За розрахунками швидкість ерозії на рівнинному Сході США з початку європейської колонізації зросла більш як у 10 разів. У деяких регіонах країни це призвело до втрати впродовж 200 останніх років шару ґрунту потужністю від 10 до 25 см. Особливо помітно цей негативний процес проявляється на гірських схилах Аппалачів та в їхньому східному передгір’ї. Якщо до появи європейців тут були густі ліси, що утримували ґрунт від руйнування, то тепер - розорані пагорби з рідкими фрагментами лісових масивів.

Особливо вплив людської діяльності в Північній Америці позначився там, де мешкає найбільше людей. Формування промислових районів та діяльність численних підприємств призвели до забруднення атмосфери. Адже в повітря щорічно надходять десятки мільйонів тонн забруднювальних речовин, сумарна щільність викидів подекуди перевищує всі допустимі норми безпеки. Спалювання вугілля в топках теплових електростанцій так само супроводжується викидом в атмосферу величезної кількості забруднювальних речовин. Проте основним забруднювачем є чадний газ, який утворюється внаслідок неповного згоряння палива особливо у двигунах автомобілів. Багато регіонів Північної Америки дуже потерпають від забруднення, гине рослинність, насамперед чутливі до чадного газу хвойні дерева.

Із забрудненням атмосфери пов’язане ще одне небезпечне явище - кислотні дощі. Так називають атмосферні опади, підкислені через надмірний вміст речовин, що надходять у повітря з промисловими викидами. Кислотні дощі, найінтенсивніші на північному сході США і південному сході Канади, призводять, зокрема, до забруднення ґрунтів, зниження їхньої родючості, а також втрати продуктивності лісів.

Важливим чинником деградації земельних ресурсів стало опустелювання внаслідок надмірного випасу худоби, збезлісення, інтенсивної відкачки підземних вод. Передусім ці негативні явища виникають на посушливих територіях материка.

Велика частина забруднювачів з опадами надходить до вод річок та озер. Унаслідок забруднення внутрішніх вод відбулося зменшення, а іноді навіть вимирання деяких видів рослин і тварин чи катастрофічне розмноження інших. Крім того, використання забруднених вод веде до великих втрат врожаю сільськогосподарських культур.

Нагальною екологічною проблемою на материку є також зменшення водних ресурсів - наслідок використання води в найрізноманітніших галузях господарства. Поповнення запасів води, брак яких відчувається, є проблемою, яка ще більше загострюється забрудненням водоймищ.

Проблема виснаження мінеральних ресурсів також є вкрай гострою в країнах Північної Америки, особливо у США і Канаді. Адже тут характерне надзвичайне марнотратство у використанні природних ресурсів і матеріалів. До того ж розробки вугілля ведуться переважно відкритим способом, унаслідок чого залишаються численні «рани Землі» - кар’єри. Натомість у місцях поширення видобутку шахтним способом нерідко із часом утворилися просадки ґрунту.

Міста, шляхи сполучення, смуги земель уздовж різноманітних трубопроводів, ліній електропередач та аеродромів займають дедалі більші площі. Таким чином, природні комплекси змішуються з антропогенними, тобто втручання людини у природу збільшується і відбувається незворотне порушення природних комплексів - порушення їхньої екологічної рівноваги.

• Про найвідоміші природоохоронні території Північної Америки. Щоб зберегти та по можливості відтворити природні багатства, країни Північної Америки розробили систему заходів, серед яких одне з перших місць посідає створення природоохоронних територій. Особливого значення серед них набули ті, що визнані важливими не лише для цього материка, а й мають загальносвітову цінність. Саме такі природні об’єкти й території потрапили до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Найбільша кількість таких природних об’єктів, що підлягають особливій охороні, у Північній Америці в США (13) і Канаді (9).

Найвідомішою природоохоронною територією Північної Америки, яку внесено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО, є Єллоустонський національний парк, що знаходиться на території США (мал. 128). Парк розташований у Кордильєрах, всесвітню славу йому створили чудові гейзери та різноманітні тварини.

Кожний відвідувач дотримується суворих правил: не можна змінювати маршрут, виходити з машини без дозволу, рвати рослини, турбувати чи годувати тварин, залишати сміття. На порушника чекає швидке покарання: на території парку працюють дві судові дільниці, кожна з яких за півгодини визначає покарання залежно від ступеня скоєного порушення.

Так само всесвітньо відомий Національний парк «Ґранд-Каньйон» - один з найстаріших національних парків США (мал. 129). На території парку розташований Ґранд-Каньйон — Великий каньйон річки Колорадо, одне з визнаних природних чудес світу.

Мал. 128. Єллоустонський національний парк

Мал. 129. Національний парк «Ґранд-Каньйон»

Не менш відомим є Національний парк «Мамонтова печера» у США (мал. 130), до якого входить частина знаменитої Мамонтової печери, - найдовшої серед відомих систем печер у світі, що в західних передгір’ях Аппалачів. У печері є ріки й озера, по яких туристам можна плавати в човні.

У Канаді одним з найцікавіших природних об’єктів зі списку Світової спадщини є Провінційний парк «Динозавр», відомий одним з найбільших поховань окам’янілостей динозаврів у світі. Знайдено 40 видів окам’янілостей і виставлено понад 500 екземплярів у багатьох музеях світу.

Ще один відомий об’єкт Канади - Національний парк «Вуд-Буффало» (Лісові бізони). Це найбільший національний парк країни й один з найбільших у світі. Головна природоохоронна пам’ятка парку - стадо американських бізонів.

Мал 130. Національний парк «Мамонтова печера»

МОЇ ДОСЛІДЖЕННЯ