Войти
Закрыть

Води суходолу

7 Клас

Північна Америка багата на поверхневі та підземні води. Територією материка протікає безліч великих річок, тут багато озер різного походження, у тому числі всесвітньо відома система Великих озер, де зосереджені найбільші запаси прісної води на Землі. Північноамериканські льодовики поступаються площею лише антарктичним. Значні площі зайняті багаторічною мерзлотою. Проте розподілені гідрографічні об’єкти на материку нерівномірно, що пов’язано передусім із кліматичними умовами та розміщенням форм рельєфу. 1. Загальна характеристика внутрішніх вод материка. За загальним обсягом річкового стоку Північна Америка посідає третє місце. Із поверхні материка щорічно стікає 8200 км3 води, що становить 18 % світового стоку. Складні рельєф і тектонічна будова, різноманітний клімат створюють умови для формування розгалуженої річкової мережі та озерних систем. Більшість річок належить до басейнів Атлантичного та Північного Льодовитого океанів (рис. 1). Найбільш важливу роль у забезпеченні населення материка водними ресурсами відіграють річки басейну Атлантичного океану. Це досить розгалужені річкові системи із широкими долинами. Найбільша річкова система на материку — Міссісіпі з Міссурі, Огайо та іншими притоками. За своєю історичною роллю та господарським значенням Міссісіпі має для американців таке ж значення, як Дніпро для українського народу. Зі східних схилів Аппалачів течуть короткі порожисті річки, багаті на гідроенергію....

Загальна характеристика клімату. Кліматичні пояси та типи клімату

7 Клас

Північна частина Північної Америки вкрита вічними снігами Арктики, а південна — оточена теплими тропічними водами океанів. Берегова лінія та форми земної поверхні материка відрізняються складністю. Такі особливості географічного положення та рельєфу спричиняють формування в Північній Америці майже всіх відомих на Землі типів клімату. На континенті представлені всі кліматичні пояси Північної півкулі, крім екваторіального. 1. Загальні риси клімату. Надзвичайна різноманітність кліматичних умов Північної Америки зумовлюється насамперед значною протяжністю материка з півночі на південь. У південні райони протягом року надходить велика кількість сонячного тепла (близько 180 ккал на 1 см2), а в північні — значно менша (до 80 ккал на 1 см2). Це обумовлює нерівномірний розподіл температурних показників (рис. 1). Влітку майже на всьому материку (крім деяких островів Канадського Арктичного архіпелагу та Гренландії) встановлюються додатні температури повітря: від +1...+5 °С на півночі до +30 °С на півдні. Взимку ізотерма 0 °С на рівнинах проходить поблизу 40-ї паралелі, на західному узбережжі вона має майже меридіональне простягання далеко на північ до берегів Аляски. Найнижчі температури спостерігаються на північний захід від Гудзонової затоки (до 50 °С) та на льодовому щиті Гренландії (до -70 °С)....

Тектонічна будова, рельєф, корисні копалини

7 Клас

У будові земної кори та розміщенні форм рельєфу Північної та Південної Америки є багато схожих рис. На заході обох материків унаслідок взаємодії континентальних плит з океанічними сформувалися складчасті області. Подібно до Анд, у Південній Америці на 9000 км уздовж західного узбережжя тягнеться потужна гірська система Кордильер. Східні частини материків сформувалися на давніх платформах, яким у рельєфі відповідають Великі рівнини. Надра Північної Америки, як і її південного сусіда, містять багаті родовища цінних корисних копалин. Проте на тлі загальної подібності Північна Америка має більш складні тектонічну будову та рельєф. 1. Тектонічна будова. Північна Америка та Євразія колись були єдиним континентом — Лавразією. Близько 135 млн років тому Північноамериканська літосферна плита почала віддалятися від Євразійської. Унаслідок зіткнення з Тихоокеанською літосферною плитою в мезозої відбулося стискання західних окраїн материка, яке супроводжувалося активним вулканізмом і підняттям території, що привело до виникнення величної складчастої області. Найдавніші ділянки земної кори належать до Північноамериканської платформи, яка займає північну й центральну частини материка. А на крайній півночі ділянки платформи прогнулися під масою льодовика та були частково затоплені водою, що спричинило утворення Канадського Арктичного архіпелагу. На північному сході платформи давні кристалічні породи виходять на поверхню у вигляді Канадського щита, далі на південь фундамент платформи йде на значну глибину, і на ньому лежать різні за потужністю шари осадових порід континентального й морського походження....

Географічне положення. Історія відкриття й освоєння

7 Клас

Незважаючи на те що Північна та Південна Америка утворюють одну частину світу, природні умови цих материків різні, що обумовлено насамперед розбіжностями географічного положення. Більша частина Північної Америки розташована в холодному та помірному теплових поясах, тоді як Південна Америка лежить переважно в жаркому тепловому поясі. Назви географічних об’єктів материка містять прізвища представників різних держав. Після плавання Колумба, що дало початок завойовницьким походам, європейські країни прагнули відірвати собі щонайбільший шматок від Нового Світу: Іспанія — на півдні материка, Англія та Франція боролися за північ континенту, північно-західні береги освоювали росіяни. 1. Географічне положення. Північна Америка розташована в Західній та Північній півкулях. Вона заходить далеко за Північне полярне коло, на півдні її перетинає Північний тропік. Витягнутість її території від полярних широт майже до екватора визначає велике розмаїття природних умов. Як і Південна Америка, Північна Америка за формою нагадує трикутник, повернутий своєю основою на північ. Більш широка його частина лежить у північному помірному й холодному поясах, а південна звужена — у жаркому тепловому поясі....

Природа Антарктиди

7 Клас

Завдяки колосальному зледенінню й порівняно невеликій щільності льоду Антарктида є найвищим материком на Землі. Якщо розтопити льодовиковий покрив Антарктиди, перед нами з’явився б величезний масив суходолу зі складним рельєфом, гірськими системами, рівнинами й западинами. Жодний материк не може змагатися з Антарктидою за аномально низькими температурними показниками. Найбільш теплим місяцем в Антарктиді є грудень. Саме в цей час відбувається зміна вчених на дослідних станціях. Органічний світ Антарктиди дуже своєрідний, адже живим істотам потрібно пристосуватися до таких надзвичайних умов. Крижаний панцир материка називають Крижаною Антарктидою, а суходіл, який лежить під ним, — Кам’яною Антарктидою. Завдяки льодовій товщі середня висота материка становить 2330 м, що набагато вище за середні висоти всіх інших континентів. Поверхня льодовикового покриву неоднорідна. Окраїна крижаного щита в багатьох місцях виходить за межі материка на поверхню навколишніх морів, утворюючи шельфові льодовики. Найбільший шельфовий льодовик континенту — льодовик Росса. За площею його можна порівняти з територіями таких великих європейських держав, як Франція, Іспанія, Італія. Час від часу краї льодовиків обламуються, утворюючи айсберги (рис. 1)....

Географічне положення. Відкриття та дослідження Антарктиди

7 Клас

Антарктида — надзвичайний за своєю природою материк. Полярні дослідники називали його крижаним, пустельним, загадковим, підступним. Взимку Антарктида поринає в морок полярної ночі, а влітку Сонце тут не заходить за горизонт. Оскільки континент розташований на протилежному боці земної кулі щодо Арктики, йому дали назву Антарктида, що в перекладі з грецької мови буквально й означає «протилежний до Арктики». Своєрідність природних умов континенту вплинула на дослідження та характер діяльності там людини. Материк у наш час є ареною міжнародного співробітництва країн усіх інших п’яти континентів. 1. Географічне положення. Усі особливості природи Антарктиди обумовлені її географічним положенням (рис. 1). Майже весь континент, площа якого практично удвічі більша за Австралію, розташований у середині Південного полярного кола. Лише півострів Антарктичний видається за межі Полярного кола на кілька градусів на північ. Антарктиду омивають води трьох океанів: Індійського, Тихого й Атлантичного. Врізаючись у береги материка, вони утворюють моря. Більшість морів названі іменами мандрівників і дослідників Антарктики: море Уедделла, море Беллінсгаузена, море Амундсена, море Росса. Береги являють собою стрімкі крижані урвища заввишки в кілька десятків метрів. Майже в центрі материка розташований Південний полюс, тому всі береги Антарктиди — північні. Найпівнічнішою точкою є мис Сіфре (63°13' пд. ш.) на Антарктичному півострові....

Населення Австралії. Австралійський Союз

7 Клас

Австралія — найменш населений материк Землі (якщо не брати до уваги Антарктиду). Тут проживає близько 0,3 % усього населення Землі. Це єдиний материк, у межах якого розташована одна держава — Австралійський Союз. Сучасне населення країни складається з декількох етнічних груп, які істотно відрізняються одна від одної. Держава-материк має високий рівень життя населення та розвитку господарства. 1. Населення Австралії. Вважається, що корінні жителі Австралії — аборигени (рис. 1) — з’явилися на материку близько 40 тис. років тому. На думку вчених, вони потрапили сюди з Південно-Східної Азії. Їх зараховують до особливої австралоїдної раси. Австралоїди мають коричневий колір шкіри, темне, дещо кучеряве волосся, темні очі. До початку колонізації материка в Австралії проживало близько 500 тис. аборигенів. їхні численні племена були розкидані величезною територією, вони говорили різними мовами, вели кочовий спосіб життя, не мали постійних помешкань і свійських тварин, займалися полюванням і збиральництвом. Із приходом колоністів їх відтіснили на незручні землі півночі й заходу країни, примусили жити в спеціальних поселеннях — резерваціях. Лише в другій половині XX ст. корінні жителі були визнані громадянами країни й здобули право на вільне пересування. Однак їхня кількість істотно скоротилася та становить у наш час лише близько 50 тис. осіб....

Органічний світ. Природні зони. Зміни природи материка людиною

7 Клас

Австралія відрізняється від інших материків дуже своєрідним органічним світом. Континент можна порівняти з величезним природним заповідником, де збереглося багато рослин і тварин, близьких до тих, які населяли Землю за давніх часів і зникли на інших континентах. 1. Унікальність і своєрідність органічного світу. Неповторність і своєрідність австралійської природи пояснюється насамперед тим, що континент тривалий час був ізольований від інших частин земної кулі. Тому багато видів тварин і рослин Австралії є ендеміками та реліктами. Ендеміки — рослини і тварини, які живуть лише в певному, відносно обмеженому районі або групі районів. Ендеміки являють собою надзвичайно цінну частину біосфери та потребують особливої уваги й охорони. Релікти — види рослин і тварин, залишки давньої флори й фауни, що збереглися донині. В Австралії не дуже багатий рослинний світ: на материку ростуть 22 тис. видів рослин, із них 3/4 — ендемічні. Серед ендеміків є багато видів евкаліптів і акацій, найтиповіших для Австралії рослинних родин. Евкаліпти — вічнозелені дерева, вони не скидають щорічно листя, проте скидають кору. Без кори стовбури дерев набувають блакитного або яскраво-жовтого кольору. Поступово на них наростає нова кора. Евкаліпти швидко ростуть, мають тверду деревину, яка майже не псується, листя містить величезну кількість ефірних олій, які використовують для виготовлення ліків та косметичних засобів. У вологих східних районах Австралії поширений евкаліпт королівський (рис. 1). У віці 350—400 років він сягає висоти 100 м. Евкаліпти ростуть і високо в Австралійських Альпах, але там вони — невисокі деревця з покрученим стовбуром. У пустелях Центральної Австралії поширені понад 130 різновидів евкаліптів-карликів, висота яких лише 2—3 м. Евкаліпти-чагарники утворюють густі, колючі, майже непрохідні хащі, що простягаються на десятки кілометрів. Крім чагарникового евкаліпта, у таких заростях ростуть різні види акацій, пляшкові дерева....

Клімат. Води суходолу

7 Клас

Кліматичні умови Австралії визначаються розташуванням материка поблизу екватора, по обидва боки від тропіка. Кількість сонячної радіації, яку отримує континент, становить 140—180 ккал/ см2 на рік (для порівняння: на території України цей показник становить 95 125 ккал/см2 на рік). Окрім того, порівняно з Південною Америкою, Австралія більш витягнута із заходу на схід. За умови слабкої порізаності берегової лінії це сприяє сильному прогріванню внутрішніх районів. Аналіз температурних показників на кліматичній карті свідчить: навіть узимку середні температури там не опускаються нижче +10 °С, а влітку перевищують +30 °С (рис. 1). Австралія — материк не тільки жаркий, але й сухий. У цілому над континентом випадає в п’ять разів менше опадів, ніж в Африці. Над значними територіями переважають низхідні потоки повітря, що перешкоджає утворенню хмар. У тропічних широтах формуються сухі й жаркі повітряні маси, які головним чином і визначають кліматичні особливості більшої частини території материка. Близько 40 % площі Австралії отримує менше ніж 250 мм опадів на рік. Розташування Великого Вододільного хребта вздовж узбережжя у вигляді паралельних хребтів створює перешкоду для південно-східних пасатів із Тихого океану. На східних схилах Великого Вододільного хребта річна кількість атмосферних опадів становить понад 1500 мм, а на західних — лише 600—500 мм....

Географічне положення. Дослідження та освоєння материка. Тектонічна будова, рельєф, корисні копалини

7 Клас

Часто за невеликі розміри Австралію називають материком-островом. Через те що континент розташований на південь від екватора, частина з його просторових орієнтирів є незвичними для жителів Північної півкулі. Австралійці не бачать сузір’я Великого Возу, їхнім символом є полярне сузір’я Південний Хрест. Опівдні в Австралії Сонце розташоване на півночі, а не на півдні, як у Північній півкулі. Новий рік жителі материка зустрічають у розпал літа. Для характеристики географічного положення материка скористаємося типовим планом (с. 51) та фізичною картою Австралії (рис. 1). Австралія — найменший на земній кулі материк. Він займає близько 5 % усього суходолу, що в 4 рази менше за площу Африки. Континент розташований у центрі так званої океанічної півкулі Землі та повністю лежить у Південній і Східній півкулях. Південний тропік перетинає Австралію майже посередині, тому значна частина материка отримує велику кількість сонячного тепла. Крайньою північною точкою Австралії є мис Йорк, південною — мис Південно-Східний, західною — мис Стіп-Пойнт, східною — мис Байрон. Із півночі береги Австралії омивають води Тиморського та Арафурського морів, Торресовою протокою вона відокремлюється від Нової Гвінеї. На сході Австралію омивають Коралове й Тасманове моря, на заході та півдні — води Індійського океану. Від острова Тасманія Австралію відокремлює неглибока Бассова протока. Уздовж північно-східного узбережжя Австралії на понад 2000 км тягнеться найбільше у світі коралове утворення — Великий Бар’єрний риф (рис. 2)....

Навігація