Географічне положення. Відкриття та дослідження Антарктиди
- 21-01-2022, 12:22
- 1 181
7 Клас , Географія 7 клас Довгань, Стадник
7 Клас , Географія 7 клас Довгань, Стадник
Ви дізнаєтесь:
• про географічне положення Антарктиди та його вплив на природу материка
• про міжнародний статус та сучасні наукові дослідження в Антарктиді
Пригадайте:
• як відбувалося відкриття Антарктиди
Антарктида — надзвичайний за своєю природою материк. Полярні дослідники називали його крижаним, пустельним, загадковим, підступним. Взимку Антарктида поринає в морок полярної ночі, а влітку Сонце тут не заходить за горизонт. Оскільки континент розташований на протилежному боці земної кулі щодо Арктики, йому дали назву Антарктида, що в перекладі з грецької мови буквально й означає «протилежний до Арктики». Своєрідність природних умов континенту вплинула на дослідження та характер діяльності там людини. Материк у наш час є ареною міжнародного співробітництва країн усіх інших п’яти континентів.
1. Географічне положення.
Усі особливості природи Антарктиди обумовлені її географічним положенням (рис. 1). Майже весь континент, площа якого практично удвічі більша за Австралію, розташований у середині Південного полярного кола. Лише півострів Антарктичний видається за межі Полярного кола на кілька градусів на північ.
Антарктиду омивають води трьох океанів: Індійського, Тихого й Атлантичного. Врізаючись у береги материка, вони утворюють моря. Більшість морів названі іменами мандрівників і дослідників Антарктики: море Уедделла, море Беллінсгаузена, море Амундсена, море Росса. Береги являють собою стрімкі крижані урвища заввишки в кілька десятків метрів. Майже в центрі материка розташований Південний полюс, тому всі береги Антарктиди — північні. Найпівнічнішою точкою є мис Сіфре (63°13' пд. ш.) на Антарктичному півострові.
Антарктида значно віддалена від інших материків Південної півкулі. Найкоротша відстань до Південної Америки через протоку Дрейка становить 820 км, до Австралії — 3100 км, до Африки — 3980 км. Положення материка в полярних широтах спричинило утворення потужного льодовикового покриву. Завдяки крижаному куполу Антарктида є найвищим материком Землі.
Загальні відомості про Антарктиду
• Площа: 13,6 млн км2 (V місце)
• Населення: постійного немає, тимчасове (1000—4000 осіб залежно від пори року)
• Довжина берегової лінії: 30 тис. км
• Середня висота над рівнем моря: 2330 м (із льодовиковим покривом), близько 400 м (без льодовикового покриву)
• Найвища точка над рівнем моря: масив Вінсон, 5140 м
• Найбільша товщина льодовикового покриву: 4335 м
Рис. 1. Фізична карта Антарктиди.
Рис. 2. Ф. Беллінсгаузен.
Антарктида — дійсно надзвичайний материк. На його території розташовано п'ять полюсів: Південний географічний, Південний магнітний, Полюс холоду, Полюс недоступності та Полюс вітрів. Геометричний центр материка, що дістав назву Полюса недоступності, розташований на 77°15' пд. ш., 104°39' сх. д. поблизу станції «Восток» порівняно близько до Південного полюса. На Полюсі холоду неподалік від станції «Восток» постійно тримаються найнижчі показники температури повітря на Землі. Полюсом вітрів називають мис Денісон на Землі Аделі: там до 340 днів на рік дмуть сильні вітри зі швидкістю до 70—80 м/с.
Рис. 3. М. Лазарев.
2. Відкриття й дослідження Антарктиди.
Про існування материка, що урівноважує північну частину планети — Арктику, — висловлювали припущення ще античні вчені. Уперше на картах материк, схожий на Антарктиду, відобразив фламандський картограф Герард Меркатор у XVI ст.
Англійський мореплавець Джеймс Кук, який у 1772—1775 рр. здійснив навколосвітню подорож, перетнув Південне полярне коло, однак материка не побачив і заявив, що його взагалі неможливо знайти через льоди, які роблять цю землю недоступною.
Проте інтерес до невивченого району планети, звичайно, не згас. Відкриття Антарктиди відбулося 28 січня 1820 р. російською експедицією Фадея Беллінсгаузена (рис. 2) та Михайла Лазарева (рис. 3), яка на двох вітрильних суднах — «Восток» і «Мирний» — пройшла вздовж узбережжя материка, відкривши низку островів і довівши можливість плавання в антарктичних водах.
Тепер відважних мандрівників вабила нова мета — підкорення Південного полюса. До боротьби за її досягнення долучилися англійці Роберт Скотт та Ернест Шеклтон, а також норвежець Руал Амундсен (рис. 4).
Рис. 4. Р. Амундсен.
Рис. 5. Блакитний лід, що вкриває озеро Фріксел у Трансантарктичних горах.
Рис. 6. Українська полярна станція «Академік Вернадський».
Першим Південного полюса досяг норвезький полярний дослідник Р. Амундсен 14 грудня 1911 р. Через місяць після норвежців полюса дісталися й п’ятеро англійських дослідників на чолі з Р. Скоттом. Проте їхня доля склалася трагічно. На зворотному шляху на відстані 18 км від берегового табору всі члени команди, у тому числі Р. Скотт, загинули.
3. Сучасні дослідження Антарктиди.
Етап систематичного вивчення природи Антарктиди розпочався в другій половині XX ст. У 1957 р. у зв’язку з підготовкою та проведенням третього Міжнародного географічного року була розроблена єдина програма досліджень. Цього ж року був укладений договір, який проголошував свободу наукових досліджень у будь-яких районах Антарктиди й використання цього материка тільки в мирних цілях. У наші часи на його території протягом усього року працюють близько 40 наукових станцій, які належать понад трьом десяткам держав.
У 1994 р. Україна стала членом Міжнародного комітету антарктичних досліджень. 7 лютого 1996 р. у власність України була передана науково-дослідна станція «Фарадей», яка раніше належала Великій Британії. Перша українська станція дістала назву «Академік Вернадський» (рис. 6).
Вчені вивчають льодовиковий покрив, тектонічну будову материка, клімат, органічний світ, ведуть спостереження за змінами озонового шару планети тощо.
Головне
• Антарктида майже повністю розташована в межах Південного полярного кола.
• Материк був відкритий в 1820 р. російською експедицією під керівництвом Ф. Беллінсгаузена та М. Лазарєва.
• Південний полюс був підкорений 14 грудня 1911 р. норвежцем Р. Амундсеном.
• Антарктида — материк міжнародного співробітництва. Із 1996 р. в Антарктиді працює українська науково-дослідна станція «Академік Вернадський».
Запитання та завдання для самоперевірки
1. У чому полягає незвичайність географічного положення Антарктиди? Які моря й океани омивають береги Антарктиди? 2. Чому під час вивчення географічного положення Антарктиди не визначають, як в інших материків, координати крайніх точок? 3. Які причини перешкоджали відкриттю й дослідженню Антарктиди? 4. Які мандрівники прагнули підкорити Південний полюс? Хто з них досяг успіху? 5. Із якою метою проводяться сучасні дослідження Антарктиди? 6. Чому в Антарктиді не видобувають корисні копалини?
Практична робота 8
Позначення на контурній карті назв географічних об'єктів Антарктиди. Позначте на контурній карті географічні об'єкти Антарктиди: моря: Уедделла, Росса; півострів: Антарктичний.
Практичне завдання
Обчисліть протяжність Антарктиди за меридіанами 90° зх. д. — 90° сх. д. і 0° — 180°.
Порадник
1. Установіть географічні широти точок перетину берегової лінії Антарктиди із зазначеними меридіанами.
2. Обчисліть відстань у градусах до кожної з визначених точок від Південного полюса.
3. Складіть відстані та помножте на 111 км.
Працюємо самостійно
1. Опрацюйте додаткові джерела географічних знань і проведіть дослідження експедицій Р. Амундсена та Р. Скотта. Порівняйте оснащення й підготовленість експедицій, їх маршрути та погодні умови. Зробіть висновки щодо причин, які сприяли успіху однієї експедиції та спричинили трагічну загибель іншої.
2. Розробіть власний проект антарктичної наукової станції. Опишіть її будову, необхідну апаратуру. Складіть програму наукових спостережень, обґрунтуйте їхню важливість.
скачать dle 11.0фильмы бесплатно
Коментарі (0)