Войти
Закрыть

Конкурентні переваги України на світових ринках продукції важкої промисловості

11 Клас , Географія 11 клас Кобернік, Коваленко (рівень стандарту)

 

§ 31. КОНКУРЕНТНІ ПЕРЕВАГИ УКРАЇНИ НА СВІТОВИХ РИНКАХ ПРОДУКЦІЇ ВАЖКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

Пригадайте! 1. Що таке паливно-енергетичний баланс? 2. Які види електростанцій відносять до відновлюваних джерел енергії (ВДЕ)? 3. Якими видами продукції відоме українське виробництво машин та устаткування?

Сучасні тенденції та регіональні відмінності розвитку енергетики в Україні. Україна є великим виробником і водночас споживачем електроенергії. У 2018 р. було одержано 163,7 млрд кВт•год, що становить 0,7 % світового виробництва (27-місце в світі та 8-ме місці в Європі). Найбільшими споживачами електроенергії в Україні є промисловість (близько 2/3), побут (понад 1/4), транспорт (майже 1/10), сільське господарство та будівництво. Виробництво електроенергії в країні ґрунтується на використанні атомної енергії (АЕС), спалюванні вугілля, мазуту, природного газу (ТЕС), використанні енергії води (ГЕС), сонця (СЕС) та вітру (ВЕС). Значення різних типів електростанцій у паливно-енергетичному балансі України за останні 25 років суттєво змінилося (табл. 8). Тривалий час переважали теплові електростанції. Через зростання цін на імпортний природний газ, а потім через військові дії та втрату контролю над вугільними шахтами Донбасу значно зросла роль атомної енергетики. Роль гідроенергетики є допоміжною. Проводяться роботи з розширення використання відновлюваних джерел енергії (ВДЕ).

Таблиця 8

Тенденції розвитку електроенергетики в Україні

• 1. За таблицею 8 поясніть, які зміни й чому відбулися в структурі електроенергетики України. 2. Порівняйте перспективи розвитку електроенергетики в Україні та країнах ЄС.

У країні велике значення має атомна енергетика. Роботою АЕС керує державне підприємство «Енергоатом», якому підпорядковуються чотири АЕС: Запорізька (найпотужніша електростанція в Європі й 3-тя за потужністю серед АЕС у світі), Південноукраїнська, Рівненська та Хмельницька (мал. 131). За встановленою потужністю ядерних енергоблоків Україна посідає 7-ме місце в світі. На діючих АЕС працює 15 енергоблоків загальною потужністю понад 13,8 млн кВт. Планується доведення частки виробництва електроенергії на АЕС до 60 %.

Мал. 131. Електроенергетика України

• 1. За картою електроенергетики (див. мал. 131) поясніть чинники розміщення електростанцій різних типів. 2. Поясніть причини нерівномірності розміщення електростанцій на території України.

Теплові електростанції використовують різні види переважно імпортного палива: вугілля, мазут, природний газ. Основними в розміщенні ТЕС є споживчий та сировинний чинники з переважанням першого. Оскільки ТЕС є найбруднішим джерелом енергії, то обираючи місце для її будівництва, враховують екологічний чинник. Концентруються теплові електростанції (ТЕС) у великих промислових районах або біля великих міст, тому основними двома «кущами» зосередження ТЕС в Україні є Донбас (Вуглегірська, Старобешівська, Кураховська, Зуївська, Слов'янська, Луганська) та промислове Придніпров'я (Запорізька, Криворізька, Придніпровська). З віддаленням від промислових районів кількість ТЕС зменшується. Так, потужні ТЕС збудовано біля Києва (Трипільська), Харкова (Зміївська), на Вінниччині (Ладижинська), на Прикарпатті (Бурштинська, Добротвірська).

Гідроелектростанції (ГЕС) відіграють в економіці України допоміжну роль. Вони дають лише 7,5 % електроенергії України. Великі ГЕС зведено на Дніпрі (каскад із шести ГЕС) та Дністрі. Для покриття пікових навантажень працюють гідроакумулятивні електростанції (ГАЕС): Ташлицька, Київська, Дністровська.

В останні десятиліття в нашій державі посилився інтерес до використання невичерпних природних ресурсів, що не завдають шкоди навколишньому середовищу. Однак, поки на них припадає 1,7 % виробленої в країні електроенергії. Використання ВДЕ розпочато в південних частинах країни. Так, сонячні електростанції (СЕС) займають значні площі малопридатних для сільськогосподарського використання земель в Одеській області та Автономній Республіці Крим (мал. 132). У південній та західній частинах країни діють вітрові електростанції. Перспективним щодо розвитку вітрової енергетики є район Українських Карпат. В Україні є певні можливості для розвитку геотермальної енергетики, що використовує внутрішнє тепло Землі. Перша дослідна ГеоЕС зведена біля Ужгорода для теплопостачання теплично-парникового комбінату та тваринницької ферми.

Мал. 132. СЕС поблизу села Старокозаче (Одеська область)

Замкнутий технологічний цикл розроблення й виробництва літаків в Україні. За рівнем розвитку літакобудування Україна належить до найбільш розвинутих держав світу. Центрами авіаційної промисловості є Київ і Харків. Українське державне підприємство «Антонов» випускає одні з найкращих у своєму класі літаки, а також космічні літальні апарати. Саме на цьому підприємстві було створено найбільші в світі вантажні літаки: серійний літак «Руслан» (АН-124), який підіймає 150 т та одиничний екземпляр літака «Мрія» (АН-225), вантажомісткістю 250 т! (мал. 133). Двигуни для літаків складають на одному з провідних у світі підприємств цього профілю - «Мотор Січ» у Запоріжжі.

Мал. 133. Літак «Мрія» (АН-225)

Виробництво авіаракетної техніки. Україна відома розробками та виробництвом бойових ракетних комплексів і ракетно-космічних систем, що їх створюють на Південному машинобудівному заводі (м. Дніпро), який входить до холдингової компанії «Державне космічне агентство України». На підприємстві налагоджено серійне виробництво супутників і космічних систем «Зеніт» - ракетно-космічних комплексів для виведення на орбіту корисного вантажу масою до 12 т. Україна бере участь у Міжнародній програмі «Морський старт», у рамках якої здійснено десятки успішних запусків ракети-носія «Зеніт-3SL» із закордонними комерційними супутниками. На Південному машинобудівному заводі («Південмаш») створили шасі для вітчизняних літаків Ан-140 та Ан-148 розробки ДП «Антонов».

Науковим осередком «Південмашу» є ДП «Конструкторське бюро «Південне» ім. Михайла Янгеля». Напрямами його діяльності є проектування ракет космічного призначення («Циклон», «Зеніт», «Дніпро», «Маяк», «Антарес»), бойових ракетних комплексів (Р-12, Р-14, Р-16, РТ-20П, Р-36 та інші), космічних апаратів (супутників різного призначення, в т. ч. для дистанційного зондування Землі), двигунів. До інноваційних проектів КБ «Південне» належать, зокрема, система антиастероїдного захисту, космічна сонячна електростанція «Сонячний ключ», туристичний космічний апарат тощо.

Через зменшення фінансування дослідницьких програм і скорочення замовлень «Південмаш» почав складати цивільну продукцію: трактори марки «ЮМЗ», що їх експортує до 11 країн світу; великі сівалки; ґрунтообробні машини (за ліцензією німецької фірми Dutzi); тролейбуси розробки КБ «Південне» для внутрішнього та світового ринків; трамваї за конструкторсько-технічною документацією ТОВ «Татра-Юг»; турбіни для ВЕС (за ліцензією фірми Windpower); автоматизовані лінії для виробництва маргарину, майонезу, обладнання для м'ясопереробної продукції та ін.

З початком російської агресії реалізується комплекс відновлювальних дій щодо ракетного потенціалу - Ракетна програма України. У рамках програми КБ «Південне» розробило нові ракетні комплекси з крилатими ракетами «Коршун» та гіперзвукові ракети. У КБ «Луч» (Київ) розроблено керовану ракету «Вільха» та крилату ракету «Нептун».

Виробництво автомобілів: тенденції розвитку, міжнародне кооперування. За останні роки через економічну кризу та нездатність протистояти засиллю іноземної продукції автомобілебудування України суттєво змінилося як за характером своєї діяльності, так і за розміщенням. Запорізький та Кременчуцький заводи нині припинили випуск власних марок автомобілів. У рамках міжнародного кооперування вони перейшли до великовузлового складання легкових автомобілів і позашляховиків компаній Німеччини, Республіки Кореї, США.

На внутрішньому ринку автобусів нині панує корпорація «Богдан») (Черкаси), що об'єднує потужності для виробництва автобусів і тролейбусів, легкових і вантажних автомобілів, електробусів, комерційної та спеціалізованої техніки, а також має власну розгалужену торгівельно-сервісну мережу по всій країні. Нині це найбільший автовиробник в Україні, що може випускати 120 - 150 тис. легкових і 15 тис. вантажних автомобілів на рік. У 2005 р. корпорація «Богдан» придбала у власність потужності автозаводу в Луцьку. Нині там налагоджено виробництво автобусів, мікроавтобусів, тролейбусів, електробусів, а також великовузлове складання легкових автомобілів Республіки Кореї.

В останні роки в Україні відновилося вітчизняне виробництво тролейбусів і трамваїв (Київ, Дніпро). Корпорація «Електрон» (Львів) випускає електробус «Електрон» - екологічний міський транспорт нового покоління, що може без підзарядження акумуляторів долати до 300 км (мал. 134). Крім того, корпорація «Електрон» є виробником спеціальних автомобілів для комунального господарства та екстреної медичної допомоги.

Мал. 134. Електробус «Електрон»

Виробництво сільськогосподарської техніки. В Україні найбільшим центром виробництва комбайнів є «Херсонський машинобудівний завод». На полях працюють зернозбиральні комбайни «Славутич», «Скіф», а також жатки для збирання кукурудзи та соняшнику, пристосування для збирання насіння ріпаку та гірчиці. Частина техніки йде на експорт до країн Європи.

• Поясність причини змін, що відбулися у автомобілебудуванні Україні за останні десятиліття.

Деталі та вузли для тракторів виробляють на Харківському тракторному заводі (ХТЗ) - найбільшому в країні підприємстві з виробництва гусеничних і колісних сільськогосподарських тракторів (більш ніж 250 найменувань сільськогосподарських машин і знарядь) (мал. 135). Освоєно виробництво орно-просапних тракторів, призначених для обробки та збирання цукрового буряку, кукурудзи, соняшнику, картоплі, гречки, сої та інших культур. У 2015 р. ХТЗ випустив партію з 10 електротракторів. Його потужність дає змогу рухати причепи масою до 2 т зі швидкістю 40 км/год. Значна частина техніки йде на експорт.

Мал. 135. Трактор ХТЗ-243 Харківського тракторного заводу

Місце України в глобальних ланцюгах доданої вартості виробництва та реалізації електронної продукції. У минулому електронна продукція та побутова техніка, зроблена в Україні, користувалася попитом у багатьох країнах Європи. У доробку українських учених - створення першого в Європі персонального комп'ютера і першої електронної (малої) лічильної машини, розробленої в Інституті електротехніки АН УРСР ще в 1950 р. під керівництвом Сергія Лебедєва.

Нині Україна перейшла від власного виробництва до реалізації імпортної електронної продукції. На ринку електроніки переважає продукція з Китаю, нових індустріальних країн Азії, країн Європи. Найбільший попит мають смартфони, смарт-годинники та фітнес-браслети. Серед великої побутової техніки переважають сушильні машини та холодильники, малої побутової техніки - кавоварки та пилососи. Серед продукції побутової електроніки найбільший попит мають телевізори, збільшується попит на екшн-камери та портативні колонки, відеокамери, мініколонки і док-станції для мобільних пристроїв. Зростає ринок офісної техніки.

1. Які існують регіональні відмінності розвитку енергетики в Україні? 2. Які виробництва українського машинобудування є конкурентоспроможними на світовому ринку та які чинники зумовлюють їхній розвиток? 3. З яких причин Україна в глобальних ланцюгах доданої вартості перейшла від виробництва до реалізації електронної продукції? 4*. Розробіть схему ланцюгів доданої вартості одного з машинобудівних виробництв в Україні.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно
 

Коментарі (0)

Додавання коментаря

  • оновити, якщо не видно коду