Сучасні риси національної економіки України. Місце України в міжнародному поділі праці
- 24-12-2021, 14:38
- 408
11 Клас , Географія 11 клас Масляк (профільний рівень)
§ 77. Сучасні риси національної економіки України. Місце України в міжнародному поділі праці
1. Назвіть основні тенденції розвитку світового господарства і як вони проявляються в Україні. 2. Поясніть, у виробництві якої продукції Україна має переваги перед іншими країнами.
1. СУЧАСНІ РИСИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ. Основу української економіки, за даними на 2017 р., становлять сфера послуг (60%), багатогалузева промисловість (28% ВВП) та сільське господарство (12%) і сфера послуг (60%).
Сучасний стан економіки країни можна визначити як кризовий через вплив об’єктивних і суб’єктивних чинників. Об’єктивні чинники пов’язані з агресією Росії та окупацією частини території нашої держави. Суб’єктивні визначаються корупцією, непрофесійним управлінням економікою, відсутністю ефективних соціально-економічних реформ.
Розвиток господарства в Україні має свою історію, яка впливає на нього й зараз. За часів СРСР у структурі промисловості й сільського господарства нашої держави переважали екологічно небезпечні енерго- і матеріаломісткі виробництва. У сільському господарстві нехтували законами раціонального землекористування. На жаль, за часів незалежності Україна так і не позбавилася соціалістичної системи господарювання, як це було зроблено в Польщі або країнах Балтії. Утворена олігархічно-кланова система господарювання з монополіями виробництва гальмує розвиток економіки України.
Російсько-український конфлікт 2014 р. примусив спрямувати економіку на виробництво військової техніки. Зростання непродуктивних витрат поглибило економічну кризу. На території Луганської та Донецької областей було зруйновано багато підприємств, деякі демонтували й вивезли до Росії. Це призвело до зменшення економічного потенціалу держави й втрати значної кількості робочих місць.
Внутрішній потік біженців з тимчасово непідконтрольних територій створив низку соціально-економічних проблем (забезпечення робочими місцями, житлом), які понад п’ять років впливають на економіку країни.
2. ПОКАЗНИКИ СУСПІЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ДЕРЖАВИ ТА ЯКОСТІ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ. Рівень життя населення — це соціально-економічний показник, що відображає ступінь розвитку й задоволення фізичних, духовних і соціальних потреб, а також умови в суспільстві для розвитку й задоволення цих потреб.
Назвіть показники, які визначають рівень суспільно-економічного розвитку держави. Порівняйте статистичні звіти та показники суспільно-економічного розвитку України у 2015 р. (slideshare.net/galasyuk/2015-58800898) та 2018 р. (http://csrv2.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2018/mp/op_u/op1218_u.htm) та зробіть висновки.
За основними показниками соціально-економічного рівня розвитку держави — ВВП (ПКС) — у 2018 р. Україна посідала: 47-те місце у світі (за даними МВФ), 47-ме (Всесвітній банк), 48-ме (Книга фактів ЦРУ).
Пригадайте, що таке ВВП та ВНП. Поясніть різницю між ними. Чи однакова ця різниця, наприклад, для Японії та України? Поясніть, чому.
Різниця між ВВП та ВНП визначається тим, що до ВНП включають доходи фірм і громадян певної країни, отримані за кордоном. Проте із цього показника виключаються доходи зарубіжних компаній та осіб, які здійснюють виробничу діяльність у цій країні. У США та багатьох інших країнах доходи громадян і фірм, отримані за кордоном, ідуть на банківські рахунки цих держав. Для України характерна інша ситуація. Олігархічні кола вивозять із країни прибуток та отриманий іншим шляхом капітал за кордон, де він осідає в офшорах, тим самим збагачуючи ці країни й збіднюючи Україну.
У 2018 р. за даними МВФ за рівнем ВВП (ПКС) на одну особу Україна посіла 111-те місце у світі, а обсяг ВВП нашої країни склав понад 142,63 млрд дол. США (див. таблицю).
Таблиця
МІСЦЕ УКРАЇНИ У СВІТОВИХ РЕЙТИНГАХ
У тому ж 2018 р. показник ВВП, наприклад, Великої Британії склав понад 3,087 трлн дол. США. Це майже у 21 раз більше, ніж в Україні.
За допомогою карт атласу та інших джерел порівняйте територію й населення України та Великої Британії.
Якість ґрунтів та інші агрокліматичні умови й ресурси Великої Британії явно поступаються українським. Британська консалтингова фірма «Рендалл» визначає найвищий у Європі транспортний рейтинг України й найбільш сприятливе для розвитку економіко- географічне положення. Отже, невідповідність сучасного стану економіки України та її економічного потенціалу є очевидною.
Якість життя в країні визначається за допомогою Індексу людського розвитку (ІЛР) на основі трьох показників (індекс очікуваної тривалості життя, індекс освіти, індекс доходів).
Більше інформації про ІЛР читайте на сайті: https://en.wikipedia.org/wiki/Human_Development_Index.
Показники життєвих умов населення в Україні погіршуються через посилення інфляції (зростання цін на споживчі товари й послуги, співвідношення номінальної та реальної заробітної плати). Для оцінювання зміни рівня життя населення визначають індекс вартості життя (розраховують за мінімальним набором товарів і послуг для різних соціально-демографічних груп населення):
де Ц0, Ц1 — ціна покупки відповідно базисного й поточного періодів; g0, g1 — обсяг покупок базисного й поточного періодів.
Низький рівень ІЛР (дані ООН) — 88-ме місце України у 2017 р. серед 189 країн світу — свідчить також про неефективне використання наявного в Україні економічного потенціалу.
Проаналізуйте дані таблиці та зробіть висновки.
3. МІСЦЕ УКРАЇНИ В МІЖНАРОДНОМУ ПОДІЛІ ПРАЦІ (МПП). У кожній країні склався набір різноманітних чинників, що сприяють їх спеціалізації на виробництві певної продукції й наданні певних послуг (мал. 1).
Проаналізуйте дані мал. 1, 2. Назвіть місце окремих країн у МПП. Чи може Україна конкурувати із цими країнами в зазначених напрямках?
Україна має давні традиції вирощування різних сільськогосподарських культур, їх промислової переробки й входить до десятки провідних країн світу за виробництвом соняшникової олії, меду, волоських горіхів, вершкового масла, курячих яєць та м’яса, ягід тощо. Вона виробляє ракетно-космічну, авіаційну техніку та обладнання, вантажні автомобілі, трамваї, вагони, військову техніку, виплавляє чавун і сталь, входить до переліку провідних країн світу за розвитком IT-технологій.
Американський інженер Дж. Хуболт згадував: «Коли березневого світанку 1968 р. я схвильовано спостерігав на мисі Кеннеді за стартом ракети, що мала понести корабель «Аполлон-9» у напрямку Місяця, я думав про українця Юрія Кондратюка, що розрахував трасу, якою мали летіти троє наших астронавтів».
У рейтингу Bloomberg Innovation lndex-2017 Україні належить четверте місце у світі за ефективністю системи освіти для впровадження інновацій і 27-ме — за патентною активністю. Світова економіка переходить у нову промислову парадигму — «економне споживання та адитивне виробництво, де тривимірний об'єкт створюється 3D-принтером за даними цифрової моделі — альтернативна енергетика та економія ресурсів». Це знижує ціну на сировину. Україна має долучитися до цієї парадигми. Українські інженерні школи світового рівня в ряді важливих напрямків мають стати ключовими чинниками успіху, надати державі шанси посісти гідне місце в новому світовому розподілі праці, увійшовши до числа лідерів промислового світу.
Мал. 1. Пріоритетні для участі в МПП сфери господарської діяльності в Україні.
Мал. 2. Структура експорту українських товарів у 2016 р. (а) та за дев'ять місяців 2017 р. (б).
ВИСНОВКИ
- Загальний кризовий стан економіки України визначається як об'єктивними, так і суб'єктивними чинниками.
- Основним показником економічного розвитку країни є ВВП на одну особу.
- Якість життя в країні переважно визначається за допомогою Індексу людського розвитку (ІЛР).
- Україна посідає провідні місця у світі за виробництвом продукції агропромислового комплексу, чорних металів, IT-технологіями тощо.
ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ
- 1. Доведіть, що на сучасному етапі розвитку світового господарства показник ВВП на одну особу втрачає значення як основний показник рівня життя.
- 2. Обґрунтуйте причини кризового стану економіки України.
- 3. Порівняйте ВВП і ресурси розвитку України та однієї з країн ЄС.
- 4. Проаналізуйте міжнародну спеціалізацію України.
Коментарі (0)