§ 19. Океанія

Пригадай або здогадайся

• 1. Що називають Океанією?
• 2. Які за походженням бувають острови?
• 3. Як називають скупчення островів?

Природні особливості й заселення Океанії

Острівний світ. Океанією називають острови, що лежать у центральній і південно-західній частині Тихого океану, на північний схід від Австралії, між 28° пн. ш. і 53° пд. ш. та 130° сх. д. і 105° зх. д. Цей острівний світ складається майже із 7 тис. островів, частина з яких утворює архіпелаги. Загальна площа Океанії становить близько 1,3 млн км2.

Мал. 2.110. Нова Зеландія — материковий острів

Мал. 2.111. Острови Океанії коралового походження

Географічне положення, розміри та рельєф островів тісно пов’язані з їхнім походженням. За цією ознакою їх поділяють на чотири типи: материкові, вулканічні, коралові та геосинклінальні (утворюються на стику літосферних плит).

Материковими островами, найбільшими за площею в Океанії є Нова Гвінея та Нова Зеландія (мал. 2.110). У західній частині Океанії є острови, які утворені ділянками дна, що були трохи підняті над поверхнею океану внаслідок горотвірних процесів. Таким є зокрема й острів Нова Каледонія, який витягнутий більш ніж на 400 км. Рельєф материкових та геосинклінальних островів є поєднанням гір і рівнин. Прикладом вулканічних островів є Гавайські. Острови коралового походження — коралові рифи та атоли — зазвичай мають невеликі розміри і розміщені часто поблизу островів іншого походження (мал. 2.111).

Мал. 2.112. Дуже багато островів Океанії малі за розміром, там цілий рік літо. Океан зменшує спеку тому жити дуже комфортно

Корисні копалини Океанії пов’язані з походженням і геологічною будовою островів. На острові Нова Каледонія є багаті поклади нікелевих руд, хромітів і руд інших металів. Вугілля, нафту, боксити видобувають на Новій Гвінеї. На атолах є поклади фосфоритів.

Теплий клімат островів. Майже всі острови лежать у екваторіальному, субекваторіальному та тропічному кліматичних поясах, тільки Нова Зеландія і прилеглі до неї острови — у субтропічному і помірному. Клімат Океанії теплий, рівний, м’який. Температура повітря досить висока (26°), але вітри з океану значно зменшують спеку (мал. 2.112). Пом’якшуючий вплив океану позначається і на незначних коливаннях температури за сезонами року та протягом доби. Опадів випадає багато, в середньому — 3000-4000 мм. Особливо рясні дощі в західній частині Океанії, де гори великих материкових островів стоять на шляху пасатів і затримують вологе повітря. На навітряних схилах гір випадає до 9000 мм дощу за рік. Високі вулканічні острови в центрі Океанії також отримують багато опадів. Одне із найвологіших місць на Землі розташоване на Гавайських островах (мал. 2.113), де на схилах вулканів випадає до 12 500 мм за рік.

Бідний та своєрідний. Віддаленість та ізольованість островів Океанії від решти суші суттєво позначились на їхньому органічному світі. Він бідний та своєрідний. Більшість островів покриті вічнозеленими лісами або саванами. Серед дерев багато цінних і корисних для людини: кокосова та сагова пальми, каучуконоси, банани, манго, динне і хлібне дерева (мал. 2.114). Тваринний світ Океанії особливо своєрідний. Серед тварин суходолу майже немає хижаків. Також тут немає отруйних змій. Є багато морських птахів. На невеликих островах, що розсіяні в океані, природа бідна й одноманітна. Зате дуже багатий живий світ підводного узбережжя коралових островів.

Мал. 2.113. Гейзер на Гавайських островах

Мал. 2.114. Хлібне дерево з плодами

Мал. 2.115. Атол в Океанії

Відмінності в геологічній будові, рельєфі, кліматі зумовили велику різноманітність ландшафтів в Океанії. Порівняно простою та однорідною є природа атолів. Для них характерна невелика висота (4-5 м), плоский рельєф, кущова або деревна рослинність (мал. 2.115).

Природа вулканічних островів суттєво відрізняється. На схилах гір-вулканів відбувається зміна клімату, ґрунтів і рослинності з висотою. Склад рослинного світу цих островів багатший, ніж на атолах. Природа Океанії зазнала змін у результаті господарської діяльності людини.

Мешканці Океанії. Людина з’явилась в Океанії багато тисячоліть тому. Але поки що невідомо, якими шляхами відбувалось її заселення. З цього приводу існують різні гіпотези. Сучасне населення Океанії становить понад 10 млн. осіб. Воно представлене корінними мешканцями, прийшлим та змішаним населенням. Корінні народи відрізняються один від одного не тільки расовими ознаками, а й мовою, особливостями побуту. На Новій Гвінеї і прилеглих островах живуть папуаси (мал. 2.116), які належать до екваторіальної раси. Корінні жителі інших островів належать до особливої полінезійської групи, що займає проміжне положення між великими расами людства. Це населення відрізняється від папуасів світлішою шкірою, хвилястим волоссям.

Мал. 2.116. Корінні жителі Папуа Нової Гвінеї в обрядових масках

Мал. 2.117. В Океанії багато курортів та місць для відпочинку. Туристичні послуги — це основний вид прибутку багатьох острівних держав

Населення островів Океанії займається морським промислом, видобутком корисних копалин, обслуговуванням туристів (мал. 2.117). Більшість держав Океанії не належать до високорозвинутих країн світу.

Нова Зеландія — країна в Океанії

Країна островів та гір. Нова Зеландія — високорозвинута держава, яка розташована на двох великих островах (Північному та Південному) і приблизно 700 прилеглих дрібніших островах. Столиця країни — місто Веллінгтон. Населення Нової Зеландії становить близько 4,5 млн осіб. Північ Північного острова Нової Зеландії лежить у тропічному кліматичному поясі, а південь Південного острова — у помірному. У рельєфі Нової Зеландії понад 75 % займають височини і гори. Висоти вершин гір Північного острова не перевищують 1 800 м, а на Південному є ряд вершин з висотами понад З 000 м. Активні горотвірні процеси на островах супроводжуються землетрусами і виверженням вулканів, гейзерами (мал 2.118).

Мал. 2.118. Один із вулканів у Новій Зеландії

Клімат і внутрішні води. Східно-Австралійська течія робить клімат островів теплішим і вологішим порівняно з типовими показниками субтропічного та помірного поясів. Середня річна температура становить від +10 °С на півдні до +16 °С на півночі. На більшій частині Нової Зеландії річна кількість опадів становить від 600 до 1600 мм. Вони розподіляються відносно рівномірно впродовж року. Ланцюг високих Південних Альп розділяє країну навпіл і, заступаючи шлях переважним західним вітрам, поділяє її на дві своєрідні кліматичні зони. Західне узбережжя Південного острова — найвологіша частина країни, східна частина, що розташовується всього за 100 км від неї — найсухіша.

Чи відомо тобі?

Щорічно у Новій Зеландії відбувається близько 15 000 землетрусів, з яких до 250 можуть належати до помітних або сильних. У сучасній історії найсильніший землетрус силою понад 8 балів зафіксовано 1855 року поблизу Веллінгтона. 2011 року у Новій Зеландії стався землетрус магнітудою 6,3 бала, який призвів до численних людських жертв і руйнувань у Крайстчерчі, другому за величиною місті країни з 400-тисячним населенням.

Завдяки особливим природо-географічним умовам у Новій Зеландії багато річок і озер. Більшість річок короткі (найбільша річка має довжину 425 км), беруть початок у горах. Більшість озер Північного острова утворилися в результаті вулканічної діяльності, а Південного острова мають льодовикове походження.

 

Мал. 2.119. Птах ківі — національний символ Нової Зеландії

Органічний світ і населення островів. У Новій Зеландії ростуть деревоподібні папороті, сосна каурі, капустяне дерево, новозеландський льон та інші ендемічні види. Типовим деревом є кокосова пальма, що дає жителям все необхідне — кокосове молоко, волокно, деревину для будівництва. Тваринний світ островів вирізняється великою кількістю ендемічних тварин, особливо птахів (мал. 2.119). У Новій Зеландії більшість населення — нащадки переселенців з Європи, корінні жителі — маорі становлять лише 9 % усіх мешканців.

Опрацювавши параграф, спробуй відповісти

• 1. Що така Океанія? Як виникли острови Океанії?
• 2. У чому полягають особливості клімату Океанії?
• 3. Які характерні риси органічного світу Океанії?
• 4. До яких рас належать корінні мешканці островів Океанії?
• 5. Які географічні особливості Нової Зеландії?

Застосуй знання, дізнайся більше

• 1. Використовуючи різні джерела знань, опиши один з островів Океанії.
• 2. Встанови, чи є льодовики в Новій Зеландії.

Назви зображені об’єкти чи явища

Коротко про зміст теми

Австралія — найменший серед усіх материків і найвіддаленіший від Європи. Його відкриття та освоєння відбувалося найпізніше серед інших заселених континентів. Через посушливий клімат тривалий час внутрішні райони материка залишались недослідженими. Освоєння земель Нової Голландії (так колись називали Австралію) відбувалося повільно, при цьому корінне населення під натиском європейців змушене було відступити на непридатні для господарства землі.

В основі материка розташовується Австралійська платформа, що належить до найдавніших ділянок земної кори. В основному вона складається із кристалічних порід давніх гір, що зруйнувалися під дією зовнішніх сил за сотні мільйонів років. Австралія — найплоскіший материк на Землі. Тільки на сході із півночі на південь простягнулася гірська система Великого Вододільного хребта. Це невисокі гори, східні схили якого круті, а західні — пологі. Вони сформувалися дуже давно, тому їхні вершини згладжені, зруйновані зовнішніми силами. Південна частина цього хребта вища, тут розташовується найвища вершина Австралії — гора Косцюшко (2 228 м). На материку є різноманітні корисні копалини, зокрема руди металів, вугілля, нафти, газу.

Австралія — найсухіший материк серед інших. Це зумовлено насамперед її географічним положенням. Посередині материк перетинає південний тропік, отже, територія розташована в жаркому поясі. Тільки на півдні острова Тасманія клімат помірний. Мала кількість опадів зумовлює бідність материка на внутрішні води. Найбільша річка Австралії — Муррей. Її притока Дарлінг у суху пору року пересихає. Таких пересихаючих річок — кріків — на материку є багато. Озера також пересихаючі, їх дуже мало, найбільше із них Ейр — розташоване в центральній частині.

Австралія відрізняється від інших материків своєрідністю органічного світу. Завдяки тривалій ізоляції материка та особливостям природних умов збереглося чимало ендемічних та реліктових рослин і тварин. Особливе місце посідають евкаліптові ліси, густі зарості чагарників — скреби. Із тварин найунікальнішими є сумчасті — коала, кенгуру. Окремі види тварин є водночас ссавцями та яйцекладними. Однак в цілому різноманітність видів тварин материка є невеликою.

Природні комплекси розташовані зонально. Австралія займає перше місце за відносною площею пустель і останнє — за площею лісів.

На материку створено багато заповідних територій, оскільки вразлива австралійська природа потребує особливої охорони. Окремі природні території перебувають на особливому контролі міжнародних природоохоронних організацій. Найунікальнішим утворенням Землі вважається Великий Бар’єрний риф із його багатим підводним живим світом коралів та інших організмів, що простягнувся вздовж східного узбережжя Австралії на сотні кілометрів.

Держава Австралійський Союз є єдиною в світі, що займає всю площу материка. Вона належить до високорозвинутих країн світу. Всього в Австралії проживає 18 млн. осіб, що є найменшим показником відносно інших материків. Населення розміщено вкрай нерівномірно, в основному населені пункти зосереджені на окраїнах материка, внутрішні частини території майже безлюдні. Частка корінних жителів Австралії становить всього 1 %.

Океанія — це острови в Тихому океані. Вони коралового, материкового та вулканічного походження. Майже всі розташовані в жаркому поясі. Клімат Океанії — м’який, рівномірний, сприятливий для життя людини. Природа своєрідна, однак видовий склад організмів порівняно бідний. Особливо різноманітні природні комплекси на найбільших материкових островах, таких як Нова Зеландія та Нова Гвінея. Населення островів займається морським промислом, видобутком корисних копалин, обслуговуванням туристів. Більшість держав Океанії не належать до високорозвинутих країн світу.

Опрацювавши усю тему, спробуй відповісти

• 1. Що особливого в географічному положенні Австралії? Чому Австралію іноді називають «країною навпаки»?
• 2. Чому Австралія є рівнинним материком? Чому на її території немає вулканів і землетрусів?
• 3. Що зумовило невелику висоту гір Австралії?
• 4. Чому Австралія є найпосушливішим материком?
• 5. Чому західне і східне узбережжя Австралії отримують різну кількість опадів?
• 6. Як розташовуються природні зони Австралії? Чи є винятки із правил? З чим це пов’язано?
• 7. Які закономірності розподілу поверхневих вод на території материка?
• 8. У чому полягає унікальність природи Великого Бар’єрного рифу?
• 9. В яких місцях материка ти хотів би побувати. Чому?
• 10. Порівняй тваринний світ Нової Зеландії та Нової Гвінеї.
• 11. Дізнайся, які з держав Океанії є найрозвинутішими.

Виконай практичні завдання

• 1. Знайди на тектонічній карті місця з наймолодшими ділянками земної кори. Які корисні копалини там переважають?
• 2. Визнач найбільші висоти великих островів Океанії.
• 3. Використовуючи кліматичну карту, знайди на материку місця з найнижчими та найвищими середніми температурами літа, зими.
• 4. У чому спільність та відмінність рельєфу Африки та Австралії? Оформи порівняння у вигляді таблиці.
• 5. Використовуючи засоби масової інформації, підготуй короткі повідомлення про унікальні природні об’єкти в межах заповідних територій.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Географія 7 клас Гілецький, Чобан, Сеньків", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)