• Місце України на світових ринках сільськогосподарської продукції. Сільське господарство України дає 95 % продовольчих ресурсів, за його рахунок формується понад 2/3 фонду споживання. Високою є частка України і в міжнародному поділі праці. На сьогодні Україна залишається одним з провідних виробників сільськогосподарської продукції у світі, що уможливлює забезпечити не лише потреби внутрішнього ринку, а й успішно експортувати продовольство та сільськогосподарську сировину. Україна посідає 1-ше місце у світі за експортом соняшникової олії, 2-ге - соняшникового шроту (макухи), 4-те - ячменю, кукурудзи та насіння ріпаку, 5-те - за висівками й кормовим борошном, 7-ме - пшениці та сої. Спостерігається переорієнтація експорту продовольчої продукції, виробленої в Україні, до країн Азії із збереженням основних позицій у торгівлі з країнами ЄС та Африки. Одночасно відбувається розширення поставок до США та скорочення їх до країн СНД.

Експортною сферою діяльності стало українське рослинництво, частка якого у виробництві агропродукції становить 72 %. Найсприятливішими для розвитку продуктивного агровиробництва є лісостепова й степова зони. Українські сільськогосподарські підприємства спеціалізуються на вирощуванні зернових і технічних культур, картоплярстві, овочівництві й баштанництві, плодівництві й виноградарстві.

Зернові культури охоплюють майже 50 % сільськогосподарських площ. Посіви озимої пшениці охоплюють майже 6 млн га переважно в Степу й Лісостепу. Середня врожайність становить 41 ц/га (середня по Євросоюзу - 59,4 ц/га). Більша її частка йде на експорт (табл. 1). Другою важливою зерновою культурою є ячмінь, який висівають у Північному Степу й Лісостепу. Кукурудза є цінною продовольчою і фуражною культурою посухостійкою і світлолюбною, вибагливою до ґрунтів. Її вирощують переважно в зонах Степу та Лісостепу. Озиме жито - важлива продовольча культура, основні посіви якого зосереджені на Поліссі. Головними продовольчими круп’яними культурами, що вирощуються в Україні, є гречка, просо і рис.

Технічні культури охоплюють майже 3,3 млн га переважно у степовій і лісостеповій зонах. Основна технічна культура України - цукровий буряк. За його урожаєм у 2016 р. Україна посіла 6-те місце у світі. Через високу праце- й енергоємність виробництва протягом останніх років спостерігається тенденція зменшення посівів цукрових буряків. Основним районом вирощування цукрового буряка є лісостеп (Вінницька - 19 %, Полтавська - 15 %, Хмельницька - 11 % і Харківська області - 8 %).

Таблиця 1. Збирання та експорт агропродукції України у 2017 р.

Соняшник є провідною олійною культурою України, яку вирощують переважно у степовій зоні (Дніпропетровська, Запорізька, Донецька, Кіровоградська та Харківська обл.), але останнім часом висівають і на півночі країни.

Серед інших олійних культур в Україні культивують сою в Західному Лісостепу, особливо в Черкаській і Вінницькій областях.

Найсприятливіші умови для вирощування льону-довгунця - поліські райони й передгір’я Карпат. Колись у Поліссі його валові збори сягали 100 тис. т, нині - усього 1 тис. т. До прядивних культур належать і коноплі, які вирощують переважно в Миколаївській, Одеській, Дніпропетровській та Черкаській областях. Серед технічних культур виділяються хміль (Житомирська обл.) і тютюн (Крим, Закарпаття, долина Дністра).

Картоплю культивують як продовольчу, так і технічну (крохмалепатокове й спиртове виробництво) та кормову культуру. Її вирощують скрізь, але найбільше - на Поліссі та Поділлі. Велика концентрація посівів картоплі спостерігається і в господарствах приміського типу навколо великих міст, промислових і рекреаційних центрів. За зборами картоплі Україна міцно посіла 4-те місце у світі (після Китаю, Індії та Росії) - майже 6 % світового врожаю.

Посіви овочевих культур охоплюють 0,5 млн га. Їхній валовий збір у 2017 р. становив 9,2 млн т. Овочі є важкотранспортабельною продукцією - швидко псується, тому основна її маса орієнтується на споживача й вирощується у приміських агрогосподарствах поблизу великих міст, промислових і рекреаційних центрів, а також у сировинних зонах овочеконсервних підприємств. Найбільші врожаї припадають на томати, капусту, цибулю, огірки, моркву тощо. Прискореними темпами в Україні розвивається овочівництво закритого ґрунту (у парниках) навколо міст.

Плодово-ягідні насадження розміщені по всій території країни, але найбільша їх концентрація у Правобережному Лісостепу, Південному Степу, Криму та Закарпатті. Виноградарство розвинене у Криму, Причорномор’ї та Закарпатті.

Другим важливим аграрним напрямом є багатогалузеве тваринництво, від рівня розвитку якого залежить насичення ринку високоякісними продуктами харчування тваринного походження - м’ясом, молоком, яйцями тощо. Фактично вітчизняне тваринництво - це птахівництво - вирощування птиці охоплює 94 % у структурі тваринництва України (табл. 2).

Таблиця 2. Поголів’я худоби та експорт тваринницької продукції України

Найвища концентрація поголів’я великої рогатої худоби характерна для Правобережного Лісостепу й заходу Поліської зони. Свинарство розміщене в усіх природно-економічних зонах, проте найбільше поголів’я свиней спостерігається на Поліссі та в Лісостепу, де воно має м’ясо-сальний напрям, а у Степу - сальний. У приміських зонах переважає м’ясний напрям. Важливим чинником розміщення птахівництва є орієнтація на споживача, тому найбільше поголів’я свійських птахів властиве для приміських зон, а також для Лісостепу та Степу. Сучасні птахофабрики є високотехнологічними підприємствами, які використовують нові технології виробництва м’яса і зазвичай входять до потужних агрохолдингів. Вівчарство має допоміжне значення, за винятком спеціалізованих господарств і господарств у гірських місцевостях. Найчисленніше поголів’я овець і кіз - у степових, передгірських і гірських районах.

Бджільництво розвинене в усіх природних зонах, а найбільше - на Поліссі та в Лісостепу. Ставкове рибництво також дуже поширене - розводять переважно карася, коропа, товстолобика, білого амура, ляща, а в гірських річках - форель. Кролівництво найпоширеніше на Поліссі та в Лісостепу. Особливим напрямом тваринництва є хутрове звірівництво, що спеціалізується на розведенні хутрових звірів (норок, песців, нутрій, сріблясто-чорних лисиць) на спеціальних фермах.

• Місце України на світових ринках рудної сировини. За запасами залізних руд (27,5 млрд т) Україна посідає 4-те місце у світі. Більшість запасів сконцентровано в межах Криворізького (розвідані запаси - майже 19 млрд т), Керченського (1,5 млрд т) залізорудних басейнів, Кременчуцького (4,5 млрд т) і Білозерського (2,5 млрд т) залізорудних районів. У Придніпров’ї розташований один з найбільших у світі Нікопольський марганцеворудний басейн у складі трьох родовищ: Нікопольського (запаси - понад 1 млрд т), Великотокмацького (1,4 млрд т), Інгулецького (600 млн т). Видобуток марганцю ведеться відкритим і шахтним способами (табл. 3).

Гірничо-металургійний комплекс України контролюється потужними фінансово-промисловими групами (ArcelorMittal, «Метінвест», Ferrexpo, «Приват») і є важливим надходженням валюти у країну.

Таблиця 3. Видобуток і експорт рудної сировини у 2017 р.

Підсумуйте свої знання:

• 1. Поясніть значення понять: сільськогосподарські (зернові, технічні) культури, тваринництво, світовий ринок сільськогосподарської продукції (ринок рудної сировини і металів), конкурентоздатність.
• 2. Використайте інформацію, подану в тексті параграфа та шкільному географічному атласі, для характеристики розвитку окремих виробництв первинного сектору економіки України (на власний вибір).
• 3. Підготуйте повідомлення «Регіональні відмінності сільськогосподарського виробництва в Україні», «Міжнародна спеціалізація українського первинного сектору економіки», «Місце України на світових товарних ринках (сільськогосподарської продукції та рудної сировини)» (на власний вибір).

Перевірте, чого навчилися:

• 1. Спираючись на наявні у шкільному атласі географічні карти, порівняйте просторову організацію виробництва сільськогосподарської продукції за областями України (структура зернових і технічних культур та їх розподіл у загальній площі посівів, валовий збір і місце в агровиробництві України).
• 2. Оцініть конкурентні переваги української гірничорудної промисловості. Визначте роль промислових груп (ArcelorMittal, Evraz Group, «Метінвест», Ferrexpo, «Приват», DCH) у розробці рудної сировини в Україні (на власний вибір).