Географічне положення і дослідження Антарктиди
- 25-01-2022, 17:34
- 515
7 Клас , Географія 7 клас Пестушко, Уварова
§ 32. Географічне положення і дослідження Антарктиди
ПРОЧИТАЙТЕ І ДІЗНАЄТЕСЯ
- Про унікальність географічного положення Антарктиди та Антарктику.
- Як відкривали і досліджували материк.
• Про своєрідність географічного положення Антарктиди та Антарктику. Найпівденніший материк Землі порівняно невеликий за площею, яка становить близько 14,1 млн км2 і перевершує тільки Австралію. Географічне положення Антарктиди дуже відрізняється від положення інших континентів (мал. 97). Вона майже цілком розташована за Південним полярним колом у полярних широтах. Виняток становить Антарктичний півострів, який сягає 63° пд. ш.
Майже в центрі материка розміщений Південний полюс, тому всі береги Антарктиди «дивляться» на північ. Вони омиваються водами Тихого, Атлантичного та Індійського океанів, з’єднаних між собою потужною холодною Течією Західних Вітрів. Водні маси південних окраїн трьох океанів дуже відрізняються від інших водних мас Світового океану. Саме тому останніми роками вчені називають їх Південним океаном. У материк вдаються великі моря Ведделла і Росса, Беллінсгаузена та Амундсена.
Мал. 97. Географічне положення і дослідження материка
Прибережні океанічні води та прилеглі острови разом з Антарктидою називають Антарктикою. Характерною особливістю льодових умов цих океанічних вод є значне поширення айсбергів (мал. 98). Відомі айсберги завдовжки 170 км і об’ємом 5 тис. км3. Вони надзвичайно небезпечні для плавання, особливо під час снігових бур і туманів. За оцінками вчених, в антарктичних водах у середньому за рік дрейфує 200 тисяч айсбергів.
Мал. 98. Айсберги
НОТАТКИ ДО ТЕМИ
Столоподібні льодовикові велетні. Айсберги зі значними вертикальними стінками народжені антарктичними материковими льодовиками. Відколовшись від них, айсберг може плавати в Південному океані 6-12 років, поступово зменшуючись у розмірах унаслідок подрібнення і танення. За оцінками вчених, в антарктичних водах у середньому за рік дрейфує 200 тисяч айсбергів. Середня їхня довжина становить близько 500 м, а висота - майже 50 м! Швидкість руху цих льодових мандрівників сягає від 5 до 30 км за добу.
• Як відкривали і досліджували материк. Регулярні плавання в південні полярні широти почалися тільки наприкінці XVIII - на початку XIX ст. Відомий англійський мореплавець Джеймс Кук під час навколосвітньої подорожі в 1772-1775 роках тричі перетнув Південне полярне коло. У 1774 році він досяг 71°10’ пн. ш., але, натрапивши на нездоланну кригу, повернув назад. На початку XIX ст. англійський капітан Уільям Сміт, судно якого під час шторму було закинуте далеко на південь від мису Горн, двічі бачив невідому землю. У жовтні 1819 року він висадився на її берег.
Як ви вже знаєте, датою відкриття Антарктиди вважають 28 січня 1820 року, а першовідкривачами - російську експедицію на суднах «Восток» і «Мирний», яку очолювали Фадей Беллінсгаузен і Михайло Лазарев. Експедиція довела існування Південного полярного материка, визначила його межі, описала береги, особливості антарктичного льоду та клімату Антарктиди.
Серед дослідників Антарктиди, які вперше проникли в глиб континенту, були норвежець Руаль Амундсен та англієць Роберт Скотт. 14 грудня 1911 року Р. Амундсен, а 18 січня 1912 року Р. Скотт підкорили Південний полюс (мал. 99).
Всебічно вивчати континент почали з другої половини XX ст. Для дослідження використовували спеціально обладнані судна, авіацію, санно-тракторні поїзди, метеорологічні супутники. Нині шостий материк - це материк науки, миру та міжнародного співробітництва. Тут вільно обмінюються науковою інформацією, немає кордонів, а вчені різних країн спілкуються без віз і митниць. Тут відсутнє постійне населення, але діє постійно чи сезонно 90 наукових станцій і баз, що належать майже трьом десяткам держав, які ведуть дослідження в Антарктиді. З 1996 року почала діяти українська наукова станція «Академік Вернадський» (мал. 100).
Дослідження в Антарктиді ведуть за національними й міжнародними програмами. Згідно з урядовими угодами на континенті заборонено будь-яку господарську та військову діяльність, а роботу вчених узгоджує міжнародна Наукова рада з дослідження Антарктиди.
Мал. 99. Руаль Амундсен (1). Підкорення Південного полюса (2)
Мал. 100. Українська наукова станція в Антарктиді
МОЇ ДОСЛІДЖЕННЯ
За малюнком 97 визначте країни, які найбільш активно досліджують Антарктиду. Зберіть інформацію про ці дослідження.
ПРАКТИЧНА РОБОТА № 8 (початок)
Позначення на контурній карті географічних об’єктів материка
Позначте на контурній карті моря: Ведделла, Росса; Антарктичний півострів.
ПРОЧИТАЛИ - ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ!
ЧИ ЗНАЮ
- 1. Яку область земної кулі називають Антарктикою?
- 2. Коли була відкрита Антарктида?
ЧИ РОЗУМІЮ
- 3. Чим відрізняються експедиція Р Амундсена і Р. Скотта?
- 4. Які причини активного дослідження материка у XX ст.?
ЧИ ПОЯСНЮЮ
- 5. Чому всі береги материка «дивляться» на північ?
- 6. Чому Антарктида має статус міжнародного материка?
ЧИ ВМІЮ
- 7. Позначте на контурній карті антарктичні наукові станції, що розміщені на Антарктичному півострові. Яким країнам вони належать?
- 8. Зберіть інформацію про роботу української антарктичної станції «Академік Вернадський».
Коментарі (0)