§ 24. Основні річкові басейни та системи

Ви дізнаєтесь:

• про географію річок України

• про найбільші річкові басейни та межі між ними

• про особливості річкових систем

Пригадайте:

• що таке річковий басейн, режим річки, вододіл

• складові річкової системи

Історія більшості давніх цивілізацій пов’язана з річками. Колискою української нації був Дніпро. Понад тисячу років тому на широких дніпровських просторах виникла Київська держава. Сьогодні Дніпро забезпечує водою та електроенергією господарство й населення України, є важливою транспортною магістраллю, у ньому водяться цінні види риб.

1. Річки України. Дніпро.

В Україні налічується більше 63 тис. річок загальною довжиною понад 206 тис. км (у п’ять разів більше за протяжність екватора). Серед них 3,3 тис. річок мають довжину понад 10 км. Великих річок (500 км і більше) налічується 14. Переважна більшість річок України несе свої води в Чорне й Азовське моря, річки ще 4 % території країни мають стік до Балтійського моря (це притоки річки Вісли). Зовсім незначна частина країни належить до басейнів внутрішнього стоку (мал. 1).

Мал. 1. Найбільші річкові басейни. Сусідні річкові басейни відокремлені природною межею — вододілом. Зазвичай це підвищені ділянки суходолу або гори.

Головна річка України — Дніпро, його довжина — 2201 км (у межах України — 981 км). Площа басейну становить 504 тис. км2, хоча близько 45 % цієї території розташовано в Росії та Білорусі.

Дніпро бере початок на Валдайській височині на висоті 242 м над рівнем моря. Верхня частина басейну розташована в лісистій місцевості. Річка повільно тече в південному напрямку, поступово збільшуючи об’єм води, і нарешті вступає на територію України. Її долина збільшується й залишається по всій довжині широкою з потужними терасами.

Річкова система Дніпра налічує понад 15 тис. річок, серед яких 89 протяжністю 100 км і більше. Це Прип’ять, Десна, Ворскла, Псел, Базавлук, Сула, Самара, Рось, Інгулець та інші. За характером течії всі вони рівнинні.

Свій багатокілометровий шлях Дніпро завершує, впадаючи в Дніпровсько-Бузький лиман (іноді його розділяють на два — Дніпровський та Бузький лимани). За 50 км до гирла річка утворює дельту площею 350 км2. У ній розташована унікальна природна система — плавні. Вони являють собою невеликі острівці, рукави, протоки, малі озера, тихі заводі, заболочені ділянки.

Загальний напрямок течії Дніпра — із півночі на південь. Тому час замерзання і скресання річки змінюється: льодостав на півночі спостерігається від початку грудня на півночі до кінця грудня на півдні, скресання й весняні повені — від початку березня на півдні до початку квітня у верхній течії. Льодовий режим Дніпра нестійкий, часто замерзла річка на деякий час скресає.

2. Сіверський Донець.

Сіверський Донець — найбільша притока Дону та єдина велика річка країни, що належить до басейну Азовського моря. Його протяжність — 1053 км (у межах України — 672 км), площа басейну — 99 тис. км2. За характером течії це типова рівнинна річка.

Сіверський Донець бере початок на Середньоруській височині, у балці на висоті близько 200 м над рівнем моря. На території України річка робить кілька крутих поворотів, утворюючи дуги.

Сіверський Донець протікає в досить широкій і глибокій долині, що звужується в районі Донецького кряжу (тут долина з крутими та скелястими схилами). Ширина русла змінюється від 20—30 до 100—200 м (мал. 2). При впаданні в Дон за межами України на висоті приблизно 5 м над рівнем моря Сіверський Донець розділяється на три рукави.

Мал. 2. В окремих ділянках Сіверський Донець прорізає крейдові породи, що робить його краєвид унікальним.

Живлення Сіверського Дінця мішане з переважанням снігового. Під час весняних повеней Сіверський Донець виходить із берегів і розливається на 3 км та більше. Взимку річка замерзає на два-три місяці; товщина льоду — 20—50 см, у суворі зими — до 90 см. Як і на Дніпрі, серед зими окремі ділянки річки часом скресають, а потім знову замерзають. Сіверський Донець звільняється від льоду в другій половині березня.

Річкову систему Сіверського Дінця, крім головної річки, утворюють численні притоки. Серед них найбільші права притока Оскіл та ліва — Уди.

3. Південний Буг.

Південний Буг посідає шосте місце за загальною протяжністю серед українських річок (806 км), але це найдовша річка, що повністю розташована в межах нашої держави. Площа басейну — 64 тис. км2. Витік Південного Бугу розташований у болотах Поділля (Хмельницька область) на висоті 321 м над рівнем моря. Тече він у напрямку з північного заходу на південний схід. У верхів’ях береги низькі й заболочені, а басейн розчленований мережею ярів та балок. Нижче Південний Буг прорізає Український кристалічний щит, тому його долина звужується, а береги стають крутими та скелястими. У звивистому руслі тверді гірські породи утворюють численні пороги. Так, серед прихильників водного туризму і гребного слалому широко відомий ланцюжок порогів у районі села Мигія (мал. 3).

Мал. 3. Мигійські пороги Південного Бугу.

У нижній течії долина розширюється, береги знижуються. Впадає річка в Дніпровсько-Бузький лиман Чорного моря. Найважливіші ліві притоки Південного Бугу — Синюха, Інгул і Соб, праві — Кодима та Рів. Живлення річки переважно снігове та дощове.

Льодостав спостерігається від початку грудня на півночі до другої половини грудня на півдні. Товщина льоду — від 15 до 35 см, але він нестійкий. Скресання річки відбувається з першої половини березня на півдні до другої половини березня на півночі. На початку квітня — наприкінці березня річкова система очищується від льоду.

4. Дністер.

Дністер має протяжність 1362 км (у межах України — 705 км), площа його басейну — 72 тис. км2 (у межах України — 53 тис. км2). Річкою проходить частина державного кордону нашої країни з Молдовою.

Витік Дністра розташований на північних схилах Українських Карпат на висоті 818 м над рівнем моря. Перші кілька кілометрів Дністер являє собою струмок, що в’ється серед лісу. Середній похил річки — 0,56 м/км, але у верхів’ях він значно більший, адже тут за характером течії це гірська річка з вузькою й глибокою долиною, численними порогами й кам’янистим дном. У пониззі Дністер — спокійна рівнинна річка із широкою (до 22 км) подекуди заболоченою долиною (мал. 4). Впадає річка в Дністровський лиман шириною до 6 км, який вузькою протокою сполучається із Чорним морем. Як і Дніпро, Дністер має плавні, що є нерестовищами для багатьох видів риб.

Мал. 4. Дністер тече каньйоноподібною долиною, утворюючи багато меандрів. Ця ділянка вважається одним із природних чудес України.

Річкову систему Дністра складають численні притоки, більшість із яких стікає зі схилів Карпат та Подільської височини. У верхів’ях переважають праві (карпатські) притоки, серед яких виділяється Стрий, у середній течії більшість — ліві (подільські): Серет, Збруч, Смотрич, Мурафа.

Частина басейну Дністра розташована в горах, чим викликані літньо-осінні (зрідка зимові) паводки, іноді руйнівної сили. Під час паводків формується понад половина річного стоку, що обумовлює важливу роль дощових вод у живленні річки та її паводковий режим. Таким чином, Дністер є природним об’єктом, у якому проявляються риси гірської та рівнинної річки.

5. Дунай.

Загальна протяжність Дунаю — 2960 км, але з них у межах України він тече тільки протягом 175 км. По цій ділянці, включаючи Кілійське гирло, проходить державний кордон із Румунією. Площа басейну — 817 тис. км2, із яких близько 30 тис. км2 розташовано в межах України. Бере початок Дунай у Німеччині, на східному схилі масиву Шварцвальд на висоті 678 м. На своєму шляху річка перетинає Карпати, де утворює вузьку долину — Залізні Ворота. Із ними пов’язують межу між середньою та нижньою течіями річки. Нижній Дунай — потужна й водночас спокійна рівнинна річка з малим похилом і повільною течією. Тут він має багато спільного з іншими рівнинними річками України.

Мал. 5. Дельта Дунаю являє собою цілий комплекс із трьох основних гирл і безлічі менших, вузьких проток і густо зарослих боліт. Сьогодні її площа становить 5,7 тис. км2 (у межах України 1,2 тис. км2) і продовжує збільшуватися.

Більшість приток Дунаю розташована в передгір’ях Альп і Карпат, серед них в Україні беруть початок Тиса, Прут і Сирет. Замерзає Дунай тільки в холодні зими в січні-лютому. Живлення річки мішане з переважанням дощових вод та талих вод снігів і льодовиків.

Головне

• Переважна більшість річок України несе свої води в Чорне й Азовське моря, інші мають стік до Балтійського моря та належать до внутрішнього стоку.

• Найбільше значення мають річкові системи Дніпра, Сіверського Дінця, Південного Бугу, Дністра, Дунаю.

Запитання та завдання для самоперевірки

1. Чому переважна більшість річок України належить до басейну Чорного й Азовського морів? 2. Чому Дніпро є головною річкою України? 3. Розкажіть про режим та живлення Дніпра. 4. Прослідкуйте за картою в атласі течію Сіверського Дінця, укажіть її особливості. 5. Розкажіть про басейн і річкову систему Південного Бугу. 6. У чому полягають особливості режиму та живлення Дністра? Чим вони пояснюються? 7. Розкажіть про дельту Дунаю. 8. Чим відрізняється режим Дністра і Дніпра?

Поміркуйте

1. Чому до внутрішнього стоку належить незначна частина річок України? 2. Як і чому вирубування лісів може вплинути на руйнівну силу повеней гірських річок? 3. Чому Дунай замерзає тільки в холодні зими?

Практичне завдання

Складіть у зошиті порівняльну таблицю «Найбільші річкові басейни України».

Працюємо самостійно

Визначте, до якого річкового басейну належать найбільші річки вашої області.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно