася тільки в Уругваї та Коста-Ріці. В інших країнах нації складаються на 55-90% з представників мішаних рас: метисів, мулатів, самбо.

У Бразилії виникла нація бразильців, мовою яких є португальська. Корінні жителі Америки, індіанці, є нащадками давніх народів. Найвідоміші з них - нащадки майя, ацтеків та інків. Більше індіанців зберіглося у Центральній та Південній Америці. Вони становлять понад половину населення Болівії, Гватемали та Парагваю, до 40% населення Перу та Еквадору, близько 12% населення Мексики. В Канаді корінні жителі Америки - індіанці та ескімоси.

Поміркуйте, що спричиняє демографічний перехід американських країн від II до І типу відтворення населення.