Словник географічних термінів і понять

А

Агломерації - тісно пов’язані між собою угруповання поселень.

Антропогенні комплекси - природні комплекси, значно змінені господарською діяльністю людини.

Архіпелаг - група близько розташованих островів.

Атмосферна циркуляція - система горизонтальних потоків повітря в атмосфері Землі.

Атоли - коралові острови кільцеподібної форми з мілководною лагуною посередині.

Б

Багаторічна мерзлота - постійно мерзлий шар землі.

Біологічні ресурси - усі живі організми, які може використати людина.

В

Ваді (уеди) - сухі річкові долини, де вода може з’являтися лише зрідка (періодично).

Вертикальна поясність - закономірна зміна природних зон з висотою.

Вітрові хвилі - коливання води, зумовлені вітром.

Водна маса - великий об’єм води, що відрізняється температурою і солоністю.

Водні ресурси - води Землі, придатні для використання в господарстві.

Вулкан - вихід речовини мантії на земну поверхню.

Г

Гарячі джерела - виходи на земну поверхню підземних вод, пов’язані з вулканізмом.

Гейзер - джерело, яке викидає фонтани гарячих підземних вод, що пов’язано з вулканізмом.

Географічна оболонка (ГО) - оболонка Землі, у якій тісно взаємопов’язані й взаємодіють гідросфера, біосфера, атмосфера (до озонового шару) та частина літосфери.

Географічні пояси - найбільші зональні комплекси, що простягаються переважно в широтному напрямку і змінюються від екватора до полюсів.

Гілея («ліс») - вологі ліси в приекваторіальних районах. Характеризуються багатим видовим складом, багатоярусністю.

Глибоководні жолоби - найглибші частини Світового океану.

Д

Дельта - низовина, що утворюється в гирлі річки завдяки її наносам; за обрисами нагадує грецьку літеру «дельта» (А).

Е

Екологічна криза - зміни природного середовища, що загрожують існуванню людини на Землі.

Ендеміки («місцеві») - види рослин і тварин, характерні виключно для певної території.

З

Забруднення - привнесення в навколишнє природне середовище не характерних для нього речовин унаслідок господарської діяльності людини.

Заповідник - територія, що особливо охороняється і де заборонено будь-яку діяльність людини, крім наукової.

Затока - частина океану, яка глибоко вдається у суходіл, але має вільний зв’язок з океаном.

Землетрус - підземні поштовхи й коливання земної поверхні.

Земельні ресурси - усі землі, які використовуються або можуть бути використані в господарській діяльності людини.

Зональні природні комплекси - комплекси, які утворилися насамперед завдяки кліматичним умовам.

Зональність горизонтальна - послідовна зміна географічних поясів від екватора до полюсів. Зумовлена головним чином нерівномірним розподілом по широті сонячної енергії.

І

Ізотерма - лінія на карті, що з’єднує місця з однаковою температурою.

К

Клімат - багаторічний режим атмосферних явищ (погоди) у певній місцевості.

Кліматичний пояс - широтна смуга, що має відносно однорідний клімат.

Крік - тимчасовий водотік або річка, що пересихає, в Австралії.

Л

Лісові ресурси - запаси деревини, плоди та ягоди, інші дари лісу, які використовує або може використати людина.

Літосферна плита - велика ділянка літосфери, що безперервно рухається по астеносфері.

Ложе океану - найбільша форма рельєфу Землі, що охоплює більшу частину дна Світового океану; має океанічний тип земної кори.

Льодовик - багаторічне природне рухоме скупчення льоду.

Льодовиковий щит - випуклий куполоподібний льодовик, що характеризується значною площею та потужністю (понад 1 км).

М

Материк - найбільша частина суходолу, оточена з усіх боків океанами й морями.

Материковий схил - частина підводної окраїни материка, що має материковий тип земної кори і є продовженням шельфу (пересічно до глибини 300-400 м).

Мезозойська ера - відтинок часу в історії Землі, 70—185 млн років тому.

Мінеральні ресурси - сукупність різноманітних корисних копалин.

Море - частина океану, яка вдається глибоко в суходіл або відокремлена від океану островами й півостровами.

Морські течії - безперервний рух морських вод з одного місця в інше.

Мусон («пора року») - вітер, що влітку дме з океану на суходіл, а взимку, навпаки, із суходолу на океан.

Н

Національний парк - територія, що особливо охороняється державою, тут заборонено господарську діяльність, але дозволено обмежений туризм.

Нерудні корисні копалини - копалини, з яких видобувають будь-які мінеральні ресурси, крім металів.

О

Оазиси - 1. Ділянки з багатою рослинністю в пустелях, що виникають завдяки природному чи штучному зволоженню, зумовлені близькістю річки або ґрунтових вод. 2. Вільні від льоду ділянки в Антарктиді.

Області складчастості - зони взаємодії двох літосферних плит, де земна кора зминається у складки.

Озеро - заповнена водою западина суходолу, безпосередньо не пов’язана з морем.

Океан - найбільша частина Світового океану.

Острів - порівняно невелика ділянка суходолу, з усіх боків оточена водами океану або моря.

П

Пампа («рівнина», «степ») - субтропічні степи на рівнинах Південної Америки.

Пасати - постійні вітри, що дмуть від тропічної зони високого тиску до екваторіальної зони низького тиску.

Перехідна зона - частина океанічного дна, що має перехідний (від материкового до океанічного) тип земної кори.

Пилова буря - підняття та перенесення сильним вітром у великій кількості часток ґрунту й піску.

Підводна окраїна материка - частина океанічного дна, що має материковий тип земної кори.

Платформа («плоска форма») - велика, відносно вирівняна ділянка земної кори, що не зазнає активних тектонічних рухів.

Повітряна маса - великий об’єм повітря тропосфери з порівняно однаковими властивостями (температурою, вологістю, запиленістю).

Прерія - зональний природний комплекс з високотравною рослинністю у Північній Америці.

Природні зони - великі частини географічних поясів, що закономірно змінюються від екватора до полюсів на основі розбіжностей у співвідношенні тепла й вологи.

Природні ресурси - природні тіла, явища й процеси, що використовує або може використовувати людина.

Природокористування - використання природних ресурсів людиною.

Проміле - тисячна частка будь-якої величини (%о).

Протока - відносно вузька частина водного простору, що сполучає дві сусідні водойми і роз’єднує ділянки суходолу.

Р

Релікти - види рослин і тварин, що залишилися з давніх часів і збереглися донині.

Рифт («тріщина», «розколина») - велика (протяжністю сотні, тисячі й завширшки десятки кілометрів) розколина земної кори, що формується внаслідок розходження літосферних плит. Характерні вулканізм та землетруси.

С

Савана - зональний природний комплекс з переважанням трав’яного покриву із чагарниками та окремими деревами або групами дерев.

Сельва («ліс») - вологі екваторіальні ліси в басейні Амазонки.

Серединно-океанічний хребет - велетенські гірські споруди, що тягнуться вздовж рифової зони на дні океану, формуються внаслідок розходження двох океанічних плит.

Складчасті гори - молоді за віком (кайнозойської складчастості) підняття земної поверхні, де товщі гірських порід утворюють складки у вигляді гірських хребтів та долин.

Складчасто-брилові гори - старі за віком (палеозойсько-мезозойські) гори, у яких складчасті товщі порід розбиті розколинами на окремі брили різної висоти.

Степ - зональний природний комплекс, що характеризується переважанням трав’янистої рослинності.

Стокові вітри - постійні, дуже сильні вітри, що дмуть із внутрішніх районів Антарктиди до узбережжя.

Т

Тайга - хвойні ліси помірного поясу Північної півкулі.

Тундра - зональний природний комплекс, безлісий, з мохо-лишайниковим і розрідженим чагарниковим покривом.

Ш

Шельф - частина підводної окраїни материка, що має материковий тип земної кори й поширена пересічно до глибини 200 м.

Шельфовий льодовик - плавучий льодовик, що частково може опиратися на дно (шельф). Найхарактерніші для берегів Антарктиди.