2. Причини безлісся степу

У науковій літературі довго тривала дискусія про причини безлісся степової зони. За сучасними уявленнями головною причиною цього є вплив кліматичних чинників (недостатнє атмосферне й ґрунтове зволоження, яке зумовлює накопичення у верхніх шарах ґрунтів легкорозчинних солей, що теж не сприяє розвитку деревної рослинності). Трав’яна ж рослинність (особливо злаки) більш пристосована до виживання в умовах спекотного літа й досить прохолодної малосніжної зими та засолених ґрунтів.

3. Зміни ландшафтів під впливом діяльності людини

Мал. 33.1. У наш час степова природна зона перетворена на польову. Агроландшафт із лісосмугою

Степові ландшафти в непорушному стані зникли ще задовго до початку їх наукового дослідження. Основні масиви степу були розорані ще наприкінці XVIII ст. Ландшафти жодної з природних зон не змінені так, як степові. Ось як описував видатний дослідник природи степів О. Ізмаїльський зміни, що наприкінці XIX ст. призвели до значних посух, неврожаїв та зубожіння населення: «...Степ був не менш пристосований до використання атмосферних опадів, ніж ліс. У незайманому степу всі умови сприяли затриманню вологи та її збереженню від випаровування... Людина, знищивши степову рослинність, зумовила висихання степу. Раніше з відмерлих рослинних решток утворювалася степова повстина, яка, мов губка, вбирала воду й чудово захищала ґрунт від посушливого впливу пекучих сонячних променів і сильних вітрів. Забравши в степу віками накопичену повстину, людина позбавила степову рослинність головної зброї в боротьбі з несприятливими умовами місцевого клімату. Літні зливи справляють на нього ще більш руйнівний вплив. Волога цих дощів майже не проникає в ґрунт, бурхливо стікаючи з її поверхні, лише збільшуючи розміри ярів і зумовлюючи утворення нових».

Мал. 33.2. Північностеповий ландшафт пізньої весни

Мал. 33.3. Ковиловий степ на схилі балки

Мал. 33.4. Типчаковий степ в Асканії-Нова. Типчак пристосований до посушливого клімату. Його густа коренева система миттєво поглинає воду після дощу, а листя при настанні посухи скручуються в щетинки для збереження вологи

Степова рослинність щорічно відмирала й тим збагачувала ґрунт гумусом і мінеральними солями. Зараз же, забираючи масу рослин з урожаєм, людина спричиняє зменшення вмісту гумусу й мінеральних солей у ґрунті, зниження його родючості.

4. Охорона природи

У степу вчені пропонують проводити контурно-меліоративне землевпорядкування, яке полягає в плануванні контурів (меж) полів за контурами природних ландшафтів, та впровадження в межах відповідного поля певних сівозмін і меліоративних заходів.

У межах степу розташований біосферний заповідник «Асканія-Нова». Він був заснований ще в 1898 р. землевласником Ф. Фальц - Фейном із метою охорони природних об’єктів в українських степах. Це еталон ландшафтів ковилово-типчакового степу.

Іншим біосферним заповідником, включеним до міжнародної мережі заповідних об’єктів, є Чорноморський. Тут охороняються не лише ландшафти степів, а й піщаних узбереж, приморських водно-болотних угідь, у яких під час сезонних міграцій збираються близько 250 видів птахів.

Для охорони ландшафтів плавнів річкових долин створені Дунайський біосферний і Дніпровсько-Орільський природний заповідники, Станично-Луганська філія Луганського заповідника.

Мал. 33.5. Степові чагарники: степова вишня (а), степовий мигдаль (б), карагана кущова (в)

5. Підзони степу

Степ — це єдина природна зона, яка за зміною забезпеченості теплом і коефіцієнтом зволоження чітко поділяється на підзони. Відмінності клімату зумовлюють і суттєві відмінності ґрунтово-рослинного покриву (див. таблицю).

ОСОБЛИВОСТІ ПРИРОДИ ПІДЗОН СТЕПУ

Мал. 33.6. Сухий злаково-полиновий степ південно-степової підзони

У межах північностепової підзони був найбільш густий трав’яний покрив. У балках зростали так звані байрачні ліси (татар, «байрак» — яр, що поріс лісом) із невисокого дуба, кленів, береста; колючих чагарників — терну, глоду.

У вузькій середньостеповій підзоні зростали нижчі й більш розріджені типчаково-ковилові степи з домішкою безбарвного посухостійкого різнотрав’я.

Південна (сухостепова) підзона розташовується в межах причорноморських низовин із численними западинами. Тут панували найнижчі розріджені степи з невисоких запашних видів полину — таврійського та приморського і злаків — типчака, житняка тощо. У западинах, на солонцях і солончаках зростають рослини, пристосовані до надмірного засолення ґрунтів.

Мал. 33.7. Гадюка степова занесена до Червоної книги

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Обґрунтуйте проведення північної межі степу. 2. Якими є особливості клімату степу? 3. Охарактеризуйте ґрунти степу, дайте їх господарську оцінку. 4. Як степові рослини і тварини пристосовувалися до природних умов зони? 5. Назвіть причини відмінностей природних підзон степу.

6. Перелічіть основні риси природи степу (за аналогією з раніше вивченими природними зонами). 7. Як і чому за останні століття змінилися степові ландшафти? 8. Назвіть несприятливі фізико-географічні явища й екологічні проблеми, що зумовлюють погіршення стану ландшафтів зони. 9. Наведіть приклади заходів з охорони ландшафтів степу. Охарактеризуйте природоохоронні території зони.

10. Складіть схему взаємозв'язків природних компонентів одного з підтипів степових ландшафтів.

ПРАКТИЧНА РОБОТА 9

Складання порівняльної характеристики природних зон України

1. За пунктами плану таблиці «Характеристика природних зон України» (додаток 6, с. 195) і матеріалом підручника (§ 31—33) порівняйте особливості природних компонентів трьох природних зон Східноєвропейської рівнини в межах України. Дайте оцінку впливу природних умов і ресурсів на відмінності в господарській діяльності населення. Як ця діяльність впливає на стан природи кожної із зон?

2. До яких природних зон належать такі характеристики зволоження: 1) недостатнє; 2) достатнє; 3) надмірне?

3. У межах яких зон найчастіше зростають такі рослини: 1) типчак; 2) полин таврійський; 3) бук; 4) сосна; 5) граб; 6) дереза; 7) сфагнові мохи; 8) дуб?

4. Для яких природних зон характерні такі особливості ґрунтів: 1) кислі й заболочені; 2) мають великий вміст легкорозчинних солей; 3) переважають чорноземи звичайні; 4) сформувалися під дібровами; 5) мають найпотужніший горизонт А?

5. Запишіть у відповідний стовпчик таблиці порядковий номер характеристики природних зон.

1) Займає найменшу площу.

2) Південна межа зумовлена поширенням різних гірських порід.

3) Середня температура липня становить +21...+23 °С.

4) Коефіцієнт зволоження на заході зони становить 1,2, на сході — 0,6.

5) Має найбільш континентальний клімат.

6) Має найвищий показник річкового стоку.

7) Має найгустішу річкову мережу.

8) Має найвищу природну родючість ґрунтів.

9) Поширені чорноземи звичайні.

10) Переважають субори.

11) Розташований заповідник «Розточчя».

12) Розораність становить 37,5 %.