Природні зони субекваторіального й екваторіального кліматичних поясів
- 25-01-2022, 12:24
- 675
7 Клас , Географія 7 клас Масляк, Капіруліна
§ 56. Природні зони субекваторіального й екваторіального кліматичних поясів
- 1. Які території Євразії розташовані найближче до екватора?
Природні зони субекваторіального кліматичного поясу. Півострови Індокитай та Індостан, острів Тайвань, Філіппінські острови знаходяться в субекваторіальному кліматичному поясі. Тут утворилися три природні зони: савани й рідколісся, перемінно-вологі вічнозелені та вологі екваторіальні ліси.
Савани й рідколісся займають більшу частину п-ова Індостан і віддалені від морів внутрішні райони п-ова Індокитай. Перемінно-вологі вічнозелені ліси простягаються вузькою смугою вздовж західного узбережжя Індостану, схилами Гімалаїв та узбережжям Бенгальської затоки і Південно-Китайського моря, нижньою частиною долин та дельти Ґанґу й Брахмапутри. Вологі екваторіальні ліси поширені на Філіппінських островах.
Знайдіть на карті Євразії території, де сформувалися ці природні зони.
Основним чинником, що визначає утворення цих природних зон, є кількість опадів, яка регулюється сезонним напрямком руху повітря й особливостями рельєфу місцевості. На п-ові Індокитай, у прилеглій до Індії частині, південно-західний мусон з травня по жовтень приносить 90-95 % всіх річних опадів (мал. 240).
Мал. 240. Схема південно-західного мусону
Порівняйте цей малюнок із кліматичною картою Євразії. Зробіть висновок.
У приморських районах і на вітряних схилах гір випадає понад 6000 мм опадів. Тут ростуть вологі вічнозелені ліси. У внутрішніх рівнинних районах кількість опадів знижується до 500 мм на рік. За цих умов дерева не можуть формувати суцільних масивів. Тут савана з окремими деревами, які ростуть на значній відстані одне від одного. Це класичний кліматичний механізм формування двох природних зон субекваторіального кліматичного поясу Євразії. Згадаймо, що мусони приносять на схили гір Індії найбільшу кількість опадів у світі.
Як називається це місце і скільки опадів тут випадає у середньому за рік?
У саванах переважають червоно-бурі й червоні ґрунти. Тут ростуть акації, пальми, молочаї, банани. У більш зволожених місцях панують мусонні чагарники й ліси, де ростуть дерева з цінною кольоровою, з приємним запахом деревиною — тік, сандал, терміналія тощо. В густозаселеній Індії природа саван змінена людиною, а мусонні ліси залишилися лише на 10 % їх природної площі.
Чудовим деревом цього кліматичного поясу є баньян (мал. 241). Ця велетенська рослина починає свій розвиток із насіння, яке птахи заносять на гілки інших дерев. Прикріпившись до гілля господаря, молодий баньян утворює численні повітряні корені. Вони швидко ростуть донизу і проникають у ґрунт. Коріння потовщується й перетворюється на могутні стовбури діаметром у декілька метрів. З однієї насінини виростає цілий гай. Відомі баньяни, які мали понад 300 коренів. Дерево має смачні плоди. На корі молодих пагонів утворюється цінна смола — шелак. Офіційний статус найбільшого у світі дерева дістав у 1990 р. баньян, що росте в Індії. Його площа складає 2,1 га.
Тваринний світ природних зон субекваторіального кліматичного поясу є своєрідним і доволі різноманітним. На півострові Індостан він сильно винищений. Значно краще тваринний світ зберігся на півострові Індокитай, де ще залишилися лісові масиви.
Мал. 241. Баньян
Поясніть, хто і для чого змінює природу цих територій.
Найбільшими твариними субекваторіального кліматичного поясу є індійський слон та індійський носоріг. Індійський слон — одна з найрозумніших тварин нашої планети. Він легко приручається, працює у важкодоступних місцях, переносячи й перетягуючи велетенські колоди. Розуміє багато команд погонича (мал. 242).
Багато копитних тварин — тапіри, носороги, олені, бики (бантенг, гаур, сірий бик, індійський буйвіл), антилопи (гвинторога, чотирирога, нільгау), багато птахів (павич, фазан аргус).
Чималою є і кількість плазунів. Вражає своїми розмірами королівська кобра (до 5,5 м завдовжки) і крокодил гавіал.
Вражає кількість і своєрідність мавп субекваторіального кліматичного поясу. Тут багато макак, гібонів. Рідкісною стала людиноподібна мавпа — орангутанг, яка за розмірами поступається лише горилам.
Вологі екваторіальні ліси займають південну частину півострова Малакка та Великі Зондські острови. Середньомісячна t °C тут впродовж усього року не змінюється — +25-27 °С. Опади (2000-4000 мм) рівномірно розподілені впродовж року. В цих умовах сформувалися червоно-жовті латеритні (багаті на окисли заліза та алюмінію) ґрунти. Основними деревними породами є фікуси, величезні пандануси, хлібне дерево, пальми, деревоподібні папороті, бамбукове дерево (мал. 243).
Тут росте і найбільша квітка планети, яку вчені називають «рафлезія Арнольді». Її зафіксований діаметр — близько 110 см. Диво-квітка паразитує на ліанах і за кольором нагадує шмат м’яса, який неприємним запахом приманює до себе комах (мал. 244).
Мал. 242. За свою роботу слон в Таїланді навіть має пенсію
Мал. 243. Панданус
Мал. 244. Рафлезія Арнольді
Мал. 245. Варан
Тваринний світ зони вологих екваторіальних лісів дуже близький до тваринного світу субекваторіального кліматичного поясу. Щоправда, в цих менш заселених місцях він зберігся краще.
Тут майже ідеальні умови для життя мавп і численних птахів, серед яких виділяються своїм забарвленням і незвичним виглядом папуги, райські птахи, птахи-носороги.
До 7 м у довжину досягає гребінчастий крокодил. Багато змій — удав, кобра, сітчастий пітон, який за розмірами конкурує зі знаменитою анакондою.
Тільки на острові Комодо живе найбільший на планеті варан довжиною 3,7 м і вагою понад 100 кг (мал. 245).
Надзвичайно різноманітним є світ комах, особливо метеликів, різних за розмірами та забарвленням.
Вертикальна поясніть. Гірські райони займають майже половину площі материка. В них поширена вертикальна поясніть. Найбільш яскраво вона виражена на південних схилах Гімалаїв, а в Європі - на південних схилах Альп.
На півостровах та островах, що розташовані на південному сході Азії знаходяться три природні зони: савани й рідколісся, перемінно-вологі вічнозелені та вологі екваторіальні ліси.
Основним чинником, що визначає утворення тут природних зон, є дія південно-західного мусону та рельєф місцевості.
На території Великих Зондських островів утворилася природна зона вологих екваторіальних лісів.
ЗАПИТАННЯ Й ЗАВДАННЯ
- 1. Які чинники визначають утворення природних зон у субекваторіальному та екваторіальному кліматичному поясі?
- 2. Схарактеризуйте тваринний та рослинний світ перемінно-вологих вічнозелених та вологих екваторіальних лісів.
- 3. Назвіть тварин, для життя яких у зоні вологих екваторіальних лісів склалися найкращі умови. Поясніть, чому.
Коментарі (0)