§ 28. Географічне положення. Дослідження та освоєння материка. Рельєф і корисні копалини

ПРОЧИТАЙТЕ І ДІЗНАЄТЕСЯ

• Які особливості географічного положення Австралії.
• Як досліджували та освоювали материк.
• Про особливості тектонічної будови, рельєфу, корисних копалин материка.

• Які особливості географічного положення Австралії. Материк розташований у тих самих широтах, що й Південна Африка (мал. 79). Південний тропік перетинає Австралію майже посередині. Крайньою північною її точкою є мис Йорк, південною - мис Південно-Східний. Крайня західна точка материка - мис Стіп-Пойнт, крайня східна - мис Байрон.

На відміну від Африки, Австралія - компактний материк: його центральні області майже однаково віддалені від океанів. Берегова лінія материка слабо порізана. Лише на півночі є кілька півостровів, один з яких Кейп-Йорк. Материк омивається морями Тихого та Індійського океанів - Кораловим, Тасмановим, Арафурським, має всього дві великі затоки: Карпентарія на півночі й Велика Австралійська на півдні. Біля південно-східних берегів Австралії є острови Тасманія та Нова Зеландія, а на півночі - острів Нова Гвінея.

Береги Австралії, як і Південної Африки, омиваються на заході холодною, а на сході - теплою течіями. Теплі води Південної Пасатної течії проходять уздовж північного узбережжя континенту. Холодна Течія Західних Вітрів омиває його південні береги.

Величезні океанічні простори відокремлюють Австралію від інших материків. Лише на півночі завдяки численним островам вона зв’язана з Азією. Віддаленість та ізольованість зумовили незвичайність природи материка, що вразила перших європейських дослідників.

• Як досліджували та освоювали материк. Австралія через її віддалене розташування була відкрита для світу пізніше, ніж інші материки. Велику роль у дослідженні континенту відіграли європейці.

Мал. 79. Географічне положення та дослідження материка

Про існування великого невідомого Південного материка тривалий час лише здогадувалися. Ним спершу вважали Нову Гвінею. Але на початку XVII ст. іспанський мореплавець Луїс Торрес довів, що це острів. Він першим побачив північні береги нового материка. У середині XVII ст. експедиція голландця Абеля Тасмана вперше обійшла цей материк з півдня. У другій половині XVIII ст. східне узбережжя незвіданого континенту досліджував англійський мореплавець Джеймс Кук. Тільки на початку XIX ст. англієць Метью Фліндерс уперше проплив навколо материка й запропонував назвати його Австралією (з латинської мови «південний»).

Європейські переселенці почали заселяти материк з південного сходу. Тут було засновано найбільше в Австралії місто Сідней. Звідси почали освоювати землі для землеробства і під пасовища, шукати джерела питної води, розробляти родовища корисних копалин.

Мал. 80. Профіль рельефу материка по 30° пд. ш.

• Про особливості тектонічної будови, рельєфу, корисних копалин материка. Поверхня Австралії переважно рівнинна і є найнижчою з-поміж інших материків (мал. 80). Її середня абсолютна висота становить лише 215 м.

Рельєф Австралії схожий на рельєф Південної Африки. Адже в основі материка залягає також давня платформа. Це Австралійська платформа, міцний фундамент якої у західній частині піднятий. У рельєфі їй відповідає Західноавстралійське плоскогір’я із середніми висотами 300-400 м. Тут на багато сотень кілометрів тягнуться майже плоскі території, одноманітність яких порушується масивами-останцями (мал. 81).

Заокруглені скелясті схили під назвою Ольгас розташовані в центральній частині материка. Вони утворюють групу приблизно з 30 валунів, що лежать західніше від інших останців, — Айєрс-Рок (Улуру). Ці оголені скелі піднімаються над піщаною рівниною подекуди на 540 метрів.

Центральна частина платформи за геологічною будовою є величезним прогином, укритим чохлом осадових відкладів потужністю у кілька кілометрів. Тут утворилася Центральна низовина.

На крайньому сході материка розташована область складчастості. Тут у герцинський період горотворення сформувався Великий Вододільний хребет (мал. 82). Північні й південні частини хребта істотно відрізняються між собою. На півночі гори низькі та середньовисотні, з плоскими вершинами. Південна частина хребта значно вища. Тут розташовані Австралійські Альпи з найвищою вершиною материка - горою Косцюшко (2230 м).

Мал. 81. Масиви-останці Айєрс-Рок (1) і Ольгас (2)

Мал. 82. Великий Вододільний хребет

Мал. 83. Великий Бар’єрний риф

На відміну від Африки та Південної Америки, в Австралії немає високих молодих гір, а тихоокеанська зона землетрусів і сучасного гороутворення розташована набагато східніше від материка, тому тут немає діючих вулканів і зледеніння. Проте тут, як і в Африці, поширені еолові форми рельєфу. На півдні Західноавстралійського плоскогір’я трапляється чимало карстових форм рельєфу: лійки, борозни, печери, що утворилися в розчинених водою вапняках. На узбережжі помітна діяльність моря.

НОТАТКИ ДО ТЕМИ

Унікальний природний комплекс. Це - Великий Бар’єрний риф, що тягнеться на понад 2000 км уздовж східного узбережжя материка і є найбільшим кораловим рифом у світі (мал. 83). Сучасна історія рифу налічує понад 8 тис. років, загальний вік - близько 18 млн років. Тобто нинішній Великий риф розпочав свою історію в кайнозойську еру з невеликого за розмірами шару коралів завдяки формуванню басейну Коралового моря і сприятливим для зростання рифів тогочасним кліматичним умовам. Нині Великий Бар’єрний риф вважають своєрідною формою рельєфу органічного походження на материковому шельфі. На старому фундаменті органічних решток з’являються нові пласти коралів. Рифи можуть збільшуватися в діаметрі від 1 до 3 см на рік, і ростуть вертикально від 1 до 25 см на рік. Крім того, вони ростуть лише на незначних глибинах, що зумовлено потребою в сонячному світлі.

В Австралії є значні й різноманітні поклади корисних копалин. Найбільші родовища зосереджені на Австралійській платформі. З магматичними породами фундаменту пов’язані рудні корисні копалини: залізні, алюмінієві, мідні, уранові руди. Руди металів залягають також на сході материка, у горах.

В осадовому чохлі Австралійської платформи зосереджені нерудні корисні копалини, зокрема кам’яне й буре вугілля, нафта й газ. Вони залягають переважно в западинах і прогинах платформи на північному заході та південному сході материка. У центральних районах за умов посушливого клімату сформувалися значні поклади солі й гіпсу.

МОЇ ДОСЛІДЖЕННЯ

Користуючися картою «Будова земної кори» та профілем рельєфу материка (мал. 48), визначте зв’язок між тектонічною будовою, рельєфом і корисними копалинами. У зошиті підпишіть на профілі внизу елементи геологічної будови, а над ними - форми рельєфу. Позначте умовними значками відповідні корисні копалини. Чи відповідає рельєф тектонічній будові материка?

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 7 (початок)

Позначення на контурній карті назв основних географічних об’єктів Австралії

Позначте на контурній карті миси: Йорк, Південно-Східний, Стіп Пойнт, Байрон; моря: Коралове, Тасманове; затоки: Карпентарія, Велика Австралійська; острови: Тасманія, Великий Бар’єрний риф, Нова Гвінея, Нова Зеландія; півострів Кейп-Йорк; Західноавстралійське плоскогір’я; Центральна низовина; Великий Вододільний хребет (г. Косцюшко).

ПРОЧИТАЛИ - ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ!

ЧИ ЗНАЮ

• 1. Які особливості географічного положення Австралії?
• 2. Які держави брали участь у дослідженні та освоєнні материка?

ЧИ РОЗУМІЮ

• 3. Чим відрізняється рельєф західної, центральної і східної частин материка?
• 4. Чим зумовлена наявність значної кількості нерудних корисних копалин на материку?

ЧИ ПОЯСНЮЮ

• 5. Чому Австралія була відкрита пізніше за інші населені материки?
• 6. Чому гори сформувалися на сході материка?

ЧИ ВМІЮ

• 7. Визначте координати крайніх точок Австралії та відстань між ними, користуючись картосхемою (мал. 79).
• 8. Позначте на контурній карті межі географічних поясів, у яких розташований материк.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Географія 7 клас Пестушко, Уварова", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)