§ 14. Води суходолу

• Пригадайте, що належить до вод суходолу.
• Яка існує залежність між річками і рельєфом?

РІЧКИ. В Африці багато річок. Їх розподіл по материку, живлення та режим залежать від клімату. В областях з екваторіальним кліматом за рахунок дощів річки повноводні цілорічно, а в субекваторіальних поясах — тільки влітку. У сухих районах з тропічним кліматом річок майже немає. Там утворилася область внутрішнього стоку — територія, яка не має через річки зв’язку зі Світовим океаном. Річки цієї області впадають у безстічні озера або губляться в пісках: пересихають від великого випаровування води і просочування її в осадові породи. Від них лишаються тільки сухі русла — ваді (мал. 55). Вони наповнюються водою раз на кілька років під час рідкісних дощів. Більшість річок Африки належить до басейнів Атлантичного та Індійського океанів.

Ніл — це найдовша річка Африки й одна з найдовших річок світу (6671 км) (мал. 56). Колись він був загадкою для стародавніх єгиптян. Вони не могли збагнути, як із безводної пустелі, де не буває дощів, може витікати повноводна річка. Ніл, на подив африканців, розливався посеред літа, коли стояла найбільша спека. Вони пояснювали це втручанням надприродних сил і обожнювали річку. Загадку вдалося розгадати, як ви знаєте, в XIX ст. З’ясувалося, що витоком Нілу є річка Кагера, яка починається в екваторіальному поясі на Східноафриканському плоскогір’ї і поповнюється щоденними дощами. Вона несе свої води в озеро Вікторія, а витікаючи з нього, отримує назву Білий Ніл. У верхній течії річка має пороги і спадає водоспадами з крутих уступів. Здолавши плоскогір’я, вона широко розливається плоскою рівниною й утворює величезні болота, що тягнуться на сотні кілометрів. Наповнена літніми дощами субекваторіального поясу, річка несе свої води далі на північ. На межі тропічного поясу в Білий Ніл впадає головна притока — Голубий Ніл, який майже подвоює кількість води. Після їх злиття річка отримує назву Ніл. Далі на північ, вступаючи у володіння Сахари, на проміжку 3000 км майже до самого гирла він не приймає жодної великої притоки. Впадає Ніл у Середземне море, утворюючи величезну дельту завбільшки з Кримський півострів. Ніл — єдина річка Африки, яка перетинає Сахару і є джерелом життя у безводній пустелі. Його долина — найбільший оазис, що тягнеться смугою уздовж берегів. З давніх-давен води Нілу використовували для зрошення полів. Для цього на окремих ділянках будували греблі та канали, що існували тисячоліттями. Створення Асуанської греблі дало змогу збільшити площі зрошуваних земель, поліпшити умови судноплавства, а збудована на греблі електростанція постачає електроенергію.

Мал. 55. Ваді — сухе русло річки

Мал. 56. Ніл

Подорож у слово

Назви великих африканських річок у перекладі з мов місцевих племен мають такі значення: Ніл — вода, Заїр — річка (європейці йменували її Конго за назвою народу, який жив поблизу її берегів), Замбезі — велика ріка. Назва річки Оранжевої жодним чином не пов’язана з її кольором. У ній голландці, які відкрили цю річку, увіковічили династію герцогів Оранських, які правили в той час у Нідерландах. Тож правильніше було б називати її Оранська.

Конго (або Заїр) — найповноводніша і друга за довжиною річка Африки (мал. 57). Її русло вигинається гігантською дугою і двічі перетинає екватор, де випадає велика кількість опадів. Тому річка повноводна протягом усього року. Численні притоки, що збирають воду з величезної території, роблять Конго могутньою. На своєму довгому шляху до Атлантики річка набирає таку силу, що кожної секунди виливає в океан близько 42 000 тонн води. Морська вода стає прісною на десятки кілометрів від гирла, а потужна течія помітна і в океані. За водністю ця річка поступається тільки Амазонці. Конго тече по уступах плоскогір’їв, де виступи твердих кристалічних порід утворюють численні пороги та водоспади.

Мал. 57. Конго у нижній течії

Нігер дугою вигинається на північ, підступаючи до Сахари. У верхній і нижній течії річка порожиста, у гирлі утворює з наносів велику дельту. Протікаючи по посушливих територіях, річка має велике значення для зрошення.

Світ у просторі й часі

Дим, що гримить

У 1855 р. Д. Лівінгстон «відкрив» найбільший в Африці водоспад і дав йому ім’я Вікторія. А між тим, африканці здавна називали його: Мосі-оа-Тунья — Дим, що гримить. Наближаючись до уступу, велична Замбезі видається спокійною. Та ось її потік завширшки 1600 м раптово падає з гуркотом униз із висоти 120 м. Хмари дрібних бризок, що здіймаються на 500 м угору, позначають місце падіння необережної річки. Вода реве у гніві і прямує до вузької ущелини.

Мал. 58. Водоспад Вікторія

Річка Оранжева бере початок у Драконових горах і впадає в Атлантичний океан. У верхній і середній течії вона утворює водоспади і має бурхливий гірський характер, а в нижній — спокійний рівнинний. Перетинаючи область тропічного пустельного клімату, річка часто міліє або майже пересихає.

Замбезі — найбільша з річок Африки, що впадають в Індійський океан. Влітку, у сезон дощів, річка губиться у великих болотах широкої долини. У верхній течії вона долає численні пороги. На Замбезі розташований один з найбільших у світі водоспадів — Вікторія (мал. 58).

ОЗЕРА. Більшість озер, особливо великих, зосереджена на сході Африки. Їх улоговини розташовані у вузьких видовжених западинах у зоні Східноафриканських розломів земної кори. Ці озера мають круті береги і значні глибини. Найглибшим в Африці і другим за глибиною у світі після Байкалу є озеро Танганьїка (1435 м). За ширини 60 км воно тягнеться на 650 км! Озеро стічне, тому вода в ньому прісна. Воно має унікальний органічний світ і багате на рибу: там налічують близько 250 її видів. Озеро Ньяса так само має видовжену форму і тектонічне походження. Проте поступається Танганьїці за площею і глибиною. Озеро прісне й багате на рибу.

Озеро Вікторія схоже на море. Воно є найбільшим озером Африки й одним з найбільших за площею у світі. Озеро утворилося не в розломі, а в прогині платформи. Тому воно порівняно неглибоке (до 80 м) і має низовинні береги, сильно розчленовані затоками і півостровами. Водойма всіяна численними островами. Ураганні вітри, якими часто супроводжуються грози, спричиняють на озері сильні шторми. Найдавніше озеро Африки — Чад, що лежить на півдні від Сахари у величезній плоскій западині. Воно є залишком прадавнього озера, що існувало в минулі геологічні епохи. Озеро Чад — мілководне (7 м). У сухий сезон його площа скорочується вдвічі, а в дощовий — знову збільшується. Береги низовинні, у багатьох місцях заболочені, вкриті заростями очерету й папірусу.

Для Африки дуже важливою є транспортна роль озер, оскільки річки «заблоковані» численними порогами. Велике значення має і рибальство.

Подорож у слово

Назви озер у перекладі з мов місцевих племен означають: Танганьїка — Об’єднання вод, Ньяса — Велика вода, Чад — Великий простір води. Озеро Вікторія, як і водоспад, назване на честь англійської королеви Вікторії.

Світ у просторі й часі

Блакитне серце Африки

Озеро Чад нагадує блакитне серце Африки. На різних картах його зображено по-різному: то круглим, то кривим, ніби риболовний гачок, то порізаним, немов дубовий листок. Картографи позначають його пунктиром, адже ніхто не знає точних обрисів цього мінливого внутрішнього моря. Тисячі плавучих островів безладно дрейфують його поверхнею, зіштовхуються, зростаються, причалюють до берега, утворюють півострови, знову розпадаються і пливуть у різні боки...

Тур Геєрдал, норвезький мандрівник

ПІДЗЕМНІ ВОДИ. Великі запаси підземних вод зосереджені, як це не дивно, під Сахарою і рівнинами Судану. Водоносні пласти залягають на глибинах від 20 до 2000 м. Їх значення для забезпечення населення прісною водою у цих посушливих районах, де майже немає річок і озер, дуже велике. Для видобування води з-під землі бурять артезіанські свердловини. У місцях, де підземні води розташовані близько до поверхні або де у вигляді джерела виходять на поверхню, виникають оазиси — ділянки пустель з природною та культурною рослинністю (мал. 59).

Мал. 59. Оазис у пустелі

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ

• Найбільші річки Африки — Ніл, Конго (Заїр), Нігер, Замбезі — широкі й повноводні, з порогами і водоспадами.
• Ваді — сухе русло річки, яка пересихає й губиться в пісках.
• Найбільше за площею озеро Африки — Вікторія, найглибші — Танганьїка і Ньяса, що лежать у зоні Східноафриканських розломів.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

• 1. Які природні чинники впливають на розташування і режим річок Африки?
• 2. Опишіть географічне положення річки Конго. Покажіть на карті, де вона утворює водоспади. На честь кого їх названо?
• 3. Які озера Африки утворилися в зоні Східноафриканських розломів? Які особливості їх улоговин?
• 4. Чому змінюються площа та обриси озера Чад?
• 5*. Зіставте рельєф західної і південно-східної частини Африки. Поміркуйте, чому річки, що впадають в Атлантичний океан, — довгі, а в Індійський — короткі.

ПРАКТИЧНА РОБОТА 3

(Продовження. Початок див. на с. 52)

Тема: Зазначення на контурній карті назв географічних об’єктів Африки

• 3. На контурній карті підпишіть назви вод суходолу Африки: річок — Ніл, Конго, Нігер, Замбезі, Оранжева; озер — Вікторія, Танганьїка, Ньяса, Чад.

ПРИРОДНІ ЗОНИ

Географічне положення Африки, переважання рівнинного рельєфу і нерівномірний розподіл опадів зумовлюють широтну зональність. Подібно до кліматичних поясів, природні зони (мал. 60) розташовуються майже симетрично відносно екватора і чітко повторюються в північній і південній частинах материка.

На екваторі сформувалася зона постійно вологих екваторіальних лісів, яка змінюється зоною субекваторіальних перемінно вологих лісів, що поступово переходять у савани, а ті — у тропічні напівпустелі і пустелі. На крайніх півночі і півдні материка поширені субтропічні твердолисті ліси і чагарники.

Мал. 60. Природні зони Африки

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Географія 7 клас Бойко, Міхелі 2020", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)