• Як тектонічна будова вплинула на рельєф Північної Америки. Переважно рівнинні простори центральної частини Північної Америки на сході й заході оточені гірськими хребтами, що, як і в Південній Америці, простягаються здебільшого з півночі на південь і тяжіють до узбережжя (мал. 112). Такі особливості рельєфу материка зумовлені передусім будовою земної кори його території. В основі континенту лежить давня Північноамериканська платформа. Хвиляста поверхня її фундаменту сприяла формуванню різних за висотою рівнин. Так, на півночі, в області щита, утворилася Лаврентійська височина, а південніше, де фундамент давньої платформи поховано під потужною товщею осадових відкладів, - Центральні та Великі рівнини. Одна з м’яких гірських порід, що перекривають давній фундамент, - лесові породи. Вони легко розмиваються, і тому територія Центральних і Великих рівнин подекуди сильно почленована річковими долинами та ярами. Навколо Мексиканської затоки в межах молодої платформи палеозойського віку утворилася Примексиканська низовина. В області складчастості, що на сході Північної Америки, розташовані дуже згладжені й невисокі гори Аппалачі, які нагадують наші Карпати. Найбільша область складчастості виникла на заході материка. Саме тут підносяться Кордильєри - одна з найвеличніших гірських систем земної кулі. Найвища її вершина - гора Мак-Кінлі сягає висоти 6194 м. Кордильєри побудовані досить складно. Це два величезні ланцюги високих хребтів, як-от Скелясті гори (мал. 113), між якими простягається третій ланцюг, утворений плоскогір’ями та нагір’ями. Між окремими хребтами Кордильєр розташовані численні улоговини, які через панівну рослинність називають парками. Широковідомий Єллоустон - перший у світі національний природний парк, який було створено ще 1872 року. Тут, зокрема, охороняють численні гейзери й гарячі мінеральні джерела (мал. 114)....
|