Транснаціональні фінансові корпорації в Україні. Транснаціональні фінансові корпорації поширили свої філії по всьому світі. Найважливішою їхньою формою є транснаціональні банки. Транснаціональний банк (ТНБ) - це великий універсальний банк, який виконує посередницьку роль у обігу позичкового капіталу, має мережу закордонних підприємств, здійснює за підтримки держави контроль за валютними та кредитними операціями. Головний принцип їхньої діяльності - мобілізувати будь-які кошти там, де це найбільш зручно й дешево, та перекидати їх туди, де їхнє використання обіцяє найбільшу вигоду. ТНБ перетворилися на «супермаркет» фінансових послуг, у якому клієнт може одержати будь-яку фінансову послугу, що існує в світі на даний момент. В Україні ТНБ в основному відкривають свої відділення у формі представництв, тому що український ринок досить хиткий та ризикований, а отже, необхідний ретельний аналіз структури й тенденцій розвитку українського фінансового ринку. ТНБ активно впроваджуються на українські фінансові ринки. Прикладом цього може бути Райффайзен Банк Аваль. Уряд України планує фінансування житлового будівництва за рахунок кредитів найбільших ТНБ і фінансових компаній.

Сучасні форми просторової організації виробництва товарів і послуг в Україні. Україна постійно вдосконалює форми входження в європейський економічний простір, насамперед у прикордонних регіонах, створюючи сучасні форми просторової організації виробництва. Це, зокрема, спеціальні (вільні) економічні зони, єврорегіони, морські економічні райони міжнародного співробітництва, спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку, міжнародні транспортні коридори в різних частинах України.

Так, на півдні України було створено спеціальні економічні зони (СЕЗ): «Порто-франко», експериментальну економічну зону «Сиваш»; єврорегіон «Нижній Дунай»; проходить МТК № 9 Гельсінкі - Москва - Одеса - Кишинів - Бухарест - Александруполіс; відбувається становлення МТК Гданськ - Одеса, «Європа - Кавказ - Азія».

У східному регіоні утворено СЕЗ «Азов» (м. Маріуполь), спеціальний режим інвестицій діє в Харкові та Шостці. У Харкові засновано технологічний парк «Інститут монокристалів».

У північному регіоні України створено велику СЕЗ «Славутич», запроваджено спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Чернігівській та Житомирській областях; у Києві засновано технологічні парки «Напівпровідникові технології і матеріали, оптоелектроніка та сенсорна техніка» та «Інститут електрозварювання ім. Є. О. Патона». Там проходять МТК № 3 Берлін - Дрезден - Вроцлав - Львів - Київ, а також вищезазначений № 9.

У західному регіоні України створено СЕЗ «Закарпаття», «Яворів», «Інтерпорт-Ковель», курортно-рекреаційна СЕЗ «Курортополіс Трускавець»; встановлено спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Закарпатській, Львівській та Волинській областях; там проходять МТК: вищеназваний № 3, а також № 5 Трієст - Любляна - Братислава - Ужгород - Львів.

Досвід реалізації планів сталого (збалансованого) розвитку. Сталий розвиток - концепція, що передбачає необхідність встановлення балансу між задоволенням сучасних потреб людства та захистом інтересів майбутніх поколінь, включаючи їхню потребу в безпечному та здоровому довкіллі. Основні цілі сталого розвитку: економічне зростання, захист довкілля та соціальна справедливість (мал. 143).

Мал. 143. Триєдина концепція сталого розвитку

Економічне зростання передбачає оптимальне використання обмежених ресурсів і використання екологічних - природо-, енерго- і матеріалозбережувальних технологій, включаючи видобуток і переробку сировини, створення екологічно прийнятної продукції, мінімізацію, переробку й утилізацію відходів.

Захист довкілля має забезпечувати цілісність природних систем. Основна увага приділяється збереженню здатності їх до самовідновлення, а не збереженню їх у незміненому стані. Проте пріоритетом сталого розвитку має стати людина: її здоров'я, якість і рівень життя. Соціальна справедливість сталого розвитку орієнтована на скорочення конфліктів між людьми. Важливими аспектами цього підходу є справедливий розподіл благ, збереження культурного розмаїття в глобальних масштабах.

Конкретні приклади впровадження концепції сталого розвитку в життя здаються елементарними й зрозумілими. Будівництво доріг та будинків має супроводжуватися зростанням зелених насаджень, щоб не погіршувати стан довкілля. Зростання виробництва зерна не повинно виснажувати ґрунти та погіршувати їхню якість. Заробітна плата має компенсувати витрати на відновлення здоров'я, погіршене через виконувану роботу. Медичні препарати та хірургічні операції мають не лише розв'язувати поточну проблему, а й не погіршувати стан здоров'я пацієнта та його нащадків у майбутньому. Навчання та праця жінок не мають спричиняти їхню відмову від виконання основного обов'язку - народження дітей.

На шлях сталого економічного розвитку вже стали США, Японія, країни Європейського Союзу. В інших країн цей шлях тільки починається. Проте існує багато країн, які не сприймають концепцію сталого розвитку. На перше місце вони ставлять стратегічну мету - вижити. Саме такі країни провокують загрози, що поширюються на весь світ. Через те досягти сталого розвитку всього світу складно.

Стратегія сталого (збалансованого) розвитку України. У 2002 р. було розроблено проект Концепції переходу України до сталого розвитку, реалізацію якого передбачено до 2030 р. Визначальним у Стратегії є інноваційне спрямування розвитку, яке ґрунтується на активному використанні знань і наукових досягнень, стимулюванні інноваційної діяльності, створенні сприятливого інвестиційного клімату, оновленні виробничих фондів, формуванні високотехнологічних видів діяльності та галузей економіки, підвищенні енергоефективності виробництва, стимулюванні збалансованого економічного зростання, заснованому на залученні інвестицій з метою використання ВДЕ, в екологічно безпечне виробництво та «зелені» технології. Стратегія сталого розвитку України до 2030 р. орієнтована на чотири вектори: вектор розвитку (забезпечення економічного зростання екологічно невиснажливим способом), вектор безпеки (забезпечення безпеки держави, бізнесу та громадян, приватної власності, чесного та неупередженого правосуддя, невідкладне очищення влади від корупції. Пріоритетом є безпека життя та здоров'я людини), вектор відповідальності (забезпечення гарантій кожному громадянинові щодо доступу до високоякісної освіти, системи охорони здоров'я та інших послуг у державному та приватному секторах) та вектор гордості (забезпечення взаємної поваги й толерантності в суспільстві, гордості за власну державу, її історію, культуру, науку, спорт).

1. Яке значення для економіки України має розташування на її території МТК? 2. Які переваги й недоліки офшорного розроблення програмового забезпечення для ІТ-компаній? 3. У чому полягає різниця між поняттями «рекреаційний комплекс» і «туризм»? Які чинники розвитку туристичної індустрії в Україні та наскільки їх використано? 4. Яке значення концепції сталого (збалансованого) розвитку для майбутнього українського суспільства? 5*. Оцініть територіальну структуру господарства України за екологічними, соціальними, економічними критеріями.