Територіально-політичні системи національного і наддержавного рівнів як об’єкт дослідження політичної географії
- 24-12-2021, 14:29
- 1 053
11 Клас , Географія 11 клас Масляк (профільний рівень)
§ 67. Територіально-політичні системи національного і наддержавного рівнів як об’єкт дослідження політичної географії
1. Пригадайте, що таке міжнародні відносини. 2. Поясніть, чому країни периферії є джерелом біженства та нестабільності.
1. ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК МІЖ АДМІНІСТРАТИВНО- ТЕРИТОРІАЛЬНИМ УСТРОЄМ ДЕРЖАВИ ТА ЇЇ ТЕРИТОРІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНИМИ СИСТЕМАМИ РІЗНИХ РІВНІВ. Адміністративно-територіальний устрій держави впливає на ефективність її функціонування, внутрішню та зовнішню політику. Зараз, коли ефективність державного управління стає одним із головних чинників ефективності функціонування самої держави, більшість країн світу є унітарними. Ця форма адміністративно-територіального устрою вважається найбільш ефективною й життєздатною.
Пригадайте типологію та наведіть приклади країн за формами адміністративно-територіального устрою.
Адміністративно-територіальний устрій держави є частиною більш загального поняття її територіально-політичної системи (ТПС), тобто просторово-територіального поєднання взаємодіючих компонентів політичного життя, що є територіальним проявом громадсько-політичного життя держави в певний час (мал. 1).
За даними мал. 1 поясніть та наведіть приклади держав, різних за формами правління, державного устрою та політичного режиму на прикладі країн — сусідів України.
У межах держави формується три типи ТПС: площинні (територія держави, її адміністративно-територіальні одиниці); лінійні (державні кордони, комунікаційні мережі загальнодержавного значення); точкові (столиця, регіональні адміністративно-територіальні центри, великі економічні вузли, військові бази, важливі порти). Усі ці елементи ТПС мають відповідну територіальну організацію, яка включає не лише особливості їх розміщення, але й відповідні просторові зв’язки й відносини.
За допомогою мал. 2 та додаткових джерел охарактеризуйте ТПС Німеччини.
2. ТЕРИТОРІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ СИСТЕМИ НАЦІОНАЛЬНОГО Й НАДДЕРЖАВНОГО РІВНІВ ЯК ОБ'ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ ПОЛІТИЧНОЇ ГЕОГРАФІЇ. ТПС характеризуються ієрархічністю. У сучасній світосистемі ТПС існують на двох ієрархічних рівнях — національному та наднаціональному. На кожному із цих рівнів ТПС також складаються з окремих елементів, а їх поєднання, взаємодія, взаємозалежність у певному політичному просторі спричиняє сучасні політико-географічні проблеми.
Політична географія на національному рівні досліджує територіальну організацію політичних місць (перший ієрархічний рівень), локальні ТПС (міста й міські агломерації як зосередження політичного життя країни), політико-географічні райони як регіональні ТПС зі своїм власним «обличчям».
Мал. 1. Форма держави.
Мал. 2. Адміністративно-територіальний устрій федеративної держави Німеччини.
За допомогою мережі Інтернет опрацюйте статтю Б. Яценка «Особливості територіально-політичних систем національного і транснаціонального рівня (до проблем концепції географічних місць)».
Вищий рівень ієрархії ТПС — наддержавні (наднаціональні) геополітичні утворення. Вони формуються декількома державами на основі реалізації спільних геополітичних проектів. Це може бути якесь співробітництво або союз держав. Інколи в основі утворення таких ТПС лежить нагальна необхідність реалізації великої геополітичної проблеми. Рівень організації та структурної складності наддержавних ТПС залежить від багатьох чинників політичного, економічного, культурного й військового характеру.
Політична географія на наддержавному рівні основну увагу зосереджує на вивченні геостратегічних проблем міждержавних відносин. Особливе значення має дослідження ТПС, які формуються у вигляді різноманітних міжнародних організацій. Сучасний світ постійно ускладнюється і стає все більш суперечливим. Виникло багато регіональних наднаціональних ТПС, у яких політичні чинники починають усе більше домінувати над економічними. Прикладом цього процесу є Європейський Союз.
На основі глобалізації всіх процесів, і політичних зокрема, найближчим часом очікується виникнення глобальної ТПС. Глобалізація спричиняє масштабні політичні проблеми. Зараз на політичній карті світу існує близько 200 держав, і їхня кількість постійно зростає. Усі вони здійснюють різновекторну політику. У них діють тисячі політичних партій, є велика кількість релігійних концесій, парламентарів, глав урядів, президентів. Усі ці політичні й релігійні, аж до таємних, організації мають власну думку щодо облаштування своєї країни, нації та світового співтовариства. Тому неминуче виникають міждержавні проблеми. Для їх вирішення, а також досягнення певної спільної мети, відстоювання національних інтересів тощо все більше країн, партій і просто людей створюють міжнародні організації. Дослідження їхньої діяльності і є одним із завдань політичної географії.
Назвіть найбільш впливові міжнародні організації та їхні цілі.
Найбільшою, найважливішою, глобальною й універсальною є Організація Об'єднаних Націй (ООН), створена після Другої світової війни. Метою її діяльності було відвернення чергової світової війни, локальних конфліктів, посилення міжнародної безпеки та розвиток міжнародного співробітництва. Україна належить до країн — засновників ООН. Після агресії Росії проти Грузії та України ООН стала кризовою глобальною міжнародною організацією, оскільки не змогла виконати положення Статуту й зупинити конфлікти.
Україна стала асоційованим членом Європейського Союзу і прагне увійти до нього як повноправний учасник. Для цього необхідно виконати кілька умов, головною з яких є реальна, а не декларована боротьба з корупцією в країні.
ВИСНОВКИ
- Адміністративно-територіальний устрій держави є частиною її територіально-політичної системи (ТПС).
- У межах держави формується три типи ТПС. У сучасній світосистемі ТПС існують на двох ієрархічних рівнях — державному й наддержавному.
- Політична географія досліджує формування й трансформацію ТПС різних типів та ієрархічних рівнів.
ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ
- 1. Доведіть, що адміністративно-територіальний устрій держави впливає на ефективність її управління.
- 2. Обґрунтуйте виділення окремих типів ТПС.
- 3. Порівняйте ТПС України та Польщі.
- 4. За додатковими джерелами складіть графічну модель структури ООН.
- 5. Проаналізуйте об'єкт та предмет політичної географії.
Коментарі (0)