Між 10° і 30° широти обох півкуль над теплою морською поверхнею часто формуються тропічні циклони (мал. 67). За своєю природою вони є відносно компактними: їхній діаметр не перевищує 320 км. Через значну різницю тиску між центром і периферією сила вітру в тропічному циклоні досягає сили шторму (9 балів) або урагану (12 балів), а швидкість - 400 км/год. Від тропічних циклонів страждають океанічні острови та прибережні райони материків. Вони супроводжуються потужними грозами, надзвичайної сили зливами й штормовими вітрами. На поверхні моря виникають велетенські вітрові хвилі, штормові припливи та смерчі, а із просуванням вглиб суходолу стихія швидко втрачає свою силу. Сезон тропічних циклонів у Північній півкулі припадає на червень - листопад, досягаючи піка наприкінці серпня та у вересні. У Південній півкулі він триває у листопаді - квітні. Для прогнозування шляху проходження тропічного циклону зазвичай використовують вимірювання швидкості та сили вітрів у всій товщі тропосфери. Однак точність прогнозування залишається досить низькою.

Мал. 67. Структура та поширення тропічних циклонів

У природних зонах саван і рідколісся, субтропічних твердолистих лісів і чагарників, а також степів часто трапляються посухи - суттєва нестача опадів протягом тривалого часу в умовах високої температури повітря. Починається посуха зі встановлення малорухомого антициклону. Висока температура та поступове зниження вологості повітря створюють підвищену випаровуваність (атмосферна посуха), внаслідок чого виснажуються запаси ґрунтової вологи (ґрунтова посуха). З метою підвищення інформованості світової громадськості ООН встановила 17 червня Всесвітній день боротьби зі спустелюванням та посухами. Проти посухи використовують системи зрошення земель і сіють посухостійкі сорти рослин. Під час посухи трапляються суховії - вітри з високою температурою та низькою вологістю повітря. У степах суховії часто супроводжуються пиловими бурями - сильними вітрами тривалістю понад 12 год, які видувають і переносять дрібні часточки ґрунту, пилу та піску. Для запобігання цьому стихійному лиху створюють захисні лісосмуги, сіють багаторічні трави для укріплення ґрунтів. Під час сильної спеки виникають лісові та торф'яні пожежі. Вони часто охоплюють величезні простори й дуже важко піддаються гасінню.

Небезпеку становлять сильні зливи - дощі з кількістю опадів понад 50 мм на рівнинах та 30 мм у горах, тривалістю менш ніж 12 год. Під час сильних гроз влітку опади можуть випадати у формі граду. Під час грози трапляються шквали - різкі короткочасні посилення швидкості вітру (до 15-40 м/с) на тлі штилю або слабкого вітру. Вони можуть завдати шкоди електромережам, окремим будівлям, деревам. Найменш дослідженим, але найбільш руйнівним явищем є смерч - сильний вихор з дуже низьким тиском у центрі, який опускається до землі у формі хобота. Смерч супроводжується грозою, дощем, градом і, якщо досягає поверхні землі, майже завжди завдає значних руйнувань. У Північній Америці смерчі називають «торнадо».

Навесні та восени частими бувають заморозки - зниження температури повітря нижче від 0 °С ввечері та вночі за позитивних температур вдень. Особливо небезпечні весняні заморозки в період вегетації рослин. Для зменшення тепловіддачі з поверхні землі влаштовують задимлення, поливання ґрунту та його укриття. Суттєву загрозу для роботи транспорту (особливо авіаційного та автомобільного) становить туман, за якого зменшується горизонтальна видимість до 1 км й менше. Тумани частіше бувають у населених пунктах, ніж поза ними. У разі змішування туману з отруйними газами утворюється вологий смог. Накопичення шкідливих для здоров'я людини газів у повітрі з низькою вологістю спричиняє сухий смог. Найчастіше він є наслідком диму від лісових, торф'яних або степових пожеж, викидів промислових підприємств.

У зимовий період трапляються сильні снігопади, які найчастіше призводять до заметів на дорогах, обриву ліній електропередачі, ушкодженню будов, сходження лавин у горах. Снігопад під час сильного вітру називають заметіллю. Надходження холодного повітря спричиняє морози. Вони вважаються сильними при температурі -10°С...-15 °С, а дуже сильними - нижче від -15 °С. У разі намерзання краплин дощу або туману при температурі поверхні від 0 °С до -3 °С на поверхні землі та предметах (гілках дерев, електромережах) утворюється шар щільного льоду - ожеледь. Вона спричиняє обламування гілок дерев, обривання електричних мереж. Кригу, що утворилася на земній поверхні після відлиги, називають ожеледицею. Вона перешкоджає нормальній роботі транспорту.

• Використовуючи різноманітні джерела інформації, підготуйте повідомлення про одне зі стихійних атмосферних явищ. Поясніть причини його утворення, поширення на Землі, ступінь можливості їхнього прогнозування та можливі засоби запобігання та протидії.