§ 17. Біосфера

ПРИГАДАЙМО!

• Як живі організми впливають на неживу природу?
• Що належить до живої природи?

• Із чого складається біосфера? Біосфера складається з живих організмів і не охоплює самостійного простору, подібно до інших оболонок. Адже організми - рослини, тварини, гриби і бактерії та продукти їхньої життєдіяльності - заселяють окремі частини літосфери, атмосфери та гідросфери. Основна маса живих організмів зосереджена біля поверхні Землі, тобто там, де найбільше взаємодіють усі земні оболонки. Проте окремі форми організмів, переважно бактерії, трапляються й у глибоких шарах літосфери і майже в усій тропосфері. Живі організми безперервно змінюють навколишнє середовище - природу навколо нас: так, рослини поповнюють запаси кисню в атмосфері й засвоюють вуглекислий газ. Організми забирають з води морів та океанів необхідну речовину для побудови своїх кістяків, панцирів, черепашок, мушель. З решток організмів утворюються осадові гірські породи, завдяки живим організмам відбувається й органічне вивітрювання - руйнування гірських порід.

• Які природні чинники впливають на поширення живих організмів? Світло, тепло, умови зволоження, ґрунт - це ті компоненти неживої природи, від яких залежить життєдіяльність організмів. Важливою особливістю живих організмів є їхня здатність пристосовуватися до різноманітних умов існування. Таким чином, природне оточення групи організмів є для них середовищем життя: так, деякі організми можуть жити навіть у кип'ятку й не гинуть у льодовиках. У результаті взаємодії організмів одного з одним та з неживою природою на земній кулі утворилися, наприклад, ліс, степ, болото, озеро, які називають природними екосистемами.

• Як поширюються на земній кулі живі організми? Живі організми поширюються на земній кулі нерівномірно, проте поширення органічного світу не безладне. З відомих майже 350 тис. видів рослин і 1,5 млн видів тварин переважна більшість (близько 9/10 загальної кількості) зосереджена на суходолі, де панують рослини. Найрозвинутіший живий світ у лісах, у Світовому океані найбільш заселеними є прибережні і приповерхневі води: близько 60 % площі Світового океану нагадують пустелі. Навіть у найзаселеніших районах океану на 1 м2 маса організмів у десятки разів менша, ніж у звичайному лісі (мал. 17.1).

Мал. 17.1. Пустеля (а), екваторіальний ліс (б), помірний ліс (в)

На суходолі поширення рослин і тварин залежить передусім від особливостей клімату. В умовах жаркого і вологого клімату екваторіальних широт розвивається різноманітний та багатий рослинний і тваринний світ вологих екваторіальних лісів. Дерева тут не скидають своє листя одночасно, як буває в лісах наших помірних широт восени, а змінюють поступово. Тому в екваторіальних широтах ліс завжди зелений, у ньому завжди щось цвіте і плодоносить, а під кронами дерев волого і парко, стовбури дерев обвиті схожими на змій ліанами. Тут багато мавп, різних комах (метеликів, жуків, мурашок), серед птахів багато папуг, у річках мешкають крокодили.

Там, де досить тепло, але мало вологи, світ рослин і тварин не може бути багатим. Такі умови спостерігаються у тропічних широтах у місцях, здебільшого віддалених від узбережжя океанів і морів. Це пустелі, які здаються безжиттєвими, однак насправді життя там є, проте його важко помітити одразу. Більшість рослин стелються поверхнею і мають дуже дрібні листочки, які випаровують мало вологи; в інших рослин листя замінюють колючки. Деякі рослини пустель зростають тільки завдяки дуже довгому корінню, за допомогою якого вони вбирають вологу з глибини. Тварини пустель дуже витривалі й пристосувались якийсь час обходитися без води. Пустелями називають і полярні області Землі через те, що там рослинний і тваринний світ також бідний. Проте причинами цього є, навпаки, холодний клімат, який подекуди також сухий. Клімат помірних широт сприяє розвитку і лісових екосистем, і степів. Територія нашої країни розташована саме в помірних широтах, де з півночі на південь поступово трапляються ліси, у яких присутні як хвойні, так і листяні породи дерев, змінюють ділянки степу з переважанням трав'яної рослинності.

ГЕОГРАФІЧНИЙ КАЛЕЙДОСКОП

Порівняно з тропічним помірний листяний ліс налічує небагато різновидів дерев - максимум кілька сотень проти кількох тисяч у тропіках. Однак дерева помірних лісів - справжні життєдайні джерела. Великі дуби, наприклад, можуть випускати понад чверть мільйона листків на рік. Цього вистачає, щоб прогодувати армію довгоносиків, ос і молі. Листвяну підстилку поїдають і використовують як схованку комахи, мокриці та багатоніжки. Натомість велика кількість комах привертає увагу крилатих хижаків.

• Які є загрози для живих організмів? Ще століття тому на Землі лишалися великі незаймані регіони, де рослини і тварини не контактували з людьми. Але відтоді чисельність населення та його потреби в біологічних ресурсах значно зросли. Як наслідок, біологічне різноманіття Землі почало стрімко зменшуватися. Сільське господарство стало головною рушійною силою вирубування лісів, яке в минулі століття спустошувало північну півкулю, а у тропіках триває й досі. Саме сільське господарство відповідальне за знищення деяких найбільших у світі трав'янистих рівнин, а також боліт.

Загрозою для біологічних ресурсів є також мисливство, рибальство і колекціонування. У минулі роки, щоб полегшити мисливцям доступ до плантацій креветок, були знищені мангрові ліси, а коралові рифи використовували на будівельні матеріали. Це негативно вплинуло на морських тварин, оскільки зникли ділянки, де розмножувалося чимало видів. Слонів вбивають заради їхніх бивнів, а носорогів - полюючи за їхніми рогами, тигри потерпають від мисливців через хутро.

• Чим є біологічні ресурси? Біологічні ресурси - це рослини і тварини, які можуть бути використані для потреб людства. Ці ресурси є універсальними, оскільки вони й справді придатні для всього. Біологічні ресурси є основою сільського та лісового господарства і джерелом продуктів харчування, сировини для виготовлення одягу, ліків. Рослинний покрив є істотним фактором запобігання ерозії, збереження орного шару ґрунту, забезпечення поповнення запасів ґрунтових вод, зміни поверхневого стоку. Біологічні ресурси створюють можливості для відпочинку людей, задоволення естетичних і наукових потреб. Біологічні ресурси з допомогою людини можуть бути відновлені, однак, попри це, до них слід ставитись особливо уважно і обережно, оскільки біологічні ресурси є вичерпними, тому їхнє надмірне використання призведе до виснаження та зникнення.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

МАЄТЕ ЗНАТИ:

• біосфера - це оболонка Землі, яку створюють живі організми, що заселяють частину атмосфери, гідросфери і літосфери;
• органічний світ різноманітний і численний, розподілений на земній кулі нерівномірно;
• біологічне різноманіття Землі зменшується внаслідок людської діяльності;
• біологічні ресурси - це рослини і тварини, які можуть бути використані для потреб людства.

ВІД ТЕОРІЇ ДО ПРАКТИКИ

Деякі фахівці з охорони довкілля вважають, що там, де це можливо, дикі рослини і тварини мали б «заробляти собі на життя». Адже їх легше оберігати, якщо вони дають прибуток, оскільки це стимулює їхній захист. Прибуток можна одержувати шляхом створення природоохоронних територій - національних парків, заповідників тощо, де за певну плату відвідувачам дозволяють спостерігати за дикою природою, у т. ч. й здійснювати кіно- та фотозйомку.

Чи має, на вашу думку, туризм в умовах дикої природи недоліки? Які приклади подібного «заробітку на життя» представниками дикої природи вам відомі? Чи можливо використати такий підхід в Україні? Якщо так, то в якому саме регіоні?

ДОСЛІДЖЕННЯ (НА ВИБІР)

1. Деградовані ґрунти: причини і перспективи використання.

2. Чинники порушення широтної зональності на материках та території України.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Географія 11 клас Пестушко, Уварова, Довгань (рівень стандарту)", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)