Закономірності поширення типів рослинності
- 16-01-2022, 22:38
- 486
8 Клас , Географія 8 клас Булава
§ 27. Закономірності поширення типів рослинності
• Чим відрізняється рослинність від чотирьох природних компонентів, вивчених раніше?
• Чому рослинність називають індикатором властивостей інших природних компонентів?
1. Типи рослинності
Рослини та тварини є «найслабшими» природними компонентами, оскільки при зміні властивостей хоч одного природного компонента змінюється і рослинність.
Певному типу рослинності, як правило, відповідає певний тип ґрунтів, тому за теперішнім поширенням ґрунтового покриву можна встановити колишні райони поширення природної рослинності.
У межах України виділяють такі головні типи рослинності: лісова, лучна, степова, болотна, прибережно-водна, водна.
Знайдіть поширення різних типів рослинності на карті атласу. Розгляньте характерні рослини кожного типу рослинності (із гербарію, за малюнками).
Ліси — це найскладніші природні рослинні угруповання з переважанням деревних рослин, що утворюють верхній ярус (один або кілька під’ярусів). Крім деревного, виділяють яруси: підліска, чагарниково-трав’яний і мохово-лишайниковий.
На території України зростають хвойні, широколистяні листопадні та мішані ліси.
За картою атласу визначте, у яких частинах України переважно поширені ліси. Чому саме там?
Хвойні ліси складаються зі світлохвойних дерев — сосни, де сонячне проміння вільно проникає до земної поверхні, і темнохвойних — ялини та ялиці. Темнохвойні ліси ростуть в умовах вологого та прохолодного середньогір’я Карпат (на висоті 1—1,5 км), світлохвойні ліси (бори), невибагливі до забезпечення мінеральними речовинами, — на бідних ґрунтах Поліської низовини, піщаних терасах річок, скелястих крутосхилах Кримських гір.
Широколистяні листопадні ліси представлені деревами із широким листям — дубом, буком, грабом, липою, кленом, а мішані — хвойними (сосна, ялина) та листяними деревами (дуб, береза тощо). Широколистяні ліси з переважанням дуба ростуть у лісостеповій зоні України, на передгір’ях та нижній частині схилів Карпат і північному схилі Кримських гір, мішані (дубово-соснові) ліси — на супісках Поліської низовини.
Мал. 27.1. Ліси — найскладніші рослинні угруповання: широколистяний буковий ліс (а), темнохвойний ліс (зі смереки) (б), мішаний (дубово-сосновий) ліс (в)
Мал. 27.2. Ковила — посухостійка рослина степів
Мал. 27.3. Орхідея на заболочених луках
Мал. 27.4. Латаття сніжно-біле — водна рослина
Степи — рослинні угруповання з переважанням посухостійкої трав’яної рослинності. Степи поділяють на лучні барвисті, поширені в межах лісостепу (із переважанням кореневищних злаків і барвистого різнотрав’я), і справжні, які зростають у степовій зоні (із переважанням злаків, що мають густу дернину, — ковили й типчака). Степи формувалися на відносно вирівняних ділянках в умовах недостатнього зволоження, лесоподібних суглинках. Більша частина степових рослин розташовувалася під землею, тому степ часто називають «лісом навпаки». Влітку степові трави часто засихали.
Луки складаються з рослин, що потребують достатнього ґрунтового зволоження (різнотрав’я, тонконога, осоки тощо). На відміну від степів, лучні рослини залишаються зеленими протягом усього вегетаційного періоду. Важлива властивість лучної рослинності — здатність відростати після скошування або поїдання тваринами. Тому луки використовують у сільському господарстві як сіножаті й пасовища. Луки формувалися на заплавах річок, у западинах вододілів, на балках, західних яйлах Кримських гір. На полонинах Карпат, вище за смерекові ліси, ростуть субальпійські високотравні луки в поєднанні з рідколіссями та чагарниками, а на висоті більше ніж 1800 м — альпійські низькотравні луки.
Болотний тип рослинності утворюють вологолюбні рослини. Він найбільш поширений у западинах заплав і поблизу низьких берегів річок. Переважають низинні трав’яні й трав’яно-мохові болота (із рогозу, очерету, лепехи, осоки) із домішкою низькорослих сосен, вільхи чорної, верб. Верхові болота з переважанням сфагнових мохів поширені менше (на западинах вододільних рівнин на Поліссі).
Прибережно-водна рослинність дещо схожа за складом на низинні трав’яні болота. Поблизу берегів водойм росте очерет, далі — осока, лепешняк, ще далі вони змінюються водною рослинністю (жовті глечики, біле латаття, ряска тощо).
2. Закономірності поширення типів рослинності
Поширення кожного типу рослинних угруповань залежить від таких самих фізико-географічних чинників, що й поширення ґрунтового покриву.
Пригадайте чинники, від яких залежить поширення кожного типу рослинних угруповань.
Зональний (широтний) розподіл рослинного покриву характерний для рівнин, де з півночі на південь вони поступово змінюються таким чином: мішані дубово-соснові ліси (субори) — дубові ліси (діброви) — лучні степи — різнотравно-типчаково-ковилові (північні) степи — типчаково-ковилові (середні) степи — полиново-злакові (південні, сухі) степи.
Мал. 27.5. Кедрова сосна європейська — релікт Карпат
Мал. 27.6. Рододендрон Кочі — ендемік Карпат
Мал. 27.7. Ліси за участю реліктової модрини польської в Карпатах занесені до Зеленої книги України. Це хвойне дерево на зиму скидає хвою
Висотна поясність рослинних угруповань проявляється в горах (як наслідок зниження температури повітря та збільшення кількості опадів із висотою).
У горах є чимало рослин ендеміків, які ростуть лише на певній невеликій території, і реліктів — рослин, що збереглися від давніх кліматичних епох (наприклад, у Карпатах росте кедрова сосна європейська — релікт льодовикового періоду).
Місцеві відмінності рельєфу та глибини залягання ґрунтових вод також зумовлюють відмінності в розподілі рослинних угруповань. Наприклад, на зниженнях заплав ростуть болотні рослини, на підвищеннях — лучні.
На рослинність впливає і склад гірських порід. На лесоподібних суглинках зростають діброви та степи, а на пісках і супісках Поліської низовини та складених пісками терасах річок — бори (соснові ліси).
3. Вплив господарської діяльності на рослинність. Червона книга України
Під впливом діяльності людини склад рослинності та її розподіл зазнали суттєвих змін. Більш-менш добре природні рослинні угруповання збереглися лише на 1/4 частині території України, а на решті вони штучно утворені (поля, парки, сади) або перетворені людиною. Так, природна лісистість України становила близько 44%, а сучасна — приблизно 15,6%. У наш час степи збереглися лише маленькими клаптиками в заповідниках, незручних для оранки місцях — на схилах балок і річкових долин.
Природні рослинні угруповання, що потребують охорони, занесені до Зеленої книги України (останнє видання — 2009 р.). Сюди належать угруповання, у яких зростають рідкісні, ендемічні або реліктові види (наприклад, грабово-дубові плющові ліси Подільської височини), типові, але зникаючі угруповання (наприклад дубові ліси ліщинові в лісостепу), унікальні угруповання, які більше ніде не зустрічаються (модриново-кедрово-ялинові чорницеві ліси Карпат), угруповання, що перебувають на межі зникнення (ліси із сосни кримської — на крайній північній межі зростання).
У 2002 р. було прийнято Закон «Про Червону книгу України», у якому зазначається: «Об’єктами Червоної книги України є рідкісні й такі, що перебувають під загрозою зникнення, види тваринного й рослинного світу, які постійно або тимчасово перебувають (зростають) у природних умовах у межах території України...»
До Червоної книги України занесені всі види родини орхідей, тюльпани, шафрани, тирличі, ковила, едельвейс тощо. Серед кожного типу рослинності є рослини, занесені до Червоної книги (найбільше їх серед степового типу).
Мал. 27.8. Степові рослини-першоцвіти, занесені до Червоної книги: брандушка різнокольорова (а), шафран сітчастий (б), півонія тонколиста (в)
Мал. 27.9. Релікти Карпат — тис ягідний (а), едельвейс (б)
Мал. 27.10. Тюльпан Шренка колись масово квітував у наших степах, занесений до Червоної книги України
На яких ґрунтах зростає ця рослина?
ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ
1. Назвіть головні типи рослинності в межах України. 2. Перелічіть фізико-географічні чинники, що впливають на поширення рослинних угруповань і різноманітність рослинного покриву. 3. Як людина змінила рослинний покрив України? Як використовуються рослинні ресурси?
4. Як рослинність впливає на інші природні компоненти (рельєф, ґрунти, клімат)? 5*. Які природні рослинні угруповання характерні для вашої місцевості? Поясніть відмінності в їх розташуванні.
6. Охарактеризуйте кожний тип рослинності за планом: 1) назва; 2) на які групи поділяється та за якими ознаками; 3) характерні рослини; 4) місце зростання. 7. Схематично відобразіть вплив на певне рослинне угруповання інших природних компонентів. 8. Певному рослинному угрупованню, як правило, відповідає певний тип ґрунтів. Доведіть це, порівнюючи відповідні карти атласу. Відповідь подайте у вигляді таблиці (за зразком).
9*. Користуючись додатковою літературою або ресурсами Інтернету, підготуйте повідомлення про рідкісні, ендемічні й реліктові рослини рідного краю.
Коментарі (0)