Географічні відомості про україну в минулому. Сучасні географічні дослідження
- 17-01-2022, 15:48
- 448
8 Клас , Географія 8 клас Пестушко, Уварова, Довгань
§ 2. ГЕОГРАФІЧНІ ВІДОМОСТІ ПРО УКРАЇНУ В МИНУЛОМУ. СУЧАСНІ ГЕОГРАФІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
ПЕРШ НІЖ ЧИТАТИ, ПРИГАДАЙТЕ!
• Хто з давніх мандрівників відвідував територію України?
• На якому материку без постійного населення є постійно діюча українська наукова станція?
• Географічні відомості про територію України в минулому. З давніх часів територія України привертала увагу мандрівників й античних учених. Так, давньогрецький учений Геродот (484-425 рр. до н.е.) відвідав Крим, Скіфію, Наддніпрянщину. У праці «Скіфія» він описав природні умови і населення цих територій, звернув увагу на «темні родючі ґрунти» і річки Дунай (Істр), Дніпро (Борисфен), Південний Буг (Гіпаніс). Пізніше побут, культуру, господарство людей описували арабські й візантійські мандрівники і купці. Вони звертають увагу на особливу гостинність людей, які жили на землях Середнього Придніпров’я та Північного Причорномор’я.
Перші вітчизняні згадки про територію нашої країни вміщено в літописах, княжих грамотах, літературних творах. Так, у найдавнішому літописі «Повість минулих літ» описується не тільки природа Русі, а й народи, що мешкали на цих землях, їхня господарська діяльність, торговельні зв’язки з іншими країнами. У Київському (XII ст.), а дещо пізніше - у Галицько-Волинському (XIII ст.) літописах трапляється назва «Україна». У цих літописах є відомості про заселення та освоєння нових територій, заснування давньоруських міст, їхню розбудову.
• Зображення території України на картах. В античні часи з’являються перші картографічні роботи із зображенням окремих українських територій. Чорноморське узбережжя й Південь знаходимо на карті давньогрецького вченого Клавдія Птолемея (87-160 рр. н.е.).
До стародавніх карт К. Птолемея додавалися й нові. Спочатку це були рукописні карти, потім друковані. Часто Україну зображували на картах усієї Європи чи її окремих регіонів.
Першу карту всієї української території створив у 1650-1660 рр. Гійом де Боплан, французький військовий інженер і картограф, який тривалий час перебував на службі в польського короля. Боплан склав кілька загальних карт України (мал. 2) та її окремих частин - Волині, Київщини, Поділля. Світ побачила також детальна карта Дніпра. Подорожуючи українськими землями майже 17 років, він сам здійснював топографічні вимірювання, робив окремі замальовки і креслення для майбутніх карт, написав українознавчий літературний твір «Опис України», у якому йдеться не тільки про природу, а й про населення країни, його побут, традиції, населені пункти.
Історія географії
Карти Боплана. Перелік картографічних творів Боплана, присвячених Україні, налічує 23 оригінальні карти, не враховуючи їхніх варіантів. Це план Кодацької фортеці (1639 р.), Українська географічна карта (1639 р.), Генеральна карта України (1648 і 1660 рр.), на якій зображено 1293 об’єкти, у тому числі 993 назви населених пунктів та 153 назви річок, Спеціальна карта України (1650 р.), карти Дніпра (опубліковані 1662 р.), 12 карт-ілюстрацій до «Опису України» (1652 р.). Усі вони зберігаються в 16 бібліотеках, розташованих у 14 містах восьми держав Європи.
• Географічні дослідження XVIII-XX ст. Систематичні географічні дослідження території України, спричинені потужним розвитком промислового виробництва і пожвавленням торгівлі, розпочалися у XVIII ст. їх здійснювали дослідники окремих європейських держав і вітчизняні вчені в різних частинах території нашої країни.
У XIX ст. географічні дослідження здійснювали вчені, які працювали в Київському, Львівському, Харківському, Одеському університетах. Вагомий внесок у географічні дослідження природних умов і ресурсів України зробили відомі вчені: Василь Каразін (заснував першу в Україні метеорологічну станцію), Олександр Клосовський (один з організаторів метеорологічної служби), Олексій Тілло (досліджував і картографував рельєф території України), Василь Докучаев (дослідник геологічної будови, ґрунтів, рельєфу та рослинного світу), академіки Микола Андрусов (вивчав природу Причорномор’я) і Павло Тутковсъкий (досліджував геологічний розвиток території України і створив класифікацію її ландшафтів) та ін.
Мал. 2. Генеральна карта України Боплана, 1648 р.
Значну роль у вивченні території України відіграли наукові товариства. У 1873-1876 рр. у Києві існувало Південно-Західне відділення Російського географічного товариства, у роботі якого брали участь не тільки вчені - дослідники природи, а й відомі діячі української науки і культури: історик Михайло Драгоманов, композитор Микола Лисенко, письменник Панас Мирний, автор слів гімну України Павло Чубинський та ін. Проте проіснувало це відділення недовго і було розпущене указом російського царя. У січні 1947 р. було офіційно оформлено український філіал Всесоюзного географічного товариства. І тільки у 1991 р. вже в незалежній Україні було створене Українське географічне товариство, яке нині об’єднує учених-географів, викладачів вищих навчальних закладів, учителів, студентів. У 1918 р. у Києві була заснована Академія наук України, першим президентом якої став відомий учений Володимир Вернадський. Нині його почесним ім’ям названо українську антарктичну науково-дослідну станцію.
Серед визначних постатей географічної науки XX ст. - ім’я академіка Степана Рудницького, якого можна вважати фундатором української наукової школи з географії. У своїй науковій діяльності вчений широко використовував польові географічні дослідження, здійснюючи експедиції в Українські Карпати, на Поділля, Волинь, Придніпров’я і Донеччину, у Крим і на Азовське море. Одним з перших Рудницький досліджував тектонічні рухи і рельєф Карпатських гір, долину Дністра. Велику увагу він приділяв розвитку українських географічних термінів, географічній освіті - створив для школи перший підручник з географії українською мовою.
Значний внесок зробив учений у розвиток картографії. Саме завдяки його активній участі побачила світ перша фізична карта України в масштабі 1:1 000 000, виконана українською мовою. В окремих своїх працях Степан Рудницький приділяв увагу формуванню національних територій України, розкрив географічне місце нашої держави в Європі.
ГЕОГРАФІЧНИЙ ІНТЕРАКТИВ
Користуючись Інтернет-ресурсами https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%83%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A1%D1%82%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%BD_%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 та geoknigi.com/book_view.php?id=446, доберіть інформацію про становлення Степана Рудницького як ученого-географа.
• Географічні дослідження в наш час. Сучасні наукові дослідження — це сфера діяльності великих колективів. Вони об’єднують свої зусилля на комплексному фізико- і суспільно-географічному дослідженні території України, працюючи в спеціальних установах — науково-дослідних інститутах Національної академії наук України. Прикладом таких установ є Інститут географії, Український науково-дослідний гідрометеорологічний інститут, Інститут гідробіології, Морський гідрофізичний інститут, Інститут біології південних морів, Національний арктичний науковий центр, Інститут проблем природокористування та екології, Інститут геологічних наук, Інститут демографії та соціальних досліджень та ін.
Значний внесок у вивчення природи, населення, господарства всієї України та її окремих регіонів здійснюють географічні кафедри національних і галузевих університетів країни, а також Українське географічне товариство.
ГОЛОВНЕ
• Перші вітчизняні згадки про територію нашої країни вміщено в літописах.
• Докладні карти території України склав Г. де Боплан.
• Систематичні наукові дослідження природних умов і ресурсів України розпочалися у XVIII ст.
• Фундатором української наукової школи з географії є С. Рудницький.
• Сучасні географічні дослідження спрямовані на комплексне вивчення природи, населення і господарства України.
ПЕРЕВІРИМО СВОЇ ЗНАННЯ І ВМІННЯ
1. Хто з учених стародавнього світу бував на території України?
2. Які є вітчизняні джерела географічних знань про нашу країну?
3. Чим відомі Клавдій Птолемей і Г. де Боплан?
4. Поясніть, чому систематичні географічні дослідження території України розпочалися лише у XVIII ст.
5. Користуючись Інтернет-ресурсами, доберіть інформацію про діяльність науково-дослідних установ і центрів України, названих у параграфі.
Коментарі (0)