§ 23. Первинний сектор економіки

Пригадайте склад первинного сектору економіки.

1. СІЛЬСЬКЕ ТА ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО.

За основними видами сільськогосподарської продукції більшість країн регіону забезпечує свої потреби. Окремі європейські країни в значних обсягах експортують зерно (у першу чергу пшеницю). Серед інших культур важливе значення мають картопля, ріпак, овочі (томати, баклажани, перець, цибуля, огірки тощо) та фрукти, а на півдні — цитрусові й маслини. Регіон відомий як найбільший виробник молока та експортер молочних продуктів, він забезпечує себе буряковим цукром, більшістю видів м’яса та м’ясопродуктів.

Які види сільськогосподарської продукції найбільш характерні для України?

Високого рівня розвитку сільське господарство досягло у високорозвинених країнах

Європи. У їхніх аграрних відносинах (у системі землеволодіння та землекористування) відбувся перехід від дрібного селянського господарства до великого спеціалізованого високотоварного господарства. У більшості країн переважає тваринництво, а фермерству надають допомогу.

Чому держава надає підтримку європейським фермерам?

У країнах Східної Європи з найбільш розвиненим сільським господарством (наприклад Чехія, Словаччина, Польща) тваринництво переважає над рослинництвом. В інших країнах більше продукції виробляє рослинництво, їхнє сільське господарство здебільшого менш продуктивне, а рівень механізації, хімізації та електрифікації є нижчим.

Розвитку тваринництва в регіоні сприяють природні умови, завдяки яким можливий тривалий період випасання, в окремих країнах — із кінця березня до початку грудня. Луки й пасовища — головна база тваринництва — займають значну частину сільськогосподарських угідь. За спеціалізацією тваринництва можна виділити такі райони поширення:

• молочне скотарство (скандинавські країни, Фінляндія, країни Балтії, Велика Британія, Ірландія, гірські райони Швейцарії, Німеччини, Австрії);

• молочне та м’ясо-молочне скотарство (більшість країн Західної Європи);

• свинарство (Німеччина, Данія, Велика Британія, Нідерланди, Польща, Україна, Росія), беконний напрямок характерний для країн Західної Європи, Угорщини, Чехії, країн Балтії (Латвія, Литва, Естонія), м’ясо-сальний і сальний — для України, Польщі, Словаччини, Росії, Білорусі;

• птахівництво (Франція — переважно великі сучасні ферми, Нідерланди, Бельгія, Данія);

• вівчарство (Велика Британія, Ірландія, окремі гірські райони Іспанії, Швейцарії, Німеччини, Австрії).

Поясніть відмінності в спеціалізації тваринництва окремих районів (країн) Європи.

Значне переважання рослинництва характерне лише для Південної Європи. Хоча найбільше вирощують зернові культури, але міжнародна спеціалізація визначається насамперед виробництвом фруктів, цитрусових, винограду, маслин, горіхів, ефіроолійних культур.

Поясніть міжнародну спеціалізацію сільського господарства Південної Європи.

Країни Східної Європи, у першу чергу Росія й Україна, спеціалізуються на вирощуванні зернових культур. Переважає пшениця, на півночі також культивують жито, на півдні — кукурудзу. У ряді країн, у тому числі в Україні, поширені технічні культури, зокрема соняшник, ріпак, соя, цукровий буряк.

Чому останнім часом у Європі все більшої популярності набуває органічна продукція?

У Північній Європі традиційно розвинене рибальство, особливо велике значення воно має в господарстві Ісландії та Норвегії. У кожній із цих країн виловлюють до 2 млн т риби на рік.

Мал. 1. Платформа з видобутку природного газу та нафти (Північне море).

Внесок лісового господарства в загальне ВВП регіону менше ніж 2%. Тільки в Росії, Фінляндії, Швеції, країнах Балтії та деяких країнах Східної Європи він вищий. Проте навіть у більшості зазначених країн цей показник знижується, наприклад, у Фінляндії наприкінці 1980-х рр. він становив майже 30%, а зараз — 10%. Це відбувається не в результаті скорочення обсягів заготівлі й переробки деревини, а завдяки більш швидкому зростанню виробництва в інших секторах.

Загалом лісове господарство отримало найбільший розвиток у скандинавських країнах (Швеція, Норвегія, Данія), Фінляндії та на півночі Росії.

2. ДОБУВНА ПРОМИСЛОВІСТЬ.

Серед паливних корисних копалин велике значення в регіоні традиційно мало вугілля. Зараз його роль зменшилася через збільшення використання нафти й природного газу, вироблення кращих пластів, високу собівартість, скорочення витрат коксу при виплавці чавуну, конкуренцію більш дешевого вугілля зі США, Південної Африки, Австралії та інших країн.

У значних обсягах вугілля видобувають у Німеччині, Польщі, Росії, Чехії, Україні, Іспанії. Польща видобуває кам’яне вугілля, родовища якого зосереджені на півдні країни — у Верхній Силезії. Частина цього басейну припадає і на територію сусідньої Чехії. Велика Британія розробляє родовища нафти й природного газу на шельфі Північного моря (мал. 1). Країні належить майже 50% цієї території. Разом із Великою Британією в значних обсягах видобуток природного газу та нафти здійснює Норвегія (друге місце в регіоні після Росії), у невеликих обсягах — Данія, Нідерланди та Німеччина.

Європейська Росія представлена родовищами, які розробляють у Нижньому Поволжі та на Уралі, на Північному Кавказі, у районі Тимано-Печори (тут здійснюють видобуток так званої важкої нафти). У перспективі нафту й природний газ видобуватимуть на шельфі Баренцового моря.

Які труднощі виникають під час видобутку нафти й природного газу на морському шельфі?

Серед рудних корисних копалин найбільше значення мають залізні руди, видобуток яких у значних обсягах ведеться в Україні, Росії, Швеції, Франції. У Швеції видобуток здійснюють переважно за допомогою підземних розробок у гірських районах. Серед руд кольорових металів виділяється видобуток мідних (Польща, Болгарія), бокситів (Греція, Франція, Хорватія, Боснія і Герцеговина, Угорщина), свинцево-цинкових (Німеччина, Ірландія, Польща, Сербія, Болгарія, Італія). Значні запаси руд кольорових металів розташовані в Росії, але здебільшого в азіатській частині.

Із нерудних корисних копалин слід назвати видобуток калійної солі (Білорусь, Росія, Німеччина), сірки (Польща, Україна), апатитів (Росія).

Чому значення добувної промисловості в економіці Європи постійно знижується?

Загалом більшість країн Європи залежить від імпорту мінеральної сировини.

ВИСНОВКИ

• За основними видами сільськогосподарської продукції більшість країн регіону забезпечує свої потреби та навіть продає надлишки на світовому ринку.

• Високого рівня сільське господарство досягло у високорозвинених країнах Європи.

• Із корисних копалин найбільше значення в регіоні має видобуток вугілля, нафти, природного газу, залізної руди.

• Більшість країн Європи залежить від імпорту мінеральної сировини з інших регіонів світу.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Якими є особливості сільського господарства окремих частин Європи?

2. Розкажіть про географію лісового господарства.

3. Що є характерним для вугільної промисловості регіону?

4. Охарактеризуйте географію видобутку вугілля, нафти та природного газу в регіоні.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно