Кліматотвірні чинники
- 25-01-2022, 21:35
- 321
7 Клас , Географія 7 клас Бойко, Міхелі
§ 7. Кліматотвірні чинники
- Пригадайте, що таке клімат.
- Як змінюється кількість тепла, яку отримує земна поверхня, залежно від кута падіння сонячних променів?
З курсу 6 класу ви вже знаєте, що клімат — це багаторічний режим погоди, типовий для даної місцевості. Формують клімат у будь-якому куточку земної кулі кліматотвірні чинники — кількість сонячної енергії, циркуляція повітряних мас (атмосфери) і характер підстильної поверхні.
КІЛЬКІСТЬ СОНЯЧНОЇ ЕНЕРГІЇ. Ви вже знаєте, що кількість сонячної енергії, яку одержує земна поверхня, залежить від кута падіння сонячних променів, тобто від географічної широти місцевості. Кут падіння променів зменшується з віддаленням від екватора. З віддаленням від екватора зменшуватиметься і температура повітря. Від екватора до полюсів змінюється і клімат.
На екваторі клімат жаркий, з віддаленням від нього він стає холоднішим — помірним. У полярних районах клімат дуже холодний. Отже, внаслідок розподілу сонячного тепла за різними широтними смугами клімат змінюється зонально.
ЦИРКУЛЯЦІЯ ПОВІТРЯНИХ МАС. У повітряному океані над земною поверхнею відбувається горизонтальне і вертикальне переміщення великих мас повітря, яке називають циркуляцією атмосфери. Ви вже знаєте, що причиною переміщення повітря стає нерівномірне нагрівання поверхні і, відповідно, різниця в атмосферному тиску. Тепло, відбите і випромінене землею, — це «теплова машина», що приводить у рух атмосферу. Головними механізмами циркуляції повітря в атмосфері є вітри та атмосферні вихори. В атмосфері відбуваються хвилювання, схожі на вихори і вири швидкої річки. Виникають зливи і грози, пилові і снігові бурі, град, маси повітря набувають певних властивостей.
Повітряні маси — великі об’єми повітря з певними властивостями: температурою, вологістю, запиленістю. За розмірами вони величезні — завбільшки, як частина океану або материка. Вони набувають різних властивостей залежно від того, над якою поверхнею формуються. Наприклад, над екватором повітря жарке й вологе, над снігами і льодами Арктики — холодне, сухе і прозоре, а над розпеченими пустелями влітку — сухе, гаряче, запилене. У приекваторіальній смузі формуються теплі й вологі екваторіальні повітряні маси. У тропічних поясах утворюються теплі й сухі тропічні повітряні маси. А далі — на північ і південь від тропіків — менш теплі й більш вологі помірні повітряні маси. Навколо полюсів формуються холодні й сухі повітряні маси — арктичні та антарктичні.
РЕКОРДИ СВІТУ ЛЮДЕЙ І ПРИРОДИ
Навітряні схили високих вулканів на Гавайських островах — одне з найвологіших місць на Землі: там випадає 12 500 мм опадів на рік.
Якщо повітряна маса сформувалася над океаном, вона буде відрізнятися від тієї, що утворилася над континентом. Повітряні маси, крім екваторіальних, можуть бути і вологими (морськими), і сухими (континентальними). Вони визначають клімат тієї місцевості, куди надходять.
Повітряні маси переміщуються в різних напрямках, стикаються, витісняють одна одну. Свої властивості вони зберігають тривалий час. Проте, просуваючись далі й далі над земною поверхнею, маси змінюються: втрачають або поповнюють вологу чи тепло. Так, помірні морські вологі повітряні маси, рухаючись над суходолом, поступово нагріваються і висушуються, перетворюючись на континентальні.
BІТРИ. Своєрідними повітряними течіями в атмосфері є вітри, у яких є свої закони, що визначають їх швидкість, напрямок і силу. Розрізняють змінні та постійні вітри.
Змінні вітри
Бризи
Мусони
Постійні вітри
Пасати
Західні
Східні полярні (північно-східні та південно-східні)
Змінні вітри змінюють свій напрямок. Такими є вже відомі вам бризи, які змінюють свій напрямок двічі на добу (вдень і вночі). Бризи виникають не тільки на узбережжях морів, а й на берегах великих озер і річок. Проте вони охоплюють лише вузьку смугу узбережжя, проникаючи вглиб суходолу або моря на кілька кілометрів. Мусони утворюються так само, як і бризи. Але вони змінюють свій напрямок двічі на рік за сезонами (влітку і взимку). Влітку, коли повітря над океаном нагрівається повільно і тиск над ним більший, вологе морське повітря проникає на суходіл (мал. 21). Це — літній мусон, який несе щоденні грозові зливи. А взимку, коли високий тиск повітря встановлюється над суходолом, починає діяти зимовий мусон. Він дме із суходолу в бік океану і приносить суху погоду (мал. 22). Отже, причиною утворення мусонів є не добові, а сезонні коливання температури повітря й атмосферного тиску над материком і океаном. Мусони проникають на суходіл і океан на сотні й тисячі кілометрів. Вони особливо поширені на південному і східному узбережжях Євразії.
Мал. 20. Розподіл постійних вітрів на Землі: а — без впливу відхиляючої сили обертання Землі навколо осі; б — з урахуванням впливу обертання
Мал. 21. Літній мусон
На відміну від змінних, постійні вітри дмуть в одному напрямку протягом року. Їх утворення пов’язане з поясами високого і низького тиску на Землі. Пасати — вітри, що протягом усього року дмуть від поясів високого тиску поблизу 30-х тропічних широт кожної півкулі до поясу низького тиску на екваторі. Під впливом обертання Землі навколо осі вони спрямовані не прямо до екватора, а відхиляються і дмуть з північного сходу в Північній півкулі і з південного сходу — в Південній (мал. 22). Пасати, що відрізняються рівномірною швидкістю й дивовижною постійністю, були улюбленими вітрами мореплавців. Від тропічних поясів високого тиску вітри дмуть не тільки до екватора, а й у протилежний бік — до 60-х широт з низьким тиском. Під впливом відхиляючої сили обертання Землі з віддаленням від тропічних широт вони поступово відхиляються на схід. Так виникає переміщення повітря із заходу на схід, і ці вітри в помірних широтах стають західними. Від полюсів, де панує високий тиск, вітри дмуть до 60-х широт обох півкуль. Ці вітри називаються східними полярними.
Мал. 22. Зимовий мусон
Вітри переносять тепло й вологу з одних широт в інші, з океанів углиб материків. Завдяки загальному руху повітря тепло й волога на Землі перерозподіляються. Якби не було переміщення повітря, то на екваторі було б спекотніше (приблизно на 13 °С), а біля полюсів значно холодніше.
ВПЛИВ ПІДСТИЛЬНОЇ ПОВЕРХНІ. Формування клімату залежить від підстильної поверхні, зокрема рельєфу. Він сприяє або перешкоджає просуванню повітря. Над рівнинами просуванню повітряних мас ніщо не заважає і вони вільно поширюються на тисячі кілометрів. Тоді як гори стають бар’єром на їх шляху. Наприклад, високі Гімалаї затримують вологі повітряні маси, що надходять з Індійського океану, і не дають їм просуватися далі на північ. Піднімаючись схилами гір, тепле й вологе повітря охолоджується, і з нього випадає велика кількість опадів.
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ
• Клімат — багаторічний режим погоди, типовий для даної місцевості. Кліматотвірними чинниками є кількість сонячної енергії, циркуляція атмосфери (повітряних мас) і характер підстильної поверхні.
• Повітряна маса — це велика маса повітря тропосфери з однаковими властивостями.
• Вітри бувають змінні (бризи, мусони) та постійні (пасати, західні, східні полярні).
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
- 1. Які основні чинники формують клімат?
- 2. Яка існує закономірність у розподілі сонячної енергії на поверхні Землі?
- 3. Чому над земною поверхнею формуються повітряні маси з різними властивостями?
- 4. Розкажіть про мусони: що це за вітри, внаслідок чого виникають, як впливають на формування клімату.
- 5. Як утворюються пасати?
Коментарі (0)