Зовнішній вигляд Києва за часів сталінського режиму втратив численні пам’ятки архітектури: Благовіщенську церкву-дзвіницю Кирилівського монастиря, Михайлівський Золотоверхий монастир, церкву Св. Ольги, Богородиці Пирогощої, Трьохсвятительську, Петропавлівську та багато інших, значна частка яких будувалася коштом І. Мазепи, а ті, що вціліли, перетворилися на склади, зерносховища, антирелігійні музеї, гуртожитки. Зруйновані церкви попередньо були пограбовані, фрески та мозаїки соборів частково перевезені до музеїв Москви, Санкт-Петербурга, Новгорода або продані за кордон. Вчені, які відмовилися підписувати акти на їх знесення, були репресовані й страчені (наприклад, М. Макаренко, мал. 2).

У 1991 р. Київ став столицею нової незалежної української держави. Разом із країною він переживав економічні кризи, акції народного протесту, приймав міжнародних гостей.

Київ — один із найбільших індустріальних центрів України. У структурі валової доданої вартості частка сфери послуг у 2017 р. становила близько 90%, а матеріального виробництва — 10%, що відповідає світовим тенденціям розвитку столичних міст. Найбільша питома вага у структурі реалізованої продукції припадає на виробництво харчових продуктів, напоїв, тютюнових виробів (підприємства «Оболонь», «Рошен», «Олком» «Росинка», «Славутич» тощо), виробництво й розподіл електроенергії, природного газу, опалення, хімічної та машинобудівної промисловості. Підприємства машинобудування міста — ДВРЗ, Більшовик, ПАТ Завод «Кузня на Рибальському», завод «Арсенал», об’єднання «Укроборонпром» (Київський бронетанковий завод, АНТК ім. Антонова тощо) випускають різноманітну продукцію. Хімічну промисловість міста представляють фармацевтична фірма «Дарниця», Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод, «Київхімволокно» тощо (див. таблицю).

Мал. 1. Історичні пам'ятки Києва: а) язичницьке капище, Київ, VIII—IX ст.; б) Іллінська церква на Подолі, X ст.; в) Кирилівська церква, XII ст.

Мал. 2. Зруйновані більшовиками та відбудовані церкви Києва: а) Михайлівський Золотоверхий монастир, XII ст.; б) церква Успіння Богородиці Пирогощої, XII ст.; в) церква Різдва Христового («Шевченкова»), початок XIX ст.

Київ є найбільшим транспортним центром країни, де розвинені всі види транспорту — від залізничного та авіаційного (два пасажирські аеропорти «Бориспіль» і «Жуляни» ім. Ігоря Сікорського, один вантажний у Гостомелі, один військовий у Василькові) до автомобільного і метро (три лінії, 52 станції).

Від перших ідей про створення Київського метрополітену (1886 р.) до початку роботи перших станцій минуло майже 76 років. Першу ділянку Святошино-Броварської лінії завдовжки 5,2 км із п'ятьма станціями — «Вокзальна», «Університет», «Хрещатик», «Арсенальна», «Дніпро» — було відкрито 6 листопада 1960 р. Світовий рекорд глибини станції метро «Арсенальна» (105,5 м) тримається й досі. А замовлення на будівництво виконували тоді 360 підприємств України, Росії, Білорусі, Узбекистану, Азербайджану тощо.