§ 24. ЯПОНІЯ

ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНЕ РОЗТАШУВАННЯ ТА МІСЦЕ В РЕГІОНІ ТА СВІТІ. Японія розташована на невеликих за площею Японських островах біля узбережжя Східної Азії. Це — морська країна, для якої Тихий океан — найбільш універсальна та найзручніша дорога в усі кінці світу. Водночас це гірська країна, 75 % площі якої займають гори і території зі складним рельєфом, а на 25 % площі низовин і плато зосереджено майже 80 % населення і господарської діяльності.

Японські острова архіпелагу простягаються вздовж східного узбережжя Азії. Найбільші з них — Хонсю, Кюсю, Сікоку та Хоккайдо. Поблизу них розташовані сотні інших островів, найбільші з яких — архіпелаг Рюкю.

Острови лежать в активному сейсмічному районі, де часті землетруси. На островах — понад 200 вулканів, серед них — 40 діючих, зокрема гора Фудзі, що є символом країни. Господарську діяльність зосереджено на порівняно невеликих за площею рівнинах. Вся територія Японії перебуває в зоні діяльності мусонів. Літний мусон супроводжується опадами на східних схилах гір, а зимовий несе холодні повітряні маси із Сибіру та спричиняє сильні снігопади на Хоккайдо й західному узбережжі Хонсю. Навесні та восени приходять тропічні циклони. Весною вони приносять теплі дощі, а із серпня до жовтня — тропічні урагани (тайфуни). Численні річки мають значний енергетичний потенціал, їх воду використовують для зрошення.

Таблиця 28

Японія в Азії та світі

Японія — морська країна. Море впродовж віків не роз’єднує, а сполучає людей, які мешкають на островах. А з розвитком техніки дороги через Тихий океан стали найефективнішим і дешевим шляхом до ринків сировини та ринків збуту. Узбережжя ж островів було і є водночас і «фасадом», і «майстернею» країни.

Подорож у слово

Японці називають свою країну Ніппон, що перекладається як схід Сонця. Звідси походить поширена назва Японії — Країна Сонця, що сходить або Країна вранішнього Сонця.

Рекорди світу

Японія — рекордсмен світу за кількістю землетрусів. Щорічно їх у країні фіксують до 1,5 тис., тобто в середньому по 4 поштовхи щодня.

Японія — зелена країна (70 % території вкрито лісами). Її гори на півдні вкрито субтропічними, у центральній частині — мішаними, на півночі — хвойними лісами. Проте більшість лісів — це штучні насадження, а ландшафти дуже змінені діяльністю людини. Впродовж усієї історії на цих островах людям доводилося докладати зусиль, щоб створити і зберегти сільськогосподарські угіддя, постійно відновлювати ліси, будувати іригаційні системи й водогони, пронизувати тунелями гори для прокладання доріг, відвойовувати у моря нові земельні ділянки для забудови. Досвід віднайдення, використання та збереження землі Японії демонструє істину, що навіть місце у просторі — це економічний ресурс. Неабияким економічним ресурсом прилеглий морський простір — за невеликої площі Японських островів територіальні води держави становлять понад 600 тис. км2, а виняткова морська економічна зона — 4 млн км2.

Мал. 90. Гора Фудзі — найвища вершина, Японії, один із символів країни

У Японії родовищ мінеральних ресурсів промислового значення вкрай мало. У достатній кількості країна забезпечена лише будівельними матеріалами. Видобуток вугілля та рудних ресурсів припинено.

НАСЕЛЕННЯ. Територія Японських островів — одна з найбільш густо заселених у світі — у середньому 340 осіб/км. Переважна більшість населення країни розміщується на вузьких смугах прибережних рівнин. Системи розселення в зонах Токіо — Йокогама, Осака — Кобе — Кіото, Нагоя, — це великі багатомільйонні агломерації. Уздовж головної транспортної осі країни, що сполучає ці агломерації, виникло одне з найпотужніших у світі скупчення промисловості та інших видів економічної діяльності — Тихоокеанський промисловий пояс Японії. У його східній частині від Токіо — Йокогама до Осака — Кобе утворився другий у світі за кількістю населення мегаполіс Токайдо (понад 65 млн осіб). На цих територіях, що становлять приблизно 20 % площі країни, густота населення досягає 1700 осіб/ км2. Японія — високоурбанізована країна, в якій понад 90 % населення або живе в містах, або веде урбаністичний спосіб життя. Перебіг демографічних процесів ХХІ ст. призвів до погіршення забезпечення трудовими ресурсами, тому що постійно збільшується частка населення пенсійного віку. Сприятливим є те, що трудові ресурси мають високий рівень професійної підготовки завдяки давнім традиціям народної освіти — ще у середині XIX ст. майже все населення було грамотним. Нині освіта в середній школі — безоплатна та обов’язкова для всіх. Більше половини випускників середньої школи продовжує навчання у закладах вищої освіти або коледжах. У господарстві Японії зайнято майже 60 % населення працездатного віку. Це освічені, висококваліфіковані, професійномобільні, ініціативні, готові до сприйняття новацій люди. Добре відомо про високу трудову дисципліну на японських підприємствах та відданість співробітників своїм компаніям, що вказує на високу культуру праці, яка пов'язана з рівнем культури японського народу й особливостями його ментальності. Вплив культурних традицій — релігійних, національних звичаїв, літератури, мистецтва, музики тощо на господарське життя японців — це невід’ємний елемент способу життя. Японія є країною-цивілізацією, духовне життя і культура якої будується на основі поєднання синтоїзму, буддизму та конфуціанства.

Світ у просторі й часі

Заселення Японії

Найдавніші люди, які прийшли на Японські острови, були айну з Азії. Але їх постійно витручували на північ більш пізні пришельці. Нині айну, які зберегли етнічну самобутність, залишилися лише на о. Хоккайдо. Племена, з яких склався японський народ, прибули на острови з Азії через Корейський півострів та з островів західної частини Тихого океану. До VIII ст. формування японців як нації завершилося.

Мал. 101. Токіо — столиця Японії

ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНОГО РОЗВИТКУ. Японія швидко розбудувала ринкове капіталістичне господарство, заклала основи потужної індустріальної держави ще у ХІХ ст. Після Другої світової війни ущент розорена країна швидко та без істотного вливання іноземного капіталу спромоглася відбудувати господарство, провести радикальні політичні та економічні реформи, стати на шлях демократичного суспільства та постіндустріальної держави. Японське суспільство організовано й ефективно здатне долати жорстокі виклики природи (які несуть землетруси, цунамі, тайфуни).

Нині Японія — найбільш розвинена країна Азії, яка має промисловість, оснащену найновішими технологіями, великі валютно-фінансові ресурси, займає міцні позиції на світових ринках. Нестача природних ресурсів з лихвою перекривається високим рівнем кваліфікації та культури праці робочої сили, активним і гнучким використанням капіталу й можливостей менеджменту, високим рівнем техніки, технологій та прикладних наукових досліджень. Не тільки у промисловості, а й в інших секторах економіки запроваджено автоматизацію, кібернетизацію та роботизацію виробництва. Зовнішні чинники розвитку складаються за рахунок реалізації на світових ринках високоякісної та конкурентоздатної продукції високотехнічних промислових виробництв вторинного і третинного секторів, активної інвестиційної діяльності (яка стала можливою завдяки накопиченню фінансових ресурсів) та інформаційно-технологічних можливостей.

Мал. 102. Японія — країна розвиненої робототехніки, яку використовують у різних сферах

Свого часу Японія скористалася вигодами від упровадження досягнень світової науки, скуповуючи іноземні патенти та ліцензії. Відбулася докорінна реорганізація японського капіталу, його процес концентрації на новій основі, що привів до формування потужних ТНК. Відбулася також корінна реорганізація аграрних відносин. Низькі воєнні витрати держави (не більше 1,2 % ВВП) — ще один сприятливий чинник росту.

У 1970—80-ті рр. у розвитку господарства Японії фактори, які сприяли прискореному економічному розвитку в попередній період, себе вичерпали: зросли ціни на сировину і паливо на світових ринках, зросли витрати на закупівлю патентів і ліцензій, витрати на військові потреби, невпинно зростала заробітна плата працівників, але високий рівень кваліфікації робочої сили зберіг своє значення. Від практики запозичення закордонних технологій Японія перейшла до інтенсивного розвитку власних наукових досліджень. Ускладнення ситуації на світових ринках сировини і палива японська економіка нівелювала посиленим упровадженням енерго- та матеріалозберігальних технологій. Було створено швидкісні залізниці й автошляхи, унікальні мости та тунелі системи комунального господарства великих міст. Нині в Японії склалось унікальне господарство, в якому високоінтенсивні виробництва (наукомістке машинобудування та інші енерго- і ресурсозберігальні виробництва інших галузей) поєднуються з ефективними видами діяльності вторинного сектору та активними діями на світових ринках товарів і капіталу. Виробництва «високих технологій» стали основними у структурі виробництва, а частка Японії у світовому експорті перевищила 20 %. Країна вийшла у світові лідери не тільки в чорній металургії та хімічній промисловості, а й у виробництвах електротехніки та електроніки інтегральних схем, комп'ютерів та офісного обладнання, автомобілебудуванні.

Стрімкий розвиток електроніки в поєднанні з упровадженням енерго- та матеріалозберігальних технологій привели до суттєвіших структурних зрушень у виробничій діяльності. Частка продукції базових галузей зменшилась, але це зменшення було перекрите зростанням машинобудування та видами діяльності третинного сектору економіки (виробництво програмного, інформаційного забезпечення, консалтингу, інжинірингу тощо). Такі виробництва не тільки менш залежні від енергоносіїв та сировини, а й мають здатність оперативно пристосовуватися до потреб ринку. Важливі структурні зрушення відбулися і в участі Японії в кругообігу товарів, ресурсів і фінансів на світових ринках. Зросла частка продукції машинобудування і легкої промисловості. Але ще важливішим стало нарощування японськими підприємцями активності на світових ринках інвестиційної діяльності. Нині Японія — третій у світі за обсягами інвестування експортер капіталу.

У перебудові господарства стали актуальними саме ті чинники, які працюють на формування інформаційно-технологічної моделі її економіки. Головним ресурсом країни і надалі є висококваліфікована, дисциплінована, з певними позитивними рисами національного менталітету робоча сила. Виробничі процеси орієнтовані на використання не енерго- та матеріалоспоживальних технологій, а на технології, що опираються на інформаційні й наукові ресурси — економіка країни вже давно перейшла від системи експлуатації природи до системи використання людського розуму. Саму ж науково-виробничу діяльність переорієнтовано від системи запозичення й відтворення добутих фундаментальних знань (якою вона була аж до 1980-х рр.) до системи активізації власної наукової творчості. Японія впевнено посіла одне з провідних місць у когорті країн, які розвивають економіку, побудовану на знаннях.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Охарактеризуйте економіко-географічне положення і природні умови Японії. Чи сприятливі вони для життя і розвитку господарства населення?

2. За якими показниками Японія належить до світових лідерів?

3. Які чинники визначають її місце у міжнародному поділі праці?

4. У чому полягають особливості постіндустріального розвитку країни?

5. Які чинники стали актуальними у процесі структурної перебудови господарства Японії?

6. Наведіть приклади світових міст Азії. У яких країнах вони виникли?

7*. Спрогнозуйте вплив демографічних процесів Японії на її працересурсний потенціал.

ШУКАЙТЕ В ІНТЕРНЕТІ

У світі узвичаїлося чимало слів та елементів японської культури. Наприклад, ікебана, карате, танка, хайку, аніме. Чи знаєте ви, які мистецтва за ними стоять? Скориставшись інтернет-джерелами, підготуйте невелику презентацію про одне з них.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно