Історія формування Землі та геологічна будова
- 17-01-2022, 08:58
- 1 163
8 Клас , Географія 8 клас Топузов, Надтока, Покась
§ 15. Історія формування Землі та геологічна будова
- Що таке геологічна історія? На які періоди її поділяють?
- Яку інформацію можна дізнатися з геохронологічної таблиці?
- Якими гірськими породами складена територія України? Які особливості її геологічної будови?
ГЕОЛОГІЧНЕ ЛІТОЧИСЛЕННЯ. Земна кора утворилася близько 4,6 млрд років тому. Як же визначили цей час, який названо геологічним? Як зароджувалося й розвивалося життя на Землі? Який вік у певних гірських порід і скам’янілих решток рослин і тварин? На ці та багато інших запитань вдалося отримати відповідь після визначення абсолютного та відносного віку гірських порід, скам’янілих решток рослин і тварин.
• Пригадайте, за якими ознаками і якими методами визначають вік земної кори.
Мал. 53. Геохронологічна таблиця
ГЕОгалактика
Визначте за геохронологічною таблицею:
- на які ери, періоди, етапи горотворення поділяють геологічний час;
- у який період виникла тверда земна кора та з'явилися перші форми органічного життя;
- коли утворилися поклади кам’яного вугілля;
- коли з'явилися перші ссавці й птахи та що цьому передувало;
- у який період зникли динозаври; схарактеризуйте його за різновидом корисних копалин;
- що відбувалося з навколишнім світом та в надрах землі в альпійський етап горотворення.
Відносний вік живих організмів, гірських порід, епох горотворення визначають на основі вивчення скам’янілих решток рослин і тварин, які є в певних гірських породах, а також зважаючи на послідовність нашарування гірських порід. У результаті виявляють відносну послідовність і час виникнення одних гірських порід чи живих організмів щодо інших.
Абсолютний вік гірських порід почали визначати пізніше, ніж відносний, в основному за часом розпаду в них радіоактивних елементів. Зокрема, уран за будь-яких умов зі сталою швидкістю розпадається на свинець і гелій. Тому за масою утвореного свинцю в гірських породах можна визначити абсолютний вік (у роках), необхідний для його утворення з урану. А це, у свою чергу, дає відповідь на запитання про вік певної гірської породи.
За результатами вивчення абсолютного й відносного віку вчені склали геохронологічну таблицю (таблицю геологічного літочислення, мал. 53 на с. 65). У ній геологічний час поділено на еони, ери, періоди, вказано початок і закінчення певних епох горотворення, коли і які з'явилися живі організми, корисні копалини.
ГЕОЛОГІЧНА ІСТОРІЯ ЗЕМЛІ. Через обертання та удари комет і метеоритів, а також виділення тепла радіоактивними елементами поверхня Землі почала розігріватися та перейшла в розплавлений стан. Важчі елементи концентрувалися в центрі Землі, а легші підіймалися до поверхні, що привело до виділення ядра та мантії. Поверхневі шари з часом вихолонули, затверділи та утворили тонку базальтову кору. Перегріта вода під високим тиском виносила на поверхню розчини різних елементів. Кремній, алюміній та їхні сполуки осаджувалися на поверхні, утворюючи гранітний шар, а пари води та гази виносилися до атмосфери.
Місяць сформувався незабаром після цього, можливо, у результаті зіткнення Землі з об’єктом розміром із Марс. Деяка маса цього об’єкта об’єдналась із Землею, а частину було викинуто в космос, і речовини залишилося досить, щоб зберегтися до форми орбітального Місяця (мал. 54).
Мал. 54. Ілюстрація Теорії великого зіткнення, наслідком якого стало утворення Місяця
Дегазація та вулканічна активність створили первинну атмосферу. Як поверхня постійно змінювалася за сотні мільйонів років, так і континенти формувалися й розпадалися. Континенти пересувалися поверхнею Землі, іноді об'єднувалися у вигляді суперконтинента. Приблизно 750 млн років тому відомий нам суперконтинент Родинія під дією масштабної вулканічної діяльності почав розпадатися, поклавши край епосі глобального зледеніння. Континенти пізніше утворили Пангею, яка розпалася близько 180 млн років тому.
Утворення океану Тетіс привело до розділення Пангеї на два материки — Лавразію на півночі та Гондвану на півдні. Пізніше відбулося руйнування Гондвани та Лавразії (розходження літосферних плит) шляхом «розкриття» Індійського та Атлантичного океанів. Приблизно 65 млн років тому обриси океанів і материків починають нагадувати сучасні. Тихий океан зазнав «омолодження» своєї кори за рахунок розходження літосферних плит.
ОСОБЛИВОСТІ ГЕОЛОГІЧНОЇ БУДОВИ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ. Окрім багатьох природних особливостей, наша рідна земля відзначається цікавою геологічною історією. Хоч би де ми були: на просторах Волині, у Придніпров'ї, на Поділлі чи гірських пасмах Карпат і Криму — ми натрапимо на геологічні пам'ятки природи.
На території України поширені гірські породи різного віку: від архейської до четвертинного періоду кайнозойської ери. Це можна визначити за геологічною картою України: на ній кольором позначено різновікові групи відкладів, а індексом — геологічні системи (мал. 55).
Картографічний навігатор
Мал. 55. Геологічна карта України
- 1. Користуючись геохронологічною таблицею (мал. 53 на с. 65) і картою, знайдіть найдавніші та наймолодші ділянки земної кори на території України.
- 2. Назвіть ділянки рельєфу України, де поширені гірські породи палеозойської та мезозойської групи відкладів.
Розглянемо, якими гірськими породами складена територія України в порядку послідовного геологічного нашарування.
Докембрійська група відкладів. Давні породи архейської та протерозойської ер представлені гранітами, базальтами, кварцитами, сланцями. В архейську еру утворився Український щит, який складений відкладами граніту та гнейсу. Поширені гранітні відклади на Поділлі (бердичівський граніт), на півночі України (коростишівський граніт), на Поліссі та Правобережному Придніпров'ї (житомирський граніт) (мал. 56, а, б). Базальт поширений у Волинській області, Криму (г. Карадаг), на Донецькому кряжі.
Палеозойська група відкладів. У палеозойську еру кембрійського періоду на території сучасної Волинської області відкладалися гірські породи у вигляді суглинків, піску, синьої глини. На території України відклади ордовицького та силурійського періодів трапляються в районі річки Дністер у вигляді вапняку та пісковику. Девонський період палеозойської ери на Дніпровсько-Донецькій западині представлений доломітами, піщаниками. Поклади кам’яного вугілля, сланців характерні для карбонського періоду і сформувалися в Донецькій складчастості та Галицько-Волинській западині.
Мезозойська група відкладів. Відклади мезозойської ери представлені тріасовими сланцями, юрськими вапняками (мал. 56, в). Поширені вони у Дніпровсько-Донецькій западині, із них складені Кримські гори. Породи крейдової системи залягають на Волино-Подільській плиті. Відклади мергелю поширені в районі Карпат, Криму, Донбасу. Поділля, Кримські гори багаті на глину.
Мал. 56. Гірські породи різного віку: лабрадорит (а), граніт (б), вапняк (в)
Кайнозойська група відкладів. Відклади кайнозойської ери представлені піщаниками, глинами, лесом, вапняком на території Причорноморської западини, Передкарпатського прогину. Ці відклади є найпоширенішими.
Чи знаєте ви, що...
70 % території України вкриті лесом, що є ґрунтоутворювальною породою чорнозему й сформувався в кайнозойську еру. А найдавнішим геологічним утворенням є Український щит, історія якого сягає архейської ери.
ІСТОРІЯ ГЕОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ. Перші геологічні дослідження території України розпочалися задовго до формування географії як науки. В епоху скіфів з надр нашої країни успішно добували золото та мідні руди. За часів Київської Русі наші надра досліджували на предмет наявності в них залізних руд. Місця видобування так званих болотних руд, у яких містилося залізо, активно розробляли в XIV—XVIII ст. здебільшого на Поліссі. Про це свідчать літописні джерела й назви поселень: Рудня, Рудня Вересня, Нова Рудня, Руда тощо. Крім болотних руд, перші геологи-лозоходи знаходили родовища солі, торфу, джерела підземних вод, навіть родовища вугілля та нафти.
З XVIII ст. розпочинається період промислових пошуків. У 1722 р. експедиція Григорія Капустіна узагальнила дані про родовища викопного вугілля та зібрала його зразки, які до цього відкрили й почали розробляти для власних потреб місцеві козаки в урочищі Оленячі гори, поблизу Сіверського Дінця. Так було відкрито місця вугільних багатств, названих згодом Донбасом.
Першим про наявність залізної руди в місці злиття річок Інгулець та Саксагань повідомив академік Йоганн Гюльденштедт (1745-1781 рр.). Подальші дослідження здійснював академік Василь Зуєв (1752-1794 рр.). Вони стосувалися виявлення покладів залізної руди на правому березі Дніпра, про що ви детально дізнаєтесь у наступних параграфах підручника.
Значний внесок у вивчення географії України зробили вчені Київського, Львівського, Одеського, Харківського університетів. У 1918 р. в Києві була заснована Академія наук України, першим президентом якої був академік Володимир Вернадський. Він здійснив певний прорив у геології, геохімії та геофізиці. У ХХ ст. ця робота була продовжена Володимиром Бондарчуком, який зробив вагомий внесок у геологічну науку України, дослідивши гірські породи різного віку.
АКАДЕМІК ПАВЛО ТУТКОВСЬКИЙ ТА ЙОГО ДОСЛІДЖЕННЯ. Одним з найвідоміших українських геологів і фізико-географів є Павло Тутковський (1858-1930 рр.). Він досліджував природу Волині, Полісся, Поділля, Придніпров'я.
Павло Тутковський
Важливий внесок П. Тутковський зробив у вивчення геоморфологічної будови України. Він є одним з авторів теорії вітрового (еолового) походження лесу і встановив значення мікрофлори в геологічних відкладах.
Павло Тутковський був одним із фундаторів природоохоронної діяльності в Україні, він виступав на захист Голосіївського лісу й багато зробив для охорони заповідників Асканії-Hової, Канівського та Кончі-Заспи. У 1895 р. запропонував проект артезіанського водопостачання м. Києва. П. Тутковський був фундатором і першим директором Національного геологічного музею України, сприяв активному розвитку й поповненню природничих колекцій Житомирського краєзнавчого музею (відомий ще як Волинський центральний музей).
Значний внесок учений зробив у розвиток вітчизняної картографії та навчальної літератури з географії.
Чи знаєте ви, що...
У 1918 р. за загальною науковою редакцією П. Тутковського було видано «Шкільну мапу України» масштабом 1 : 1 680 000. Він був одним із редакторів «Географічного атласу України», виданого в 1928 р., — першого комплексного вітчизняного атласу. Авторству П. Тутковського належить перший навчальний посібник «Загальне землезнавство» (1927 р.) українською мовою.
ЩОДЕННИК ДОСЛІДНИКА
1. Відносний вік живих організмів, гірських порід, епох горотворення визначають на основі вивчення скам’янілих решток рослин і тварин, які є в гірських породах. Абсолютний вік гірських порід визначають за допомогою радіологічних методів.
2. Геохронологічна таблиця відображає етапи формування земної кори, рельєфу, розвитку організмів, відповідно до чого геологічну історію поділяють на еони, ери, періоди.
3. Територія України має давню, докембрійську, геологічну історію.
4. Геологічні дослідження українських земель здійснювали вчені: В. Зуєв, В. Вернадський, В. Бондарчук, П. Тутковський.
ЗНАЮ, РОЗУМІЮ, ВМІЮ ПОЯСНИТИ
1. Яким чином визначають вік гірських порід?
2. Що таке геохронологічна таблиця? На які відрізки часу поділяють геологічний розвиток нашої планети?
3. Який геологічний об’єкт України має найдавнішу історію? Чому?
4. Якими гірськими породами представлені палеозойська й мезозойська групи відкладів в Україні?
5. Визначте час утворення лесу.
6. Розкажіть про дослідження Павла Тутковського як фундатора геологічної науки в Україні.
Проведіть ДОСЛІДЖЕННЯ
Історія геологічних досліджень території України В. Зуєвим, В. Вернадським, В. Бондарчуком (на вибір)
Використовуючи текст параграфа та інші джерела інформації, дізнайтеся про науковий доробок одного-двох зазначених українських учених щодо геологічних досліджень території України. Знайдену інформацію оформіть у вигляді презентації (8-10 слайдів) і підготуйте повідомлення до 7 хв для представлення її однокласникам на уроці.
Коментарі (0)